
- •Тема 1. Основні положення атомно-молекулярного вчення 4
- •1.2. Основні положення атомно-молекулярного вчення
- •Тема 2. Основні поняття хімії
- •2.1. Основні поняття
- •2.2. Хімічний елемент
- •2.3. Прості та складні речовини
- •2.4. Кількість речовини
- •Тема 3. Основні закони, що використовуються для розв’язання задач
- •3.1. Закон сталості складу
- •3.2. Закон збереження маси речовин під час хімічних реакцій
- •3.3. Закон об'ємних співвідношень
- •3.4. Закон Авогадро
- •Тема 4. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів д.І. Менделєєва
- •4.2. Будова періодичної системи
- •Тема 5. Будова атома
- •5.1. Ядро атома
- •5.2. Ізотопи
- •Тема 6. Будова електронних оболонок атомів
- •6.1. Будова електронних оболонок атомів
- •6.2. Енергетичний рівень
- •6.3. Принцип Паулі. Правило Клечковського. Правило Гунда
- •Тема 7. Періодична система хімічних елементів д.І. Менделєєва та електронна теорія будови атомів
- •7.1. Періодична система хімічних елементів
- •Тема 8. Залежність властивостей елементів від будови їх атомів
- •8.1. Залежність властивостей елементів від будови їх атомів.
- •8.2. Зміни в межах одного періоду
- •8.3. Зміни в межах одної групи
- •Тема 9. Хімічний зв’язок і будова речовини ковалентний зв’язок
- •9.1. Хімічний зв'язок
- •9.2. Ковалентний зв'язок
- •9.3. Валентні електрони
- •Тема 10. Характеристика ковалентного зв’язку
- •10.1. Кратність зв'язку
- •10.2. Насиченість
- •10.3. Напрямленість у просторі
- •10.4. Енергія зв'язку
- •Тема 11. Електронегативність та полярність молекул
- •11.1. Електронегативність та періодичний закон
- •11.2. Полярність молекул
- •Тема 12. Іонний зв’язок
- •12.1. Іонний зв'язок
- •12.2. Характеристики іонного зв'язку
- •Тема 13. Водневий і металічний зв’язок
- •13.1. Механізм утворення водневого зв’язку
- •13.2. Характеристика водневого зв’язку
- •13.3. Металічний зв'язок
- •13.4. Властивості твердих речовин залежно від типу зв'язку
- •Тема 14. Валентність та ступінь окислення
- •14.1. Поняття "валентність"
- •14.2. Ступінь окислення
- •Тема 15. Класифікація хімічних реакцій
- •Тема 16. Окисно-відновні реакції
- •16.1. Характеристика окисно-відновних реакцій
- •Тема 17. Електроліз
- •17.1. Поняття про електроліз
- •17.2. Електроліз розчинів солей
- •17.3. Гальванічний елемент
- •17.4. Електродний потенціал
- •Тема 18. Тепловий ефект хімічних реакцій
- •18.1. Тепловий ефект хімічної реакції
- •18.2. Види термохімічних реакцій
- •Тема 19. Хімічна кінетика. Хімічна рівновага
- •19.1. Швидкість хімічної реакції
- •19.2. Енергія активації
- •Тема 20. Каталіз
- •20.1. Каталізатори
- •20.2. Ферменти
- •Тема 21. Хімічна рівновага
- •20.1. Оборотні та необоротні реакції
- •21.2. Принцип Ле Шательє
- •Тема 22. Розчини
- •22.1. Дисперсні системи
- •22.2. Cпособи вираження концентрації розчинів
- •22.3. Розчинність
- •Тема 23. Лужні метали
- •23.1. Фізичні властивості лужних металів
- •22.2. Хімічні властивості
- •22.3. З'єднання лужних металів
- •Тема 24. Лужноземельні метали
- •24.1. Фізичні властивості лужноземельних металів
- •24.2. Хімічні властивості
- •24.3. Жорсткість води
- •Тема 25. Елементи III-a групи
- •25.1. Фізичні властивості металів і бору
- •25.2. Хімічні властивості
- •25.3. Сполуки алюмінію
- •Тема 26. Елементи IV-a підгрупи
- •26.1. Фізичні властивості підгрупи вуглецю
- •26.2. Аллотропні модифікації вуглецю
- •26.3. Хімічні властивості
- •26.4. Сполуки вуглецю і кремнію
- •Тема 27. Підгрупа азоту
- •27.1. Фізичні властивості підгрупи азоту
- •27.3. Отримання та хімічні властивості азоту і фосфору
- •27.4. Найважливіші сполуки
- •Тема 28. Підгрупа кисню
- •28.1. Фізичні властивості підгрупи кисню
- •28.2. Алотропія кисню і сірки
- •28.3. Отримання та хімічні властивості кисню і сірки
- •28.4. Застосування кисню і сірки
- •Тема 29. Підгрупа галогенів
- •29.1. Фізичні властивості підгрупи галогенів
- •29.2. Отримання та хімічні властивості галогенів
- •29.3. Застосування галогенів
- •Тема 30. Інертні гази
- •30.1. Властивості інертних газів
18.2. Види термохімічних реакцій
Залежно від знака ефекту реакції поділяються на екзотермічні та ендотермічні.
Визначення теплових ефектів реакції є предметом хімічної науки – термохімії.
Рівняння, в яких визначено тепловий ефект реакції, називають термохімічними.
У цих рівняннях вказують агрегатний стан речовин (твердий – т, газоподібний – r, рідкий – р).
