
МВ Арх
.pdf
Умовні графічні позначення санітарно-технічних пристроїв даються за ДСТУ Б А.2.4- 8:2009 (ГОСТ 21.205-93) (Таблиця 7), ГОСТ 21.609-83 (Таблиця 8).
Таблиця 7. Умовні графічні позначення елементів систем внутрішніх водопроводів та каналізації
Найменування |
Зображення на планах |
1. Раковина
2. Мийка
3. Умивальник
4. Умивальник груповий
5. Умивальник груповий круглий
6. Ванна
7. Ванна ножна
8. Піддон душовий
9. Унітаз
20

Таблиця 8. Умовні графічні позначення елементів систем газозабезпечення
Найменування |
Зображення на планах |
1. Плита газова побутова 1.1. Двохгорілкова
1.2. Чотирьохгорілкова
2. Піч опалювально-варильна
Умовні графічні позначення санітарно-технічних приладів повинні відповідати їхнім дійсним розмірам з урахуванням масштабу креслення.
Масштаби зображень, що застосовуються на архітектурнобудівельних робочих кресленнях
Згідно ДСТУ Б А.2.4-7:2009 для креслень марок АР, АБ використовуються такі масш-
таби:
1.Плани поверхів, розрізи, фасади 1:50, 1:100, 1:200.
2.Плани покрівлі 1:200, 1: 500.
3.Фрагменти планів 1:50, 1:100.
4.Вузли 1:5, 1:10, 1:20.
На архітектурно-будівельних робочих кресленнях масштаби не проставляють. Масш-
таби не можуть бути використані для визначення дійсних розмірів предмета.
Креслення планів будинку
Планом будинку називається зображення будинку, умовно розсіченого горизонтальною площиною. По суті, план будинку є його горизонтальним розрізом. Залежно від змісту креслення і його призначення, від розташування січної площини виконують плани: поверхів, фундаментів, перекриттів, підлог, покрівлі (даху) і ін. Плани поверхів часто називають планами будинку. Правила виконання планів викладені в ДСТУ Б А.2.4-7:2009. При кресленні планів поверхів житлових і суспільних будинків уявну горизонтальну січну площину розташовують у межах дверних і віконних прорізів кожного поверху. План першого поверху креслять у всіх випадках обов’язково. Якщо планування другого та наступного поверхів однакове, то для них креслять загальний план, і називають його: «План типового поверху».
Плани невеликих будинків або секцій багатосекційних будинків зображують у масштабі 1:100. На планах поверхів показують несучі зовнішні та внутрішні стіни, перегородки, сходи, віконні та дверні прорізи, убудовані шафи і антресолі, вентиляційні канали або блоки, сантехнічне обладнання відповідно до умовних позначень, наведених вище. На планах поверхів наносять координаційні осі та проставляють розміри.
Поза габаритом плану поверху проставляють три ланцюжки розмірів:
перший ланцюжок – прив'язки простінків і зовнішніх граней стін до координаційних осей, розміри простінків і прорізів. Для прорізів з четвертями розміри показують по четвертях «у просвіті». На планах панельних і крупнопанельних будинків замість розмірів простінків і прорізів проставляють розміри панелей;
21

