
MV_OGD_TOT_2011 (1)
.pdfЛІТЕРАТУРА
1.Теплотехника / А.И.Баскаков, Б.В.Берг, О.К.Витт и др.; Под ред. А.П.Баскакова. – М.: Энергоатомиздат, 1991. –224 с.
2.Алабовский А.Н., Недужий И.А. Техническая термодинамика и теплопередача. – Киев: Вища школа, 1990. –255 с.
3.Техническая термодинамика В.И.Крутов, С.И.Исаев, И.А.Кожинов и др.: Под ред. В.И.Крутова. –М.:Высш.шк., 1991. –384 с.
4.Нащокин В.В. Техническая термодинамика и теплопередача . - М.: Высшая школа, 1975.-560 с.
19

ДОДАТОК 1
Вихідні дані до розрахунково-графічної роботи Завдання 1 Розрахунок термодинамічного циклу теплового двигуна
Бланк завдання
У тепловому двигуні ідеальний газ в якості робочого тіла здійснює термодинамічний цикл, схематично зображений на рисунку варіанту завдання. Грунтуючись на початкових даних, наведених там же, необхідно:
1. Визначити параметри стану робочого тіла в характерних точках циклу. Результати розрахунків звести а таблицю 1.
Таблиця 1. Термодинамічні параметри робочого тіла в характерних точках циклу
Номер характерної |
Абсолютний тиск |
Питомий об'єм |
Абсолютна температура T, |
точки |
р, бар |
v, м3/кг |
K |
1 |
|
|
|
2 |
|
|
|
3 |
|
|
|
4 |
|
|
|
2. Визначити для кожного з процесів циклу показник політропи, питомі значення теплоємності, змін внутрішній енергії, ентальпії, ентропії в процесі, теплоту і роботу процесу. Результати обчислень звести в таблицю 2.
Таблиця 2. Енергетичні показники процесів
Процес |
Показник |
|
C, |
Δu, |
Δi, |
Δs, |
q, кДж/кг |
|
l, |
політропи, n |
|
кДж/(кг·К) |
кДж/кг |
кДж/кг |
кДж/(кг·К) |
|
кДж/кг |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 - 2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 - 3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 - 4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 - 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Обчислити підведену |
q1 і відведену q2 в |
циклі теплоту, роботу |
циклу |
lц і його |
термодинамічний ККД ηt. Обчислити термодинамічний ККД циклу Карно ηtK в тому ж температурному інтервалі (інтервал між максимальною і мінімальною температурами циклу). Порівняти набуті значення ККД. Результати представити в таблиці 3.
Таблиця 3. Показники ефективності циклу
Підведена теплота q1 , кДж/кг
Відведена теплота q2, кДж/кг
Робота циклу lц , кДж/кг
ТККД циклу ηt
ТККД циклу Карно ηtK
Відношення ηt / ηtK
4. Побудувати цикл в масштабі в рv- і Тs- координатах, обчисливши, при необхідності, для окремих процесів значення параметрів стану в проміжних точках. Умовний початок відліку ентропії при побудові графіків прийняти для точки з мінімальним значенням ентропії. Результати обчислень звести в таблицю 4.
Таблиця 4. Параметри стану робочого тіла в проміжних точках циклу
Процес |
Номер проміжної точки |
р, бар |
v, мЗ/кг |
Т, К |
s, кДж/(кг·К) |
1 - 2 |
|
|
|
|
|
2 - 3 |
|
|
|
|
|
3 - 4 |
|
|
|
|
|
4 - 1 |
|
|
|
|
|
20
Завдання 2 Витікання газу крізь сопло Лаваля
Газ при початковому тиску p1 і температурі t1 витікає крізь сопло Лаваля в середу з тиском р2. Масова витрата газу складає G кг/с. Розрахувати розміри конічної частини сопла, що розширюється, з кутом конусності α, якщо коефіцієнт швидкості складає φ. Зобразити сопло схематично в масштабі і побудувати графіки зміни тиску, швидкості, температури і щільності по довжині сопла. Довжину частини сопла, що звужується, прийняти рівною діаметру критичного перетину.