Наприклад, рівняння горіння сірки в кисні:
Sr + O2r SO2r + 297 кДж.
Тема 19. Хімічна кінетика. Хімічна рівновага
План:
Швидкість хімічної реакції.
Енергія активації.
19.1. Швидкість хімічної реакції
Швидкість хімічної реакції та механізм її перебігання залежать від міцності хімічного зв'язку в існуючих частинках. Чим легше руйнуються ці зв'язки, тим більшою буде швидкість реакції.
Розділ хімії, який вивчає швидкість та механізм хімічних перетворень, називають хімічною кінетикою. Основна задача хімічної кінетики – управління хімічним процесом з метою досягнення максимальної швидкості реакції та максимального виходу продукту реакції.
Реакції можуть бути гомогенними та гетерогенними. У гомогенних вихідні речовини та продукти реакції знаходяться в однаковому агрегатному стані (в одній фазі). Це реакції між газами або між розчинами.
Реакції між речовинами, які знаходяться в різних агрегатних станах або в різних фазах, називають гетерогенними.
Хімічна взаємодія у випадку гомогенної реакції відбувається у всьому об'ємі реагуючої суміші; гетерогенна реакція відбувається лише на межі розподілу фаз.
Швидкістю хімічної реакції називають число елементарних актів реакції, які відбуваються за одиницю часу в одиниці об'єму (у випадку гомогенної реакції) або на одиниці поверхні розподілу фаз (у випадку гетерогенної реакції).
Кількісно швидкість реакції звичайно характеризують зміною концентрації реагуючої речовини за одиницю часу. При цьому концентрацію (С) виражають числом молей речовини в одному літрі, а час (t) – в секундах. Для обчислення швидкості хімічної реакції досить знати зміну концентрації однієї з речовин за одиницю часу, оскільки концентрації інших речовин визначають за стехіометричними коефіцієнтами рівняння реакції. Не має значення, концентрацію якої з речовин розглядати, слід лише враховувати, що концентрації вихідних речовин внаслідок реакції будуть зменшуватися, а продуктів – зростати.
Швидкість хімічної реакції за незмінних зовнішніх умов з часом змінюється. В міру того як витрачаються вихідні речовини, швидкість процесу зменшується (рис. 29).
Швидкість хімічної реакції залежить від ряду факторів: природи реагуючих речовин, концентрації, температури, поверхні дотику (для гетерогенних реакцій), наявності каталізаторів, освітлення для фотохімічних реакцій.
Необхідною умовою можливості взаємодії між двома частинками (атомами, молекулами, іонами), є їх взаємне зіткнення, тобто зближення до такої відстані, на якій електрони та атоми однієї частинки потрапляють у сферу дії електричних полів іншої частинки. Тому швидкість гомогенних реакцій залежить від числа зіткнень частинок за одиницю часу. Число таких зіткнень збільшується пропорційно збільшенню частинок речовини, що містяться в одиниці об'єму, тобто залежить від їх концентрації. На основі експериментальних даних Гульдбергом і Вааге (1864-1867) сформульований основний закон хімічної кінетики – закон діяння мас. Швідкість хімічної реакції при постійній температурі прямо пропорційна добутку концентрацій реагуючих речовин у ступені стехіометричних коефіцієнтів у рівнянні реакції.
Згідно з цим законом швидкість реакції (υ): А + В = АВ виражається співвідношенням:
υ=kСАСв,
де СА та Св – концентрації речовин А та В, моль/л; k – коефіцієнт пропорційності, для кожної реакції при постійній температурі він є сталою величиною, яку називають константою швидкості реакції.
Величина к чисельно дорівнює швидкості реакції за умов, коли концентрації реагуючих речовин чи їх добуток дорівнюють одиниці. Константа швидкості залежить від природи реагуючих речовин і температури. Чим більша константа швидкості, тим більша швидкість перебігу реакції.
Закон діючих мас для гетерогенних реакцій не враховує концентрації твердої речовини, тому що інтенсивність взаємодії обумовлена величиною площі поверхні стикання. Концентрація твердої речовини є сталою величиною, яка входить у величину константи швидкості.
Кінетична класифікація хімічних реакцій здійснюється за ознакою молекулярності або за ознакою порядку реакцій. Молекулярність реакції визначають числом молекул, які приймають участь в елементарному акті хімічної взаємодії. За молекулярністю реакції поділяють на одномолекулярні (мономолекулярні), двомолекулярні (бімолекулярні) і тримолекулярні. Прикладом одномолекулярних реакцій є реакції розкладу:
Порядок реакції визначають сумою показників степенів концентрацій у математичному виразі закону діяння мас. У зв'язку з цим реакції поділяють на реакції першого, другого та третього порядку. Швидкість хімічних реакцій у більшості випадків зростає з підвищенням температури. Залежність швидкості реакції від температури виражають правилом Вант-Гоффа (1884).
З підвищенням температури на кожні 10 °С швидкості гомогенної реакції збільшується в 2-4 рази.
Оскільки концентрація не залежить від температури, то вплив нагрівання на швидкість реакції в основному визначається збільшенням константи швидкості k. У зв'язку з цим залежність швидкості реакції від температури виражають через відношення константи швидкості (при 1° + 10°) до константи швидкості тієї ж реакції при 1°. Залежність константи швидкості реакції від температури більш точно виражає рівняння Арреніуса (1889). Великий вплив температури на швидкість хімічної реакції знаходить своє пояснення в теорії активації.