Lekciya_vizku

вузла після 700 тис.км; - пружно-каткового вузла:

пробіг до ревізії 350 тис.км, термін служби - 1 млн.км; - фрикційно-клинової системи:

пробіг до ревізії 350 тис.км, термін служби - 1 млн.км; - коліс:

пробіг до обточки 200-250 тис.км, термін служби - 1 млн.км.

1.14.2Терміни проведення планових ремонтів візків встановлюються відповідно до діючих нормативних документів для конкретного типу вагона.

1.14.3Показники надійності:

-призначений термін служби візків до списання бокової рами і надресорної балки – 36 років з моменту їх виготовлення;

-призначений термін служби візка до першого деповського ремонту

–2роки;

-призначений термін служби візка до наступного капітального ремонту – 10 років.

1.14.4 Конструкція візків після модернізації повинна забезпечувати можливість виконання планових видів ремонту в умовах вагонних депо та вагоноремонтних заводів.

1.15 Вимоги до якості покриття та маркування

1.15.1Фарбування та маркування візків після модернізації повинні проводитись відповідно до вимог Інструкції ЦВ-0015.

1.15.2Комплектуючі елементи компанії “A.Stucki” фарбуванню не підлягають і потребують захисту під час фарбуванню візків. Для цього на бокові ковзуни необхідно встановити захисні кожухи.

1.15.3Колеса з профілем ІТМ-73 повинні мати зовнішні відмінності від колес із стандартним профілем і мати відповідне клеймо. Для цього на диску колеса білою фарбою фарбувати сегмент з хордою довжиною 700 мм. На ободі колеса, після його номера, клеймити “-73”.

1.16 Комплектність

1.16.1 У комплект поставки повинні входити:

а) візок повністю укомплектований відповідно до Інструкції ЦВ-0015 та Інструкції С 07.03;

б) “Паспорт комплексної модернізації візка 18-100 з використанням елементів компанії “A.Stucki” та нелінійного профілю колес ІТМ –73” згідно з Інструкцією С 07.03;

в) технічний паспорт за формою ВУ-4М.

4 Порядок проведення робіт по комплексній

модернізації візків моделі 18-100

31

4.1 Підготовлення надресорної балки

4.1.1Для модернізації необхідно використовувати надресорні балки, які виготовлені не раніше 1986 р., з глибиною підп’ятника 30 мм, що пройшли дефектацію та дефектоскопію згідно з ЦВ-0015, ЦВ-0052, С 12.01.

4.1.2При фрезеруванні підп’ятника його глибина збільшується до

36 мм для встановлення полімерної прокладки.

На опорній поверхні підп'ятника не повинно бути нерівностей,

задирів і черновин. Виявлені нерівності необхідно зачистити шліфувальною машиною. Радіус переходу від бокової поверхні бурта до опорної поверхні повинен бути 3 мм.

4.1.3Похилі площини, при необхідності, наплавляються і фрезеруються до креслярських розмірів.

4.1.4Фрезерування похилих площин повинно виконуватись на верстаті,

який забезпечує кут нахилу цих площин 45º та повноту похилих площин в межах

175 13 мм, наприклад на верстаті К 06.76 “Станок обработки фрикционных плоскостей надрессорной балки ЦНИИ-Х3-О”.

4.1.5Після фрезерування похилих площин надресорних балок гострі кромки необхідно закруглити за допомогою шліфувальної машинки.

4.1.6З надресорної балки зрізаються старі ковзуни різаком інжекторним для кисневого різання. Місця зрізання необхідно фрезерувати під встановлення опорних планок, при цьому поверхня фрезерування повинна бути паралельна верхній поверхні балки в цих місцях. Врізання фрези в тіло балки не повинно бути більшим 3 мм.

4.1.7Опорні планки встановлюються на балку згідно з кресленням і кріпляться прихоплювальними швами. Перед приварюванням планки необхідно нагріти поверхню балки в місцях виконання зварних швів до температури 250-300 0С.