другий ланцюжок – відстань між всіма координаційними осями; третій ланцюжок – габаритні розміри будинку, тобто відстань між крайніми коорди-
наційними осями.
Розмірну лінію першого розмірного ланцюжка проводять на достатньому віддаленні від контуру плану (12...16 мм). Відстань між ланцюжками приймають 6...8 мм. Відстань від останнього ланцюжка до кружків, що позначають марки осей, приймається рівною 3...5 мм.
Усередині плану (Рис. 14) поверху проставляють розміри: прив’язка стін до координаційних осей, перегородок – до поверхонь стін; товщину стін і перегородок; розміри приміщень (ширина і довжина); розміри прорізів у внутрішніх стінах і стаціонарних перегородках, і їхня прив’язка до координаційних осей або характерних вузлів стін. Внутрішні розмірні лінії проводять на відстані 8…10 мм від стіни або перегородки.
Рис. 14
На планах поверхів проставляють у нижньому правому куті кожного приміщення площі приміщень у м2, з точністю до двох десяткових знаків (без вказівки одиниці виміру) і
підкреслюють суцільною товстою лінією. Розмір шрифту для вказівки площі приміщення береться на номер більше, ніж розмір шрифту прийнятого для розмірних чисел. На планах поверхів так само наносять марки віконних блоків, положення січної площини розрізу та назву плану над зображенням.
22
При оформленні плану необхідно виконати обведення з урахуванням товщин ліній. Контури перерізів несучих стін обводять суцільною основною лінією товщиною 0,7...0,8 мм. Контури перегородок, віконних рам, дверних полотен – 0.5 мм, контури елементів розташованих за січною площиною – 0,3 мм, обладнання – 0,2мм. Контури антресолей і інші конструкції, розташовані вище січної площини, зображують схематично штрихпунктирною тонкою лінією із двома точками. Матеріал стін у перерізі, що є для даного будинку переважним, умовним позначенням не виділяють. Приклад графічного оформлення плану будинку наведений на рис. 14.
Креслення розрізів будинку
Розрізом будинку (поперечним, поздовжнім) називається зображення будинку умо-
вно розсіченого вертикальною площиною. Якщо площина перпендикулярна поздовжнім стінам будинку, розріз називається поперечним. Коли вертикальна площина паралельна поздовжнім стінам, розріз називається поздовжнім. Січну площину на плані проводять по найбільш важливих конструктивних елементах будинку: віконним і дверним прорізам, сходовій клітці, балконам, лоджіям.
Розрізи позначають арабськими цифрами. Напрямок погляду для розрізу за планом будинку приймають, як правило, знизу вверх і справа наліво (Рис. 14). На стадії розробки робочих креслень виконують конструктивні розрізи будинку, на яких показують конструктивні елементи будинку (фундаменти, стіни, перегородки, перекриття, стропила, сходові марші, сходові площадки) і їх сполучення. Креслення розрізів будинку виконують відповідно до ДСТУ Б А. 2.4-7:2009. На розрізах будинків і споруд наносять координаційні осі, проставляють у кружках відповідні марки, наносять розміри між суміжними осями та загальну відстань між крайніми осями, дають прив'язку стін і фундаментів. Положення конструктивних елементів будинків по висоті визначають за допомогою висотних відміток і розмірів, які проставляють на виносних лініях рівнів відповідних елементів. Усередині розрізу наносять висоти приміщення, розміри дверних і віконних прорізів і їхньої прив’язки, товщину перекриттів, а так само висотні відмітки рівнів підлог, стель і сходових площадок.
Із зовнішньої сторони розрізу розміри наносяться ланцюжком на відстані 12…15 мм від виступаючих конструкцій. На відстані 10…15 мм від розмірного ланцюжка наносять висотні відмітки, полки яких повернені назовні. За умовну нульову відмітку приймають відмітку підлоги першого поверху.
При оформленні розрізу необхідно враховувати, що контури елементів, які попадають у січну площину, показуються товстою лінією (контур землі – 1 мм, контури несучих стін, плит перекриття, фундаментів, сходових площадок, маршів – 0.7...0.8 мм, не несучих елементів – 0.5 мм). Контури всіх елементів, що перебувають за січною площиною, показують тонкою лінією. Основний матеріал стін, що попадають у січну площину, допускається не показувати умовним позначенням. Для всіх інших елементів, що попадають у січну площину, дають графічне позначення матеріалів. Для багатошарових конструкцій (покриттів, перекриттів, підлог) даються виносні написи в тому випадку, якщо не надані вузли цих елементів. На розрізах наносять позначення вузлів. Приклад оформлення розрізу будинку наведений на рис. 15.
23

