Розділ №2

2.1 Едсу

2.1.1 Історія розвитку та використання едсу

Першим серійним транспортним літаком, на якому було використано електродистанційну систему керування (ЕДСУ)у рамках сучасного розуміння цього терміну - з використанням цифрових технологій управління рульовими поверхнями - був літак авіабудівельної компанії Airbus A-320, який здійнявся в небо 22 лютого 1987 року.

Іншою вагомою подією, з точки зору еволюції ЕДСУ на транспортних літаках цивільної авіації, було створення фірмою Boeing, основним конкурентом Airbus, дальньомагістрального літака B-777, на якому було запропоновано відмінну від А-320 архітектурусистеми управління літаком.

На теренах Радянського Союзу та СНД роботи в даному напрямку призвели до створення пасажирських літаківу конструкторських бюро Туполева: Ту-204, Ту-214, Ту-334;Антонова: Ан-148, Ан-158 та Сухого - Superjet 100.

Таким чином,на даному етапі розвитку ЕДСУ в галузі цивільної транспортної авіації,простежуються декількаідеологійщодо побудови системи управління:

- ідеологія фірми Airbus, вперше запропонована на літаку А-320 і в подальшому розвинена на А-330/340 та А-380;

- ідеологія фірми Boeing, реалізована на літаках В-777 та В-787;

- ідеологія, реалізована на літаках фірми Туполева та Антонова;

- ідеологія фірми Сухого, застосована на літаку Superjet 100.

Реалізація кожного з підходів має низку переваг та недоліків.

2.1.2Концепція сучасної едсу

Для сучасної ЕДСУ, окрім головної задачі – управління літаком – характерним є забезпеченняряду додаткових вимог, пов’язаних із:

- забезпеченням необхідних характеристик стійкості та керованості літака;

- забезпеченням максимальної ефективності керованості літака на всіх режимах польоту в експлуатаційному діапазоні;

- попередженням виходу літака за границі експлуатаційного діапазону режимів польоту.

Фірма Airbus використовує для своїх літаків такий алгоритм захисту діапазону режимів польоту, який не дозволяє пілотам вийти за його межі. Лише перехід від основного до альтернативних законівкерування дозволяє здійснювати політ на позамежних режимах.

Іншим шляхом пішла фірма Boeing: на літаку В-777 у пілотів є можливість пересилювати обмеження, які створюєЕДСУ на органах управління,за рахунок прикладання надмірних зусиль.

Зведена інформація про ЕДСУ літаків, які розглядаються у даному розділі, наведена у табл.1.

2.1.3Захист діапазонів режимів польоту

Діапазон режимів польоту - користувальницький інтерфейс електродистанційною системи управління літаком, що запобігає помилки управління або навмисні дії пілота, які можуть призвести до перевищення структурних або аеродинамічних експлуатаційних обмежень. У різних варіантах він використовується на всіх сучасних літаках з ЕДСУ . Основною перевагою системи є надання пілотам можливості швидко реагувати на критичні ситуації без ризику для безпеки літака і пасажирів.

Кожен літак має діапазон режимів польоту, що обмежує його безпечну експлуатацію у відношенні таких параметрів, як мінімальну і максимальну швидкість польоту і експлуатаційну міцність. Бортовий комп'ютер розраховує діапазон режимів польоту, додає допуск щодо безпеки і використовує цю інформацію, щоб не допустити виконання пілотами дій з органами управління, які виведуть літак за межі цього діапазону. Наприклад, якщо пілот бере джойстик на себе, щоб підняти ніс літака, комп'ютери, відповідальні за захист діапазонів режимів польоту не допустять збільшення кута атаки до значень, що призводять до звалювання. Навіть якщо пілот буде продложать руху джойстика на себе, захист діапазонів режиму польоту буде ігнорувати ці команди. Таким чином, захист діапазонів режиму польоту може підвищити безпеку літака, дозволяючи йому в аварійній ситуації використовувати максимальні кути крену і тангажа, але не допускаючи при цьому виходу літака на недопустимі режими.

Прикладами можуть служить ситуації, коли пілотові необхідно вжити маневр ухилення у відповідь на попередження системи запобігання зіткнення із землею або системи запобігання зіткнень в повітрі.

В таких випадках, не маючи системи захисту діапазонів режимів польоту, пілот будете намагатися не допускати різких маневрів, боячись, що вони призведуть до втрати керованості. Проте якщо на літаку встановлена захисту діапазонів режиму польоту, тоді при керування таким літаком не потрібно сумніватися, просто переміщуйте джойстик – про безпеку подбає літак.

Захист діапазонів режимів польоту не обмежує пілота, а навпаки - дає йому велику свободу у прийнятті рішень і тим самим підвищує безпеку.