32

Приварювання планки необхідно проводити на кантувачі, або кантувати балку краном, щоб зварні шви виконувалися в нижньому положенні з дотриманням вимог креслення, при цьому не повинно бути більше 4

з’єднань зварних швів і виконувати їх необхідно на прямолінійних ділянках шва. Кратери і напливи не допускаються.

4.1.8 Приварені планки необхідно фрезерувати на “Станке обработки оснований скользунов надрессорной балки“ К 01.03 або іншому верстаті,

який забезпечує паралельність опорних планок з дзеркалом підп'ятника.

Відстань по вертикалі між верхніми поверхнями опорних планок і фрезерованою поверхнею підп'ятника повинна бути 21 ± 1 мм.

4.1.9 В надресорній балці з привареними планками необхідно свердлити отвори діаметром 24 мм згідно з кресленням. Внутрішня поверхня балки під отвором повинна бути профрезована (процекована) за допомогою спеціальної фрези (цековки), яка заводиться в середину балки через технологічний отвір.

4.2 Установка пружно-каткового ковзуна ISB-12C

4.2.1 На фрезеровану планку надресорної балки необхідно встановити корпус ковзуна і закріпити за допомогою спеціальних болтів і гайок фірми “А. STUCKI”. Відстань від краю корпуса ковзуна до краю планки, крім ділянок виступів посередині корпуса ковзуна, повинна бути не менше 5 мм з боку підп'ятника і не менше 8 мм з трьох інших сторін ковзуна. Корпус ковзуна встановлюється таким чином, щоб ролик був зправа, якщо дивитись на нього зі сторони бокової рами візка.

Затяжку болтів необхідно виконувати до того моменту поки не зламається його додаткова головка. Зразки спеціальних ключів поставляє фірма “А. STUCKI”. Після затягування всіх болтів встановлення корпусів двох ковзунів на одній надресорній балці закінчується.

33

4.2.2 Встановлення внутрішніх елементів ковзуна (див. рисунок 1)

проводиться після проведення всіх зварювальних робіт, перед підкоченням візків під вагон.

4.2.3 Пружні блоки повинні бути припрацьовані за спеціальною технологією.

У випадку, якщо це не зроблено, необхідно встановити в корпуси ковзунів неприпрацьовані пружні блоки, зносостійкі ковпачки і ролики (при цьому прокладку в підп’ятник не встановлювати!) і 5 разів підняти-опустити кузов

на пружні блоки.

1 – Корпус; 2 – Зносостійкий ковпачок; 3 – Пружний блок; 4 - Ролик Рисунок 1 – Пружно-катковий ковзун ISB-12C

4.3 Установка фрикційної планки

4.3.1 Фрикційний клин RFE-43 використовується тільки з спеціальною зносостійкою фрикційною планкою GWP 18-100, яка виготовлена по технології фірми “А. Стакі”. Тому при модернізації візків, які були в експлуатації, старі

34

планки повинні бути замінені на нові. Товщина фрикційної планки – 16 мм,

кріпиться вона до боковини 4 заклепками.

4.4 Установка фрикційного клина

4.4.1При проведенні модернізації на візок моделі 18-100 необхідно встановити фрикційні клини RFE-43 з пружними поліуретановими накладками.

4.4.2Поліуретанові накладки необхідно фіксувати за допомогою круглих бобишок , які вставляються в гнізда клина, і центруючого штиря накладки, чим утримується в конічному отворі клина. Складання проводиться вручну при температурі навколишнього повітря не нижче 12ºС.

4.4.3По установочним розмірам нові клини з поліуретановими накладками взаємозамінні з серійними клинами візка 18-100. Тому встановлюються вони тим же способом, що і суцільнометалеві клини.

4.4.4Перед монтажем ресорного комплекту необхідно вибрати дві самі високі пружини і встановити їх під клини.