Варіант |
Газ |
t1, °С |
G, кг/с |
P1, Па |
Р2, Па |
α, град. |
φ |
1 |
повітря |
300 |
4 |
1000000 |
80000 |
10 |
0,97 |
2 |
гелій |
750 |
6 |
5000000 |
12000 |
8 |
0,96 |
3 |
вуглекислий газ |
500 |
1,5 |
2500000 |
30000 |
12 |
0,98 |
4 |
азот |
450 |
3,5 |
4500000 |
35000 |
11 |
0,97 |
5 |
аргон |
750 |
5 |
650000 |
80000 |
9 |
0,96 |
6 |
кисень |
900 |
2,6 |
1800000 |
40000 |
10 |
0,95 |
7 |
пропан |
1300 |
22 |
3000000 |
20000 |
11 |
0,97 |
8 |
водень |
1850 |
12 |
1400000 |
30000 |
12 |
0,93 |
|
|
|
|
|
|
|
|
9 |
метан |
1450 |
3,6 |
3500000 |
40000 |
11 |
0,94 |
10 |
етан |
2050 |
5,8 |
2200000 |
12000 |
8 |
0,96 |
11 |
повітря |
1250 |
7,5 |
1600000 |
25000 |
10 |
0,95 |
12 |
гелій |
1400 |
2,5 |
1200000 |
18000 |
9 |
0,98 |
13 |
вуглекислий газ |
1550 |
6,8 |
2500000 |
30000 |
10 |
0.97 |
14 |
азот |
650 |
14 |
4500000 |
17000 |
8 |
0,93 |
15 |
аргон |
250 |
18 |
650000 |
12000 |
12 |
0,95 |
16 |
кисень |
850 |
12,5 |
1800000 |
15000 |
11 |
0,94 |
17 |
пропан |
500 |
19,5 |
5000000 |
40000 |
9 |
0,93 |
18 |
водень |
200 |
4 |
1400000 |
20000 |
10 |
0,94 |
19 |
метан |
1900 |
6 |
3500000 |
30000 |
11 |
0,96 |
20 |
етан |
1650 |
1,5 |
2200000 |
40000 |
12 |
0,95 |
21 |
повітря |
1300 |
3,5 |
1600000 |
12000 |
11 |
0,98 |
22 |
гелій |
1250 |
5 |
1200000 |
25000 |
8 |
0,97 |
23 |
вуглекислий газ |
1050 |
2,6 |
2500000 |
18000 |
10 |
0,93 |
24 |
азот |
600 |
22 |
4500000 |
30000 |
9 |
0,95 |
25 |
аргон |
450 |
12 |
650000 |
14000 |
10 |
0,94 |
26 |
кисень |
750 |
3,6 |
1800000 |
12000 |
8 |
0,93 |
27 |
пропан |
1350 |
5,8 |
5000000 |
15000 |
12 |
0,94 |
28 |
водень |
1800 |
7,5 |
1400000 |
40000 |
11 |
0,96 |
29 |
метан |
1400 |
2,5 |
3500000 |
20000 |
9 |
0,95 |
30 |
етан |
1200 |
6,8 |
2200000 |
30000 |
10 |
0,98 |
31 |
повітря |
1100 |
14 |
1600000 |
40000 |
11 |
0,97 |
32 |
гелій |
2100 |
18 |
1200000 |
12000 |
12 |
0,93 |
33 |
вуглекислий газ |
650 |
12,5 |
2500000 |
25000 |
11 |
0,95 |
34 |
азот |
1150 |
19,5 |
4500000 |
18000 |
8 |
0,94 |
35 |
аргон |
1450 |
4 |
650000 |
30000 |
10 |
0,93 |
36 |
кисень |
350 |
6 |
1800000 |
12000 |
9 |
0,94 |
37 |
пропан |
1450 |
1,5 |
5000000 |
12000 |
10 |
0,96 |
38 |
водень |
1650 |
3,5 |
1400000 |
15000 |
8 |
0,95 |
39 |
метан |
1900 |
5 |
3500000 |
30000 |
12 |
0,98 |
40 |
етан |
950 |
2,6 |
2200000 |
24000 |
11 |
0,97 |
21
Завдання 3 Розрахунок турбокомпресора системи наддуву
Турбокомпресор системи наддуву двигуна внутрішнього згорання з об'ємною подачею Q м3/год адіабатно стискує повітря з початковою температурою t1 і тиском p1 і подає його в двигун під тиском р2. Визначити температуру газу в кінці стиску і ефективну потужність приводу компресора, якщо його внутрішній відносний ККД складає ηК, а механічний ККД всього агрегату - ηМ Для приводу компресора застосована осьова газова турбіна, що працює на вихлопних газах двигуна. Тиск газів перед турбіною складає р3, а їх температура – t3. Знайти кінцеву температуру і тиск газів на виході з турбіни, якщо її внутрішній відносний ККД складає ηТ. Прийняти для вихлопних газів k = 1,33 і R = 260 Дж/(кг·К).
