Новая папка / Новая папка-1 / Введение
.docx
Введення
Введення в експлуатацію нових зразків дальномагістральних літаків є соціально обґрунтованим і економічним способом справитися з ростом обсягу пасажирських перевезень на маршрутах великої довжини.
Статистичні дослідження в сфері пасажирських перевезень показують тенденцію росту попиту на головних маршрутах великої довжини таким, як Гонконг-Лондон, Сідней-Даллас, Мумбаї-Ньюарк і т.д.
Ключовою вимогою експлуатантів до нових зразків авіаційної техніки є її економічність. Іншою немаловажною вимогою в умовах жорстких вимог до охорони навколишнього середовища є екологічність літака, яка визначається не тільки низьким рівнем шуму, але й параметрами емісії двигуна.
Обидві вимоги знаходять своє рішення в підвищенні паливної ефективності, реалізація якої можлива за рахунок зниження ваги планера. Широке використання композиційних матеріалів і легких сплавів дозволило істотно підняти паливну ефективність літаків Airbus А380 і Boeing B787.
Іншим підходом при рішенні завдання підвищення паливної ефективності літака є поліпшення його аеродинамічних характеристик. Створення транспортних літаків з малим запасом поздовжньої стійкості дозволяє одержати найкращі характеристики як на перехідних режимах польотах, так і під час крейсерського польоту.
Однак реалізація малого запасу поздовжньої стійкості не можлива без складної автоматичної системи керування, яка буде "стежити" за зміною параметрів польоту та адекватно, а головне - вчасно реагувати на них.
Реалізація такого завдання можлива тільки у випадку використання новітніх електродистанційних систем управління (ЕДСУ).
У зв'язку з актуальністю вищеописаної проблеми, дана робота присвячена аналізу особливостей роботи ЕДСУ сучасних літаків, а також розробці принципової схеми системи керування дальномагістрального літака з малим запасом поздовжньої стійкості.