
- •Тема 1. Основні положення атомно-молекулярного вчення 4
- •1.2. Основні положення атомно-молекулярного вчення
- •Тема 2. Основні поняття хімії
- •2.1. Основні поняття
- •2.2. Хімічний елемент
- •2.3. Прості та складні речовини
- •2.4. Кількість речовини
- •Тема 3. Основні закони, що використовуються для розв’язання задач
- •3.1. Закон сталості складу
- •3.2. Закон збереження маси речовин під час хімічних реакцій
- •3.3. Закон об'ємних співвідношень
- •3.4. Закон Авогадро
- •Тема 4. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів д.І. Менделєєва
- •4.2. Будова періодичної системи
- •Тема 5. Будова атома
- •5.1. Ядро атома
- •5.2. Ізотопи
- •Тема 6. Будова електронних оболонок атомів
- •6.1. Будова електронних оболонок атомів
- •6.2. Енергетичний рівень
- •6.3. Принцип Паулі. Правило Клечковського. Правило Гунда
- •Тема 7. Періодична система хімічних елементів д.І. Менделєєва та електронна теорія будови атомів
- •7.1. Періодична система хімічних елементів
- •Тема 8. Залежність властивостей елементів від будови їх атомів
- •8.1. Залежність властивостей елементів від будови їх атомів.
- •8.2. Зміни в межах одного періоду
- •8.3. Зміни в межах одної групи
- •Тема 9. Хімічний зв’язок і будова речовини ковалентний зв’язок
- •9.1. Хімічний зв'язок
- •9.2. Ковалентний зв'язок
- •9.3. Валентні електрони
- •Тема 10. Характеристика ковалентного зв’язку
- •10.1. Кратність зв'язку
- •10.2. Насиченість
- •10.3. Напрямленість у просторі
- •10.4. Енергія зв'язку
- •Тема 11. Електронегативність та полярність молекул
- •11.1. Електронегативність та періодичний закон
- •11.2. Полярність молекул
- •Тема 12. Іонний зв’язок
- •12.1. Іонний зв'язок
- •12.2. Характеристики іонного зв'язку
- •Тема 13. Водневий і металічний зв’язок
- •13.1. Механізм утворення водневого зв’язку
- •13.2. Характеристика водневого зв’язку
- •13.3. Металічний зв'язок
- •13.4. Властивості твердих речовин залежно від типу зв'язку
- •Тема 14. Валентність та ступінь окислення
- •14.1. Поняття "валентність"
- •14.2. Ступінь окислення
- •Тема 15. Класифікація хімічних реакцій
- •Тема 16. Окисно-відновні реакції
- •16.1. Характеристика окисно-відновних реакцій
- •Тема 17. Електроліз
- •17.1. Поняття про електроліз
- •17.2. Електроліз розчинів солей
- •17.3. Гальванічний елемент
- •17.4. Електродний потенціал
- •Тема 18. Тепловий ефект хімічних реакцій
- •18.1. Тепловий ефект хімічної реакції
- •18.2. Види термохімічних реакцій
- •Тема 19. Хімічна кінетика. Хімічна рівновага
- •19.1. Швидкість хімічної реакції
- •19.2. Енергія активації
- •Тема 20. Каталіз
- •20.1. Каталізатори
- •20.2. Ферменти
- •Тема 21. Хімічна рівновага
- •20.1. Оборотні та необоротні реакції
- •21.2. Принцип Ле Шательє
- •Тема 22. Розчини
- •22.1. Дисперсні системи
- •22.2. Cпособи вираження концентрації розчинів
- •22.3. Розчинність
- •Тема 23. Лужні метали
- •23.1. Фізичні властивості лужних металів
- •22.2. Хімічні властивості
- •22.3. З'єднання лужних металів
- •Тема 24. Лужноземельні метали
- •24.1. Фізичні властивості лужноземельних металів
- •24.2. Хімічні властивості
- •24.3. Жорсткість води
- •Тема 25. Елементи III-a групи
- •25.1. Фізичні властивості металів і бору
- •25.2. Хімічні властивості
- •25.3. Сполуки алюмінію
- •Тема 26. Елементи IV-a підгрупи
- •26.1. Фізичні властивості підгрупи вуглецю
- •26.2. Аллотропні модифікації вуглецю
- •26.3. Хімічні властивості
- •26.4. Сполуки вуглецю і кремнію
- •Тема 27. Підгрупа азоту
- •27.1. Фізичні властивості підгрупи азоту
- •27.3. Отримання та хімічні властивості азоту і фосфору
- •27.4. Найважливіші сполуки
- •Тема 28. Підгрупа кисню
- •28.1. Фізичні властивості підгрупи кисню
- •28.2. Алотропія кисню і сірки
- •28.3. Отримання та хімічні властивості кисню і сірки
- •28.4. Застосування кисню і сірки
- •Тема 29. Підгрупа галогенів
- •29.1. Фізичні властивості підгрупи галогенів
- •29.2. Отримання та хімічні властивості галогенів
- •29.3. Застосування галогенів
- •Тема 30. Інертні гази
- •30.1. Властивості інертних газів
2.4. Кількість речовини
Кількість речовини – фізична величина, що визначається числом часток – структурних елементів речовини: молекул, атомів, іонів, іонних асоціатів. Вона позначається латинським символом п або грецьким v. Одиницею її вимірювання є моль.
