
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Дипломна робота (пояснювальна записка)
- •Національний авіаційний університет
- •Завдання на виконання дипломної роботи
- •Реферат
- •Перелік умовних позначень, скорочень, термінів
- •Перелік креслень
- •Розділ 1 основна частина. Проект вантажного смл вступ
- •1.1. Вибір проектних параметрів літака
- •1.1.1. Обробка статистичних даних
- •1.1.2. Формування технічного завдання на проект
- •1.1.3.1. Розташування крила та оперення відносно фюзеляжу, їх форма
- •1.1.3.2. Розташування двигунів, їх тип та кількість
- •1.1.3.3. Вибір типу та розташування опір шасі
- •1.1.4. Вибір основних параметрів крила
- •1.1.5. Вибір основних параметрів фюзеляжу
- •1.1.6. Вибір оптимального питомого навантаження на крило та наближена оцінка аеродинамічних характеристик літака
- •1.1.7. Оцінка потрібної енергоозброєності літака
- •1.2. Розрахунок злітної маси літака
- •1.2.1. Оцінка відносної маси палива
- •1.2.1.1. Розрахунок питомої витрати палива
- •1.2.1.2. Розрахунок відносної маси палива при польоті на максимальну дальність з максимальним комерційним навантаженням
- •1.2.2. Розрахунок відносних мас основних частин літака
- •1.2.3. Рішення рівняння балансу мас
- •1.3. Підбір двигунів
- •1.4. Розрахунок мас літака
- •1.5. Компоновка літака
- •1.5.1. Оцінка відносної маси палива
- •1.5.1.1. Розрахунок питомої витрати палива
- •1.5.1.2. Геометричні характеристики елеронів
- •1.5.1.3. Компоновка та визначення геометричних параметрів механізації крила
- •1.5.2. Компоновка та розрахунок основних параметрів оперення
- •1.5.3. Компоновка фюзеляжу
- •1.5.3.1. Геометричні та конструктивні параметри фюзеляжу
- •1.5.3.2. Кабіна екіпажа
- •1.5.3.3. Вантажна кабіна
- •1.5.3.4. Люки та двері
- •1.5.4. Компоновка шасі
- •1.6. Центровка літака
- •1.6.1. Визначення центра мас спорядженого крила
- •6.1.2. Визначення центра мас спорядженого фюзеляжу
- •1.6.3. Визначення центра мас спорядженого літака
- •1.6.4. Розрахунок варіантів центровки
- •1.7. Технічний опис конструкції літака
- •1.7.1. Аеродинамічна компоновка літака
- •1.7.2. Конструкція планера
- •1.7.2.1. Фюзеляж
- •1.7.2.2. Крило Крило літака (рис. 1.11) складається з центроплана, лівої і правої консольних частин. [15]
- •1.7.2.3. Оперення
- •1.7.3. Гідравлічна система літака
- •1.8. Оцінка льотно-технічних характеристик літака
- •1.8.1. Визначення злітної дистанції літака
- •1.8.1.1. Розрахунок злітної дистанції нормального зльоту
- •1.8.1.2 Розрахунок злітної дистанції продовженого зльоту
- •1.8.2. Визначення дистанції зниження та посадочної дистанції
- •Висновок
- •2.1. Призначення елерона
- •2.2. Технічний опис конструкції елерона
- •2.3. Побудова епюр поперечних сил, згинальних та крутних моментів, що діють на елерон
- •2.4. Розрахунок на міцність силової нервюри елерона
- •Визначення коефіцієнтів запасу міцності для відповідних перерізів
- •Висновок
- •3.1. Методика розрахунку продуктивності літака і видатків на його експлуатацію
- •3.1.1. Визначення продуктивності літака
- •3.1.2. Визначення видатків на експлуатацію літака
- •3.2. Розрахунок економічності літака
- •3.3. Аналіз факторів, що впливають на економічність літака
- •Висновок
- •Розділ 4 охорона праці вступ
- •4.1. Перелік небезпечних і шкідливих виробничих чинників під час технічної експлуатації об’єкта, що проектується
- •4.2. Технічні заходи, що виключають або обмежують вплив на персонал небезпечних і шкідливих виробничих чинників
- •4.3. Розрахунок заземлювального пристрою для захисту від статичної електрики
- •4.4. Забезпечення пожежної та вибухової безпеки об'єкта, що проектується