Рис. 15
Креслення фасадів будинку
Фасадом називається вид будинку спереду, позаду, збоку. На кресленнях фасадів будинку показують зовнішній вигляд будинку, розташування вікон, дверей, балконів, лоджій, вентиляційних труб і слухових вікон, козирків над входами та інших архітектурних елементів. У крупноблочних і панельних будинках показують розрізку стін на блоки і панелі. На фасадах указують також типи заповнення віконних прорізів, матеріал окремих ділянок стін, що відрізняється від основних матеріалів. Креслення фасадів виконуються згідно ДСТУ Б А. 2.4-7:2009. Лінійні розміри на кресленнях фасадів не показують. Наносять крайні координаційні осі. Праворуч або ліворуч від зображення фасаду проставляють відмітки висот – рівня землі, цоколя, низу та верху прорізів, низу залізобетонних плит лоджій, балконів, козирків, карнизів, конька даху та верху труб.
При обведенні фасадів рекомендуються наступні товщини ліній у мм: контур землі – 0.8, контур фасаду – 0.5...0.6 , контури прорізів, плит, балконів і лоджій – 0.4...0.5, заповнення прорізів, розрізка стін і деталей обробки фасаду – 0.2...0.3.
У необхідних випадках виконують побудову тіней і відмивання або штрихування фасаду. Зразок виконання фасаду наведений на рис. 16.
24

Рис. 16
Креслення вузлів
До складу комплекту креслень марок АР, АБ, входять також креслення деталей і вузлів. Так як креслення розрізів і планів будинку виконуються в досить дрібному масштабі, конструктивні елементи і їхні з'єднання зображуються схематично, без детального пророблення. Тому такі розрізи супроводжуються посиланнями на креслення вузлів. Звичайно виконують креслення конструктивних вузлів – горищного перекриття і даху, зовнішніх стін, примикання сходових маршів до сходової площадки, дверних коробок і перегородкових панелей і т.і. Креслення деталей і вузлів зображують у крупнішому масштабі (1:5, 1:10, 1:20). Це дає можливість більш докладно показати всі складові елементи даного вузла, виділити умовними позначеннями матеріалів: дерев’яні, металеві елементи, розчин, утеплювач, засипку і т.і. На розрізі 1-1 (Рис. 15) позначений вузол перекриття 12. Нижче приводиться креслення цього вузла (Рис. 17).
Рис. 17
25

Об’єм та зміст графічної роботи
В даному завданні необхідно накреслити згідно індивідуального варіанту на форматі А1 план 1-го поверху і фасад житлового будинку в масштабі 1:100 в проекційному зв’язку, поперечний розріз в масштабі 1:50 та вузол в масштабі 1:20, 1:25. Заповнити основний напис.
Варіанти завдань надані у додатку.
Приклад виконання графічної роботи
Зразок виконаної графічної роботи наведений на рис. 34. До початку креслення необхідно провести аналіз будинку вибраного вами варіанту. Для прикладу наданий аналіз будинку, зображеного на рис. 34. Будинок двоповерховий, виконаний із цегли. Перекриття – збірні залізобетонні плити. Дах горищний по дерев’яних стропилах. Покрівля виконана з азбестоцементних хвилястих листів. Фундаменти монолітні бутобетоні, стрічкові. Будинок без підвалу. Підлога 1-го поверху дерев’яна по ґрунту. Перегородки гіпсокартоні панельні. Віконні і дверні прорізи заповнені дерев’яними віконними та дверними блоками.
У плані розмір будинку 15 м х 12 м між координаційними осями. Відмітка рівня землі (-1.100). Відмітка підошви фундаменту (-2.200), тобто глибина закладання фундаменту 1.1 м. Відмітка конька даху (+9.600). Висота поверху 3 м.
Роботу виконуємо у такій послідовності:
Підготуємо креслярський папір формату А1, креслярські інструменти і приладдя.
На форматі А1 горизонтального положення накреслимо рамку і основний напис згідно форми 3. Розміри основного напису і зразок заповнення наведений на рис. 13.
Приклад виконання креслення на даному етапі приведений на рис. 18.
Рис. 18 Далі здійснюємо компонування креслення. План і фасад будинку необхідно виконати
в проекційному зв’язку у масштабі 1:100, розріз будинку у масштабі 1:50 і вузол у масштабі 1:25. Для даного зразку, план будинку, з урахуванням прив’язки стін (310 мм) займе прямокутник довжиною 156 мм і шириною 125 мм, фасад - висотою 107 мм, довжиною 156 мм, розріз – висотою 236 мм, шириною - 252 мм, вузол – приблизно висотою 100 мм, шириною 90 мм. Розміри компонування ви повинні визначити для обраного вами варіанту. Тонкими ліні-
26

