5.5. Розробка заходів по підвищенню екологічної безпеки проектованого літака

На проектованому літаку встановлені ТГВД Д-27, для яких характерні відносно невелика витрата палива (0,27 кг/кВт∙год), висока повнота згоряння палива, понижені показники викидів шкідливих речовин.

Завдяки досягнутим високим показникам масової віддачі проектованого літака, стало можливим зменшити розрахункову масу палива на політ, і як наслідок – зменшення кількості шкідливих викидів в атмосферу двигунами літака, особливо на злітно-посадочному режимах польоту.

На двигуні Д-27 встановлені співвісні гвинтовентилятори з шаблевидними лопатями, що обертаються в протилежних напрямках. Порівняно з традиційним гвинтом турбогвинтового двигуна гвинтовентилятор має більшу кількість лопатей, менший діаметр і вищу частоту обертання. Шаблепо­дібна (зігнута назад) у кінці форма лопаті створює такий самий ефект, що й стрілопо­дібна форма крила надзвукового літака. Вона дає змогу знизити нор­мальну (відносно вхідної кромки) складову відносної швидкості потоку. Це сприяє зменшенню рівня максимальних швидкостей на профілі, даючи змогу або уникнути появи ударних хвиль, або знизити їхню інтенсивність, а значить і зменшити рівень шуму, що генерується. Збільшення кількості лопатей гвинтовентилятора (порівняно з повіт­ряним гвинтом) знижує навантаження на одну лопать і підвищує частоту тонів. На­слідком цього є швидше згасання звукових коливань в атмосфері. Акустична взає­модія вінців, які обертаються у протилежних напрямах, при оптимально вибраних осьових зазорах між роторами приводить до зниження рівня шуму, що поширюється від вентилятора за рухом потоку та проти нього.

Шум, який створюється літальним апаратом і контролюється відповідно до стан­дартів ІСАО, може значно відрізнятися від шуму, що створюється власне силовою установкою.

Раціональне компонування двигуна на літальному апараті може знизити шум, який генерується. Таке компонування передбачає використання позитивних ефектів екра­нування прямого акустичного випромінювання або корисної інтерференції. У разі компактного розташування двигунів зменшується шум, що поширюється у площині їх компонування, так на проектованому літаку двигуни встановлені під крилом, що значно зменшує шум компресора, особливо на посадочному режимі.

Висновок

У даному розділі визначенні небезпечні, шкідливі чинники та потенційна небезпека для навколишнього середовища, що спричиняються проектованим літаком, зокрема його двигунами. Виконаний кількісний аналіз цих чинників та визначені розміри збитків, що вони несуть у плані вартості усунення негативних для навколишнього середовища наслідків. Також розроблені заходи по підвищенню екологічної безпеки проектованого літака, зокрема засоби для зниження авіаційного шуму, як небезпечного фізичного фактора, що негативно впливає на навколишнє середовище.

Розділ 6

БЕЗПЕКА ПОЛЬОТІВ

ВСТУП

Рівень безпеки польотів АТ визначається, перш за все, ефективністю системи управління. Управління безпекою польотів ПС повинно забезпечувати виявлення та оцінку негативних факторів, що впливають на рівень безпеки, підготовку, прийняття та реалізацію управлін­ських рішень, спрямованих на забезпечення безпеки, збережен­ня життя та здоров’я людей, охорону навколишнього природного середовища.

6.1. Система управління безпекою польотів

6.1.1. Загальні вимоги до системи управління безпекою польо­тів на авіаційному транспорті

Державіаслужба здійснює управління безпекою польотів у цивільній авіації України відповідно до Повітряного кодексу та Положення про Державну службу України з нагляду за забезпе­ченням безпеки авіації шляхом нормативного регулювання ді­яльності всіх суб’єктів цивільної авіації, проведення реєстрації та сертифікації об’єктів і суб’єктів, ліцензування їх діяльності та здійснення контролю та нагляду за забезпеченням безпеки по­льотів повітряних суден. Схема системи державного регулювання та управління безпекою польотів показана на рис. 6.1. [17]

Керівники експлуатантів авіаційної техніки, аеропортів, аеродромів та органів обслуговування повітряного руху здійсню­ють безпосереднє управління із забезпечення безпеки польотів повітряних суден.

Основними принципами в організації роботи з управлін­ня безпекою

польотів ПС є:

• принцип системності – передбачає діяльність, що повинна носити системний, постійний та упорядкований характер, що охоплює всі складові системи;

• принцип випередження – передбачає діяльність, яка носить превентивний характер, спрямовану на своєчасне виявлення та усунення негативних факторів, що можуть привести до авіаційних подій;

• принцип колективізму – передбачає участь всіх працівни­ків підприємств у роботі із забезпечення безпеки згідно з своїми функціональними обов’язками;

• принцип інформованості – передбачає діяльність, яка базу­ється на максимальній інформованості кожного працівника про небезпечні фактори;

• принцип виявлення та усунення причин – передбачає про­ведення профілактичної роботи, спрямованої на усунення вияв­лених недоліків;

• принцип адекватності – відповідність заходів з безпеки ре­альним та потенційним загрозам;

• принцип відповідальності – передбачає усвідомлення кож­ним працівником його відповідальності за конкретні питання, що визначають безпеку авіації.

Основні принципи безпечного управління авіакомпанією (авіаційним підприємством) передбачають, що експлуатант визначає та приймає концепцію, формує політику та розробляє правила без­печної експлуатації повітряних суден, впроваджує їх у практику та здійснює контроль щодо їх дотримання під час експлуатації.

Концепція визначає мету авіакомпанії бути безпечною, виходячи із принципу, що безпека польотів є найвищим пріоритетом авіаційної діяльності, котра забезпечує досягнення вироб­ничих завдань завдяки збереженню всіх ресурсів, їх іміджу щодо безпечного перевезення пасажирів та виконання інших завдань авіакомпанії (авіапідприємства).

Основним принципом управління є концентрація основної уваги на виявленні та усуненні недоліків у самій системі управ­ління безпекою польотів, а не на помилках в індивідуальних діях авіаційного персоналу.

Політика передбачає реалізацію засобів та методів щодо вирішення конкретних завдань, пов’язаних з професійною під­готовкою персоналу, забезпеченням та виконанням польотів, за­безпеченням льотної придатності повітряних суден, формуван­ням корпоративної культури експлуатанта. Корпоративна куль­тура визначає дотримання встановлених норм та правил. Безпечна корпоративна культура не допускає свідомого порушення авіаційних правил польотів та всіх видів забезпечення польотів.

Політика формується керівниками структурних підрозділів експлуатанта за напрямами діяльності. Політика повинна відпо­відати прийнятій концепції експлуатанта.

Правила повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів цивільної авіації України та враховувати вимоги стандартів і рекомендовану практику ICAO та інших міжнарод­них організацій цивільної авіації.

Керівництво експлуатанта здійснює постійний контроль за дотриманням екіпажами та іншими співробітниками встановлених правил.