§ 2. Подальший розвиток судового красномовства

Після занепаду античного суспільства поняття права і законності в Європейському світі суттєво міняється. В часи Середньовіччя ораторське мистецтво розвивається переважно у руслі церковної проповіді. Інтерес до судової риторики поновлюється в добу Відродження, коли в європейському суспільстві відбуваються суттєві зміни. Право починають розуміти як особливий фактор культури. Розвиток законодавства, усвідомлення особистістю своїх прав і необхідність відстоювати їх реанімує судове красномовство. Новий етап в історії судового красномовства, звичайно, починається з ренесансної Італії.

В добу Просвітництва судове красномовство розквітає у Франції, Англії. Своєрідною кульмінацією в розвитку судової риторики стає ХІХ ст., коли в різних європейських країнах суд присяжних сприяв появі плеяди талановитих ораторів.

Рекомендована література:

• Адамов Е.А. Из истории ораторского искусства. – М., 1965.

• Безменова Н.А. Очерки по теории и истории риторики. – М., 1991.

• Вомперский В.П. Риторики в России ХVІІ – ХVІІІ вв. – М., 1988.

• Красноречие Древней Руси (ХІ – ХVІІ вв.). – М., 1987.

• Ломоносов М.В. Краткое руководство к красноречию // Полн. собр. соч. – Т. 7. – М., Л., 1952.

• Прокопович Феофан. Філософські твори. – Т. 1. Про риторичне мистецтво. – К., 1979.

• Судебные ораторы Франции ХІХ в. / Отв. ред. М.М. Выдря. – М., 1959.

• Чепіга І.П. Ораторське мистецтво на Україні в 16-17 ст. // Українська мова і література в школі. – 1989. – № 10.

В історії української та російської судової риторики новий період також розпочинається в ХІХ ст., що пов’язано з судовою реформою 1864 р. в Росії. Судові промови видатних юристів П.А.Александрова, М.П.Карабчевського, Ф.Н.Плевако, А.Ф.Коні, В.Д.Спасовича та інших і дотепер залишаються яскравими зразками судового красномовства. Ці промови і сьогодні виконують функцію навчальних посібників з практики судового красномовства, оскільки вони є прикладом майстерного застосування риторичних прийомів, оформлених ясно, логічно і переконливо.

Рекомендована література:

• Кони А.Ф. Избр. произв. – М., 1956.

• Коротких М.Т. Самодержавие и судебная реформа 1864 г. – М., 1989.

• Плевако Ф.Н. Избранные речи. – М., 1993.

• Речи известных русских юристов / Сост. П.М. Захаров, Е.П. Черкашина. – М., 1985.

• Сергеич П. Искусство речи на суде. – М., 2000.

• Смолярчук В.И. Ф.Н. Плевако – судебный оратор. – М., 1989.

• Суд присяжных в России: Громкие уголовные процессы 1864-1917 гг. / Сост. С.М.Казанцев. – Л., 1991.

• Судебное красноречие русских юристов прошлого / Сост. Ю.А.Костанов. – М., 1992.

• Судебные речи известных русских юристов / Сост. Е.М. Ворожейкин. – М., 1960.

В радянські часи відбуваються певні зміни в практиці судового мовлення. В умовах радянського судочинства в промовах зменшується доля психологічного аналізу, емоційного впливу. Вони стають більш конкретними, раціональні аргументи в них переважають. Серед відомих радянських ораторів І.Д.Браузе, В.Л.Россельс, Я.С.Кисельов.

Рекомендована література:

• Брауде И.Д. Записки адвоката. – М., 1955.

• Киселев Я.С. Судебные речи. – Л., 1967.

• Киселев Я.С. Этика адвоката. – Л., 1974.

• Кисенишский И.М. Судебные речи по уголовным делам: процессы, защита, законность. – М., 1991.

• Речи советских адвокатов / Сост. И.Ю.Сухарев. – М., 1968.

• Речи советских адвокатов по уголовным делам / Отв. ред. К.Н.Апраксин. – М., 1975.

• Россельс В.Л. Судебные защитительные речи. – М., 1966.

• Судебные речи адвокатов Украинской ССР. – К., 1959.