Варіант |
T1,°C |
P1, Па |
Р2, Па |
Q,м3/год |
ηК |
ηМ |
ηT |
t3,°C |
Р3, Па |
1 |
20 |
95000 |
240000 |
111 |
0,8 |
0,98 |
0,85 |
900 |
320000 |
2 |
25 |
100000 |
220000 |
900 |
0,75 |
0,97 |
0,8 |
850 |
250000 |
3 |
13 |
98000 |
200000 |
360 |
0,81 |
0,965 |
0,86 |
830 |
290000 |
4 |
30 |
96000 |
180000 |
175 |
0,76 |
0,99 |
0,81 |
870 |
270000 |
5 |
-20 |
97000 |
170000 |
240 |
0,77 |
0,98 |
0,82 |
920 |
310000 |
6 |
15 |
101000 |
190000 |
100 |
0,79 |
0,97 |
0,84 |
980 |
330000 |
7 |
40 |
99000 |
210000 |
690 |
0,78 |
0,965 |
0,83 |
810 |
320000 |
8 |
10 |
95000 |
230000 |
460 |
0,74 |
0,975 |
0,79 |
900 |
250000 |
9 |
-5 |
100000 |
150000 |
390 |
0,8 |
0,985 |
0,85 |
850 |
290000 |
10 |
-25 |
98000 |
240000 |
560 |
0,75 |
0,96 |
0,8 |
790 |
270000 |
11 |
30 |
96000 |
220000 |
560 |
0,81 |
0,98 |
0,86 |
870 |
310000 |
12 |
-20 |
97000 |
200000 |
130 |
0,76 |
0,97 |
0,81 |
820 |
330000 |
13 |
15 |
101000 |
180000 |
900 |
0,77 |
0,965 |
0,82 |
880 |
320000 |
14 |
16 |
99000 |
170000 |
320 |
0,79 |
0,975 |
0,84 |
820 |
250000 |
15 |
28 |
95000 |
190000 |
670 |
0,78 |
0,985 |
0,83 |
900 |
290000 |
16 |
-14 |
100000 |
210000 |
830 |
0,74 |
0,96 |
0,79 |
850 |
270000 |
17 |
23 |
98000 |
230000 |
175 |
0,8 |
0,98 |
0,85 |
860 |
310000 |
18 |
5 |
96000 |
150000 |
240 |
0,75 |
0,97 |
0,8 |
870 |
330000 |
19 |
19 |
97000 |
240000 |
100 |
0,81 |
0,965 |
0,86 |
830 |
320000 |
20 |
22 |
101000 |
220000 |
690 |
0,76 |
0,975 |
0,81 |
880 |
250000 |
21 |
-24 |
99000 |
200000 |
460 |
0,77 |
0,985 |
0,82 |
840 |
290000 |
22 |
-30 |
95000 |
180000 |
390 |
0,79 |
0,96 |
0,84 |
900 |
270000 |
23 |
25 |
100000 |
170000 |
240 |
0,78 |
0,965 |
0,83 |
850 |
310000 |
24 |
13 |
98000 |
190000 |
100 |
0,74 |
0,975 |
0,79 |
820 |
330000 |
25 |
16 |
96000 |
210000 |
690 |
0,8 |
0,985 |
0,85 |
870 |
320000 |
26 |
40 |
97000 |
230000 |
360 |
0,75 |
0,975 |
0,8 |
810 |
250000 |
27 |
10 |
101000 |
150000 |
320 |
0,81 |
0,985 |
0,86 |
880 |
290000 |
28 |
-5 |
99000 |
240000 |
670 |
0,76 |
0,96 |
0,81 |
750 |
270000 |
29 |
-25 |
95000 |
220000 |
830 |
0,77 |
0,98 |
0,82 |
900 |
310000 |
30 |
20 |
100000 |
200000 |
175 |
0,79 |
0,97 |
0,84 |
850 |
330000 |
31 |
15 |
98000 |
180000 |
390 |
0,78 |
0,985 |
0,83 |
790 |
350000 |
32 |
-24 |
96000 |
170000 |
320 |
0,74 |
0,96 |
0,79 |
870 |
250000 |
33 |
-30 |
97000 |
190000 |
670 |
0,8 |
0,98 |
0,85 |
820 |
290000 |
34 |
28 |
101000 |
210000 |
460 |
0,75 |
0,96 |
0,8 |
780 |
270000 |
35 |
-14 |
99000 |
230000 |
390 |
0,81 |
0,98 |
0,86 |
