
- •Тема 1 національна економіка: загальне та особливе
- •1.1. Поняття національної економіки як результату економічної діяльності
- •1.2. Основні етапи розвитку національної економіки України
- •1.3. Особливості й ключові завдання сучасного етапу розвитку української національної економіки
- •1.4. Основні показники рівня розвитку національної економіки
- •Тема 2 економічні теорії та базисні інститути національної економіки
- •2.1. Поняття національної економіки в економічних теоріях і школах
- •2.2. Основні моделі національних економічних систем
- •2.3. Поняття перехідної економіки. Особливості моделі розвитку національної економіки України
- •Тема 3 теорія суспільного добробуту та соціально-ринкової економіки
- •3.1. Суспільний добробут: сутність і чинники. Соціальний вибір і функції добробуту
- •3.2. Економічні теорії суспільного добробуту й соціально-ринкової економіки
- •3.3. Соціально-економічні показники вимірювання соціальної нерівності
- •3.4. Формування соціально-ринкової економіки в Україні й ключові напрямки соціальної політики
- •Тема 4 характеристика економічного потенціалу
- •4.1. Сутність і структура економічного потенціалу національної економіки
- •4.2. Трудовий потенціал та його чинники. Оцінка цінності людини для національної економіки
- •4.3. Природно-ресурсний потенціал
- •4.4. Виробничий і науково-технічний потенціал. Інформаційний потенціал
- •Тема 5 інституціональні чинники розвитку національної економіки
- •5.1. Інститути та їх функції в економіці. Базисні інститути національної економіки
- •5.2. Інституціональна трансформація перехідної економіки та становлення інституту приватної власності.
- •5.3. Становлення інституту конкуренції у перехідних системах
- •5.4. Становлення інститутів підприємництва та контрактного права в транзитивних національних економіках
- •Тема 6 функціонування інфраструктури національного ринку
- •6.1. Інфраструктура: сутність і роль у механізмі функціонування національного ринку
- •6.2. Характеристика основних елементів інфраструктури ринку
- •Науково-дослідне та інформаційне забезпечення:
- •Тема 7 державність та державне управління економікою
- •7.1. Державність і державний суверенітет в розвитку національної економіки
- •7.2. Державне регулювання як головна функція державного управління економікою, його форми й методи
- •7.3. Сутність, характерні риси, принципи побудови й завдання системи державного управління
- •7.4. Система органів державного управління національною економікою та її функції
- •Тема 8 демократія, економічна свобода та економічний порядок
- •8.1. Демократія і демократизація: їх сутність і передумови
- •8.2. Економічна свобода і її вплив на економічні процеси
- •8.3. Економічна свобода та економічний порядок
- •Тема 9 структурна перебудова національної економіки
- •9.1. Структура національної економіки: сутність та основні види
- •9.2. Проблеми й перспективи структурних перетворень в галузях національної економіки України
- •9.3. Поняття, цілі й основні напрямки структурної перебудови національної економіки
- •9.4. Потенціал конкурентоспроможності національної економіки України
- •Тема 10 програмування та прогнозування національної економіки
- •10.1. Програмування і види державних програм національної економіки
- •10.2. Прогноз та прогнозування національної економіки
- •10.3. Методи та принципи прогнозування національної економіки
- •Тема 11 політика економічного зростання в національній економіці
- •11.1. Сутність, теорії та моделі економічного зростання національної економіки
- •11.2. Фактори й джерела економічного зростання
- •11.3. Стратегічні моделі економічного розвитку країн з транзитивною економікою
- •Тема 12 інституціональні форми інтеграції у світове господарство
- •12.1. Відкритість національної економіки і конвертованість моделей національних економічних систем
- •12.2. Принципи інтеграції національної економіки у світову економічну систему
- •12.3. Сот як інституціональна основа інтеграції у світову економічну систему
- •12.4. Інституціональні аспекти участі національної економіки у міжнародних валютно-фінансових відносинах та формування безпеки національної економіки
- •Рекомендована література
12.4. Інституціональні аспекти участі національної економіки у міжнародних валютно-фінансових відносинах та формування безпеки національної економіки
Міжнародні валютно-фінансові відносини сьогодні характеризуються складністю, суперечливістю і водночас поглибленням координації економічної політики держав. Учасниками міжнародних валютно-фінансових відносин є держави, юридичні й фізичні особи.
Міжнародні валютно-фінансові відносини - це сукупність відносин, що пов'язані із функціонуванням валюти в міжнародній торгівлі, економічному й технічному співробітництві, наданні та отриманні позик, кредитів тощо.
Правова регламентація виникнення змін чи припинення валютно-фінансових відносин базується на міжнародних, міждержавних угодах та національних правових актах. Координація міжнародних валютно-фінансових відносин політики здійснюється і на рівні держав, і в рамках міжнародних організацій, провідне місце серед яких займають Міжнародний валютний фонд (МВФ) і Міжнародний банк реконструкції і розвитку. Міжнародні валютно-фінансові і банківські організації забезпечують ефективне функціонування валютно-фінансової сфери, сприяють співробітництву між країнами.
Міжнародні валютні відносини ґрунтуються перш за все на регулюванні валютних курсів. Зміна курсів валют безпосередньо і неоднаково впливає на вартість товарів у міжнародній торгівлі і вартість інвестицій, що виражені в цих валютах. Зниження курсу національної валюти викликає падіння цін національних товарів на світовому ринку, виражених в іноземній валюті, що, в свою чергу, сприяє експорту. Ціни на іноземні товари, виражені в національній валюті, стають вище, в результаті чого імпорт скорочується. Крім того, внаслідок падіння курсу національні активи і цінні папери дешевшають і стають більш привабливими для іноземних інвесторів, що викликає зростання припливу іноземного капіталу у вітчизняну економіку. Підвищення курсу національної валюти має зворотній ефект.
