
- •Тема 1. Основні положення атомно-молекулярного вчення 4
- •1.2. Основні положення атомно-молекулярного вчення
- •Тема 2. Основні поняття хімії
- •2.1. Основні поняття
- •2.2. Хімічний елемент
- •2.3. Прості та складні речовини
- •2.4. Кількість речовини
- •Тема 3. Основні закони, що використовуються для розв’язання задач
- •3.1. Закон сталості складу
- •3.2. Закон збереження маси речовин під час хімічних реакцій
- •3.3. Закон об'ємних співвідношень
- •3.4. Закон Авогадро
- •Тема 4. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів д.І. Менделєєва
- •4.2. Будова періодичної системи
- •Тема 5. Будова атома
- •5.1. Ядро атома
- •5.2. Ізотопи
- •Тема 6. Будова електронних оболонок атомів
- •6.1. Будова електронних оболонок атомів
- •6.2. Енергетичний рівень
- •6.3. Принцип Паулі. Правило Клечковського. Правило Гунда
- •Тема 7. Періодична система хімічних елементів д.І. Менделєєва та електронна теорія будови атомів
- •7.1. Періодична система хімічних елементів
- •Тема 8. Залежність властивостей елементів від будови їх атомів
- •8.1. Залежність властивостей елементів від будови їх атомів.
- •8.2. Зміни в межах одного періоду
- •8.3. Зміни в межах одної групи
- •Тема 9. Хімічний зв’язок і будова речовини ковалентний зв’язок
- •9.1. Хімічний зв'язок
- •9.2. Ковалентний зв'язок
- •9.3. Валентні електрони
- •Тема 10. Характеристика ковалентного зв’язку
- •10.1. Кратність зв'язку
- •10.2. Насиченість
- •10.3. Напрямленість у просторі
- •10.4. Енергія зв'язку
- •Тема 11. Електронегативність та полярність молекул
- •11.1. Електронегативність та періодичний закон
- •11.2. Полярність молекул
- •Тема 12. Іонний зв’язок
- •12.1. Іонний зв'язок
- •12.2. Характеристики іонного зв'язку
- •Тема 13. Водневий і металічний зв’язок
- •13.1. Механізм утворення водневого зв’язку
- •13.2. Характеристика водневого зв’язку
- •13.3. Металічний зв'язок
- •13.4. Властивості твердих речовин залежно від типу зв'язку
- •Тема 14. Валентність та ступінь окислення
- •14.1. Поняття "валентність"
- •14.2. Ступінь окислення
- •Тема 15. Класифікація хімічних реакцій
- •Тема 16. Окисно-відновні реакції
- •16.1. Характеристика окисно-відновних реакцій
- •Тема 17. Електроліз
- •17.1. Поняття про електроліз
- •17.2. Електроліз розчинів солей
- •17.3. Гальванічний елемент
- •17.4. Електродний потенціал
- •Тема 18. Тепловий ефект хімічних реакцій
- •18.1. Тепловий ефект хімічної реакції
- •18.2. Види термохімічних реакцій
- •Тема 19. Хімічна кінетика. Хімічна рівновага
- •19.1. Швидкість хімічної реакції
- •19.2. Енергія активації
- •Тема 20. Каталіз
- •20.1. Каталізатори
- •20.2. Ферменти
- •Тема 21. Хімічна рівновага
- •20.1. Оборотні та необоротні реакції
- •21.2. Принцип Ле Шательє
- •Тема 22. Розчини
- •22.1. Дисперсні системи
- •22.2. Cпособи вираження концентрації розчинів
- •22.3. Розчинність
- •Тема 23. Лужні метали
- •23.1. Фізичні властивості лужних металів
- •22.2. Хімічні властивості
- •22.3. З'єднання лужних металів
- •Тема 24. Лужноземельні метали
- •24.1. Фізичні властивості лужноземельних металів
- •24.2. Хімічні властивості
- •24.3. Жорсткість води
- •Тема 25. Елементи III-a групи
- •25.1. Фізичні властивості металів і бору
- •25.2. Хімічні властивості
- •25.3. Сполуки алюмінію
- •Тема 26. Елементи IV-a підгрупи
- •26.1. Фізичні властивості підгрупи вуглецю
- •26.2. Аллотропні модифікації вуглецю
- •26.3. Хімічні властивості
- •26.4. Сполуки вуглецю і кремнію
- •Тема 27. Підгрупа азоту
- •27.1. Фізичні властивості підгрупи азоту
- •27.3. Отримання та хімічні властивості азоту і фосфору
- •27.4. Найважливіші сполуки
- •Тема 28. Підгрупа кисню
- •28.1. Фізичні властивості підгрупи кисню
- •28.2. Алотропія кисню і сірки
- •28.3. Отримання та хімічні властивості кисню і сірки
- •28.4. Застосування кисню і сірки
- •Тема 29. Підгрупа галогенів
- •29.1. Фізичні властивості підгрупи галогенів
- •29.2. Отримання та хімічні властивості галогенів
- •29.3. Застосування галогенів
- •Тема 30. Інертні гази
- •30.1. Властивості інертних газів
17.3. Гальванічний елемент
Процес взаємодії цинку з сульфатом міді складається з двох процесів, що відбуваються одночасно, – окислення цинку і відновлення іонів міді:
Zn + СuSО4 = ZnSО4 + Сu
(молекулярне рівняння)
Zn + Сu+2 = Zn+2 + Сu
(іонне рівняння)
Ці два процеси можуть відбуватися окремо один від одного у спеціальному приладі, який називається гальванічним елементом.
