2. Визначення основних параметрів снігозаносимості
ділянки колії
2.1 Параметри снігозаносимості ділянок колії
Для захисту ділянок залізниці від снігу необхідно знати параметри їх заносимості снігом.
Снігозаносимі ділянки колії характеризуються двома ознаками:
- категорією снігозаносимості, яка залежить від поперечного профілю земляного полотна;
- ступенем снігозаносимості, який визначається розрахунковою річною кількістю хуртовинного снігу (м3), що наноситься до 1 м колії в період найбільш сніжної зими з ймовірністю повторення один раз у 15-20 років.
Крім того, для обґрунтованого вибору і розміщення снігозахисних засобів на місцевості для кожної снігозаносимої ділянки необхідно знати напрямок переважних переносів снігу.
Категорії снігозаносимості колії
Категорія снігозаносимості від поперечного профілю земляного полотна ділянки колії поділяються на IIIкатегорії снігозаносимості:
- до ділянок І категорії снігозаносимості відносяться виїмки глибиною від 0,4 м і більше, нульові місця, розташовані на ухилах, ділянки на перегонах з коліями в різних рівнях, території станцій та вузлів;
- до ділянок II категорії снігозаносимості відносяться мілкі виїмки глибиною до 0,4 м і нульові місця;
- до ділянок III категорії снігозаносимості відносяться насипи висотою до 0,7 м у рівнинній місцевості та до 1 м на ухилах.
Черговість захисту ділянки колії від снігових заметів залежить від її категорії снігозаносимості:
– ділянка І категорії снігозаносимості обгороджується в першу чергу;
– ділянка II категорії - в другу чергу;
– ділянка III категорії обгороджується в останню чергу.
В даному курсовому проекті категорія снігозаносимості І (нульове місце на косогорі), таким чином ділянка захищається від снігу в першу чергу.
2.1.2 Визначення ступеню снігозаносимості ділянки колії і напрямку переважних переносів снігу
Ступенем снігозаносимості керуються при виборі і проектуванні засобів і типів снігозахисту колії.
По ступеню снігозаносимості ділянки колії поділяються на 4 ступені: особливо сильнозаносимі, сильнозаносимі, середньозаносимі та слабозаносимі.
До особливо сильнозаносимихділянок відносяться такі, на яких кількість снігу, що наноситься за зиму, складає більше 600 м3/м.
Сильнозаносимими називаються ділянки, на яких кількість снігу, що наноситься за зиму, складає від 301 до 600 м3/м.
Середньозаносимими називаються ділянки, на яких кількість снігу, що наноситься за зиму, складає від 101 до 300 м3/м.
До слабозаносимих відносяться ділянки, на яких кількість снігу, що наноситься за зиму, складає до 100 м3/м.
Від ступеню снігозаносимості залежать характеристики тих заходів, конструкцій, що захищають ділянку від снігу.
Ступінь снігозаносимості і напрям переважних переносів снігу визначається наступним чином.
Інтенсивність переносу вітром снігу через 1м при хуртовині за одиницю часу через одиницю довжини (в кг/хв.), яка перпендикуляра напрямку вітру, визначається за формулою:
,
(2.1)
де і - інтенсивність переносу снігу, кг/хв.;
С - коефіцієнт пропорційності. При щільності снігу 250 кг/м3 складає С =0,0013;
V— швидкість вітру на рівні флюгера, м/с.
Маса снігу q, що наноситься до 1м снігозахисту, перпендикулярного напрямку вітру, залежить від інтенсивності переносу снігу і від тривалості завірюхи t :
(2.2)
Загальна маса снігу в грамах, що наноситься до 1м снігозахисту за будь-який період (місяць, зиму) складається з суми наносу снігу в окремі завірюхи:
,
(2.3)
де п - кількість завірюх;
tj - тривалість j -ї завірюхи (хв.), при інтенсивності переносу снігу ij.
Загальний об'єм снігу (м3), що наноситься до 1м снігозахисту завірюхами при кожному напрямку вітру, визначається таким чином:
,
(2.4)
де d - щільність снігу, що приймається рівним 250 кг/м3;
Враховуючи, те що вітер дме не перпендикулярно до колії, а під деяким кутом , розрахункова маса снігу, що наноситься до 1м , складає:
,
(2.5)
Подальший розрахунок виконуємо в наступній послідовності:
В вихідних даних наведена кількість завірюх за зиму і швидкість вітру при різноманітних напрямках вітру. По цих даних визначається:
маса снігу q в кг/м, що наноситься до снігозахисту після кожної завірюхи;
маса снігу qзаг в кг/м, що під час зими наноситься хуртовинами до снігозахисту при кожному напрямку (румбу) вітру ;
об'єм снігу Vзаг в м3/м, що наноситься хуртовинами при кожному напрямку вітру;
Розрахунок об’ємів снігу, що наноситься виконується в табличній формі. В таблиці 2.1.