Для участі національної економіки в міжнародних валютно-фінансових відносинах необхідно створити гнучкий механізм регулювання, спрямований, перш за все, на зміцнення національної грошової одиниці країни з її включенням у систему міжнародних розрахунків і вирішення проблеми зовнішньої заборгованості. Повноцінною незалежна національна економіка вважається за наявності в ній міцної національної грошової одиниці. У свою чергу, національна грошова одиниця може зміцнитися за умови високоефективної національної економіки, в якій повинні бути зацікавлені держава й окремі виробники. Сприятливий вплив на розвиток як національної економіки в цілому, так і зовнішньоекономічної діяльності має включення національної грошової одиниці в систему міжнародних розрахунків, тобто забезпечення її конвертованості щодо валют інших країн або функцій платежу на ринках світу.
Вирішення проблеми зовнішньої заборгованості сприятиме швидкому розвитку економічних і соціальних процесів усередині країни і в міжнародному співробітництві.
Безпека національної економіки визначається як спроможність національної економіки забезпечити свій вільний і незалежний розвиток, стабільність громадянського суспільства та його інститутів, достатній оборонний потенціал країни за усіх несприятливих умов і варіантів розвитку подій, а також здатність держави до захисту національних економічних інтересів від зовнішніх і внутрішніх загроз. Вона передбачає не тільки захищеність національних інтересів, але й здатність інститутів влади створювати механізми реалізації і захисту національних інтересів розвитку вітчизняної економіки, забезпечення і підтримку соціально-політичної стабільності.
Правовою базою забезпечення національної безпеки України, є: Конституція України; Закони України: «Про національну безпеку України», «Про Раду національної безпеки і оборони України», податкове та валютне законодавство; законодавство України про приватизацію, банкрутство, зовнішньоекономічну діяльність; Кримінальний, Кримінально-процесуальний, Цивільний, Цивільно-процесуальний, Митний, Бюджетний, Господарський кодекси України тощо, які мають безпосереднє відношення до регулювання відносин в економічній сфері;Укази й Розпорядження Президента України; Постанови та Розпорядження Кабінету Міністрів України; Відомчі нормативні акти міністерств та відомств; Міжнародні договори України.
Економічна безпека є важливою складовою національної безпеки й характеризує стан рівноваги і соціально-орієнтованого розвитку національної економічної системи, що досягається реалізацією сукупності форм та методів економічної політики. Економічна безпека включає такі складові:
- економічну незалежність, тобто, насамперед можливість здійснення державного контролю над національними ресурсами, спроможність використовувати конкурентні переваги національної економіки для забезпечення участі в міжнародній торгівлі та інтеграції у світову економічну систему;
- стабільність національної економіки, що передбачає стійкість усіх елементів економічної системи, захист усіх форм власності, створення гарантій для ефективної підприємницької діяльності;
- здатність до саморозвитку і прогресу, тобто спроможність самостійно реалізовувати й захищати національні економічні інтереси, здійснювати ефективну інвестиційну та інноваційну політику, розвивати інтелектуальний і трудовий потенціал країни.
До принципів забезпечення економічної безпеки України відносять:
- дотримання законності;
- баланс економічних інтересів національної економіки;
- взаємну відповідальність усіх суб’єктів суспільства;
- забезпечення заходів, пов'язаних із захистом національних економічних інтересів;
- інтеграцію національної економічної безпеки з міжнародною економічною безпекою.
Міжнародна економічна безпека включає комплекс міжнародних умов діяльності, домовленостей та інституціональних структур, за яких кожній державі надається можливість вільно обирати й здійснювати свою стратегію соціального та економічного розвитку, не зазнаючи зовнішнього тиску і розраховуючи на невтручання, розуміння та взаємоприйнятну і взаємовигідну співпрацю з боку інших держав. Забезпечення міжнародної економічної безпеки сприяє співробітництву держав у вирішенні не тільки їхніх національних проблем, але й глобальних проблем людства. Належний рівень економічної безпеки досягається здійсненням єдиної державної політики, підкріпленої системою скоординованих заходів, адекватних внутрішнім і зовнішнім загрозам. Без такої політики неможливо домогтися виходу з кризи, примусити працювати механізм управління економічною ситуацією, створити ефективні механізми соціального захисту населення.
Інституціональними чинниками формування безпеки національної економіки є:
- розробка державою комплексу необхідних і довготривалих заходів щодо попередження і боротьби з внутрішніми і зовнішніми загрозами, здійснення оцінки результатів їх впровадження;
- створення інформаційної бази для об'єктивного і всебічного моніторингу економіки й суспільства та його проведення з метою виявлення і прогнозування внутрішніх і зовнішніх загроз національним інтересам, об'єктам економічної безпеки;
- організація роботи органів законодавчої, виконавчої і судової влади, громадських та інших організацій та об'єднань, посадових осіб з реалізації комплексу заходів щодо забезпечення економічної безпеки згідно з чинним законодавством.
При цьому забезпечення економічної безпеки повинна відповідати таким вимогам:
- забезпечення надійного захисту національних інтересів;
- функціонування в межах, визначених законом;
- удосконалення існуючої нормативної бази;
- прогнозування і своєчасне відвернення загроз економічній безпеці;
- наявність чіткої структури і функціональне розмежування органів законодавчої, виконавчої та судової влади;
- ефективне функціонування як у звичайних, так і в надзвичайних умовах.