- •4.5. Інструкції з техніки безпеки праці при виконанні то елерона
- •Висновок
- •Розділ 5 охорона навколишнього середовища вступ
- •5.1. Законодавча база охорони нпс України
- •5.2. Розрахунок викидів окису вуглецю та окислів азоту двигунами проектованого літака
- •5.3. Еколого-економічна оцінка збитку, який спричиняється річними викидами со і nOх
- •5.4. Методи і засоби зниження авіаційного шуму
- •5.5. Розробка заходів по підвищенню екологічної безпеки проектованого літака
- •Висновок
- •Розділ 6
- •6.1.2. Завдання та функції системи управління безпекою польотів пс
- •6.2. Розрахунок злітної дистанції продовженого зльоту
- •Висновок
- •Розділ 7 метрологічне забезпечення
- •Висновки
- •Список використаних джерел
5.5. Розробка заходів по підвищенню екологічної безпеки проектованого літака
На проектованому літаку встановлені ТГВД Д-27, для яких характерні відносно невелика витрата палива (0,27 кг/кВт∙год), висока повнота згоряння палива, понижені показники викидів шкідливих речовин.
Завдяки досягнутим високим показникам масової віддачі проектованого літака, стало можливим зменшити розрахункову масу палива на політ, і як наслідок – зменшення кількості шкідливих викидів в атмосферу двигунами літака, особливо на злітно-посадочному режимах польоту.
На двигуні Д-27 встановлені співвісні гвинтовентилятори з шаблевидними лопатями, що обертаються в протилежних напрямках. Порівняно з традиційним гвинтом турбогвинтового двигуна гвинтовентилятор має більшу кількість лопатей, менший діаметр і вищу частоту обертання. Шаблеподібна (зігнута назад) у кінці форма лопаті створює такий самий ефект, що й стрілоподібна форма крила надзвукового літака. Вона дає змогу знизити нормальну (відносно вхідної кромки) складову відносної швидкості потоку. Це сприяє зменшенню рівня максимальних швидкостей на профілі, даючи змогу або уникнути появи ударних хвиль, або знизити їхню інтенсивність, а значить і зменшити рівень шуму, що генерується. Збільшення кількості лопатей гвинтовентилятора (порівняно з повітряним гвинтом) знижує навантаження на одну лопать і підвищує частоту тонів. Наслідком цього є швидше згасання звукових коливань в атмосфері. Акустична взаємодія вінців, які обертаються у протилежних напрямах, при оптимально вибраних осьових зазорах між роторами приводить до зниження рівня шуму, що поширюється від вентилятора за рухом потоку та проти нього.
Шум,
який створюється літальним апаратом і
контролюється відповідно до стандартів
ІСАО, може значно відрізнятися від шуму,
що створюється власне силовою установкою.
Раціональне компонування двигуна на літальному апараті може знизити шум, який генерується. Таке компонування передбачає використання позитивних ефектів екранування прямого акустичного випромінювання або корисної інтерференції. У разі компактного розташування двигунів зменшується шум, що поширюється у площині їх компонування, так на проектованому літаку двигуни встановлені під крилом, що значно зменшує шум компресора, особливо на посадочному режимі.
Висновок
У даному розділі визначенні небезпечні, шкідливі чинники та потенційна небезпека для навколишнього середовища, що спричиняються проектованим літаком, зокрема його двигунами. Виконаний кількісний аналіз цих чинників та визначені розміри збитків, що вони несуть у плані вартості усунення негативних для навколишнього середовища наслідків. Також розроблені заходи по підвищенню екологічної безпеки проектованого літака, зокрема засоби для зниження авіаційного шуму, як небезпечного фізичного фактора, що негативно впливає на навколишнє середовище.
