- •НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Житомирський військовий інститут ім. С.П.Корольова
- •Навчальна та виховна мета
- •Контрольні завдання (РЛС АК)
- •1. РЛС авіаційних ударних і військово-транспортних комплексів
- •Особливості бойового застосування УАК
- •Етапи виконання бойового завдання
- •Військово-транспортні авіаційні комплекси
- •РЛС ударних і військово-транспортних комплексів
- •Бортовий прицільно-навігаційний комплекс УАК і ВТАК
- •Бортові панорамні РЛС
- •Режими роботи бортових панорамних РЛС
- •Особливості побудови і ТТХ ПРЛС
- •Огляд секторний, в сучасних ПРЛС – у передню напівсферу з можливістю управління положенням
- •Основні ТТХ ПРЛС
- •План місцевості
- •2. РЛС авіаційних комплексів перехоплення повітряних цілей
- •Обладнання пунктів спостереження (ПС), командних пунктів (КП) та винищувачів
- •Дії складових комплексу перехоплення повітряних цілей і засоби, які для цього залучаються
- •Наведення винищувачів
- •Методи наведення винищувачів
- •Радіоелектронний комплекс винищувача
- •Функції складових комплексу винищувача
- •Система управління озброєнням винищувача
- •Радіолокаційний прицільний комплекс (РЛПК)
- •Задачі додаткові
- •Особливості побудови РЛПК
- •Поточна інформація про крен (γ) антени і кути відхилення по горизонталі (φГ) і
- •В контурах управління слідкуючих систем обробка помилок супроводження здійснюється α-β-фільтрами.
- •Частотна селекція здійснюється в кожному каналі дальності шляхом виділення одної спектральної складової вузькосмуговими
- •Режими роботи РЛПК
- •5. Підсвітлювання цілі.
- •Взаємодія РЛС зі складовими РЛПК і СУЗ
- •Взаємодія зі зброєю і системою управління зброєю:
- •3. РЛС авіаційних розвідувальних комплексів
- •Радіоелектронна розвідка поділяються на :
- •РЛС розвідувальних комплексів
- •РЛС з синтезованою апертурою
- •З урахуванням того, що поняття ДСА характеризує просторові характеристики антени при її роботі
- •Закономірності відбитих сигналів в РЛС СА
- •Обробка сигналів в РЛС СА
- •Особливості синтезування при імпульсному випромінюванні
- •Фокусована і нефокусована обробка
- •Огляд поверхні в РЛС СА
- •4. Робота РЛС у складі ПНС і СУО
- •При огляді РЛ карта відображається системою індикації (СІ) в режимі ПМ у полярних
- •Робота запитувача РЛ системи розпізнавання
- •Робота ІДРЛС у складі СУО
- •При взаємодії з ОЕПС в залежності від умов перехоплення і типу обраної зброї
- •Робота ІДРЛС при ДРБ
- •Супроводження цілі
- •Підсвітлювання цілі здійснюється при застосуванні ракет з РГС шляхом вклинювання тактів підсвітлювання і
- •Робота запитувача РЛ системи розпізнавання
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання на самостійну роботу
Режими роботи бортових панорамних РЛС
1.Огляд поверхні у режимах план місцевості (ПМ) у дрібному масштабі або мікроплан місцевості (МПМ) у крупному масштабі із застосуванням нерухомого або рухомого вікна.
2.Маяк – робота в режимі з активною відповіддю з радіомаяками- відповідачами з відомими координатами для визначення положення літака відносно маяка.
3.Селекція рухомих цілей (СРЦ).
4.Доплерівське загострення діаграми спрямованості антени (ДСА).
5.Синтезування штучної апертури (СА).
6.Супроводження наземної цілі (ділянки підстилаючої поверхні з ціллю).
7.Супроводження надводної цілі.
07/07/19 |
11 |
Особливості побудови і ТТХ ПРЛС
Особливості побудови ПРЛС
Двохдіапазонність (см та мм діапазони) суттєво покращує ТТХ ПРЛС.
Імпульсний режим роботи з некогерентними (застарілі ПРЛС) або когерентними (сучасні ПРЛС) зондуючими сигналами.
ПРЛС двохкоординатні (азимут – дальність).
Визначення координат об'єктів при огляді по масштабним міткам азимуту і дальності (грубо) та накладанням на об'єкт візира, прицільного
перехрестя (точно).
Супроводження ділянки поверхні з об'єктом, а не самого об'єкту:
встарих ПРЛС напівавтоматичне (з участю оператора), непрямим методом, шляхом накладання маркера (у вигляді лінії візування та кільця дальності) і синхронізації його переміщення,
всучасних ПРЛС автоматичне, кореляційно-екстремальним методом по відповідним алгоритмам ЕОМ.
Сутність кореляційно-екстремального методу :
-обчислюється коефіцієнт кореляції між еталонним (або попереднім) і поточним зображеннями ділянки місцевості,
- |
|
зображення зміщуються одне відносно одного до максимуму кореляції між |
|
ними. |
12 |
Огляд секторний, в сучасних ПРЛС – у передню напівсферу з можливістю управління положенням і розмірами сектору.
Для вирівнювання інтенсивності сигналів з різних дальностей спеціальна (косекансна) форма
діаграми спрямованості антени (ДСА) з підстроюванням її параметрів до висоти польоту Н і обраного діапазону дальностей Dmin…Dmax.
Логарифмічна амплітудна характеристика приймача
UВих=logUвх
виключає його перевнтаження і зменшує динамічний діапазон амплітуд сигналів на виході.
Трьохтоновий (чорне, сіре, біле) підсилювач відеосигналів з ручним регулюванням порогів та підсилення збільшує контраст і полегшує розпізнавання об'єктів.
Перерахунок визначених похилих дальностей |
|
D всіх обєктів в горизонтальні дальності DГ усуває |
|
нелінійні викривлення зображе2 2 ння отриманої |
|
панорами: |
DГ D H |
φАнт
φСект φЗміщ
Dmax
H Dmin









