Светофизика укр.ПособНовое

Таблиця 2.1. Класифікація і коротка характеристика систем природного освітлення

Примітка: В таблиці наведені лише основні види систем природного освітлення. Різноманітними сполученнями наведених систем та їх еле- ментів можуть бути отримані інші системи.

Збільшення висоти розміщення ліхтарів над рівнем робочої поверхні значно знижує се- реднє значення КПО, якщо кількість ліхтарів мала (один або два ряди ліхтарів у приміщенні чи прольоті). Якщо ліхтарі розміщені часто, висота їх розміщення практично не впливає на серед- нє значення освітленості у приміщенні.

Зенітні ліхтарі. У цехах промислових підприємств з сухим чи нормальним вологісним режимом і незначним (до 23 Вт/м3) надлишком технологічного тепла, необхідно застосовувати зенітні ліхтарі. Форма, матеріал світлопрозорого заповнення і розміщення зенітних ліхтарів за- лежать від характеру зорової роботи, архітектурних вимог до інтер’єру, протипожежних вимог, кліматичних і світлокліматичних характеристик району будівництва та економічних вимог.

Зенітні ліхтарі, в яких світлопропускні елементи виконані з полімерних матеріалів (орга- нічне скло, поліефірні склопластики тощо), дозволяється застосовувати в будинках не нижче ніж ІІ-го ступеня вогнестійкості з виробничими процесами, які зараховані до категорії Г і Д згідно з пожежною безпекою. В конструкції покриття слід застосовувати вогнетривкі або важко спалимі теплоізоляційні матеріали.

Застосовуючи в покритті будинків зенітні ліхтарі із світлопропускним заповненням з по- лімерних матеріалів, необхідно дотримуватись таких правил пожежної безпеки:

а) загальна площа прорізів ліхтарів повинна займати від 15 % площі покриття будинку, площа світлопропускного заповнення одного ліхтаря не повинна перевищувати 10 м2;

б) віддаль між ліхтарями слід приймати не меншою, ніж 3 м, якщо площа світлового лі- хтаря до 5 м2 і не меншою, ніж 4,5 м, якщо площа більша за 5 м2; застосовуючи ліхтарі з пло- щею прорізу від 5 до 10 м2, можна зменшити віддаль між ліхтарями в поперечному напрямку до 3 м, якщо відстані у поздовжньому напрямку становить 6 м і більше. Таке зменшення відстані між ліхтарями допустиме, якщо в поперечному напрямку є розриви, ширина яких не менша, ніж 6 м через кожні чотири ліхтарі;

в) світлові ліхтарі можна об’єднувати у групи з площею, не більшою за 10 м2, прийма- ючи їх за один ліхтар;

г) між ліхтарями через кожні 54 м необхідно робити протипожежні розриви шириною не менше ніж 6 м;

д) віддаль ліхтарів від протипожежних стін повинна становити не менше ніж 5 м; е) щоб забезпечити видалення диму з приміщення у разі пожежі частину ліхтарів із за-

гальною площею світлових прорізів не менше ніж 0,2 % площі приміщення, необхідно обладна- ти пристроями ручного та автоматичного відкривання і розміщувати їх рівномірно на площі по- криття.

Якщо природне освітлення в приміщеннях виробничих будівель з незначним надлишком явного тепла забезпечувати за допомогою зенітних ліхтарів, то слід застосовувати двошарове засклення.

Вибирати зенітні ліхтарі, плануючи природне чи суміщене освітлення, можна за дани- ми табл.2.2.

Таблиця 2.2. Галузь застосування зенітних ліхтарів

Примітка: Знаки "+" і "–" – відповідно, рекомендована й не рекомендована зона за- стосування ліхтарів.

Номенклатура прямокутних світлоаераційних і зенітних ліхтарів подана в табл.2.3.

