- •Міністерство освіти і науки україни
- •Дипломна робота (пояснювальна записка)
- •Національний авіаційний університет
- •Завдання на виконання дипломної роботи
- •Реферат
- •Перелік умовних позначень, скорочень, термінів
- •Перелік креслень
- •Розділ 1 основна частина. Проект вантажного смл вступ
- •1.1. Вибір проектних параметрів літака
- •1.1.1. Обробка статистичних даних
- •1.1.2. Формування технічного завдання на проект
- •1.1.3.1. Розташування крила та оперення відносно фюзеляжу, їх форма
- •1.1.3.2. Розташування двигунів, їх тип та кількість
- •1.1.3.3. Вибір типу та розташування опір шасі
- •1.1.4. Вибір основних параметрів крила
- •1.1.5. Вибір основних параметрів фюзеляжу
- •1.1.6. Вибір оптимального питомого навантаження на крило та наближена оцінка аеродинамічних характеристик літака
- •1.1.7. Оцінка потрібної енергоозброєності літака
- •1.2. Розрахунок злітної маси літака
- •1.2.1. Оцінка відносної маси палива
- •1.2.1.1. Розрахунок питомої витрати палива
- •1.2.1.2. Розрахунок відносної маси палива при польоті на максимальну дальність з максимальним комерційним навантаженням
- •1.2.2. Розрахунок відносних мас основних частин літака
- •1.2.3. Рішення рівняння балансу мас
- •1.3. Підбір двигунів
- •1.4. Розрахунок мас літака
- •1.5. Компоновка літака
- •1.5.1. Оцінка відносної маси палива
- •1.5.1.1. Розрахунок питомої витрати палива
- •1.5.1.2. Геометричні характеристики елеронів
- •1.5.1.3. Компоновка та визначення геометричних параметрів механізації крила
- •1.5.2. Компоновка та розрахунок основних параметрів оперення
- •1.5.3. Компоновка фюзеляжу
- •1.5.3.1. Геометричні та конструктивні параметри фюзеляжу
- •1.5.3.2. Кабіна екіпажа
- •1.5.3.3. Вантажна кабіна
- •1.5.3.4. Люки та двері
- •1.5.4. Компоновка шасі
- •1.6. Центровка літака
- •1.6.1. Визначення центра мас спорядженого крила
- •6.1.2. Визначення центра мас спорядженого фюзеляжу
- •1.6.3. Визначення центра мас спорядженого літака
- •1.6.4. Розрахунок варіантів центровки
- •1.7. Технічний опис конструкції літака
- •1.7.1. Аеродинамічна компоновка літака
- •1.7.2. Конструкція планера
- •1.7.2.1. Фюзеляж
- •1.7.2.2. Крило Крило літака (рис. 1.11) складається з центроплана, лівої і правої консольних частин. [15]
- •1.7.2.3. Оперення
- •1.7.3. Гідравлічна система літака
- •1.8. Оцінка льотно-технічних характеристик літака
- •1.8.1. Визначення злітної дистанції літака
- •1.8.1.1. Розрахунок злітної дистанції нормального зльоту
- •1.8.1.2 Розрахунок злітної дистанції продовженого зльоту
- •1.8.2. Визначення дистанції зниження та посадочної дистанції
- •Висновок
- •2.1. Призначення елерона
- •2.2. Технічний опис конструкції елерона
- •2.3. Побудова епюр поперечних сил, згинальних та крутних моментів, що діють на елерон
- •2.4. Розрахунок на міцність силової нервюри елерона
- •Визначення коефіцієнтів запасу міцності для відповідних перерізів
- •Висновок
- •3.1. Методика розрахунку продуктивності літака і видатків на його експлуатацію
- •3.1.1. Визначення продуктивності літака
- •3.1.2. Визначення видатків на експлуатацію літака
- •3.2. Розрахунок економічності літака
- •3.3. Аналіз факторів, що впливають на економічність літака
- •Висновок
- •Розділ 4 охорона праці вступ
- •4.1. Перелік небезпечних і шкідливих виробничих чинників під час технічної експлуатації об’єкта, що проектується
- •4.2. Технічні заходи, що виключають або обмежують вплив на персонал небезпечних і шкідливих виробничих чинників
- •4.3. Розрахунок заземлювального пристрою для захисту від статичної електрики
- •4.4. Забезпечення пожежної та вибухової безпеки об'єкта, що проектується
- •4.5. Інструкції з техніки безпеки праці при виконанні то елерона
- •Висновок
- •Розділ 5 охорона навколишнього середовища вступ
- •5.1. Законодавча база охорони нпс України
- •5.2. Розрахунок викидів окису вуглецю та окислів азоту двигунами проектованого літака
- •5.3. Еколого-економічна оцінка збитку, який спричиняється річними викидами со і nOх
- •5.4. Методи і засоби зниження авіаційного шуму
- •5.5. Розробка заходів по підвищенню екологічної безпеки проектованого літака
- •Висновок
- •Розділ 6
- •6.1.2. Завдання та функції системи управління безпекою польотів пс
- •6.2. Розрахунок злітної дистанції продовженого зльоту
- •Висновок
- •Розділ 7 метрологічне забезпечення
- •Висновки
- •Список використаних джерел
4.1. Перелік небезпечних і шкідливих виробничих чинників під час технічної експлуатації об’єкта, що проектується
При виконанні робіт по завантаженню-розвантаженню у вантажній кабіні літака і поблизу неї можуть спостерігатися наступні небезпечні та шкідливі виробничі чинники по ОСТ 5471001-82:
Літальні апарати, що рухаються; спецавтотранспорт; самохідні механізми; транспорт для перевезення вантажів.