4.4.5Після встановлення візка під вагон необхідно перевірити заниження клинів відносно нижніх опорних поверхонь надресорної балки. Величини заниження клинів повинні знаходитись в межах 4-12 мм. Завищення клинів не допускається.

4.5 Установка колісних пар

4.5.1 На візки моделі 18-100 при проведенні комплексної модернізації необхідно встановити колісні пари з профілем колеса ІТМ-73.

4.5.2 До установки колісних пар у візки перевірити величину відхилень фактичного контура профіля колеса від проектного ІТМ-73 починаючи від фаски і закінчуючи вершиною гребня. Для цього використовують максимальний шаблон профіля ІТМ-73 і щупи. Допускається плавне відхилення від шаблона не більше ніж на 0,5 мм.

Товщина гребенів коліс з профілем ІТМ-73 (як нових, так і після переточування) повинна бути не менше 32 мм.

35

4.5.3 Колеса з профілем ІТМ-73 повинні мати зовнішні відмінності від коліс із стандартним профілем і мати відповідне клеймо. Для цього на диску колеса білою фарбою необхідно фарбувати сегмент з хордою довжиною

700 мм. На ободі колеса, після його номера, клеймити “-73”.

4.6 Установка полімерних прокладок

4.6.1 На кожен візок встановлюється тільки одна прокладка. При проведенні зварних та механічних робіт поряд з підп’ятником,

встановлювати полімерну прокладку дозволяється тільки після охолодження посадочного місця до температури, яку може витримати рука людини, а також після очищення його від бруду, стружки і мастил.

4.6.2При встановленні полімерної прокладки в підп’ятник допускається невелике зусилля. Якщо при цьому не вдається досягнути правильної установки прокладки, необхідно вийняти її і перевірити діаметр посадочного місця згідно креслення. При необхідності дозволяється невелике зменшення діаметра прокладки за допомогою шліфування.

4.6.3Центрування полімерних прокладок у підп’ятнику можна здійснити ,

плавно опускаючи кузов вагона на надресорні балки . Перед цим пружні елементи належить вийняти з корпусів ковзунів.

4.6.4 Ні в якому разі не можна змащувати ні поверхню полімерних прокладок, ні тим більше поверхню між прокладками та підп’ятниками.

Консистентне мастило добре тримає навантаження і тому при його наявності довгий час не вдається правильно відрегулювати установочну висоту бокових ковзунів; крім того, деякі мастила можуть вступати в хімічну реакцію з матеріалом прокладок.

5 Установка верхніх ковзунів і п'ятників на рамі вагона

5.1 Підготовка шворневої балки

5.1.1 Старі ковзуни шворневої балки необхідно зрізати кисневим різаком.

Залишки зварних швів зачистити до рівня основного металу балки. При необхідності зарізи заплавити і зачистити до рівня нижньої поверхні листа.

36

5.1.2 Зачистити поверхні балки для виконання зварних швів до металевого блиску перед встановленням ковзунів. Зачищення необхідно виконати на ширину не меншу 20 мм в обидва боки від осі зварного шва.

5.2 Установка верхнього ковзуна

5.2.1Установка верхніх ковзунів є найбільш відповідальним моментом модернізації візка, бо від її точності залежить складність і якість регулювання висот ковзунів.

5.2.2На планку надресорної балки, на якій закріпили корпус нижнього ковзуна, необхідно встановити кондуктор, висота якого при встановленні в підп'ятниках нових полімерних прокладок товщиною 7,5 мм дорівнює

130 00,,55 мм. На кондуктор необхідно встановити зносостійку планку та корпус верхнього ковзуна. Якщо зазор між верхніми кромками цього корпуса ковзуна та нижнім листом шворневої балки перевищує 2 мм, то необхідно цей зазор зменшити до рівня допустимого за допомогою регулюючих прокладок, які встановлюються між корпусом ковзуна і зносостійкою планкою. Допускається встановлювати регулюючі прокладки сумарною товщиною не більше 14 мм.

