
- •Тема 1. Основні положення атомно-молекулярного вчення 4
- •1.2. Основні положення атомно-молекулярного вчення
- •Тема 2. Основні поняття хімії
- •2.1. Основні поняття
- •2.2. Хімічний елемент
- •2.3. Прості та складні речовини
- •2.4. Кількість речовини
- •Тема 3. Основні закони, що використовуються для розв’язання задач
- •3.1. Закон сталості складу
- •3.2. Закон збереження маси речовин під час хімічних реакцій
- •3.3. Закон об'ємних співвідношень
- •3.4. Закон Авогадро
- •Тема 4. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів д.І. Менделєєва
- •4.2. Будова періодичної системи
- •Тема 5. Будова атома
- •5.1. Ядро атома
- •5.2. Ізотопи
- •Тема 6. Будова електронних оболонок атомів
- •6.1. Будова електронних оболонок атомів
- •6.2. Енергетичний рівень
- •6.3. Принцип Паулі. Правило Клечковського. Правило Гунда
- •Тема 7. Періодична система хімічних елементів д.І. Менделєєва та електронна теорія будови атомів
- •7.1. Періодична система хімічних елементів
- •Тема 8. Залежність властивостей елементів від будови їх атомів
- •8.1. Залежність властивостей елементів від будови їх атомів.
- •8.2. Зміни в межах одного періоду
- •8.3. Зміни в межах одної групи
- •Тема 9. Хімічний зв’язок і будова речовини ковалентний зв’язок
- •9.1. Хімічний зв'язок
- •9.2. Ковалентний зв'язок
- •9.3. Валентні електрони
- •Тема 10. Характеристика ковалентного зв’язку
- •10.1. Кратність зв'язку
- •10.2. Насиченість
- •10.3. Напрямленість у просторі
- •10.4. Енергія зв'язку
- •Тема 11. Електронегативність та полярність молекул
- •11.1. Електронегативність та періодичний закон
- •11.2. Полярність молекул
- •Тема 12. Іонний зв’язок
- •12.1. Іонний зв'язок
- •12.2. Характеристики іонного зв'язку
- •Тема 13. Водневий і металічний зв’язок
- •13.1. Механізм утворення водневого зв’язку
- •13.2. Характеристика водневого зв’язку
- •13.3. Металічний зв'язок
- •13.4. Властивості твердих речовин залежно від типу зв'язку
- •Тема 14. Валентність та ступінь окислення
- •14.1. Поняття "валентність"
- •14.2. Ступінь окислення
- •Тема 15. Класифікація хімічних реакцій
- •Тема 16. Окисно-відновні реакції
- •16.1. Характеристика окисно-відновних реакцій
- •Тема 17. Електроліз
- •17.1. Поняття про електроліз
- •17.2. Електроліз розчинів солей
- •17.3. Гальванічний елемент
- •17.4. Електродний потенціал
- •Тема 18. Тепловий ефект хімічних реакцій
- •18.1. Тепловий ефект хімічної реакції
- •18.2. Види термохімічних реакцій
- •Тема 19. Хімічна кінетика. Хімічна рівновага
- •19.1. Швидкість хімічної реакції
- •19.2. Енергія активації
- •Тема 20. Каталіз
- •20.1. Каталізатори
- •20.2. Ферменти
- •Тема 21. Хімічна рівновага
- •20.1. Оборотні та необоротні реакції
- •21.2. Принцип Ле Шательє
- •Тема 22. Розчини
- •22.1. Дисперсні системи
- •22.2. Cпособи вираження концентрації розчинів
- •22.3. Розчинність
- •Тема 23. Лужні метали
- •23.1. Фізичні властивості лужних металів
- •22.2. Хімічні властивості
- •22.3. З'єднання лужних металів
- •Тема 24. Лужноземельні метали
- •24.1. Фізичні властивості лужноземельних металів
- •24.2. Хімічні властивості
- •24.3. Жорсткість води
- •Тема 25. Елементи III-a групи
- •25.1. Фізичні властивості металів і бору
- •25.2. Хімічні властивості
- •25.3. Сполуки алюмінію
- •Тема 26. Елементи IV-a підгрупи
- •26.1. Фізичні властивості підгрупи вуглецю
- •26.2. Аллотропні модифікації вуглецю
- •26.3. Хімічні властивості
- •26.4. Сполуки вуглецю і кремнію
- •Тема 27. Підгрупа азоту
- •27.1. Фізичні властивості підгрупи азоту
- •27.3. Отримання та хімічні властивості азоту і фосфору
- •27.4. Найважливіші сполуки
- •Тема 28. Підгрупа кисню
- •28.1. Фізичні властивості підгрупи кисню
- •28.2. Алотропія кисню і сірки
- •28.3. Отримання та хімічні властивості кисню і сірки
- •28.4. Застосування кисню і сірки
- •Тема 29. Підгрупа галогенів
- •29.1. Фізичні властивості підгрупи галогенів
- •29.2. Отримання та хімічні властивості галогенів
- •29.3. Застосування галогенів
- •Тема 30. Інертні гази
- •30.1. Властивості інертних газів
Тема 17. Електроліз
План:
Поняття про електроліз.