790 |
310000 |
36 |
23 |
95000 |
150000 |
560 |
0,76 |
0,97 |
0,81 |
900 |
330000 |
37 |
5 |
100000 |
240000 |
130 |
0,77 |
0,965 |
0,82 |
850 |
350000 |
38 |
19 |
98000 |
220000 |
900 |
0,79 |
0,975 |
0,84 |
790 |
250000 |
39 |
9 |
96000 |
200000 |
830 |
0,78 |
0,97 |
0,83 |
870 |
290000 |
40 |
16 |
97000 |
180000 |
520 |
0,74 |
0,965 |
0,79 |
820 |
270000 |
22
ДОДАТОК 2
Приклад виконаної розрахунково-графічної роботи
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДОНБАСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ
Кафедра «Автомобілі та автомобільне господарство»
РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА
З ДИСЦИПЛІНИ «ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТЕПЛОТЕХНІКИ»
Варіант № _____
Виконав Студент групи ААГ-…
П.І.Б.
Перевірив
П.І.Б.
Макіївка 2010
23
Задача № 1 Розрахунок термодинамічного циклу теплового двигуна
Бланк завдання
У тепловому двигуні ідеальний газ в якості робочого тіла здійснює термодинамічний цикл, схематично зображений на рисунку варіанту завдання. Ґрунтуючись на початкових даних, наведених там же, необхідно:
1. Визначити параметри стану робочого тіла в характерних точках циклу. Результати розрахунків звести а таблицю 1.
Таблиця 1. Термодинамічні параметри робочого тіла в характерних точках циклу
Номер |
Абсолютний |
Питомий об'єм |
Абсолютна |
|
тиск |
||||
характерної точки |
v, м3/кг |
температура T, K |
||
|
р, бар |
|
|
|
1 |
6 |
0.83 |
120 |
|
2 |
150.3 |
0.83 |
3000 |
|
3 |
36.3 |
2.29 |
2000 |
|
4 |
6 |
9.16 |
1320 |
2. Визначити для кожного з процесів циклу показник політропи, питомі значення теплоємності, змін внутрішній енергії, ентальпії, ентропії в процесі, теплоту і роботу процесу. Результати обчислень звести в таблицю 2.
Таблиця 2. Енергетичні показники процесів
Процес |
Показник |
C, |
Δu, |
Δi, |
Δs, |
q, кДж/кг |
l, |
політропи, n |
кДж/(кг·К) |
кДж/кг |
кДж/кг |
кДж/(кг·К) |
кДж/кг |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
1 - 2 |
±∞ |
10.39 |
29932 |
419012 |
33.45 |
29931 |
0 |
2 - 3 |
1.4 |
0 |
-10393 |
-14549 |
0 |
0 |
10393 |
3 - 4 |
1.3 |
3,46 |
-70672 |
-98932 |
1.44 |
2354 |
9423 |
4 - 1 |
0 |
14.55 |
-12472 |
-17459 |
-34.89 |
-17459 |
-4989 |
3. Обчислити підведену q1 і відведену q2 в циклі теплоту, роботу циклу lц і його термодинамічний ККД ηt. Обчислити термодинамічний ККД циклу Карно ηtK в тому ж температурному інтервалі (інтервал між максимальною і мінімальною температурами циклу). Порівняти набуті значення ККД. Результати представити в таблиці 3.
