6.2. Розрахунок злітної дистанції продовженого зльоту

Авіаційні правила України (АПУ-25) визначають можливість зльоту при відмові одного двигуна на етапі розбігу літака. При визначенні злітної дистанції продовженого зльоту припускається, що відмова двигунів відбулася не раніше ніж в момент досягнення швидкості прийняття рішення V₁ .

В такому разі процес розбігу літака поділяють на два складових етапи: I – від старту до моменту досягнення швидкості прийняття рішення V₁ ; II – від моменту досягнення літаком швидкості прийняття рішення V₁ до моменту досягнення швидкості відриву V_відр при відмові двигуна, тобто при значенні енергоозброєності літака .

Визначення злітної дистанції продовженого зльоту проводиться у наступній послідовності. [6, 9]

Швидкість прийняття рішення:

V₁ = 0,9V_відр .

Безрозмірна енергоозброєність літака після відмови двох двигунів:

Значення прискорення літака до відмови двигунів, тобто в момент досягнення швидкості прийняття рішення V₁ (значення коефіцієнта тертя шасі f приймається для мокрої ґрунтової ЗПС, значення стартового прискорення приймається з підпункту 1.8.1.1, тобто як для нормального зльоту):

Середнє прискорення на першому етапі розбігу літака:

Прискорення літака після відмови двигуна при швидкості прийняття рішення V₁ :

Прискорення літака після відмови двигуна в момент досягнення літаком швидкості відриву V_відр :

Середнє прискорення на другому етапі розбігу літака:

Повна дистанція розбігу літака при продовженому зльоті:

Злітна дистанція продовженого зльоту літака (дистанція набору безпечної висоти L₁ приймається такаю, як і при нормальному зльоті, оскільки її значення вже передбачає запас по потужності на випадок відмови двигунів після відриву і збереження при цьому нормованого значення градієнта набору безпечної висоти):

Усі розрахунки по наведеним у даному підрозділі залежностям, виконані з використанням ПЕОМ по програмі «Проект літака з ТГВ». Результати розрахунків наведені у додатку В.

Висновок

У даному розділі визначені та розглянуті заходи, що повинні забезпечува­ти виявлення та оцінку негативних факторів, що впливають на рівень безпеки, підготовку, прийняття та реалізацію управлін­ських рішень, спрямованих на забезпечення безпеки, охорону навколишнього природного середовища, збереження життя та здоров’я людей як найбільш пріоритетного завдання в процесі льотної експлуатації проектованого літака.

Розділ 7 метрологічне забезпечення

Основні завдання, виконання яких повинно забезпечувати метрологічне забезпечення при ТО ПС:

• підтримання засобів вимірювання в постійній готовності до застосування, забезпечення необхідної точності при вимірюванні параметрів виробів та систем літака;

• проведення аналізу стану засобів вимірювання;

• проведення перевірок і атестацій систем вимірювання та контрольно-повірочної апаратури, метрологічної експертизи, розробляємої конструкторської, технологічної, ремонтної та експлуатаційної документації;

• застосування державних та галузевих стандартів, розробка та застосування стандартів виробництв, регламентуючих норми точності вимірювань, методи їх впровадження та інші положення метрологічного забезпечення;

• контроль стану, повірки та ремонту систем контролю і контрольно-повірочної апаратури, з виконанням метрологічних правил і норм ТОіР АТ.

До експлуатації допускаються тільки справні та спеціально передбачені для застосування до відповідної АТ засоби вимірювань, що успішно пройшли метрологічну атестацію та повірку у відповідності до вимог державних стандартів і керуючої документації цивільної авіації.

Періодичність виконання повірок визначається за «Переліком робочих засобів вимірювань», що використовуються в Україні та підлягають повірці.

У даній дипломній роботі усі фізичні величини, що визначають властивості та технічні характеристики проектованого літака, наведені в одній системі вимірювань СІ: ГОСТ 8417-81ГСН «Одиниці, фізичні величини».

Нормування та контроль розділів охорони праці та охорони навколишнього середовища відповідають вимогам по ГОСТ 12.0.003-74, ГОСТ 12.1.003, ГОСТ 17770-86.

Графічна частина проекту відповідає вимогам ГОСТ 2.300-88, ГОСТ 2.100-88, ГОСТ 2.600-88.

У тексті пояснювальної записки дипломної роботи використана метрологічна термінологія, визначена державними стандартами, що регламентують специфіку спеціальності.

Пояснювальна записка дипломної роботи розроблена згідно положень викладених у [14] (ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення»), що були розглянуті і схвалені науково-методичною радою університету 27.09.2006 – протокол №1, та затверджені наказом ректора від 03. 11. 2006, № 178/од.