3.Якість транспортного обслуговування.
Найважливішим показником якості транспортного обслуговування народного господарства, його галузей, об'єднань і підприємств є рівень задоволення їхніх потреб у вантажних перевезеннях по загальному обсягу, окремим родам вантажів, видам сполучень, категоріям відправлень і іншим характеристикам.
Таким чином, для визначення якості транспортного обслуговування потрібно знати реальні розміри повної і фактично вдоволеної потреб у перевезеннях. Причому, остання може бути зіставлена як із плановою, так і з повною потребою. Різниця між повною і плановою потребами буде характеризувати незадоволену надпланову потребу в перевезеннях. При цьому варто мати на увазі, що реальна повна потреба у перевезеннях, як правило, більше платоспроможного попиту.
Проблема точного визначення рівня задоволення всіх потреб у перевезеннях повинна зважуватися підвищенням якості вихідної інформації у заявках на перевезення підприємств, об'єднань і галузей народного господарства з погляду найбільшої її повноти, широким використанням наявних даних, що знову вводяться, статистики про фактично виконані перевезення.
У поточному й оперативному періодах часу рівень задоволення потреби у перевезеннях вантажів визначають простим зіставленням планового і фактично виконаного обсягів цих перевезень: по відправленню (навантаженню) вантажів, %
(25)
по прибуттю (вивантаженню) вантажів, %:
(26)
- відповідно
плановий і фактично виконаний обсяги
відправлення (навантаження) вантажів
за рік, квартал, місяць, т;
- відповідно
плановий і фактичний обсяги прибуття
(вивантаження) вантажів за рік, квартал,
місяць, т.
Різниці
характеризують
наявність залишків відповідно не
відправлених і не прибулих до місць
призначення вантажів. Вищенаведені
формули не відбивають, зрозуміло, рівня
задоволення повної потреби в перевезеннях,
включаючи надпланову потребу.
Якщо економічно обгрунтований і реально заявлений обсяг відправлення, що характеризує повну потребу в перевезеннях, позначити через Z Р™3 , то рівень фактично вдоволеної потреби в перевезеннях стосовно реально заявленої потреби в них:
(27)
а рівень затвердженої планом потреби в перевезенні стосовно реально заявленої повної потреби:
(28)
Особливо великі труднощі в умовах ринку виникають при точному визначенні рівня задоволення потреби в перевезеннях на перспективу. Вони зв'язані з тим, що ні планові заявки на перевезення, ні звітні дані про виконання їхнього обсягу вже не можуть бути достовірною основою для визначення реальної перспективної потреби в перевезеннях. Ця потреба може бути встановлена на основі спеціальних економічних досліджень по заздалегідь розробленій і погодженій між транспортом і вантажовласниками програмі.
У результаті економічного дослідження необхідно визначити, як зміняться в перспективі обсяг і структура виробництва, структура звертання, розподілу і споживання по видах народногосподарської продукції з метою рівномірного, ритмічного й у потрібному обсязі забезпечення підприємств транспортними засобами, недопущення надмірного нагромадження невивезених вантажів, простоїв і збоїв у роботі підприємств через несвоєчасний підвіз сировини, палива і вивозу готової продукції. Встановлення повної реальної потреби в перевезеннях на перспективу, особливо в умовах ринкової економіки, викликає необхідність ґрунтовного опрацюванню безлічі складних і важких економічних задач з урахуванням фактора невизначеності.
Загальний економічний і соціально-екологічний збиток від неякісного і неповного задоволення перспективних потреб у перевезеннях включає: втрати від скорочення обсягу виробництва продукції через несвоєчасність і уповільнення доставки вантажів по призначенню; втрати від скорочення обсягу споживання продукції в результаті втрати чи псування, ушкодження вантажів у процесі їхнього транспортування і зберігання; непродуктивні витрати на заповнення їхнього виробництва і перевезення; втрати від недовикористання переробних потужностей постійних пристроїв транспорту і перевізних ресурсів рухомого складу; втрати, пов'язані з погіршанням умов і безпеки праці при недостатній його технічній озброєності і надмірній їнтенсифікації; втрати, пов'язані з негативним впливом незбережених перевезень вантажів на транспортні засоби, працівників транспорту і навколишнє середовище.