Система командного радіоуправління винищувача
В системах управління озброєнням сучасних винищувачів командне радіоуправління ракетами після їх пуску застосовується для корекції алгоритмів управління ракетами на етапі від пуску ракет до початку супроводження цілі голівками самонаведення ракет.
Команди управління формуються і передаються по радіоканалу підсвітлювання цілі напівактивним радіолокаційним ГСН ракет.
Для передачі команд управління ракетою класу „повітря-повітря” іноді застосовується код з основою 3; його алфавіт складається з символів „- 1”, „0” та „+1”.
Для кодування сигналів кожного з трьох символів можна застосовувати коди з основою 2, наприклад, 5-розрядний код 1-1-1-0-1.
В трійковій системі використовується „прямий” код, тобто послідовність символів 1-1-1-0-1, „зворотній” код, який є інверсією прямого коду, тобто послідовність символів 0-0-0-1-0, і так званий „нульовий” код, при якому відсутнє кодування первинних сигналів. Якщо для кодування використати частотну модуляцію сигналу з частотами Fм1 і Fм2 , які відповідають елементарним двійковим символам „0” і „1” коду, то кожному з трьох символів алфавіту відповідатимуть сигнали згідно таблиці.
07/07/19 |
22 |
Символ
алфавіту
+1
-1
0
Код сигналу +1; +1 +1; 0 0; +1
0; 0 0; -1 -1; 0 -1; - 1
Код модуляції |
|
Сигнал модуляції |
|
||||||
|
U(t) |
Fm2 |
Fm2 |
Fm2 |
Fm1 |
Fm2 |
|
|
|
Fм2 - Fм2 - Fм2 - Fм1 - Fм2 |
|
|
|
|
|
t |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
U(t) |
Fm1 |
Fm1 |
Fm1 |
Fm2 |
Fm1 |
|
|
|
Fм1 - Fм1 - Fм1 - Fм2 - Fм1 |
1 |
|
|
|
|
t |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Без модуляції |
U(t) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
t |
|
||
Команда |
Двохрозрядними |
словами |
в |
||||||
поправка +3 |
|||||||||
трійковій системі зчислення можна, |
|||||||||
поправка +2 |
наприклад, |
передати наведений в |
|||||||
поправка + |
таблиці набір |
з |
шести |
поправок |
|||||
величиною, |
кратною |
, |
якогось |
з |
|||||
поправка 0 |
|||||||||
параметрів управління ракетою. |
|
||||||||
поправка - |
|
||||||||
Залишившимися кодами (-1; |
|||||||||
поправка -2 |
|||||||||
+1) та (+1; -1) можна передати ще |
|||||||||
поправка -3 |
дві разові команди. |
|
|
|
|||||
07/07/19 |
23 |
4. Радіопідірвачі
Загальні відомості
Підрив бойової частини (БЧ) ракети може здійснюватись:
-командами з носія (низька точність визначення моменту підриву БЧ, можливість порушення роботи КРУ перешкодами);
-командами, які формуються спеціальними пристроями (підірвачами) ракети, побудованими за різними фізичними принципами: контактні, таймери, радіопідірвачі.
Контактні підірвачі звичайно застосовують у якості дублюючих. Таймери застосовують для самоліквідації при невдалій атаці.
Радіопідірвач (РП) видає команду на підрив бойової частини ракети шляхом аналізу сигналу, отриманого за допомогою радіохвиль.
Пасивні РП потребують попереднього знання характеру і параметрів радіовипромінювання цілі, погано захищені від перешкод.
Напівактивні РП потребують безперервного підсвітлювання цілі, чутливі до перешкод на частоті підсвітлювання.
Активні РП автономні і вільні від недоліків пасивних та напівактивних, але складні.
Імпульсний режим випромінювання в РП застосовується рідко через наявність “мертвої” зони.
Переважна більшість РП відноситься до активного типу з безперервним
випромінюванням.
24
|
Принципи дії радіопідірвачів |
||
Зона |
|
Для ракет з ізотропною бойовою частиною |
|
враження |
D=RВр |
застосовують РП, які спрацьовують при попаданні цілі |
|
|
в зону враження (D ≤ RВр) або при досягненні |
||
|
VР |
||
|
мінімальної дальності до цілі, яка опинилась у зоні |
||
|
|
||
RВр |
D=Dmin |
враження (RВр ≥ D = Dmin). Для цього РП повинен |
|
вимірювати дальність цілі, а в другому випадку – ще і |
|||
|
|
||
|
|
швидкість зближення з ціллю. |
|
АПрд 
Г
АПрм 
Зм 
СП 
АД 
ЕМР 
АПрд 
Г 
Обм 
ЧД
АПрм 
Зм 
СП 
ДЛ 
ЕМР 
UАД |
U |
U· |
|
ЧД |
ЧД |
UЕМР |
UЕМР |
|
|
|
D
D
А – антена; Г – генератор НВЧ;
Зм – змішувач;
СП – селективний підсилювач сигналів доплерівської частоти;
АД, ЧД – амплітудний та частотний детектори;
Обм - обмежувач; ДЛ – диференцюючий ланцюжок;
ЕМР – електромеханічне реле (пороговий пристрій)
07/07/19 |
25 |
Зона
враження
VР
RВр
ДСА
Для ракет з анізотропною бойовою частиною теж застосовують РП, які спрацьовують при попаданні цілі в зону враження (D ≤ RВр). Для цього антена РП повинна мати ДСА, головний пелюсток якої по формі наближається до форми границі зони враження.
РП ракет з анізотропною бойовою частиною повинні контролювати дальність цілі, щоб у разі промаху ліквідувати ракету. Вимірювання дальності здійснюється частотним методом.
Знищення ракет у разі промаху може здійснюватись по команді з носія або самоліквідатором.
Для унеможливлення передчасного підриву ракети призначені пристрої взведення РП, які спрацьовують після пуску ракети.
Живлення РП забезпечується від батарей або генераторів. Додатковий захист від передчасного спрацювання РП забезпечується подачею електроліту в батарею тільки після старту ракети та приведенням в дію генератора зустрічним потоком повітря або відпрацьованими газами двигуна ракети.
07/07/19 |
26 |
Питання для самоконтролю
1.Порівняльна характеристика автономних, неавтономних та комбінованих методів наведення.
2.Сутність та засоби двохточкових способів наведення.
3.Сутність та засоби трьохточкових способів наведення.
4.Призначення радіопідірвачів.
5.Особливості основних типів радіопідірвачів.
07/07/19 |
27 |
Завдання на самостійну роботу
1.Конспект по темі заняття доповнити матеріалом з навчального посібника і рекомендованих підручників.
2.Презентації АК ППЦ.ppt та РТС УР.ppt.
3.Радиоэлектронное оборудование. Под ред. В.М. Сидорина. – М.: Воениздат, 1990, с. 234-247.
4.Радиоэлектронное оборудование летатальных аппаратов. Ч. 1. Под ред. В.И.Ветроградова. – М.: Воениздат, 1979. с. 250-270.
5.О.В.Власов, И.В.Смокин. Радиооборудование летательных аппаратов. – М.: Воениздат, 1971, с. 202-204, 237-247, 289-294.
6.В.А.Войчук, В.І.Романенко, Д.В.Васягін. Експлуатація й ремонт радіоелектронного обладнання літаків, вертольотів та авіаційних ракет. (Електронний підручник). – К.: НАУ, 2011, тема 14.
7.
07/07/19 |
28 |