
- •Дніпропетровський університет імені альфреда нобеля
- •Загальні положення
- •2. Правила з техніки безпеки під час роботи у лабораторії
- •Слід дотримуватися таких правил безпеки:
- •Під час роботи в лабораторії категорично забороняється:
- •Перша допомога у разі нещасних випадків
- •4. Завдання до лабораторних робіт лабораторна робота 1
- •Зміст роботи:
- •Хід роботи:
- •3. Написати звіт про виконану роботу. Лабораторна робота 2
- •Зміст роботи:
- •Хід роботи:
- •Лабораторна робота 3
- •Зміст роботи:
- •Хід роботи:
- •Лабораторна робота 4
- •Зміст роботи:
- •Хід роботи:
- •Лабораторна робота 5
- •Зміст роботи:
- •Хід роботи:
- •Лабораторна робота 6
- •Зміст роботи:
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Орієнтовний перелік питань для підсумкового контролю
- •Лабораторна робота 7
- •Зміст роботи:
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Хід роботи:
- •Орієнтовний перелік питань для підсумкового контролю
- •Лабораторна робота 8
- •Зміст роботи:
- •Хід роботи: Органолептична оцінка якості м’яса
- •Визначення продуктів первинного розкладу білків у бульйоні
- •Хід роботи:
- •Таблиця 5 Визначення свіжості м’яса за показником рН
- •Визначення кількості легких жирних кислот
- •Хід роботи:
- •Таблиця 6 Визначення свіжості м’яса за вмістом легких жирних кислот у міліграмах гідроксиду калію
- •Лабораторна робота 9
- •Хід роботи:
- •Визначення свіжості м’яса за кількістю мікробних тіл
- •Орієнтовний перелік питань для підсумкового контролю
- •Лабораторна робота 10
- •Хід роботи:
- •Визначення свіжості риби
- •Орієнтовний перелік питань для підсумкового контролю
- •5. Рекомендована література
- •Навчальне видання Методичні вказівки студентам щодо виконання лабораторних робіт з дисципліни "Мікробіологія"
- •49000, М. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 18.
Визначення свіжості м’яса за кількістю мікробних тіл
-
І
М’ясо свіже
< 10 мікробних тіл
ІІ
М’ясо сумнівної свіжості
30 мікробних тіл
ІІІ
М’ясо несвіже
> 30 мікробних тіл
На одному предметному склі досліджують 25 полів зору. Результатом мікроскопії є середнє арифметичне 25 мікрокопіювань.
Дані порівняльних досліджень м’яса заносять у табл. 8.
Таблиця 8
Дані порівняльних досліджень м’яса
№ п/п |
Показники |
За ГОСТ 779-87 |
Контроль (зазначити вид м’яса термічний стан) |
Дослід (зазначити вид м’яса термічний стан) |
1 |
Втрата маси, % |
|
|
|
Органолептична оцінка |
|
|
| |
2 |
– зовнішній вигляд і колір |
|
|
|
3 |
– консистенція, запах |
|
|
|
4 |
– стан жиру |
|
|
|
5 |
– стан сухожілля |
|
|
|
6 |
– прозорість, аромат бульону |
|
|
|
7 |
Вміст продуктів первинного розкладу білків у бульйоні |
|
|
|
8 |
Вміст лекгих жирних кислот |
|
|
|
9 |
Результати мікроскопії мазків |
|
|
|
Аналізуючи дані досліджень успіх зразків, роблять висновок щодо кращого способу підготовки охолодженого м’яса до реалізації, а також відмічають споживчі властивості м’яса охолодженого і мороженого.
Орієнтовний перелік питань для підсумкового контролю
Як способи заморожування впливають на якість і харчову цінність розмороженого м’яса?
Які процеси відбуваються під час зберігання охолодженого і мороженого м’яса?
Які види псування м’яса?
Які способи стабілізації якості м’яса?
Які фактори впливають на якість м’яса у період зберігання і реалізації?
Які методи визначення якості м’яса?
Лабораторна робота 10
Тема: Дослідження якості охолодженої і мороженої риби.
Мета роботи:вивчити фізико-хімічні методи, які використовують для оцінки якості охолодженої і мороженої риби.
Завдання:Визначити якість запропонованих зразків охолодженої та мороженої риби за органолептичними та фізико-хімічними показниками. На основі проведених досліджень зробити висновки щодо відповідності вивчених зразків до вимог нормативно-технічної документації.
Якість мороженої риби оцінюють органолептично – за зовнішнім виглядом, якістю розбирання, консистенцією, запахом, якістю заморожування.
Про якість мороженої риби судять за сукупністю всіх органолептичних показників.
Результати досліджень заносять у табл. 9.
Таблиця 9
Органолептичні показники якості мороженої риби
№ п/п |
Показники |
Характеристика за стандартом |
Дані аналізу |
|
|
|
|
При масі екземпляра риби понад 0,5 кг після розбирання охолодженої або мороженої риби для подрібнення беруть лише одну праву або ліву подовжню половину. При масі подовжньої половинки риби понад 1 кг її нарізають на поперечні шматки шириною 2-4 см і відбирають для аналізу половину шматків, відраховуючи їх через один.
Відібрані проби двічі пропускають через м’ясорубку з діаметром отворів решітки 2-3 мм, фарш ретельно перемішують і частину його (250-300 г) переносять у широкогорлу колбу з притертою пробкою.
Визначення аміаку.
Псування м’яса риби відбувається внаслідок автолізу під дією ферментів, які виділяються гнильними мікроорганізмами, а також процесу дезамінування амінокислот, внаслідок якого вивільнюється газоподібний аміак. Аміак безбарвний, але з парами соляної кислоти утворює добре помітну хмарку хлористого амонію.
Матеріали
та обладнання: пробірка
з пробкою, крізь яку просунуто скляну
тонку паличку із зігнутим кінцем, суміш
Ебера, (яка складається з однієї частини
HCl (25%,
=1,12
,
трьох частин 95% спирту і однієї частини
сірчаного ефіру).