- •Міністерство освіти і науки україни Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка в.Лазаряна
- •Дніпропетровськ-2013
- •Теоретичні питання. Розтягання (стискання)
- •Міцність та жорсткість матеріалів при розтяганні (стисканні)
- •Аналіз напружено деформованого стану
- •Приклади розвязання тестових завдань розтягання (стискання) Епюри поздовжніх сил та нормальних напружень
- •Аналітичні вирази для визначення площі поперечного перерізу та подовження стержня при розтяганні (стисканні)
- •Міцність при розтяганні (стисканні) без урахування власної ваги
- •Жорсткість при розтяганні (стисканні) без урахування власної ваги
- •Стержневі системи
- •Аналіз напружено деформованого стану Круги Мора
- •Лінійний напружений стан
- •Плоский напружений стан
- •Статично невизначувані задачі на розтягання (стискання)
- •Приклади розв’язку тестових завдань Епюри поздовжніх сил та нормальних напружень
- •Аналітичні вирази для визначення площі поперечного перерізу та подовження стержня при розтяганні (стисканні)
- •Міцність при розтяганні (стисканні) без урахування власної ваги
- •Жорсткість при розтяганні (стисканні) без урахування власної ваги
- •Стержневі системи
- •Круги Мора
- •Лінійний напружений стан
- •Плоский напружений стан
- •Об’ємний напружений стан
- •Статично невизначувані задачі на розтягання (стискання)
Об’ємний напружений стан
Тест 1.
В сталевій плиті (рис. 111) зроблений отвір кубічної форми з розмірами
1 см×1 см×1 см . В цей отвір щільно без зазорів вставлений кубик розміром
1 см×1 см×1 см стиснутий силою F=6 кН . Визначити головні напруження в кубику, якщо μ=0,3.
Розв’язок
Якщо
зволікти куб зі сталевої плити, то по
всіх його гранях будуть діяти стискаючи
зусилля та створюватися відповідні їм
стискаючі напруження. Це пояснюється
наступним. В напрямку дії вертикального
стискаючого зусилля F будуть створюватися
вертикальні деформації стиску, а в
поперечних напрямках почнуть створюватися
за законом Пуассона деформації розтягу.
Враховуючи те, що між бічними стінками
куба та плити немає зазорів, в поперечних
напрямках від бічних стінок плити будуть
діяти однакові стискаючі реакції R1=R2
(тіло ізотропне, а розміри ребер куба
однакові). Напруження в напрямку дії
стискаючої сили F визначаються за
формулою
.
Реакції R1=R2
неможливо визначити з рівнянь статики.
Тому слід розглянути деформації в
напрямку дії цих реакцій. За законом
Гук для об’ємного напруженого стану
маємо:

Після
скорочення на множник
та приймаючи до уваги, що розміри граней
куба і реакції R1=R2
однакові, напруження також будуть
однакові тобто
.
В такому разі замість системи двох
рівнянь можна розглядувати одне рівняння
виду
З цього рівняння отримаємо
.
Таким чином, напруження дорівнюють
.

Рис. 111.
Тест 2
В сталевій
плиті зроблений паз шириною та глибиною
1 см . В цей паз щільно без зазорів
вставлений кубик розміром 1
1
1
см стиснутий силою F=6 кН . Визначити
головні напруження в кубику, якщо μ=0,33
(рис. 111).
Розв’язок.
Зволікаєм
куб з плити. При цьому у вертикальному
напрямку дії сили F будуть створюватися
стискаючи деформації та відповідні їм
нормальні напруження
.
В напрямку розташування паза грань куба
є вільною, тому в цьому напрямку будуть
за законом Пуасона створюватися
деформації розтягу, але ж напруження
по цій грані куба будуть відсутні. В
напрямку бічних стінок плити також буде
створюватися розтяг ребер куба, але ж
стінки плити будуть спричиняти опір
такому деформуванню. Тому з боку бічних
стінок плити будуть діяти реакції R, які
приведуть до створення стискаючих
напружень
.
Приймаючи до уваги, що матеріал куба є
ізотропним, тому напруження в напрямку
дії сили F будуть найбільшими стискаючими
,
а напруження від реакції стінок R
є також стискаючими, але ж меншими ніж
від сили F. Напруження від дії стискаючої
сили F дорівнюють
.
Напруження в напрямку розташування
паза дорівнюють нулю, тобто
.
Реакцію стінки плити за рівняннями
статики визначити не можливо, але ж
деформація у цьому напрямку
.
Тому стискаюче напруження від дії
реакції стінки визначимо з рівняння
закону Гука для головних деформацій
при плоскому напруженому стані
. З цього
виразу отримуємо
![]()
Таким
чином остаточно маємо
.
Статично невизначувані задачі на розтягання (стискання)
Тест 1.
В
изначити
напруження в лівій частині сталевого
стержня (рис. 112), якщо зазор між лівою
частиною та стержнем ∆=0,2 мм, площа
перерізу стержняА=5
см2,
модуль пружності матеріалу
Рис. 112. Е=2∙105 МПа.
Розв’язок:
Під дією зовнішньої сили F стержень збільшує свою довжину на величину зазору - ∆. Далі його збільшення буде припинено за рахунок нерухомої лівої стінки, де виникне додаткова опорна реакція R1. Тому в задачі з’являється додаткове невідоме зусилля, яке не можна знайти тільки за допомогою рівняння рівноваги:
(1)
Складаємо додаткове рівняння деформацій:
(2)
За допомогою закону Гука перетворюємо рівняння деформацій в рівняння невідомих зусиль R1 і R2:
;
.
(3)
Визначимо внутрішні сили N1 та N2 за допомогою методу перерізів:

