- •Міністерство освіти і науки україни
- •Дипломна робота (пояснювальна записка)
- •Національний авіаційний університет
- •Завдання на виконання дипломної роботи
- •Реферат
- •Перелік умовних позначень, скорочень, термінів
- •Перелік креслень
- •Розділ 1 основна частина. Проект вантажного смл вступ
- •1.1. Вибір проектних параметрів літака
- •1.1.1. Обробка статистичних даних
- •1.1.2. Формування технічного завдання на проект
- •1.1.3.1. Розташування крила та оперення відносно фюзеляжу, їх форма
- •1.1.3.2. Розташування двигунів, їх тип та кількість
- •1.1.3.3. Вибір типу та розташування опір шасі
- •1.1.4. Вибір основних параметрів крила
- •1.1.5. Вибір основних параметрів фюзеляжу
- •1.1.6. Вибір оптимального питомого навантаження на крило та наближена оцінка аеродинамічних характеристик літака
- •1.1.7. Оцінка потрібної енергоозброєності літака
- •1.2. Розрахунок злітної маси літака
- •1.2.1. Оцінка відносної маси палива
- •1.2.1.1. Розрахунок питомої витрати палива
- •1.2.1.2. Розрахунок відносної маси палива при польоті на максимальну дальність з максимальним комерційним навантаженням
- •1.2.2. Розрахунок відносних мас основних частин літака
- •1.2.3. Рішення рівняння балансу мас
- •1.3. Підбір двигунів
- •1.4. Розрахунок мас літака
- •1.5. Компоновка літака
- •1.5.1. Оцінка відносної маси палива
- •1.5.1.1. Розрахунок питомої витрати палива
- •1.5.1.2. Геометричні характеристики елеронів
- •1.5.1.3. Компоновка та визначення геометричних параметрів механізації крила
- •1.5.2. Компоновка та розрахунок основних параметрів оперення
- •1.5.3. Компоновка фюзеляжу
- •1.5.3.1. Геометричні та конструктивні параметри фюзеляжу
- •1.5.3.2. Кабіна екіпажа
- •1.5.3.3. Вантажна кабіна
- •1.5.3.4. Люки та двері
- •1.5.4. Компоновка шасі
- •1.6. Центровка літака
- •1.6.1. Визначення центра мас спорядженого крила
- •6.1.2. Визначення центра мас спорядженого фюзеляжу
- •1.6.3. Визначення центра мас спорядженого літака
- •1.6.4. Розрахунок варіантів центровки
- •1.7. Технічний опис конструкції літака
- •1.7.1. Аеродинамічна компоновка літака
- •1.7.2. Конструкція планера
- •1.7.2.1. Фюзеляж
- •1.7.2.2. Крило Крило літака (рис. 1.11) складається з центроплана, лівої і правої консольних частин. [15]
- •1.7.2.3. Оперення
- •1.7.3. Гідравлічна система літака
- •1.8. Оцінка льотно-технічних характеристик літака
- •1.8.1. Визначення злітної дистанції літака
- •1.8.1.1. Розрахунок злітної дистанції нормального зльоту
- •1.8.1.2 Розрахунок злітної дистанції продовженого зльоту
- •1.8.2. Визначення дистанції зниження та посадочної дистанції
- •Висновок
- •2.1. Призначення елерона
- •2.2. Технічний опис конструкції елерона
- •2.3. Побудова епюр поперечних сил, згинальних та крутних моментів, що діють на елерон
- •2.4. Розрахунок на міцність силової нервюри елерона
- •Визначення коефіцієнтів запасу міцності для відповідних перерізів
- •Висновок
- •3.1. Методика розрахунку продуктивності літака і видатків на його експлуатацію
- •3.1.1. Визначення продуктивності літака
- •3.1.2. Визначення видатків на експлуатацію літака
- •3.2. Розрахунок економічності літака
- •3.3. Аналіз факторів, що впливають на економічність літака
- •Висновок
- •Розділ 4 охорона праці вступ
- •4.1. Перелік небезпечних і шкідливих виробничих чинників під час технічної експлуатації об’єкта, що проектується
- •4.2. Технічні заходи, що виключають або обмежують вплив на персонал небезпечних і шкідливих виробничих чинників
- •4.3. Розрахунок заземлювального пристрою для захисту від статичної електрики
- •4.4. Забезпечення пожежної та вибухової безпеки об'єкта, що проектується
- •4.5. Інструкції з техніки безпеки праці при виконанні то елерона
- •Висновок
- •Розділ 5 охорона навколишнього середовища вступ
- •5.1. Законодавча база охорони нпс України
- •5.2. Розрахунок викидів окису вуглецю та окислів азоту двигунами проектованого літака
- •5.3. Еколого-економічна оцінка збитку, який спричиняється річними викидами со і nOх
- •5.4. Методи і засоби зниження авіаційного шуму
- •5.5. Розробка заходів по підвищенню екологічної безпеки проектованого літака
- •Висновок
- •Розділ 6
- •6.1.2. Завдання та функції системи управління безпекою польотів пс
- •6.2. Розрахунок злітної дистанції продовженого зльоту
- •Висновок
- •Розділ 7 метрологічне забезпечення
- •Висновки
- •Список використаних джерел
4.3. Розрахунок заземлювального пристрою для захисту від статичної електрики
Оскільки літак – джерело статичної електрики, що накопичується як в польоті, шляхом взаємно тертя поверхні літака та повітря, так і на землі (при заправці та ін.), що може спричинити ураження персоналу чи займання ПММ, стоянка літака повинна бути обладнана ефективним заземлювальним пристроєм.