Гальванічний елемент можна скласти з двох нерозчинних у воді металів (наприклад, цинку та міді), занурених у розчин їхніх солей (сульфату цинку та сульфату міді). Посудини з розчином з'єднують трубкою, заповненою нейтральним електролітом (наприклад, KNO3). Якщо пластинки з'єднати дротом, від цинку до міді піде електричний струм, тобто почнуть рухатись електрони. Цинк розчиняється, а іони міді відновлюються на пластинці.
У замкненому гальванічному елементі відбувається взаємодія між двома компонентами, які не торкаються один одного – металом і розчином солі іншого металу. Позитивні іони знаходяться в розчині, електрони – на пластинці, утворюючи подвійний електричний шар. Пластинка металу одержує негативний заряд щодо розчину, розчин – позитивний заряд щодо металу. Між металом і розчином його солі виникає різниця потенціалів, яку називають електродним потенціалом металу. Значення електродного потенціалу металу визначають щодо нормального водневого електрода, потенціал якого вважають рівням нулю.
Нормальний водневий електрод – це платинова пластинка, занурена в розчин сірчаної кислоти, молярна концентрація якого 0,5 моль/л, з молярною концентрацією водень-іонів, що дорівнює 1 моль/л. Через цей розчин пропускають газоподібний водень під тиском 101 325 Па.
17.4. Електродний потенціал
Різниця потенціалів між металом, зануреним у розчин його солі з молярною концентрацією солі 1 моль/л, і водневим електродом називається нормальним. або стандартним електродним потенціалом.
Вимірюючи електродні потенціали металів, одержали ряд стандартних електродних потенціалів - електрохімічний ряд напруг, або ряд витіснення металів.
Ряд стандартних електродних потенціалів металів характеризує їхні окислювально-відновні властивості лише у водних розчинах. За допомогою цього ряду можна визначити напрямок окислювально-відяовних реакцій між окремими металами та їхніми іонами.
У гальванічному елементі окисником є електрохімічна система з вищим електродним потенціалом. Метал з нижчим електродним потенціалом розчиняється. Електрони рухаються від металу з меншим електродним потенціалом до металу з більшим.
Електрорушійна сила (ЕРС) гальванічного елемента дорівнює різниці потенціалів його електродів. Чим далі знаходяться метали один від одного у ряду стандартних електродних потенціалів, тим більша електрорушійна сила гальванічного елемента, який з них складається.
Тема 18. Тепловий ефект хімічних реакцій
План:
Характеристика термохімічних реакцій.
Види термохімічних реакцій.
18.1. Тепловий ефект хімічної реакції
Під час хімічних реакцій одні хімічні зв'язки розриваються, інші утворюються. Утворення хімічних зв'язків супроводжується виділенням певної кількості енергії, розрив – поглинанням. Залежно від співвідношення цих величин у результаті реакції виділяється або поглинається енергія.
Енергія, яка виділяється або поглинається під час хімічних реакцій, називається хімічкою енергією.
Хімічна енергія може перетворюватися на теплову, променеву, механічну або електричну і навпаки.
Кількість енергії, що виділяється або поглинається під час хімічної реакції, називається тепловим ефектом реакції.
Тепловий ефект реакції визначають щодо 1 моля однієї з реагуючих речовин за стандартних умов: температура 25oС (або 298,І5К) і тиск 101 325 Па. Одиниця вимірювання теплового ефекту – кДж/моль.
Тепловий ефект реакції – це молярна величина. Він обумовлений різницею енергій хімічних зв'язків, які розриваються і утворюються. Тому він може бути додатним (теплота виділяється) або від'ємним (теплота поглинається).