Якщо за допомогою прокладок неможливо усунути зазор, то необхідно встановити інший корпус верхнього ковзуна з більшою висотою згідно з кресленням.

Після регулювання зазору між корпусом верхнього ковзуна і нижнім листом шворневої балки з'єднати зносостійку планку, регулюючі пластини та корпус верхнього ковзуна за допомогою технологічних болтів та гайок.

Якщо шворнева балка деформована, що призводить до виникнення клинового зазору між верхнім ковзуном і шворневою балкою, то необхідно виконувати індивідуальну підгонку верхнього ковзуна фрезеруванням його верхніх кромок відповідно до конкретного кута нахилу шворневої балки.

37

5.2.3 Коли зазори між балкою і ковзуном відрегульовані і не перевищують

2 мм, верхній ковзун закріплюється до балки прихоплювальними швами довжиною 15-20 мм по два з кожної сторони ковзуна.

5.2.4Зварні кромки і прилеглі до них поверхні верхнього ковзуна попередньо повинні бути зачищені до металевого блиску на ширину не менше 20 мм.

5.2.5Приварювання верхнього ковзуна можна виконувати тільки після проведення контролю якості виставлення ковзуна на шворневій балці, який виконується контролером ВТК.

При цьому контролюється (див. Рисунок 2):

- висота від опорної планки до зносостійкої планки при установці нових полімерних прокладок в п'ятниковий вузол повинна дорівнювати 130 12 мм;

- різниця розмірів між зносостійкою планкою і опорною планкою корпуса ковзуна не повинна перевищувати 2 мм по короткій стороні |Н1 – Н2|, |Н3

– Н4| і 3 мм по довгій стороні планки |Н2 – Н3|, |Н1 – Н4|; - відстань від краів зносостійкого ковпачка до країв зносостійкої планки

поперек ковзуна, яка на нього опирається, повинна бути не менше 10 мм; - сумарна товщина регулюючих прокладок не більше 14 мм.

38

і не повинен мати пошкоджень ізолюючого покриття. Візок необхідно прикривати електроізолюючим матеріалом.

5.2.9 Якщо установочні висоти всіх ковзунів знаходяться в межах допуску, то необхідно технологічні болти і гайки кріплення зносостійкої планки зняти і встановити спеціальні болти і гайки фірми “А. STUCKI”, при цьому нарізна

Дозволяється зменшити довжину спеціального болта, якщо не витримується зазор між болтом і нижнім листом шворневої балки.

5.2.10 Регулювання зазорів необхідно виконувати на вивіреній ділянці колії довжиною не менше 15 м, на якій різниця між верхніми поверхнями головок рейок поперек колії не перевищує 5 мм.

Перед регулюванням зазорів в підп’ятник необхідно встановити полімерну прокладку.

5.2.11 Якщо монтаж ковзунів та регулювання зазорів проводиться при температурі нижче 10°С, то пружні елементи ковзунів перед встановленням необхідно витримати в теплому приміщенні не менше 24 годин.

5.3 Установка п'ятника

5.3.1 На раму вагона необхідно встановити новий або відремонтований п’ятник,

який відповідає вимогам креслення і Керівництва ЦВ-0016.

5.3.2 Опорна поверхня п'ятника має бути горизонтальною, на ній не допускається нерівності, гострі кромки, заусенці, залишки мастил.

5.4 Змащування зносостійкого ковпачка ковзуна

5.4.1 Останньою операцією при складанні ковзунів є обов’язкове нанесення мастила на зносостійкий ковпачок нижнього ковзуна. Для змащування необхідно використовувати тільки мастила на основі літія – ЦИАТИМ-201 по ГОСТ 626774 або ЛИТОЛ-24 по ГОСТ 21150-87. Не дозволяється застосовувати мастила на основі ГРАФІТА або такі, що містять ДИСУЛЬФІТ МОЛІБДЕНА.

40