![]()

![]()
Тоді:
;
.
Підставимо отримані вирази ∆li в рівняння (2):
![]()
Рішимо систему рівнянь:
;
;
;
;
.
Напруження в лівій частині стержня буде дорівнювати:
.![]()
Тест 2.
Абсолютно жорстка балка (рис. 113) спирається на три бетонні колони (Еб=15∙105 МПа) однакового поперечного перерізу А=500 см2. Між балкою та середньою колоною до навантаження був зазор ∆=0,4 мм. Знайти напруження в усіх колонах.

Рис. 113.
Розв’язок:
Під дією зовнішнього навантаження колони стискуються на деяку величину, яка буде більше ніж зазор ∆, який був до прикладання розподіленого навантаження між жорсткою балкою та середньою колоною. Тому у всіх колонах виникнуть внутрішні сили (дивись рис. 114).
Для відсіченої частини конструкції залишимо рівняння рівноваги:

![]()
![]()
![]()
якщо
,
то
(1)
Рис. 114
Складаємо додаткове рівняння деформацій. Зміна довжини кожної колони показано на рис. 115:

(2)
За допомогою закону Гука перетворимо рівняння деформацій в рівняння відносно невідомих зусиль Ni.
Рис. 115
;
.
Підставимо записані вирази до рівняння (2):
![]()
Рішимо систему рівнянь:

![]()
![]()
![]()
![]()

![]()
![]()
![]()
Тест 3.
Визначити напруження в стержні (рис. 116) при підвищенні його температури на ∆t0=500, якщо a=0,5 м, b=0,6 м, ∆=0,5 мм. Коефіцієнт лінійного розширення для сталі αст=1,25∙10-5 1/град, для міді αм=1,65∙10-5 1/град. Модуль пружності сталі: Ест=2∙105 МПа, міді Ем=105 МПа.

Рис.116.
Розв’язок
Під дією температури стержень спробує збільшити свою довжину, тому з двох сторін виникнуть опорні реакції R1 та R2.
Визначимо
ступінь статичної невизначуваності,
як різницю між кількістю невідомих
зусиль (R1
та R2)
Рис .117. та числом рівнянь рівноваги,
які не перетворюються в тотожній нуль.
![]()
Складемо можливі рівняння рівноваги:
![]()
Складемо додаткове рівняння деформацій (див.рис.118):
(1)

Тобто стержень під дією температури зможе збільшити свою початкову довжину тільки на величину зазору ∆.
Рис .118.
За допомогою закону Гука перетворимо рівняння деформацій в рівняння відносно невідомих зусиль R1 та R2.
;
.
Внутрішні зусилля визначимо за допомогою методу перерізів:
;
![]()
;
;
.
![]()
;
.
Підставимо отримані вирази в рівняння (1):
![]()
Відомо, що напруження при розтяганні (стисканні) визначається за формулою:
якщо
то![]()

![]()

Тест
4.
Визначити напруження в стержні (рис. 119) ліворуч від перерізу, в якому прикладена сила, якщо F=400 кН, площа поперечного перерізу А=20 см2, модуль пружності сталі Ест=2∙105 МПа, міді Ем=105 МПа.

Рис .119.
Розв’язок:
Під дією зовнішньої сили F стержень намагається змінити свою довжину, але за рахунок опорних реакцій жорстких опор зліва та справа його повне подовження буде дорівнювати нулю.
Визначимо ступінь статичної невизначуваності:

![]()
Рис .120.
Кількість невідомих опорних реакцій дорівнює 2 (рис. 120).
Кількість рівнянь рівноваги, які не перетворюються у тотожний нуль – 1.
Складемо рівняння рівноваги:
. (1)
Складемо додаткове рівняння деформацій:
. (2)
За допомогою закону Гука перетворимо рівняння деформацій в рівняння відносно невідомих зусиль R1 та R2.
;
;
.
Внутрішні зусилля N1,N2 та N3, визначимо за допомогою методу перерізів:

![]()
![]()

![]()

![]()
Підставимо знайдені внутрішні сили в вираз ∆li.
;
;
.
Вирішимо систему рівнянь, яка складається з рівняння (1) та перетвореного рівняння (2).

;
;
;
.
.
![]()
.
Враховуючи,
що
,
то
.