UВих
UВх
UВих
Біле
Сіре
Чорне
UВх

D H 
DГ
07/07/19 |
13 |
Y



H Z

γ



α0 

αγ
Y



H Z
θ 

α0 αθ
При крені γ літака, який здійснює зондування поверхні з висоти Н, ось сканування антени відхиляється від вертикалі на кут γ і
перетинається з поверхнею ліворуч або праворуч X проекції лінії шляху літака. Тому вершина сектору
теж зміститься ліворуч або праворуч, а ширина
сектору збільшиться: αγ>α0 .
При тангажі θ літака, який здійснює зондування поверхні з висоти Н, ось сканування антени відхиляється від вертикалі на кут θ і
перетинається з поверхнею та проекцією лінії
шляху літака, але точка перетинання зміщається вперед або назад. Тому вершина сектору теж
X зміститься вперед або назад, а ширина сектору
збільшиться: αθ>α0..
Для усунення викривлень панорами місцевості по цим причинам стабілізують антену у просторі
або компенсують викривлення апаратурним чи алгоритмічним способом.
07/07/19 |
14 |
Основні ТТХ ПРЛС
Діапазони робочих хвиль - 3 см, 2.5 см, 2 см та 8 мм. Зона пошуку – передня напівсфера.
Сектор пошуку – 60о … 80о (ПМ), 10о … 30о (МПМ). Період пошуку – 2 … 5 секунд.
Дальність дії – від D=HПольоту до 400 … 450 км.
Частота повторення – сотні герців … одиниці кілогерців. Тривалість зондуючих сигналів - частини … одиниці мікросекунд. Потужність передавача – десятки … сотні кіловатів.
Ширина ДСА – частини … одиниці градусів.
Режим випромінювання – некогерентний або когерентний імпульсний.
Режими роботи – маяк, пошук (план місцевості - ПМ), прицілювання (мікроплан місцевості - МПМ), маловисотний політ (МВП), управління зброєю.
07/07/19 |
15 |
|
|
|
|
Застосування ПРЛС у складі ПНС |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Прицілювання при бомбардуванні |
||
|
Прицільна схема при бомбардуванні |
|
|
З балістичних таблиць відомі |
||||||||||||||||
|
|
|
відставання |
бомби після її |
||||||||||||||||
|
|
|
|
V |
|
|
VT |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
скидання і характеристичний час Т |
||||
|
|
W |
α |
U |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
падіння бомби з висоти Н. Нахил μ |
|||
|
|
|
W |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
T |
|
|
|
|
|
|
|
|
(у радіанах) площини візування |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
T |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
U |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
( ) H |
||
|
|
φ |
|
|
|
|
|
Л |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
і |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
μ |
|
|
|
|
|
|
|
ні |
|
|
|
|
|
і кут ε відхилення напрямку на |
|||||
|
СК |
D |
|
|
|
|
|
|
|
я шл |
я |
ху |
||||||||
|
|
H |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
точку падіння від проекції лінії |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
шляху: |
|
|
|
|
|
|
ξ |
α |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ctg |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
При шляховій швидкості W і куті |
||||
Лі |
|
|
|
ε |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
н |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
і |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
я |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ро |
|
|
|
α |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
зносу α скидання бомби |
|||
|
|
зр |
и |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
в |
|
|
α |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ів |
|
|
Про |
е |
|
|
|
|
|
|
|
здійснюється при куті візування |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
Ціль |
|
ш |
к |
ція |
л |
|
|
|
|
цілі φСК |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
і |
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
л |
|
|
|
н |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
я |
|
|
|
і |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ї |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ху |
|
|
|
|
|
|
|
H |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
СК arctg |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(W T cos ) cos |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
07/07/19 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
16 |
|||
Літак з ОПБ |
При застосуванні оптичного прицілу |
||
бомбардування (ОПБ) нахил площини |
|||
|
|
||
|
|
візування (бокова наводка) здійснюється |
|
|
W |
нахилом самого прицілу відносно осі літака |
|
|
до співпадіння продольної мітки з ціллю. |
||
Синхронізація |
w= |
Шляхову швидкість визначають |