Таблиця 2.3. Номенклатура прямокутних світлоаераційних і зенітних ліхтарів

Примітки: 1. У нахилених і горизонтальних світлових прорізах для верхнього освітлення під за- скленням необхідно встановити металеві сітки.

2. ЗБ – залізобетонне покриття; ПН – профільний настил

Вибираючи світлопропускні матеріали для світлових прорізів, слід керуватись даними табл.2.4.

2.2. Системи бокового природного освітлення

Бокове природне освітлення необхідно застосовувати у багатоповерхових виробничих, громадських і житлових будинках, одноповерхових житлових будинках, а також в одноповер- хових громадських і виробничих будинках, в яких відношення глибини приміщень до висоти від рівня умовної робочої поверхні до верху вікна не перевищує 8.

Тип бокових світлових прорізів та їхню площу вибирають так, щоб забезпечити норма- тивне значення КПО у найвіддаленішій від прорізів точці характерного перерізу приміщення. При цьому необхідно враховувати найбільш приємний для даного функціонального чи техноло- гічного процесу у приміщенні напрямок світлових потоків і контрастність освітлення. Ці пара- метри світлового середовища визначають за результатами психофізичних досліджень або опи- туючи працівників на подібних підприємствах.

Кількісні та якісні характеристики природного освітлення в приміщеннях залежать від форми вікон і їхнього розміщення в огороджувальних конструкціях. Зокрема, високо розміщені вікна сприяють покращанню освітленості у найвіддаленіших від вікон точках приміщення і більш рівномірному розподілу світлових потоків на робочій поверхні.

Таблиця 2.4. Галузь використання світлопрозорих матеріалів

Продовження табл.2.4

Вибір тієї чи іншої системи бокового освітлення залежить від архітектурно-художнього рішення інтер’єру будівлі та параметрів конкретного приміщення. Світлові прорізи, як правило, заповнюють типовими конструкціями, розробленими на підставі єдиної для всіх видів будівни- цтва номенклатури вікон з дерева, сталі, пластика чи алюмінієвих сплавів. Номенклатура де- яких вікон для виробничих і допоміжних будинків промислових і сільськогосподарських під- приємств подана в табл.2.5.

Кількість шарів засклення у вікнах і ліхтарях будівель приймається відповідно до вимог ДБН В.2.6-31:2006 „Теплова ізоляція будівель”.

Вікна у виробничих будівлях, висота яких не більша за 7,2 м, доцільно розміщувати в один ярус, а в приміщеннях з висотою, більшою за 7,2 м, – у два яруси, відповідно у нижній та верхній зонах стіни, на підставі світлотехнічного розрахунку.

У приміщеннях виробничих і громадських будівель, де за умовами функціонального чи технологічного процесів небажана інсоляція (збиральні цехи годинникових заводів, приміщен- ня для сортування матеріалів за відтінками кольорів, картинні галереї тощо), світлові прорізи бажано орієнтувати на північну сторону горизонту (Пн. – Зх., Пн., Пн. – Сх.). Якщо з будь-якої причини цю вимогу виконати неможливо, то у світлових прорізах необхідно використовувати сонцезахисні пристрої, застосування яких регламентується державними будівельними нормами.

Таблиця 2.5. Номенклатура вікон для виробничих будинків

Якщо приміщення використовують переважно у першій половині дня (навчальні класи, лекційні аудиторії тощо), то у світлових прорізах, зорієнтованих на захід, застосування сонце- захисних пристроїв необов’язкове.

2.3. Суміщене освітлення

Суміщене освітлення приміщень виробничих будинків застосовують:

а) у приміщеннях, де виконують зорові роботи І, ІІ і ІІІ розрядів точності; б) коли вибране за умовами організації виробництва і технології або клімату в місці бу-

дівництва об’ємно-планувальне рішення будівлі не дає змоги забезпечити достатнє згідно за нормами природне освітлення приміщень;

в) у цехах з великогабаритним обладнанням, яке затінює робочі місця; г) якщо ставлять підвищені вимоги до освітлення робочих місць за кількісними й якіс-

ними характеристиками освітлення, які неможливо забезпечити тільки засобами природного освітлення.