Таблиця 3. Показники ефективності циклу
Підведена теплота q1 , кДж/кг |
32285 |
Відведена теплота q2, кДж/кг |
17459 |
Робота циклу lц , кДж/кг |
14826 |
ТККД циклу ηt |
0.46 |
ТККД циклу Карно ηtK |
0.96 |
Відношення ηt / ηtK |
0.48 |
4. Побудувати цикл в масштабі в рv- і Тs- координатах, обчисливши, при необхідності, для окремих процесів значення параметрів стану в проміжних точках. Умовний початок відліку ентропії при побудові графіків прийняти для точки з мінімальним значенням ентропії. Результати обчислень звести в таблицю 4.
Таблиця 4. Параметри стану робочого тіла в проміжних точках циклу
Процес |
Номер проміжної точки |
р, бар |
v, мЗ/кг |
Т, К |
s, кДж/(кг·К) |
1 - 2 |
1* |
|
|
1500 |
7.20 |
2 - 3 |
2* |
60 |
1.59 |
|
|
3 - 4 |
3* |
20 |
3.62 |
1600 |
34.11 |
4 - 1 |
4* |
|
|
700 |
9.23 |
24

Варіант № … Дано:
Робоче тіло Н2
р1 = 6 бар
v2 = 0.83 м3/кг Т3 = 1727°С Т2/Т1 = 25
n = 1.3
Рішення В першу чергу визначаємо всі задані параметри стану робочого тіла у
міжнародній системі одиниць.
р1 = 6 бар = 6·105 Па; Т3 = 1727°С = 1727 + 273 = 2000 К.
Тепер визначаємо, які термодинамічні процеси відбуваються між характерними точками циклу:
1-2 – ізохорний процес;
2-3 – адіабатний процес;
3-4 – політропний процес;
4-1 – ізобарний процес.
1. Перед початком розрахунку циклу визнаємо масові ізобарну і ізохорну теплоємності (кДж/(кг·К)) робочого тіла (водень Н2) за формулами:
R cV = k −1,
k R cP = k −1,
де k - коефіцієнт Пуассона для двоатомного газу Н2 k=1,40; R- індивідуальна газова постійна, Дж/(кг·К).
2. Індивідуальну газову постійну визнаємо по формулі:
R = R = 83142 = 4157 Дж/(кмоль·К),
де R - універсальна газова постійна, R = 8314 Дж/(кмоль·К);- молекулярна маса Н2, = 2 кг/кмоль.
Тоді:
c |
|
= |
|
4157 |
=10,39 кДж/(кг К) |
||
|
|
|
|||||
V |
|
1,4 |
−1 |
||||
c |
|
= |
1,4 |
4157 |
=14,55 кДж/(кг К) |
||
P |
|
|
|||||
|
|
|
1,4 −1 |
||||
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
25 |

3. Обчислимо параметри стану p, v, T в характерних точках циклу (1, 2, 3, 4), використовуючи основні закони ідеальних газів та залежності між початковими і кінцевими параметрами для окремих процесів.
З початкових даних маємо:
v1= v2 = 0,83 м3/кг – тому що процес 1-2 - ізохорний; р4= р1 = 6 бар – тому що процес 4-1 - ізобарний; Точка 1.
З рівняння стану для ідеальних газів маємо:
T1 |
= |
р |
|
v1 |
= |
6 10 |
5 |
0.83 |
=120 K, |
1 |
|
|
|||||||
R |
|
4157 |
|||||||
|
|
|
|
|
де p- абсолютний тиск газу, Па; v- питомий об'єм газу, м3/кг. Точка 2.
Т2 = 25·Т1 = 25·120 = 3000 К – враховуючи початкові дані. З рівняння стану для ідеальних газів маємо:
р |
= |
R |
T 2 |
= |
4157 3000 |
=15025301 Па |
= 150,3 бар. |
|
v2 |
0.83 |
|||||
|
2 |
|
|
|
|
Точка 3.