ями накреслимо ці прямокутники на форматі з таким розрахунком, щоб між зображеннями залишилося місце для нанесення розмірів і написів. Результат побудов наведений на рис. 19.
Рис. 19 Після компонування креслення приступайте до виконання плану будинку. Креслення
плану будинку починають із координаційних осей. Осі креслять тонкими штрихпунктирними лініями. Для даного варіанту вони повинні розташовуватися в прямокутнику довжиною 156 мм і шириною 126 мм. Результат побудови наведено на рис. 20.
Рис. 20
27

|
Для того щоб зобра- |
|
||||||
ження було більш чітким і |
|
|||||||
зрозумілим, даний етап крес- |
|
|||||||
лення плану винесено з фор- |
|
|||||||
мату А1 (Рис. 20) і зображено |
|
|||||||
окремо на рис. 21. |
|
|
|
|
|
|||
|
Потім креслять |
зовні- |
|
|||||
шні |
і |
внутрішні |
стіни |
з |
|
|||
прив’язкою їх до координа- |
|
|||||||
ційних осей. Даний етап по- |
|
|||||||
будови плану зображений на |
|
|||||||
рис. 22. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Зверніть |
увагу, |
що |
|
||||
внутрішня поверхня |
зовніш- |
|
||||||
ніх стін розміщена на відста- |
|
|||||||
ні 200 мм від координаційних |
|
|||||||
осей. Геометрична вісь внут- |
|
|||||||
рішньої |
поздовжньої |
стіни |
|
|||||
збігається з |
координаційною |
|
||||||
віссю. Стіни сходової клітки |
|
|||||||
розміщені несиметрично що- |
|
|||||||
до |
координаційних |
осей - |
|
|||||
прив’язка 200 мм із боку схо- |
Рис. 21 |
|||||||
дової клітки. Далі кресляться |
|
|||||||
перегородки |
згідно |
|
даних |
|
||||
товщин і розмірів примі- |
|
|||||||
щень. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Наступним |
|
етапом |
|
||||
виконують |
розбивку |
вікон- |
|
|||||
них і дверних прорізів у зов- |
|
|||||||
нішніх, внутрішніх стінах і |
|
|||||||
перегородках, умовно пока- |
|
|||||||
зують |
відкривання |
дверей, |
|
|||||
креслять санітарно-технічне |
|
|||||||
обладнання, зображують ве- |
|
|||||||
нтиляційні канали і сходи. |
|
|||||||
Зверніть увагу що в даному |
|
|||||||
будинку застосовуються вік- |
|
|||||||
на двох типів: ОК |
1 – марка |
|
||||||
ОС15 - 13,5 і ОК 2- марка |
|
|||||||
ОС 15 -21 . Розміри прорізів |
|
|||||||
для ОК1 - висота 1510 мм, |
|
|||||||
ширина 1360 мм, для ОК 2 - |
|
|||||||
висота |
1510 мм, |
ширина |
|
|||||
2110 мм. Для зовнішніх две- |
|
|||||||
рей - ширина прорізу |
1510 |
|
||||||
мм, висота 2070 мм. На пла- |
Рис. 22 |
ні даються розміри по четвертях у світлі, тому вони менше розміру прорізу на суму двох четвертей. Розміри четвертей у цегельній стіні дані на рис. 23.
28

Ширина дверних прорізів у квартиру і міжкімнатних дорівнює 910 мм, у кухню - 810 мм, у санвузол – 710 мм. Дверні полотна зображуються під кутом 30° до стіни.
При зображенні санітарно-технічних приладів необхідно пам’ятати, що вони кресляться по розмірах у масштабі 1:100. Їх типорозміри наведені на рис. 24.
Рис. 23
Рис. 24
Розміри вентиляційних каналів на кресленні прийняті 140 мм х 140 мм.
На закінчення цього етапу креслення плану виконується обведення, з урахуванням рекомендацій наведених раніше. Результат побудов на даному етапі зображено на рис. 25.
Рис. 25
29