
- •Тема 3 основи теорії напруженого і деформованого стану
- •3.2. Лінійний напружений стан в більшості випадків цей вид напруженого стану виникає в стержнях при розтяганні або стисканні.
- •3.3.Плоский напружений стан
- •3.3.1. Виведення формул для напружень на похилих площадках
- •3.3.2. Обчислення величин головних напружень і визначення положення головних площадок
- •3.3.3. Екстремальні дотичні напруження
- •3.3.4. Приклади дослідження плоского напруженого стану в точці
- •3.4. Об'ємний напружений стан
- •3.4.1. Поняття про тензор напружень. Екстремальні дотичні напруження
- •3.4.2. Напруження на довільно нахилених площадках
- •3.4.3. Октаедричні напруження. Поняття про інтенсивність напружень
- •3.5. Деформований стан у точці
- •3.5.1. Поняття про тензор і девіатор тензора деформацій. Головні лінійні деформації
- •3.5.2. Закон Гука при плоскому та об'ємному напружених станах
- •3.5.3.Об'ємна деформація. Об'ємний закон Гука
- •3.6. Тести до теми №3 “Основи теорії напруженого та деформованого стану” Таблиця 3.1
3.3.2. Обчислення величин головних напружень і визначення положення головних площадок
Дослідимо вираз для нормальних
напружень (3.14) на екстремум. Для цього
візьмемо похідну від напруження
по
і дорівнемо нулю:
,
(3.17)
де
кут, що складає нормаль до розглянутої
площадки з додатним напрямом осі
,
при якому нормальне напруження
сягає найбільшого значення для даної
точки.
Вираз (3.17) являє собою величину
дотичного напруження в головній площадці
.
Таким чином, дотичне напруження в
розглянутій площадці (
)
дорівнює нулю. Звідси робимо висновок:
площадка, нормаль до якої складає кут
з додатним напрямком осі
,
є головною площадкою.
Дорівнюючи вираз у дужках формули (3.17) нулю, знайдемо тангенс подвійного кута, що визначає нахил головних площадок:
.
(3.18)
Вираз (3.18) дає два взаємно
перпендикулярних напрямки з кутами
нахилу
і
,
за якими діють головні напруження
(Рис.3.12).
Для визначення величин
головних напружень підставимо формулу
(3.14)
.
Виносячи
за дужку, одержимо:
.
(а)
З тригонометрії відомо:
.
(б)
Знаки
поставлені тому, що косинуси кутів
і
мають протилежні знаки. Підставляючи
(3.18) у (б) і (а), одержимо:
.
Рис.3.12
У цій формулі знак “+”
відповідає максимальному головному
напруженню
,
а знак “”
відповідає мінімальному головному
напруженню
.
Таким чином, остаточно маємо:
(3.19)
З наведеного висновку випливає,
що при будь-яких вихідних напруженнях
у даній точці існує паралелепіпед, на
гранях якого діють тільки нормальні
напруження.
Повернемося до формули (3.18).
Вона дає два головних напрямки, але не
вказує, у якому з них діє
,
а в якому
.
Для розв’язання
цього питання треба було б дослідити
знак другої похідної
при
і
.
Однак, можна розв’язати
цю задачу, використовуючи вирази, подібні
до тих, що застосовувються для визначення
напрямків головних осей інерції в
розділі “Геометричні характеристики
плоских фігур” [6]:
, 3.20)
де
кут, який треба відкласти від додатного
напрямку осі
до нормалі до площадки, у якій діє
максимальне нормальне напруження
;
кут, який треба відкласти від додатної
осі
до нормалі до площадки, у якій діє
мінімальне нормальне напруження
.
Додатний кут слід відкладати проти
годинникової стрілки, від’ємний – за
годинниковою стрілкою.
Для контролю правильності
визначення положення головних площадок
можна використовувати ще один спосіб,
наведений у [6]. Виходячи з того, що з
поворотом площадки в напрямку вектора
дотичних напружень нормальне напруження
на площадці алгебраїчно зростає, у
роботі [6] формулюється наступне правило:
напрямок
завжди проходить через дві чверті
координат, у яких стрілки дотичних
напружень
і
збігаються.
3.3.3. Екстремальні дотичні напруження
Приймемо в якості вихідних головні площадки, тобто такі, у яких діють головні напруження (Рис.3.13).
Рис.3.13
Відраховуючи кут
від напрямку
,
напишемо вираз для
і
,
використовуючи формули (3.12), (3.14),
припускаючи в них
,
,
а
:
;
(3.21)
.
(3.22)
З формули (3.22) випливає, що
при
дотичні напруження мають екстремальні
значення:
.
(3.23)
Екстремальні дотичні напруження у точці дорівнюють напіврізниці головних напружень і діють на площадках, нахилених до головних під кутом 450 (Рис.3.13,а).
Підставляючи (3.19) у (3.23),
одержимо вираз для
через вихідні напруження
та
:
.
(3.24)
В окремому випадку, коли на
межах призми діють два головних напруження
(Рис.3.13,б), екстремальні дотичні напруження
(3.23) чисельно дорівнюють головним
напруженням:
,
а нормальні напруження на площадках з екстремальними дотичними напруженнями у цьому випадку дорівнюють нулю. Такий випадок напруженого стану називається чистим зсувом, а площадки, на яких діють тільки дотичні напруження, називаються площадками чистого зсуву.