
- •Тема 1. Основні положення атомно-молекулярного вчення 4
- •1.2. Основні положення атомно-молекулярного вчення
- •Тема 2. Основні поняття хімії
- •2.1. Основні поняття
- •2.2. Хімічний елемент
- •2.3. Прості та складні речовини
- •2.4. Кількість речовини
- •Тема 3. Основні закони, що використовуються для розв’язання задач
- •3.1. Закон сталості складу
- •3.2. Закон збереження маси речовин під час хімічних реакцій
- •3.3. Закон об'ємних співвідношень
- •3.4. Закон Авогадро
- •Тема 4. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів д.І. Менделєєва
- •4.2. Будова періодичної системи
- •Тема 5. Будова атома
- •5.1. Ядро атома
- •5.2. Ізотопи
- •Тема 6. Будова електронних оболонок атомів
- •6.1. Будова електронних оболонок атомів
- •6.2. Енергетичний рівень
- •6.3. Принцип Паулі. Правило Клечковського. Правило Гунда
- •Тема 7. Періодична система хімічних елементів д.І. Менделєєва та електронна теорія будови атомів
- •7.1. Періодична система хімічних елементів
- •Тема 8. Залежність властивостей елементів від будови їх атомів
- •8.1. Залежність властивостей елементів від будови їх атомів.
- •8.2. Зміни в межах одного періоду
- •8.3. Зміни в межах одної групи
- •Тема 9. Хімічний зв’язок і будова речовини ковалентний зв’язок
- •9.1. Хімічний зв'язок
- •9.2. Ковалентний зв'язок
- •9.3. Валентні електрони
- •Тема 10. Характеристика ковалентного зв’язку
- •10.1. Кратність зв'язку
- •10.2. Насиченість
- •10.3. Напрямленість у просторі
- •10.4. Енергія зв'язку
- •Тема 11. Електронегативність та полярність молекул
- •11.1. Електронегативність та періодичний закон
- •11.2. Полярність молекул
- •Тема 12. Іонний зв’язок
- •12.1. Іонний зв'язок
- •12.2. Характеристики іонного зв'язку
- •Тема 13. Водневий і металічний зв’язок
- •13.1. Механізм утворення водневого зв’язку
- •13.2. Характеристика водневого зв’язку
- •13.3. Металічний зв'язок
- •13.4. Властивості твердих речовин залежно від типу зв'язку
- •Тема 14. Валентність та ступінь окислення
- •14.1. Поняття "валентність"
- •14.2. Ступінь окислення
- •Тема 15. Класифікація хімічних реакцій
- •Тема 16. Окисно-відновні реакції
- •16.1. Характеристика окисно-відновних реакцій
- •Тема 17. Електроліз
- •17.1. Поняття про електроліз
- •17.2. Електроліз розчинів солей
- •17.3. Гальванічний елемент
- •17.4. Електродний потенціал
- •Тема 18. Тепловий ефект хімічних реакцій
- •18.1. Тепловий ефект хімічної реакції
- •18.2. Види термохімічних реакцій
- •Тема 19. Хімічна кінетика. Хімічна рівновага
- •19.1. Швидкість хімічної реакції
- •19.2. Енергія активації
- •Тема 20. Каталіз
- •20.1. Каталізатори
- •20.2. Ферменти
- •Тема 21. Хімічна рівновага
- •20.1. Оборотні та необоротні реакції
- •21.2. Принцип Ле Шательє
- •Тема 22. Розчини
- •22.1. Дисперсні системи
- •22.2. Cпособи вираження концентрації розчинів
- •22.3. Розчинність
- •Тема 23. Лужні метали
- •23.1. Фізичні властивості лужних металів
- •22.2. Хімічні властивості
- •22.3. З'єднання лужних металів
- •Тема 24. Лужноземельні метали
- •24.1. Фізичні властивості лужноземельних металів
- •24.2. Хімічні властивості
- •24.3. Жорсткість води
- •Тема 25. Елементи III-a групи
- •25.1. Фізичні властивості металів і бору
- •25.2. Хімічні властивості
- •25.3. Сполуки алюмінію
- •Тема 26. Елементи IV-a підгрупи
- •26.1. Фізичні властивості підгрупи вуглецю
- •26.2. Аллотропні модифікації вуглецю
- •26.3. Хімічні властивості
- •26.4. Сполуки вуглецю і кремнію
- •Тема 27. Підгрупа азоту
- •27.1. Фізичні властивості підгрупи азоту
- •27.3. Отримання та хімічні властивості азоту і фосфору
- •27.4. Найважливіші сполуки
- •Тема 28. Підгрупа кисню
- •28.1. Фізичні властивості підгрупи кисню
- •28.2. Алотропія кисню і сірки
- •28.3. Отримання та хімічні властивості кисню і сірки
- •28.4. Застосування кисню і сірки
- •Тема 29. Підгрупа галогенів
- •29.1. Фізичні властивості підгрупи галогенів
- •29.2. Отримання та хімічні властивості галогенів
- •29.3. Застосування галогенів
- •Тема 30. Інертні гази
- •30.1. Властивості інертних газів
5.1. Ядро атома
Зa сучасною теорією атом – електронейтральна система, що складається з позитивно зарядженого ядра та негативно зарядженої оболонки.