З цих міркувань для прикладу наведена задача по визначенню кількості заземлювачів і довжини сполучної смуги контурного заземлювального пристрою на стоянці літаків для захисту від статичної електрики, якщо в якості одиничного заземлювача виступає сталевий кутник. [11]
Вихідні дані для розрахунку:
опір контуру Rн ≤ 100 Ом;
полиця сталевого кутника bкут = 40 мм;
довжина сталевого кутника lкут = 2 м;
глибина закладання кутника Нкут = 2,5 м;
ґрунту – пісок;
відстань між кутниками а = 2 м (відношення а/lкут = 1);
ширина сталевої смуги, що сполучає кутники за допомогою зварювання становить bсм = 40 мм.
питомий опір ґрунту (піску) ρ = 7·102 Ом·м.
Розрахунок проводиться наступним чином:
Опір одиничного заземлювача зі сталевого кутника визначається за
наступною
формулою:

Попередньо прийнявши кількість забитих у пісок кутників рівною n = 3, довжина сполучної смуги розраховується наступним чином:
![]()
Значення глибини закладання сполучної смуги прийнято рівним Нсм = 1,5 м.
Опір розтіканню струму у піску від сталевої смуги:
![]()
Коефіцієнти використання одиничних заземлювачів сталевих кутника і сполучної смуги, при відношенні а/lкут = 1 і n = 3, дорівнюють ηкут = 0,75 і ηсм = 0,5 відповідно.
Опір контурного заземлювального пристрою в цілому:
![]()
Отримане значення опору контурного заземлювального пристрою менше нормованого (rк. з < 100 Ом), тому прийняті кількість одиничних заземлювачів та довжина смуг, що сполучають сталеві кутники (одиничні заземлювачі) цілком задовольняють умови безпеки праці, у плані захисту від статичної електрики, на стоянці.
4.4. Забезпечення пожежної та вибухової безпеки об'єкта, що проектується
Пожежна безпека об’єкта, що проектується, має забезпечуватися відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 «Пожежна безпека», вибухова – за ГОСТ 12.1.010-76 «Вибухонебезпека. Загальні вимоги». [11]
Заходи пожежної безпеки (ГОСТ 12.1.004-91)
Пожежна безпека об’єкта має забезпечуватися:
системою запобігання пожежі;
системою протипожежного захисту;
організаційно-технічними заходами.
Небезпечними
чинниками пожежі, що впливають на людей,
є:
відкритий вогонь та іскри;
підвищена температура навколишнього середовища, предметів тощо;
токсичні продукти горіння;
дим;
знижена концентрація кисню у повітрі;
падаючі частини будівельних конструкцій, агрегатів, установок і т. ін.;
небезпечні чинники вибуху (ГОСТ 12.1.010-76). [11]
Вивчення причин пожеж та вибухів на ПС дозволяє розробляти та впроваджувати ефективні заходи по зниженню, або повному виключенню імовірності їх появи, а також сприяє вдосконаленню засобів і методів пожежогасіння.
Основні правила пожежної та вибухової безпеки при експлуатації проектованого об’єкта (літака), виконання яких забезпечують вимоги пожежної та вибухової безпеки:
не допускається утворення горючого та вибухового середовища;
не допускається утворення у горючому та вибуховому середовищі джерел запалювання, або ініціювання вибуху;
необхідно підтримувати температуру і тиск горючого середовища меншими максимально допустимих значень по горючості;
необхідно створювати систему засобів пожежогасіння;
необхідно проводити регулярні навчання льотно-технічного складу;
на стоянці, ПС повинні розташовуватися на відстані не менше 25 м один від одного, яка повинна бути обладнана ефективними засобами пожежогасіння;
при підійманні (підвішуванні) ПС, або постановці його до ангару, необхідно зливати з баків паливо, і заповнювати їх інертним газом, якщо передбачається перебування у ангарі довше трьох діб;
при ТО проектованого літака, підключення до нього електроустаткування і увімкнення бортової електромережі необхідно здійснювати лише з дозволу посадової особи, що відповідає за обслуговування відповідного обладнання;
ПС повинно обладнуватися відповідними до норм пожежної та вибухової безпеки, засобами пожежогасіння.