Моль – це кількість речовини, що містить стільки часток -структурних елементів речовини (молекул, атомів, іонів), скільки атомів є в ізотопі вуглецю 12С масою 0,012 кг.
Стала Авогадро – одна з фундаментальних фізичних сталих, пов'язана з атомною одиницею маси (добуток чисельних значень сталої Авогадро та атомної одиниці маси дорівнює одиниці, завдяки цьому чисельні значення відносних молекулярних та молярних мас збігаються).
Тому моль – це кількість речовини, що містить 6,02. х 1023 структурних елементів речовини (молекул, атомів, іонів).
Поняття моль застосовують щодо речовини в будь-якому агрегатному стані. Моль речовини в будь-якому агрегатному стані за будь-яких умов містить 6,02 х 1023часток – структурних елементів речовини.
Кількість речовини пов'язана з іншими величинами так:
n = m/M; n = N/NA; n = V/Vm ,
де n – кількість речовини; m – маса речовини; М – молярна маса речовини; N – число часток; NA – стала Авогадро; V – об'єм речовини; Vm– молярний об'єм речовини.
Молярна масса – фізична величина, що визначається відношенням маси речовини до кількості речовини, яка їй відповідає.
Молярна маса позначається через М. Визначальне рівняння:
М = m/n,
де m – маса речовини; n – кількість речовини.
Одиницею вимірювання є кг/моль (в СІ), г/моль (в інших). Чисельне значення молярної маси речовини, виміряної в г/моль-1, дорівнює чисельному значенню відносної молекулярної маси.
Молярний об'єм – фізична величина, що визначається відношенням об'єму речовини до відповідної кількості речовини.
Вона позначається через Vm. Визначальне рівняня:
Vm = V/n,
де V – об'єм речовини; n – кількість речовини.
Одиниця вимірювання в Сl м3 / моль, в інших системах – л/моль. Молярний об'єм речовини на відміну від молярної маси не є постійною величиною для цієї речовини. Він залежить від її агрегатного стану та умов – тиску і температури. В хімії найчастіше використовують молярний об'єм газу за нормальних умов, який є постійною величиною для усіх газів і дорівнює Vm н.у. = 0,0224 м3/ моль = 22,4 л/моль (нормальні умови - тиск рн = 101 325 Па =101,325 кПа , температура
Тн = 273,15 К, або 0°С).
Тема 3. Основні закони, що використовуються для розв’язання задач
План:
Закон сталості складу речовини.
Закон збереження маси та енергії.
Закон об’ємних співвідношень.
Закон Авогадро.
Основні закони. У XVIII – XX ст. були відкриті закони фізики та хімії, які стали базою та складовою частиною атомно-молекулярного вчення.
3.1. Закон сталості складу
Закон сформульований у 1799 р. французьким вченим Ж. Прустом. Формулювання:
Кожна чиста речовина молекулярної будови має постійний (сталий) склад, що не залежить від місця та способу її добування.
Закон поширюється на речовини молекулярної будови (дальтоніди). Речовини немолекулярної будови, одержані за різних умов, можуть мати сталий і змінний склад (бертоліди).
Висновки закону:
1.Склад речовини молекулярної будови можна описати однією хімічною формулою з цілочисельними індексами.
2. Якщо одні й ті ж хімічні елементи сполучаються між собою в різних кількісних цілочисельних співвідношеннях, вони утворюють різні речовини.