
- •Нарисна геометрія
- •1. Проекції точки
- •1.1 Проекції точки на дві взаємно перпендикулярні площини проекцій
- •1.2 Проекції точки на три взаємно перпендикулярні площини проекцій
- •1.3 Основні властивості ортогонального проеціювання
- •2. Проекції прямої
- •2.1 Положення прямої відносно площин проекцій
- •2.2 Визначення натуральної величини відрізка способом прямокутного трикутника
- •3. Проекції площини
- •3.1 Способи завдання площини на комплексному кресленні
- •3.2 Положення площини відносно площини проекцій
- •3.3 Належність точки та прямої площині
- •3.4 Головні лінії площини
- •4. Перетворення комплексного креслення
- •4.1 Спосіб заміни площин проекцій
- •4.2 Спосіб обертання навколо проеціювальної осі
- •4.3 Спосіб плоскопаралельного перенесення
- •5. Поверхні
- •5.1 Точки на поверхнях
- •5.2 Перетин поверхонь проеціювальними площинами
- •6. Побудова розгорток
- •6.1 Побудова розгортки піраміди
- •6.2 Розгортка призми
- •6.3 Розгортка циліндра
- •6.4 Розгортка конуса
- •6.5 Розгортка бічної поверхні складної поверхні
- •7. Аксонометрія
6. Побудова розгорток
У різних галузях техніки та будівництва при виготовленні виробів з листового матеріалу часто мають справу з розгортками поверхонь.
Одержують ці розгортки за допомогою послідовного суміщення елементів поверхні з площиною.
6.1 Побудова розгортки піраміди
Щоб побудувати розгортку тригранної піраміди, необхідно перш за все визначити натуральні величини ребер піраміди одним із способів перетворення комплексного креслення. Найпростіше це виконати способом плоскопаралельного переміщення. Для цього на вільному місці креслення розмістити, наприклад, горизонтальні проекції бічних ребер так, щоб вони стали паралельні осі Х. Зважаючи на те, що кожне ребро має спільну точку – вершину S, зручніше накладати одне ребро на інше (рис. 1.42). Натуральну величину ребер одержують на фронтальній площині проекцій у перетині ліній проеційного зв’язку, які проведені з кінців кожного ребра, з лініями, які проведені паралельно осі з кінців фронтальних проекцій ребер (рис. 1.42).
Рисунок 1.42 – Визначення натуральної величини ребер піраміди
Розгортку піраміди будують способом тріангуляції. Для цього з довільно вибраної точки S провести промінь, на якому відкласти натуральну величину будь-якого ребра (рис. 1.43а), наприклад, SA (натуральну величину виміряють на фронтальній площині проекцій).
Для побудови грані, наприклад ASB, необхідно визначити положення точки В за двома заданими А та S (рис. 1.43б)). Точку В визначають у перетині дуг, які проведені із точок А та S та дорівнюють натуральним величинам відповідно до сторони основи АВ (виміряються на горизонтальній площині проекцій, оскільки основа паралельна горизонтальній площині проекцій) та бічного ребра ВS, натуральна величина якого визначена на фронтальній площині проекцій.
а) б)
Рисунок 1.43 – Побудова грані SAB способом тріангуляції
Інші дві грані (SBC таSCA) бічної поверхні піраміди будують так само, як грань ASB (рис. 1.44).
Рисунок 1.44 – Розгортка бічної поверхні піраміди
Для завершення побудови повної розгортки піраміди необхідно до будь-якої грані, наприклад до грані ASB, добудувати трикутник основи (рис. 1.45).
Рисунок 1.45 – Повна розгортка піраміди
6.2 Розгортка призми
Розгортка поверхні призми складається із розгортки бічної поверхні – це прямокутники, кількість яких залежить від форми основи призми, та двох основ (рис. 1.46).
Рисунок 1.46 – Розгортка призми
Кожний прямокутник має розміри сторін: висота призми, натуральна величина якої виміряється на фронтальній площині проекцій та відповідну сторону основи, натуральна величина якої виміряється на горизонтальній площині проекцій.
6.3 Розгортка циліндра
Розгортка циліндра складається з бічної поверхні, яка є прямокутником, одна сторона якого дорівнює висоті циліндра, а інша – довжині кола основи циліндра (2πR), та двох основ циліндра – кола радіусом R (рис. 1.47).
Рисунок 1.47 – Розгортка циліндра
При виконанні розгортки циліндра її поверхню апроксимують призмою. Для цього коло основи поділяють на кілька рівних частин (наприклад, на вісім). Тоді при побудові прямокутника бічної поверхні на горизонтальній прямій відкладають хорду кола стільки разів, на скільки частин поділене коло (рис. 1.48).
Рисунок 1.48 – Побудова розгортки циліндра