З рівняння адіабати - pvK = Const маємо залежність між початковими і кінцевими параметрами в адіабатичному процесі:
|
v |
|
K-1 |
|
|
= 0,4 T2 |
|
v2 |
0.4 |
|
|
|
||
T |
2 |
|
|
|
3000 0.830.4 |
|||||||||
3 |
= |
|
|
|
v3 |
|
= 0,4 |
|
|
|
= 2.29 м3 /кг. |
|||
|
|
|
|
|
||||||||||
T2 |
|
|
|
|
|
T3 |
|
|
2000 |
|
|
|||
v |
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
З рівняння стану для ідеальних газів маємо:
р |
= |
R |
T3 |
= |
4157 2000 |
= 3630567 Па |
= 36,3 бар. |
|
v3 |
2,29 |
|||||
|
3 |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
Точка 4.
З рівняння політропи – pvn = Const маємо залежність між початковими і кінцевими параметрами в політропному процесі:
|
|
|
|
|
n-1 |
|
|
|
|
|
|
|
n-1 |
|
T |
|
р |
|
|
|
|
|
p |
n |
|||||
4 |
n |
|
|
|
|
|||||||||
4 |
= |
|
|
|
|
T4 |
= |
T3 |
|
|
3 |
|
||
|
|
|
|
|
||||||||||
T3 |
|
р3 |
|
|
|
p |
4 |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
= 2000 |
|
|
|
||
|
36.3 |
1.3-1
1.3
=1320 K.
З рівняння стану для ідеальних газів маємо:
v4 = R |
|
T |
4 |
= |
4157 1320 |
= 9.145 м3/кг. |
|
p4 |
|
6 10 |
5 |
||||
|
|
|
|
|
Результати визначення параметрів стану зводимо в табл. 1.
4. Обчислення енергетичних показників процесів
Для кожного процесу, що входить до складу циклу визначаємо кількість теплоти, що бере участь в процесі, qi, роботу процесів lі, зміни внутрішньої енергії Δui, ентальпії Δii і ентропії Δsi.
4.1. Зміну внутрішньої енергії в процесах циклу визначаємо по співвідношенням:
26

u12 = Cv(T2-T1) = 10,39·(3000 – 120) = 29932 кДж/кг u23 = Cv(T3-T2) = 10,39·(2000 – 3000) = -10393 кДж/кг u34 = Cv(T4-T3) = 10,39·(1320 – 2000) = -7067кДж/кг u41 = Cv(T1-T4) = 10,39·(120 – 1320) = -12472кДж/кг
Підсумуємо Δuі по циклу для перевірки правильності розрахунків:
ΣΔuі = 29932+(-10393) +(-7067) +(-12472) = 0
4.2.Зміну ентальпії в процесах циклу визначаємо по співвідношенням:
і12 = Cр(T2-T1) = 14,55·(3000 – 120) = 41901кДж/кг
і23 = Cр(T3-T2) = 14,55·(2000 – 3000) = -14549 кДж/кг
і34 = Cр(T4-T3) = 14,55·(1320 – 2000) = -9893кДж/кг
і41 = Cр(T1-T4) = 14,55·(120 – 1320) = -17459кДж/кг Підсумуємо Δіі по циклу для перевірки правильності розрахунків:
ΣΔіі = 41901+(-14549) +(-9893) +(-17459) = 0
4.3.Зміну ентропії в процесах циклу визначаємо по співвідношенням: - для ізохорного процесу 1-2:
S12=CVln T2 =10,39 ln3000 =33,45 кДж/(кг К) T1 120
- для адіабатного процесу 2-3:
S23 = 0 – оскільки процес адіабатний - для політропного процесу 3-4:
S |
=C |
n−K |
ln |
T4 |
=10,39 |
1,3−1,4 |
ln |
1320 |
=1,439 кДж/(кг К) |
|
|
|
|
||||||
34 |
V |
n−1 T |
|
1,3−1 2000 |
|||||
|
|
3 |
|
|
|
|
|
- для ізобарного процесу 4-1:
S41=CРln T1 =14,55 ln 120 =-34,89 кДж/(кг К) T4 1320
Підсумуємо Δsі по циклу для перевірки правильності розрахунків:
ΣΔsі = 33,45 + 0 + 1,439 + (-34,89) = 0
4.4.Робота в процесах циклу визначається по співвідношеннях: - для ізохорного процесу 1-2:
L12 = 0 – оскільки процес ізохорний - для адіабатного процесу 2-3:
L |
|
= - u= |
|
R |
(T |
− T ) = |
4157 |
(2000 − 3000) =10393 кДж/кг |
23 |
|
− К |
1−1,4 |
|||||
|
1 |
3 |
2 |
|
- для політропного процесу 3-4:
l |
= |
R |
|
(T −T ) = |
4157 |
(1320−2000) = 9423 кДж/кг |
|
|
|
||||||
34 |
1−n |
4 3 |
1−1,3 |
- для ізобарного процесу 4-1:
L41 = p·(v1-v4) = 6·105 ·(0,83 – 9,145) = -4989 кДж/кг.