Розрахунок об’ємів снігозаносимості ділянки залізничної колії Таблиця 2.1
|
Напрям вітру |
Швидкість вітру, м/с |
Інтенсивність переносу снігу, г/см в хв |
Тривалість вітру, хв |
Маса снігу, г/см |
Загальна маса снігу, г/см |
Загальний об'єм снігу,що наноситься м3/м |
Відсоток об’єму снігу |
|
Пн |
8 |
0,6656 |
1100 |
732 |
10795,7 |
43,2 |
8 |
|
Пн |
11 |
1,7303 |
1200 |
2076 | |||
|
Пн |
16 |
5,3248 |
1500 |
7987 | |||
|
Пн-Сх |
18 |
7,5816 |
2200 |
16680 |
20042,1 |
80,2 |
14 |
|
Пн-Сх |
9 |
0,9477 |
2600 |
2464 | |||
|
Пн-Сх |
12 |
2,2464 |
400 |
899 | |||
|
Сх |
24 |
17,9712 |
1200 |
21565 |
53156,5 |
212,6 |
38 |
|
Сх |
20 |
10,4000 |
2800 |
29120 | |||
|
Сх |
12 |
2,2464 |
1100 |
2471 | |||
|
Пд-Сх |
7 |
0,4459 |
1200 |
535 |
23725,0 |
94,9 |
17 |
|
Пд-Сх |
14 |
3,5672 |
1400 |
4994 | |||
|
Пд-Сх |
18 |
7,5816 |
2400 |
18196 | |||
|
Пд |
7 |
0,4459 |
2200 |
981 |
4227,6 |
16,9 |
3 |
|
Пд |
9 |
0,9477 |
1600 |
1516 | |||
|
Пд |
11 |
1,7303 |
1000 |
1730 | |||
|
Пд-З |
20 |
10,4000 |
1400 |
14560 |
21397,5 |
85,6 |
15 |
|
Пд-З |
9 |
0,9477 |
2000 |
1895 | |||
|
Пд-З |
12 |
2,2464 |
2200 |
4942 | |||
|
З |
12 |
2,2464 |
950 |
2134 |
4581,1 |
18,3 |
3 |
|
З |
9 |
0,9477 |
700 |
663 | |||
|
З |
14 |
3,5672 |
500 |
1784 | |||
|
Пн-З |
7 |
0,4459 |
450 |
201 |
2278,7 |
9,1 |
2 |
|
Пн-З |
10 |
1,3000 |
500 |
650 | |||
|
Пн-З |
13 |
2,8561 |
500 |
1428 | |||
|
Разом |
|
|
|
|
140204 |
560,8 |
100 |
Для визначення розрахункових площ, поперечних перерізів сніжних валів, які утворюються з кожної сторони колії (західної та східної) від дії всіх снігових потоків з урахуванням положення ділянки колії відносно сторін світу скористаємось виразом (1.5). Результати розрахунку наведені в таблиці 2.2.
Розрахунок об’ємів снігу, що наноситься до ділянок колії, Таблиця 2.2
з урахуванням її положення відносно сторін світу
|
Румб |
Загальний об'єм снігу,м3/м |
Східна сторона |
Західна сторона | ||||
|
град |
sin α |
Розрахун-ковий об'єм, м3/м |
град |
sin α |
Розрахун-ковий об'єм, м3/м | ||
|
Пн |
43,2 |
27 |
0,4539905 |
20 |
|
|
|
|
Пн-Сх |
80,2 |
72 |
0,95105652 |
76 |
|
|
|
|
Сх |
212,6 |
63 |
0,89100652 |
189 |
|
|
|
|
Пд-Сх |
94,9 |
18 |
0,30901699 |
29 |
|
|
|
|
Пд |
16,9 |
|
|
|
27 |
0,4539905 |
8 |
|
Пд-З |
85,6 |
|
|
|
72 |
0,95105652 |
81 |
|
З |
18,3 |
|
|
|
63 |
0,89100652 |
16 |
|
Пн-З |
9,1 |
|
|
|
18 |
0,30901699 |
3 |
|
Разом |
|
|
|
315 |
|
|
108 |
Висновок: Відповідно до даних, наведених у таблиці 2.2, за ступенем снігозаносимості східна сторона відноситься до сильнозаносимих, а західна сторона – до середньозаносимих.
Для обґрунтування вибору й розміщення снігозахисних засобів на місцевості для кожної снігозаносимої ділянки необхідно побудувати діаграму снігозаносимості (розу переносу снігу), прив'язану до напрямку ділянки залізничної колії.
Діаграма перенесення снігу побудована за даними таблиці 2.2

Рисунок 2.2 Діаграма перенесення снігу для ділянки А-В залізничної колії.