Застосування суміщеного освітлення в приміщеннях житлових, громадських і допоміж- них будинків виробничих підприємств передбачається, якщо це необхідно за умовами вибору найраціональнішого об’ємно-планувального рішення, крім житлових кімнат і кухонь квартир,

приміщень для перебування дітей, навчальних і навчально-виробничих приміщень шкіл та ін- ших навчальних закладів, кабінетів лікарів і палат лікувально-профілактичних закладів, спаль- них приміщень санаторіїв і будинків відпочинку.

Контрольні питання та завдання.

1.В яких приміщеннях застосовуються системи природного освітлення?

2.Скільки етапів необхідно виконати при проектуванні систем природного освітлення?

3.В яких випадках треба застосовувати прямокутні ліхтарі шириною 6 м?

4.Чи можна застосовувати зенітні ліхтарі у вологих приміщеннях?

5.В яких випадках бокові вікна доцільно розміщувати у два яруси?

6.В яких випадках необхідно застосовувати суміщене освітлення приміщень виробни- чих будинків?

3.НОРМУВАННЯ ПРИРОДНОГО ОСВІТЛЕННЯ

Характер функціонального чи технологічного процесу, що здійснюється в приміщенні, світлокліматичні особливості району будівництва, орієнтація будівлі за сторонами горизонту і вид системи природного освітлення – визначальні чинники вибору нормативного (необхідного) значення КПО.

За характером і завданням зорової роботи приміщення поділяють на чотири групи:

І група – приміщення, в яких здійснюється розрізнення об’єктів зорової роботи при зафік- сованому напрямку лінії погляду на робочу поверхню (виробничі приміщення промислових пі- дприємств, робочі кабінети, конструкторські бюро, кабінети лікарів і операційні медичних за- кладів, кімнати для групових занять дитячих дошкільних закладів, класні кімнати, аудиторії, лабораторії, читальні зали тощо);

ІІ група – приміщення, в яких здійснюється розрізняння об’єктів зорової роботи при неза- фіксованому напрямку лінії погляду на робочу поверхню і огляду навколишнього простору (то- рговельні зали магазинів, зали їдалень, виставкові зали, картинні галереї, приміщення для три- валого перебування дітей, крім приміщень для групових занять, виробничі приміщення, в яких здійснюється тільки нагляд за роботою технологічного обладнання тощо);

ІІІ група – приміщення, в яких виконують огляд навколишнього простору під час корот- кочасного, епізодичного розрізняння об’єктів (концертні зали, зали для глядачів і фойє театрів, клубів і кінотеатрів, кімнат очікування, рекреації, актові зали, вестибюлі, гардеробні громадсь- ких закладів тощо);

IV група – приміщення, в яких здійснюється загальна візуальна орієнтація в просторі ін- тер’єру (проходи, коридори, гардеробні виробничих будинків, санвузли, криті стоянки автомо- білів тощо).

Нормативне значення КПО eн для приміщень будинків з урахуванням кліматичних особ- ливостей району будівництва визначають за формулою

де ено – нормативне значення КПО без урахування світлокліматичних особливостей району бу- дівництва. Визначається за табл.3.1 (для виробничих приміщень), 3.2 (для житлових, гро- мадських і адміністративно-побутових споруд) і 3.3 (для основних приміщень громадських, житлових і допоміжних споруд),%;

m – коефіцієнт світлового клімату, визначений за таблицею 3.4;

Для одностороннього бокового природного освітлення приміщень нормується мінімаль- не значення КПО у точці, яка розміщена на віддалі 1м від стіни, найвіддаленішої від світлових прорізів, на перетині вертикальної площини характерного перерізу приміщення й умовної ро- бочої поверхні (або підлоги).