ЕЗТ / Lek-11

Лекція-11

Експлуатаційні витрати залізничних перевезень

1.Планування експлуатаційних витрат залізниць

2.Залежні та незалежні від обсягів перевезень витрати

3.Характеристика методу цільового прибутку

1.Планування експлуатаційних витрат залізниць

Ціль планування експлуатаційних витрат - забезпечення виконання заданого обсягу перевезень необхідними коштами.

Плануються експлуатаційні витрати по мережі залізниць, залізницям, дирекціям залізниці та лінійним виробничим структурам. Експлуатаційні витрати складаються з поточних витрат залізниць, необхідних для виконання перевезень вантажів, пасажирів, багажу.

В умовах переходу до ринкової економіки застосовувані раніше традиційні методи і порядок планування експлуатаційних витрат залізниць істотно змінюються. Базою планування, як і раніше, є річний план перевезень з розби­вкою по кварталах.

Планування витрат виробляється відповідно до затвердженого Положення про порядок планування фінансово-економічних показників роботи залізниць. Положенням установлені процес і послідовність розробки планів з урахуванням взаємодії Головних управлінь та управлінь УЗ, економічних, фінансових і галузевих служб залізниць.

Планування експлуатаційних витрат здійснюється по елементах витрат і по статтях витрат.

У даний час при плануванні витрат використовуються норми і ліміти експлуатаційних витрат, що розробляються для галузевих господарств залізниць відповідними Головними управліннями УЗ з урахуванням особливостей умов їхньої роботи з регіонів країни, упровадження прогресивних технологій і організації виробництва.

Управління витратами вимагає не тільки цілеспрямованого планування і регулювання витрат на основі застосування не тільки диференційованих технічно й економічно обгрунтованих норм витрат, але й аналізу, контролю їхнього виконання, а також постійного відновлення нормативної бази розрахунку витрат. Удосконалення нормування і лімітування експлуатаційних витрат по елементах витрат, і особливо у сучасних умовах по фонду оплати праці, є складною економічною проблемою. її рішення вимагає детальної і клопіткої роботи економістів і технічних працівників усіх рівнів по формуванню нормативних баз організації управлінського обліку, контролінга й інших систем керування підприємствами. Формування нормативних баз розрахунку витрат необхідно здійснювати по місцях виникнення витрат - тобто по структурних підрозділах організації (по робочих місцях, ділянках, цехах), по яких організується планування, нормування й облік витрат, а також по центрах відповідальності і по центрах прибутку.

У такий спосіб може бути створена єдина економічна база для удосконалення планування, регулювання, аналізу, обліку витрат і прийняття рішень на всіх рівнях керування.

2.Залежні та незалежні від обсягів перевезень витрати

При збільшенні обсягу перевезень загальна сума експлуатаційних витрат збільшується, але повільніше, ніж обсяг перевезень. Залежність експлуатаційних витрат від обсягу перевезень - пряма. Ступінь зміни собівартості перевезень від обсягу роботи визначається співвідношенням питомої ваги залежних і умовно-постійних витрат.

Визначення залежності експлуатаційних витрат і собівартості від обсягу перевезень виробляється для трьох варіантів аналізу:

• поточний (річний, квартальний) варіант враховує зміну витрат, що відбивається у фінансовій звітності даного періоду. Питома вага залежних витрат коливається в межах 25^40%;

• основний варіант аналізу припускає, що зміна обсягу перевезень відбувається при незмінних величинах пропускної здатності залізниць, якісних показників використання рухомого складу, норм витрати паливно-енергетичних і інших видів ресурсів. До змінного в цьому варіанті відноситься весь перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з обсягом перевезень і мінливих при його зміні прямо пропорційно обсягу перевезень. Питома вага залежних витрат складає 40-55%;

• перспективний варіант із розвитком пропускної здатності і зміною якісних показників використання рухомого складу і видаткових норм враховує зміну частини умовно-постійних витрат, у результаті чого питома вага змінних витрат збільшується до 55-70%.

У сучасних умовах при інфляції, зростанні цін на ресурси, що споживаються залізничним транспортом, змінах складу витрат, що включаються у собівартість перевезень, питома вага залежних витрат істотно змінюється по окремих статтях номенклатури, елементах витрат, господарствах залізничного транспорту й у цілому по дорогах мережі.

При основному варіанті аналізу залежні від обсягу перевезень витрати змінюються пропорційно обсягу перевезень:

(54)

де - обсяг перевезень;

- постійна для даної дороги і періоду часу питома величина залежних витрат, коп../ 10 т-км.

При цьому собівартість перевезень у частині залежних витрат не зміню­ється: величина умовно-постійних витрат при цьому варіанті аналізу залишається незмінною, а собівартість перевезень у частині умовно-постійних витрат змінюється обернено пропорційно обсягу перевезень.

Таким чином, залежність від обсягу перевезень витрат виражається формулою:

(55)

Загальна величина витрат при збільшенні обсягу перевезень збільшується уповільнено. Собівартість перевезень знижується, причому собівартість у частині залежних витрат залишається постійною, а в частині умовно-постійних витрат змінюється обернено пропорційно зміні обсягу перевезень.

3.Характеристика методу цільового прибутку

Відомо, що план експлуатаційних витрат є завершальною стадією складання експлуатаційного плану залізниць. Він розробляється на основі плану перевезень вантажів і пасажирів, роботи рухомого складу, плану капітальних вкладень на поточний рік чи рік, що планується, і плану по праці.

При розробці плану виходять з того, що сума експлуатаційних витрат, поряд з величиною доходів від основної й іншої діяльності, забезпечить беззбиткову діяльність залізниць і необхідний рівень прибутку.

Складається план експлуатаційних витрат по мережі залізниць України в цілому, по окремих залізницях і галузевим господарствам залізниць.

В останні роки одержав найбільшого поширення при плануванні експлуатаційних витрат метод цільового прибутку.

Цільовий прибуток визначається шляхом виконання наступних інтеграцій:

- на основі намічених обсягів перевезень і встановлених дохідних ставок по операціях перевізного процесу визначають очікувану в плановому періоді суму доходів від перевезень (Д);

- розраховується мінімальна необхідна сума прибутку (П про), у тому числі прибуток від іншої діяльності (П ін);

- розробляється первісний план експлуатаційних витрат (3);

- вирахуванням із прогнозних доходів експлуатаційних витрат визначається первісна величина прибутку (П);

- цей прибуток порівнюють з мінімально необхідним;

- при недостатньому прибутку розробляються необхідні заходи щодо скорочення чи витрат підвищення доходів і з обліком яких вносяться остаточні корективи у відповідні розділи плану.

План експлуатаційних витрат є основною базою для складання фінансового плану (балансу доходів і витрат). На основі плану експлуатаційних витрат, обсягів перевезень, показників роботи рухомого складу виробляються калькуляційні розрахунки собівартості перевезень, розрахункові ціни і вироб­ляються різні техніко-економічні розрахунки.