4.5. Кількість теплоти, що бере участь в процесі, для всіх процесів циклу визначається з виразів:
- для ізохорного процесу 1-2:
q12= Cv·(T2-T1) = 10,39·(3000 – 120) = 29931 кДж/кг - для адіабатного процесу 2-3:
q23 = 0 – оскільки процес адіабатний
27

- для політропного процесу 3-4:
q34 =CV |
n-K |
(T4 |
− T3 ) =10,39 |
1,3-1,4 |
(1320 − 2000) = 2354 кДж/кг |
||
|
|
|
|
||||
n −1 |
|
1,3−1 |
- для ізобарного процесу 4-1:
q41= CР·(T1-T4) = 14,55·(120 – 1320) = -17459 кДж/кг
Результати розрахунків термодинамічних процесів циклу зводимо в таблицю 2.
5.АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ЦИКЛУ
5.1.Підведена кількість теплоти q1, складається з позитивних чисельних
значень кількості теплоти:
q1 = Σ qi = q12 + q34 = 29931 + 2354 = 32285 кДж/кг
5.2. Відведена кількість теплоти q2, складається з негативних чисельних значень кількості теплоти:
q2 = Σ qj= q41 = 17459 кДж/кг
5.3. Кількість теплоти, яка пішла на здійснення роботи (кДж/кг): lц = q1 − q2 = 3228517459= 14826 кДж/кг
5.4. Термічний ККД визначаємо як відношення корисної роботи циклу до підведеного тепла:
ηT =1− q2 =1− 17459 = 0,46 . q1 32285
5.5. Знаходимо термічний ККД циклу Карно в тому ж температурному інтервалі:
ηTК |
= 1− |
Тmin |
= 1− |
120 |
= 0,96 . |
|
Тmax |
3000 |
|||||
|
|
|
|
де Tmin - мінімальна температура робочого тіла у циклі, К; Tmax - максимальна температура робочого тіла у циклі, К.
5.6. Визначимо ступінь наближення заданого ціклу до циклу Карно, тобто коефіцієнт «карнотизації» циклу:
ηT = 0,46 = 0,48 . ηTК 0,96
6. ПОБУДОВА ЦИКЛУ В pv І Ts – КООРДИНАТАХ Побудуємо заданий цикл в pv- і Ts-координатах. На графіках наносимо основні
точки циклу для процесів в відповідному масштабі.
Для побудови графіка у pv- координатах визначаємо проміжні точки процесів. Для адібатного процесу 2-3 визначаємо проміжну точку 2* при р2* = 60 бар. З
рівняння адіабати – pvK = Const маємо залежність між початковими і кінцевими параметрами в адіабатичному процесі:
v*2 K-1v3
K-1
= p3 K*p2
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
p3 |
K |
|
|
|
1 |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
36,3 |
|
|
|
|
|||||
|
* |
|
|
|
1,4 |
3 |
|
||||||||
|
v2 |
= v3 |
|
|
|
|
|
= 2,29 |
|
|
|
=1,59 м |
/кг. |
||
|
* |
60 |
|||||||||||||
|
|
|
|
p |
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
28