Електроліз розчинів солей.
Гальванічний елемент.
Електродний потенціал.
17.1. Поняття про електроліз
Якщо у розчин електроліту занурити два електроди та з'єднати їх джерелом постійного струну, рух іонів стане напрямленим: позитивні іони будуть рухатися до катода, негативні – до анода. Ланцюг замкнеться, через розчин піде електричний струм. Катіони біля катода приєднують електрони, перетворюючись на нейтральні атоми. На катоді відбувається відновлення. Аніони біля анода віддають електрони. На аноді протікає процес окислення. На електродах і в розчині хімічні реакції відбуваються за допомогою електричного струму.
Розглянемо електроліз водного розчину хлориду міді (II) з вугільними електродами. У водному розчині хлорид міді дисоціює на іони:
СuСl2Сu2++ 2Сl-.
Під час пропускання через цей розчин постійного електричного струму катіони міді рухаються до катода, а аніони хлору – до анода. На катоді має місце надлишок електронів. Катіони міді захоплюють з катода електрони, відновлюються та перетворюються на електронейтральні атоми міді:
Сu2++2е- Сu.
Іони хлору на зарядженому позитивно аноді віддають електрони, окислюються та перетворюються на електронейтральні атоми хлору, які утворюють молекули:
2Сl- - 2е- Сl2.
Катод покривається червоним шаром міді, а біля анода виділяється газоподібний хлор, який легко визначити за запахом.
Таким чином, під дією електричного струму хлорид міді (II) розкладається на мідь і хлор.
Окисно-відновні реакції, що відбуваються на електродах під час пропускання електричного струну через розчин або розплав електроліту, називаються електролізом.
Багато факторів (густина струму на електродах, матеріал електродів, природа розчинника, концентрація іонів у розчині та ін.) впливають на процес і кінцеві продукти електролізу.
17.2. Електроліз розчинів солей
Під час електролізу водних розчинів солей металів, які в ряду стандартних електродних потенціалів знаходяться після водню, на катоді виділяється метал.
Електроліз водних розчинів солей металів, що в ряду стандартних електродних потенціалів розташовані перед марганцем, супроводжуються виділенням водню на катоді.
Під час електролізу водних розчинів солей металів, які в ряду стандартних електродних потенціалів знаходяться між алюмінієм і воднем, на катоді одночасно виділяються метал і водень.
Якщо в розчині знаходяться катіони кількох металів, під час електролізу першими відновлюються катіони металу, який має більші значення електродного потенціалу.
При електролізі використовують нерозчинні та розчинні аноди Нерозчинні аноди виготовляють здебільшого з вугілля або платини, розчинні – з цинку, міді, нікелю та інших металів.
Під час електролізу на нерозчинному аноді відбувається окислення аніонів кислот або гідроксидів-іонів. Так, електроліз водних розчинів солей безкисневих кислот супроводжується окисленням аніонів цих кислот. Під час електролізу водних розчинів солей кисневмісних кислот на нерозчиненому аноді виділяється кисень.
Електроліз водних розчинів солей на розчинному аноді супроводжується його окисленням. Іони металу переходять у розчин, анод розчиняється.
Електроліз використовують для одержання найбільш активних металів – натрію, калію, кальцію, магнію, а також алюмінію та найактивніших неметалів – водню, фтору, хлору, кисню та лугів.
За допомогою електролізу очищають одержані метали (рафінування), вкривають метал шаром іншого металу (нікелювання, хромування, золочення). Покриття виробів нікелем, хромом, золотом не лише надає їм гарного вигляду, але й запобігає хімічному руйнуванню (корозії).
Електроліз використовують для зняття точних копій з рельєфних виробів. Копіювання рельєфних виробів за допомогою електролізу називають гальванопластикою.