Ядро (синонім. – нуклід) – це центральна позитивно заряджена частина атома, в якій зосереджена його маса.
Розмірі ядра в десятки тисяч разів менші за розміри атома (діаметри атома та ядра – 10-10м та 10-14- 10-15м). Ядро складається з нуклонів – протонів та нейтронів.
Протон - це частка з масою спокою 1,6726485 х 10-27 кг (1,0073 а.о.м.) і позитивним зарядом, абсолютне значення якого становить 1,602 х 10-19Кл, або 1 в одиницях елементарного електричного заряду.
Позначення протона: 11р. Верхній індекс означає масу в атомних одиницях маси, нижній – абсолютне значення заряду в одиницях елементарного електричного заряду.
Нейтрон – електронейтральна частка з масою спокою 1,6749543 х 10-27кг (1,0087 а.о.м.).
Позначення нейтрона: 01n. Верхній індекс означає масу в атомних одиницях маси, нижній – абсолютне значення заряду в одиницях елементарного електричного заряду.
Нейтрон пов'язаний з протоном співвідношенням: 01n 11p + e- . Електрони не входять до складу ядра, але, як відомо, під час ∞-розпаду ядро випромінює електрони, які там утворюються за наведеним співвідношенням. Так виникає новий хімічний елемент, порядковий номер якого більший на одиницю за порядковий номер елемента, з котрого він утворюється, наприклад:
92239U à 93239Np +e-
Електрон – частка з масою спокою 9,109534 х 10-31кг і негативним зарядом, абсолютне значення якого дорівнює 1,602 х 10-19Кл.
Саме заряд електрона був прийнятий за одиницю елементарного електричного заряду. У цих одиницях заряд електрона – 1. Маса електрона менша за масу протона в 1 836 разів і менша за масу нейтрона в 1 840 разів. Заряди протона та електрона мають однакове абсолютне значення та різні знаки (+1 і -1), тому в електронейтральному атомі число електронів дорівнює числу протонів.
Протони, електрони, нейтрони – це елементарні частки. Зараз відомо близько двохсот елементарних часток, які мають різні властивості (масу, заряд та ін.).
Число протонів і нейтронів у ядрі (як і число електронів в електронній оболонці) можна визначити за розташуванням хімічного елемента в періодичній системі.
Заряд ядра атома (його абсолютне значення) – дорівнює порядковому номеру Z елемента в періодичній системі. Водночас заряд ядра визначається сумарним зарядом усіх заряджених часток, з яких воно складається (протонів).
Оскільки заряд протона дорівнює +1, число протонів у ядрі дорівнює порядковому номеру Z елемента в періодичній системі. Заряд ядра (число протонів у ядрі) всіх атомів певного елемента – величина постійна – головна кількісна характеристика цього елемента.
Як випливає з визначення ядра, в ньому зосереджена майже вся маса атома, хоча його розміри приблизно в 104 разів менші за розміри атома.
На відміну від заряду ядра маса окремих атомів одного й того ж хімічного елемента може мати різні значення. Такі атоми називаються ізотопами.
Саме тому відносна атомна маса як кількісна характеристика елемента не має першорядного значення.