Розділ 6
БЕЗПЕКА
ПОЛЬОТІВ
ВСТУП
Рівень безпеки польотів АТ визначається, перш за все, ефективністю системи управління. Управління безпекою польотів ПС повинно забезпечувати виявлення та оцінку негативних факторів, що впливають на рівень безпеки, підготовку, прийняття та реалізацію управлінських рішень, спрямованих на забезпечення безпеки, збереження життя та здоров’я людей, охорону навколишнього природного середовища.
6.1. Система управління безпекою польотів
6.1.1. Загальні вимоги до системи управління безпекою польотів на авіаційному транспорті
Державіаслужба здійснює управління безпекою польотів у цивільній авіації України відповідно до Повітряного кодексу та Положення про Державну службу України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації шляхом нормативного регулювання діяльності всіх суб’єктів цивільної авіації, проведення реєстрації та сертифікації об’єктів і суб’єктів, ліцензування їх діяльності та здійснення контролю та нагляду за забезпеченням безпеки польотів повітряних суден. Схема системи державного регулювання та управління безпекою польотів показана на рис. 6.1. [17]
Керівники експлуатантів авіаційної техніки, аеропортів, аеродромів та органів обслуговування повітряного руху здійснюють безпосереднє управління із забезпечення безпеки польотів повітряних суден.
Основними принципами в організації роботи з управління безпекою
польотів
ПС є:
принцип системності – передбачає діяльність, що повинна носити системний, постійний та упорядкований характер, що охоплює всі складові системи;
принцип випередження – передбачає діяльність, яка носить превентивний характер, спрямовану на своєчасне виявлення та усунення негативних факторів, що можуть привести до авіаційних подій;
принцип колективізму – передбачає участь всіх працівників підприємств у роботі із забезпечення безпеки згідно з своїми функціональними обов’язками;
принцип інформованості – передбачає діяльність, яка базується на максимальній інформованості кожного працівника про небезпечні фактори;
принцип виявлення та усунення причин – передбачає проведення профілактичної роботи, спрямованої на усунення виявлених недоліків;
принцип адекватності – відповідність заходів з безпеки реальним та потенційним загрозам;
принцип відповідальності – передбачає усвідомлення кожним працівником його відповідальності за конкретні питання, що визначають безпеку авіації.
Основні
принципи безпечного управління
авіакомпанією (авіаційним підприємством)
передбачають, що експлуатант визначає
та приймає концепцію, формує політику
та розробляє правила безпечної
експлуатації повітряних суден, впроваджує
їх у практику та здійснює контроль щодо
їх дотримання під час експлуатації.
Концепція визначає мету авіакомпанії бути безпечною, виходячи із принципу, що безпека польотів є найвищим пріоритетом авіаційної діяльності, котра забезпечує досягнення виробничих завдань завдяки збереженню всіх ресурсів, їх іміджу щодо безпечного перевезення пасажирів та виконання інших завдань авіакомпанії (авіапідприємства).
Основним принципом управління є концентрація основної уваги на виявленні та усуненні недоліків у самій системі управління безпекою польотів, а не на помилках в індивідуальних діях авіаційного персоналу.
Політика передбачає реалізацію засобів та методів щодо вирішення конкретних завдань, пов’язаних з професійною підготовкою персоналу, забезпеченням та виконанням польотів, забезпеченням льотної придатності повітряних суден, формуванням корпоративної культури експлуатанта. Корпоративна культура визначає дотримання встановлених норм та правил. Безпечна корпоративна культура не допускає свідомого порушення авіаційних правил польотів та всіх видів забезпечення польотів.
Політика формується керівниками структурних підрозділів експлуатанта за напрямами діяльності. Політика повинна відповідати прийнятій концепції експлуатанта.
Правила повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів цивільної авіації України та враховувати вимоги стандартів і рекомендовану практику ICAO та інших міжнародних організацій цивільної авіації.
Керівництво експлуатанта здійснює постійний контроль за дотриманням екіпажами та іншими співробітниками встановлених правил.