2.2. Хімічний елемент

Хімічний елемент – вид атомів з однаковим зарядом ядра, вид атомів, що характеризується певною сукупністю властивостей.

Елемент є складовою частиною речовини. Прості й складні речовини – це форми існування хімічних елементів. Кожний елемент має назву та хімічний символ.

Основною кількісною характеристикою елемента є заряд ядра його атомів, що збігається з порядковим номером елемента в періодичній системі.

За хімічними властивостями розрізняються елементи з металічними та неметалічними властивостями, а також родини лужних металів, лужноземельних металів, лантаноїдів, заліза, платини, халькогенів, галогенів, інертних елементів (благородних газів).

За походженням виділяють природні та штучні елементи.

Природні – це елементи, що існують у природі в складі простих або складних сполук (елементи №№ 1 – 94 в періодичній системі).

Штучні – це елементи, одержані під час перебігу ядерних реакцій (елементи з № > 94).

Окрему групу складають радіоактивні елементи. До них належать елементи, ізотопи яких радіоактивні. Це елементи з порядковими номерами 43, 62, 84-110.

За поширенням у природі хімічні елементи поділяють на поширені та розсіяні або рідкісні. Найбільш поширеними є кисень (47 % маси земної кори), кремній (29,5 %), алюміній (8,05 %) і залізо (4,65 %).

2.3. Прості та складні речовини

Усі речовини за складом поділяються на прості та складні.

Простими називаються речовини, що складаються з одного елемента, тобто це – форма існування хімічного елемента у вільному стані,

Складними називаються речовини, що складаються з різних елементів, тобто це – форма існування хімічних елементів у зв 'язаному стані.

Налічується більше 500 простих речовин і більше 7 млн. складних. Прості речовини можуть мати молекулярну і немолекулярну - атомну або металічну будову.

Складні речовини мають молекулярну і немолекулярну – іонну або металічну будову.

Алотропія – явище існування хімічного елемента у вигляді двох або кількох простих речовин, різних за властивостями.

Такі речовини називають алотропними формами або модифікаціями елементів. Відмінності властивостей алотропних модифікацій обумовлені різним числом атомів у молекулі або різною структурою кристалів. Завдяки явищу алотропії число простих речовин більше, ніж хімічних елементів.

Атомна одиниця маси – це сучасна позасистемна одиниця вимірювання атомних та молекулярних мас (позначається а.о.м.). Вона є. однією дванадцятою часткою маси атома ізотопу вуглецю ¹²С.

Маса атома цього ізотопу, що дорівнює 19,93 х 10^-27 кг, прийнята за 12 а.о.м. 3 цього виходить, що:

1 а.о.м. = 19,93 х 10^-27кг/12 = 1,66 х 10^-27кг, або 1,66 х 10^-24 г.

Відносна атомна маса хімічного елемента – фізична величина, що визначається відношенням маси атома елемента до однієї дванадцятої частки маси атома ізотопу вуглецю ¹²С.

Відносна атомна маса позначається символом А_r, Індекс r – перша буква англійського слова "relativ", що означає відносний.

Відносна молекулярна маса – фізична величина, що визначається відношенням маси молекули до однієї дванадцятої частки маси атома ізотопу вуглецю ¹²С.

Відносна молекулярна маса позначається символом М_r.

М_r– безрозмірна величина, позасистемна одиниця її вимірювання –а.о.м.

Відносна молекулярна маса розраховується за хімічною формулою. Вона дорівнює сумі відносних атомних мас усіх атомів, що входять до складу молекули або умовної частки, яка уособлює речовину.