Незахищені рухомі елементи конструкції літака. Потенційну небезпеку несуть автоматичні механізми літака, зокрема стулки вантажного люка, рампа, гермостулка, вхідні двері у кабіну, троси електролебідок і тельферів, а також роликові доріжки.
Струмені газів та повітря двигунів (на відстані до 100 м від них), зокрема відносно легкі предмети, що потрапляють під їх вплив.
Конструкції,
що не належать літаку і потенційно
можуть легко руйнуватись. Особливу
небезпеку несуть приставні драбини та
натягнені троси.Різноманітні частини ПС, при виконанні на них певних робіт (високо розташовані вхідні двері), що потребує дотримання визначеної техніки безпеки.
Поверхні, що при певних погодних умовах несуть потенційну небезпеку для технічного персоналу, що обслуговує їх (недостатнє зчеплення між поверхнею та підошвою спецвзуття).
Поверхні літака при від’ємній їх температурі.
Підвищений рівень шуму у районі виконання робіт зовні та всередині вантажної кабіні, що додатково резонує у ній.
Недостатнє освітлення у вантажній кабіні, що підвищує імовірність накрапляння на небезпечний предмет, або елемент конструкції.
Понижена контрастність небезпечних елементів конструкції кабіни, через невідповідну якість лакофарбового покриття.
Кабелі електропроводки та елементи електричної мережі літака.
Підвищена загазованість у районі виконання робіт.
Чинники, що можуть спричинити виникнення в робочій зоні пожежу чи вибух:
замикання електричного устаткування, що може виникнути через перевантаження його елементів, або наявності виробничих дефектів у них;
не дотримання правил пожежної безпеки у районі виконання робіт (відкритий вогонь) де наявні паливно-мастильні речовини;
не дотримання правил безпеки при виконанні робіт з кисневим та іншим обладнанням під високим тиском.
4.2. Технічні заходи, що виключають або обмежують вплив на персонал небезпечних і шкідливих виробничих чинників
До виконання вантажно-розвантажувальних робіт та обслуговування обладнання літака повинні допускатися лише особи, що пройшли спеціальну підготовку та інструктаж.
Так
як, процес завантаження та розвантаження
вантажної кабіни літака механізований,
то рівень безпеки праці при використанні
цих механізмів великою мірою залежить
від їх технічного стану та правильності
експлуатації. Згідно «Правил устрою і
безпечної експлуатації вантажопідйомних
кранів (машин)», тельферні крани, що
встановлені на літаку, а також знімні
вантажезахоплювальні знаряддя повинні
підлягати періодичним перевіркам, які
виконуються для визначення їх технічного
стану та придатності до експлуатації,
що засвідчує свідоцтво придатності.
Видача часткового свідоцтва придатності повинна проводитись не рідше як один раз в дванадцять місяців, а повного – в три роки.
В процесі експлуатації вантажезахоплювальні знаряддя необхідно оглядати:
траверси – через кожні 6 місяців;
кліщі та інші захвати – з періодичністю в один місяць;
стропи – кожні 10 діб.
При організації вантажно-розвантажувальних робіт необхідно керуватись загальними правилами і вимогами безпеки, що наведені в ГОСТ 12.3.009-76.
Вплив небезпечних чинників «1» і «2» (ГОСТ 12.3.009-76) знижується шляхом додаткового навчання та інструктажу персоналу, правильної організації робіт (організація переміщення техніки, передбачення спостерігачів), реалізації конструктивних рішень, направлених на спрощення процесу ТО ПС (встановлення блокувань, стопорів, рубильників у легко доступних місцях).
Забороняється проводити опробовування двигунів під час завантаження чи розвантаження вантажної кабіни.
Для недопущення чинника «4», у конструкції літака слід передбачити вузли кріплення приставних драбин. Усі двері повинні бути обладнані ременями безпеки червоного кольору, що встановлюються впоперек дверного пройому на рівні поясу людини.
Для запобігання падінь на слизьких поверхнях, ступені драбин, рампа та підлога вантажної кабіни повинні мати поверхню, що дасть змогу підвищити зчеплення з нею.
Небезпечні чинники «7» і «8» виключаються шляхом забезпечення
технічного персоналу спецодягом та передбаченням засобів зв’язку з оператором.
Для
виключення можливості ураження
електричним струмом, усі електроустановки
повинні відповідати діючим державним
стандартам, а саме ГОСТ 1.2.1.019-79 «Правила
устрою електроустановок», а їх експлуатація
повинна проводитись згідно з положеннями
«Правил технічної експлуатації
електроустановок».
Вплив факторів «9» і «10» знижується шляхом раціональної організації штучного освітлення вантажної кабіни.
