Тема 3 організаЦійно-правові форми торговельного підприємництва

3.1. Поняття суб'єкта господарювання і види підприємств

До суб'єктів господарювання слід віднести учасників господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізовуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав і обов'язків), мають своє майно і несуть відповідальність за свої обов'язки в межах цього майна.

Суб'єктами господарювання є:

– юридичні особи (підприємства, господарські суспільства, об'єднання підприємств);

– громадяни України, іноземці, які займаються господарською діяльністю і зареєстровані як підприємці.

Чинники, що впливають на вибір підприємства:

– напрям діяльності (оптова, дрібнооптова, дрібнороздрібна торгівля, рекламний бізнес, зовнішньоекономічна діяльність);

– стан галузі, цілі, стратегії;

– наявність фінансових, матеріальних, інтелектуальних і інших видів ресурсів;

– рівень кваліфікації підприємця-комерсанта і персоналу, ділова активність і практичний досвід;

– бажаний рівень майнової відповідальності за обов'язки (повна або обмежена);

– можливість самостійного або колективного ведення справи.

Залежно від форм власності в Україні можуть функціонувати такі види підприємств:

Приватне підприємство, діє на основі приватної власності одного, декількох громадян або суб'єкта господарювання – юридичної особи.

Підприємство колективної власності – корпоративне або унітарне підприємство, яке діє на основі колективної власності засновників. До підприємств колективної власності слід віднести виробничі кооперативи, підприємства споживчої кооперації, підприємства громадських і релігійних організацій.

Комунальне підприємство діє на основі комунальної власності територіальної громадськості.

Державне підприємство, діє на основі державної власності.

Підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об’єднання майна різних форм власності).

Підприємство з іноземними інвестиціями, в статутному фонді повинно бути не менше 10% іноземних інвестицій. Отримує статус з моменту нарахування іноземних інвестицій на баланс цього підприємства. Іноземні інвестиції – це цінності, які вкладає інвестор в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України і з метою здобуття прибутку.

Іноземні підприємства, до них відносяться унітарні або корпоративні підприємства, створені відповідно до законодавства України, діють на основі власності іноземців або підприємство, що діє, придбане повністю у власність цих осіб.

Іноземним вважається підприємство, в статутному фонді якого іноземні інвестиції складають 100%.

Залежно від способу створення і формування статутного фонду в Україні діють такі підприємства:

– унітарні;

– корпоративні.

Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє для цього майно, формує відповідно до законодавства статутний капітал, не поділений на частини (паї), затверджує Статут, розподіляє доходи, самостійно або через керівника, керує підприємством і формує його трудовий колектив на основі трудового найму, вирішує питання реорганізації і ліквідації підприємства.

Унітарними є державні, комунальні, підприємства, засновані на приватній власності засновника. До складу державних унітарних підприємств слід віднести державні комерційні підприємства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, діють на основі Статуту і принципах підприємництва, несе відповідальність за наслідки своєї діяльності майном, що належить йому.

Майно державного комерційного підприємства закріплюється за цим підприємством за узгодженням з державними органами. Статутний капітал державного комерційного підприємства створюється відповідним органом, в сферу управління якого входить таке підприємство, при цьому держава і орган, не несуть відповідальності за його обов'язки.

Корпоративне підприємство створюється двома і більш засновниками по їх спільному рішенню (договору), діють на основі об'єднання майна і їх спільного управління справами, на основі їх корпоративних прав.

Корпоративними є кооперативні підприємства, а також підприємства, які створюються у формі господарського суспільства і підприємств заснованих на приватній власності дох або більше осіб.

Підприємства, залежно від кількості працівників і обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік можуть бути малими і великими.

Малі (незалежно від форм власності) – це підприємства, в яких середньоперелікова чисельність тих, хто працює за звітний рік не перевищувала би 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції за цей період не перевищувала б 500 тис. євро.

Крупним підприємством є ті, у кого середньоперелікова чисельність тих, хто працює за звітний період перевищувала 1000 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції за цей же період не перевищував 5 млн. євро.

Всі останні підприємства відносяться до середніх.