Тема 2 умови, чинники і принципи розвитку торговельного підприємництва

2.1. Розвиток підприємництва в умовах глобалізації

Сучасна форма глобалізації є процесом злиття національних економік в єдину загальносвітову господарську систему. Відповідно до одного з визначень глобалізації, домінуюча єдина загальносвітова система, яка виникла в результаті інтеграції національних економік і заснована на безперешкодному переміщенні капіталів, на інформаційній відвертості світу, на швидкісному технологічному оновленні, на зниженні тарифних бар'єрів, на лібералізації руху товарів і капіталу і на комунікаційному зближенні.

Сутністю глобалізації є перетворення людства на єдину структурно-функціональну систему, організовану на універсальних принципах.

На думку багатьох дослідників, цей процес визначається ринковими, а не державними силами. Головним в цьому процесі є те, що глобальна економіка є новим явищем і є цілісною єдиною міжнародною системою, яка об'єктивно вимагає відповідної політичної волі і інтеграції. Весь арсенал сучасної цивілізації знаходиться в процесі переходу до постіндустріального суспільства, де основні його параметри знаходяться в межах становлення промислових, фінансових і інформаційних мережах, які здатні забезпечити достатній рівень життя громадянам цивілізованих демократичних соціально орієнтованих держав.

До негативних соціальних наслідків сучасної форми глобалізації слід віднести:

– посилення процесу диференціації світової економіки на багато забезпечених і дуже бідних країнах, оскільки основний вектор глобалізації направлений на подальше збагачення і без того забезпечених;

– розширення зони взаємного ураження національних фінансових систем, при яких найбільш забезпечені країни виходять з виникаючих кризисних ситуацій за рахунок інших;

– національні держави все більше втрачають власний суверенітет на користь транснаціональних корпорацій, внаслідок чого починають руйнуватися.

Розвиток підприємництва в сучасних умовах глобалізації має безліч негативних характеристик:

1) повернення до цивілізованого ринку неможливе;

2) державна монополія радянського зразка трансформувалася в таку ж державну монополію, проте у формі політичної олігархії;

3) у економічній сфері боротьба двох олігархічних кланів – фінансово-спекулятивного і сировинного визначають форму всіх істотних змін;

4) формула постіндустріального суспільства формує суспільство абсолютної влади фінансового товару – грошей;

5) відбувається заполітизовування організованої злочинності, тобто злочинного середовища власне політичних інтересів;

6) формується корупція як сукупність складу злочинів, за допомогою яких відбувається перерозподіл власності і капіталів, у тому числі і кримінальних.

Наслідки корупційної діяльності:

1. Економічні наслідки – розширення тіньової економіки, порушення конкурентних ринкових механізмів, бюджетні злочини, розширення масштабів корупційної діяльності в недержавних організаціях, загальне зниження ефективності економічної системи.

2. Соціальні наслідки – зниження соціальної діяльності держави, різке зростання економічної і соціальної нерівності, дискредитація права як основного інструменту регулювання життя суспільства і держави, зростання корумпованості правоохоронної системи і її зрощення з організованою злочинністю, а також з великим капіталом, збільшення соціальної напруженості.

3. Політичні наслідки – джерелом політичного цільового вкладення стає не суспільний, а приватний або корпоративний, обачливий або протизаконний інтерес, спад довіри до влади, падіння престижу держави як усередині країни, так і в міждержавних відносинах.