Висновок

Аналізуючи отримані результати, тобто параметри та льотно-технічні характеристики спроектованого літака, можна зробити висновок, що проектований вантажний СМЛ повністю задовольняє закладені у технічному завданні на проект вимоги (навіть перевищує їх по класу аеродрому базування), а також відповідає своєму призначенню у плані підвищеної транспортної ефективності та можливості експлуатації з ґрунтових ЗПС.

РОЗДІЛ 2

СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА.

ЕЛЕРОН ПРОЕКТОВАНОГО ЛІТАКА

ВСТУП

Основним прототипом для проектованого літака є літак типу Ан-70. На підставі цього, за основу для розробки елерона проектованого літака взято реальний елерон інтегральної форми літака Ан-70Т, що виконаний з композитних матеріалів (вуглетканина УТ-900, УОЛ-300-1). Оскільки площа крила проектованого літака перевищує площу крила літака Ан-70Т (297,447 і 204,35 м² відповідно), то для забезпечення необхідної керованості, елерон проектованого літака пропорційно збільшено в порівнянні з елероном літака-прототипа. Для виконання наведених у даному розділі розрахунків використовуються реальні данні по елерону літака Ан-70Т, що були зібрані і опрацьовані в період проходження переддипломної практики на авіапідприємстві АНТК ім. Антонова у відділі проектування крила і оперення (КО-22). [15]

2.1. Призначення елерона

Елерон призначений для керування літаком у поперечному каналі, тобто для створення обертального моменту навколо повздовжньої осі Х. Створення обертального моменту відбувається шляхом відхилення елеронів, тобто за рахунок викликаної різниці підйомної сили на ділянках крила, що обслуговуються елеронами. Відхиляючись униз, елерон працює по аналогії із закрилком, тобто підвищує коефіцієнт підйомної сили за рахунок збільшення кривизни профілю крила. Одночасно відбувається відхилення елерона уверх на іншому напівкрилі, що гасить на ньому підйомну силу, шляхом зриву потоку з його поверхні. В

результаті створюється пара сил, що і виступає у ролі обертального моменту. Відхилення елеронів диференційне (на різні кути), оскільки при однакових кутах відхилення, елерон, що відхиляється униз створює більший зустрічний опір польоту, що у свою чергу викликає виникнення моменту ковзання М_Y (обертального моменту відносно вертикальної осі літака Y). [2]

2.2. Технічний опис конструкції елерона

У хвостовій частині крила між нервюрами №27-36 його консолей, розташовані елементи керування літаком у поперечному каналі – елерони. Елерон (рис. 2.1), складається зі стінки лонжерона 7 типових 3, торцевих 4 та силових нервюр, верхньої 1 і нижньої панелей, закінцівочного профілю 2 і носової частини, що в свою чергу складається з верхнього 8 і нижнього профілів та діафрагм. На стінці лонжерона 7 встановлені стійки, за допомогою яких до неї кріпляться нервюри. [15]

По нервюрах №17 і 18 елерона до стінки кріпиться балансир 6, що складається зі стінок і штампованих щік. Деталі балансира, носові верхні профілі, кронштейни навіски, торцева нервюра №30 виконані з алюмінієвих сплавів. [15]

Силовий набір елерона включає несучу обшивку, профільований лонжерон, що складається з двох поясів та стінки, тридцять нервюр, з яких нервюри №1,2 – торцеві, нервюри №6,16 та 26 – силові, нервюри №17,18 – балансировочні.

Усі деталі, крім носових верхніх профілів, кронштейнів навіски, торцевої нервюри №30, виконані з композитних матеріалів. [15]

На верхній і нижній панелях зовні каркаса уздовж закінцівочного профілю встановлено захист елерона від потрапляння блискавки, виконаний у вигляді мідної сітки.

Елерон навішений на крило на трьох вузлах навіски 5 по нервюрах №29, 32 та 35 крила та відповідним нервюрам №6, 16 та 26 елерона. Кронштейни 5 кріпляться до стінки лонжерона 7 і відповідних нервюр елерона болтами та мають подвійне розгалуження (вилки). Верхня вилка кронштейна відповідного вузла навіски з’єднана з відповідним кронштейном 2 (рис. 2.2), що кріпиться до відповідної нервюри крила 1 (№29, 32, 35) на його хвостовій частині. Нижня вилка кронштейна по нервюрам №6 та 16 з’єднана з відповідним кермовим приводом 6. Нижня вилка кронштейна навіски елерона по нервюрі №26 елерона з’єднана з тягою датчика вимірювання кута відхилення елерона. На провушинах кронштейнів 2 навіски елерона встановлені маслянки для змащення шарнірних з’єднань. Вісі обертання елерона і шарніру кріплення тяги кермового приводу належать одній площині, паралельній площині лонжерона елерона. Граничні кути відхилення елерона становлять 25 і 15° відповідно уверх і униз. [15]