|
ω |
синхронізацією переміщення поперечної |
||
k W |
|||
ЕД |
мітки після її накладання на ціль (продольна |
||
|
|
||
Положення |
|
наводка). Момент скидання визначається по |
|
|
співпадінню поточного кута візування цілі φ з |
||
|
|
||
|
|
розрахунковим. |
|
Обмеження в застосуванні ОПБ: необхідність оптичної видимості цілі і технічна неможливість реалізувати великі кути візування цілі, дефіцит часу на прицілювання.
За допомогою ПРЛС на великих дальностях виявляють та розпізнають ціль. За допомогою електронного перехрестя з поперечної (дальність) і
продольної (лінія візування) марок, яке відображається системою індикації, здійснюються попередні синхронізація і бокова наводка. Ця інформація вводиться в обчислювач ОПБ. При оптичній видимості цілі і її попаданні в поле зору ОПБ уточнення прицілювання і скидання бомб
здійснюється засобами ОПБ. |
17 |
07/07/19 |
План місцевості
ЛВ
D
ξ
Мікроплан місцевості
При застосуванні ПРЛС оператор вручну переміщує лінію візування (ЛВ) в положення, при якому відмітка цілі переміщується вздовж неї або
паралельно їй – визначається кут зносу αЗН. Ручками
положення і синхронізація спряженого з ПРЛС ОПБ накладає кільце дальності (D) на ціль і утримує на ній
– визначається шляхова швидкість W. Радіовисотомір видає істинну висоту польоту Н.
Обчислювач видає потрібне поточне значення азимуту цілі ξП= αЗН+ ε
П Зн sin Зн
D2 H 2
яке управляє лінією прицілювання (ЛП). ЛП разом з кільцем дальності (D) створюють прицільне
перехрестя. Ділянка місцевості і розміщена на ній ціль в режимі мікроплан відображаються в дакартових координатах “азимут – дальність” у крупному масштабі. Шляхова швидкість знаходиться
як похідна від горизонтальної дальності
DГ
D2 H 2
Похила дальність скидання становить
DСк 
(W T - cos Зн )2 (H
cos )2
ПРЛС застосовується для прицілювання при відсутності оптичної видимості цілі, а при її наявності – для попереднього визначення прицільних даних, які забезпечують початкову орієнтацію оптичної осі ОПБ на ціль і його початкову синхронізацію. Для остаточного прицілювання і скидання застосовується ОПБ,
як більш точний засіб. |
18 |
07/07/19 |
2. РЛС авіаційних комплексів перехоплення повітряних цілей
Авіаційні комплекси перехоплення повітряних цілей (АКППЦ)
|
|
|
|
|
|
До ЦКП |
|
|
|
|
|
|
АК перехоплення повітряних цілей призначені |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
для перехоплення і знищення пілотуємих та |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
КП |
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
ПС |
|
|
|
|
|
|
|
|
В-чі |
|
|
|
безпілотних літальних апаратів. Вони також |
|||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
залучаються для враження наземних (надводних) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
До КП |
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
цілей в простих метеоумовах і ведення розвідки. |
|||||
Пункт спостереження (ПС) здійснює контроль повітряного простору у призначеній зоні відповідальності – виявляє та розпізнає повітряні цілі, визначає їх координати, параметри руху та інші характеристики.
Командний пункт (КП), пункт управління (ПУ) чи пункт наведення (ПН) по інформації від ЦКП, сусідніх КП, підпорядкованих ПС, винищувачів та власних засобів спостереження здійснює аналіз повітряної обстановки, розподіл цілей між винищувачами, здійснює наведення винищувачів на призначені цілі, видає цілевказання екіпажам і бортовим засобам.
Винищувачі (активні засоби комплексу) відповідно командам наведення виходять в призначений район, виявляють, визначають параметри та ідентифікують цілі, атакують та знищують призначені цілі.
07/07/19 |
19 |
Обладнання пунктів спостереження (ПС), командних пунктів (КП) та винищувачів
ЗАВ |
ПС |
|
|
|
НРЛС |
ЕОМ |
РЛ |
До КП |
|
НРВ |
||||
|
|
|
||
НРЗ |
|
|
|
|
|
КП (ПУ) |
|
|
До ЦКП |
РЛ |
ТОН |
КРС |
|
|
||||
Від ПС |
|
|
До в-чів |
|
РЛ |
ЕОМ |
КРЛ |
||
|
||||
|
Винищувач |
|
||
Від КП |
КРС |
СЄІ |
ЛРЗ |
|
БАРУ |
ЕОМ |
СУЗ |
||
|
||||
|
|
СУО |
САУ |
|
07/07/19 |
|
|
||
ЗАВ – запитувач активної відповіді НРЛС – наземна РЛС НРВ – наземний радіовисотомір
НРЗ – наземний радіолокаційний запитувач РЛ – радіолінія ТОН – термінал офіцера наведення
КРЛ – командна радіолінія КРС – командна радіостанція
БАРУ – бортова апаратура радіовізування та управління
СЄІ – система єдиної індикації СУО – система управління озброєнням СУЗ – система управління зброєю
САУ – система автоматичного управління ЛРЗ – літаковий радіолокаційний запитувач
20
