- •Міністерство освіти і науки україни
- •Дипломна робота (пояснювальна записка)
- •Національний авіаційний університет
- •Завдання на виконання дипломної роботи
- •Реферат
- •Перелік умовних позначень, скорочень, термінів
- •Перелік креслень
- •Розділ 1 основна частина. Проект вантажного смл вступ
- •1.1. Вибір проектних параметрів літака
- •1.1.1. Обробка статистичних даних
- •1.1.2. Формування технічного завдання на проект
- •1.1.3.1. Розташування крила та оперення відносно фюзеляжу, їх форма
- •1.1.3.2. Розташування двигунів, їх тип та кількість
- •1.1.3.3. Вибір типу та розташування опір шасі
- •1.1.4. Вибір основних параметрів крила
- •1.1.5. Вибір основних параметрів фюзеляжу
- •1.1.6. Вибір оптимального питомого навантаження на крило та наближена оцінка аеродинамічних характеристик літака
- •1.1.7. Оцінка потрібної енергоозброєності літака
- •1.2. Розрахунок злітної маси літака
- •1.2.1. Оцінка відносної маси палива
- •1.2.1.1. Розрахунок питомої витрати палива
- •1.2.1.2. Розрахунок відносної маси палива при польоті на максимальну дальність з максимальним комерційним навантаженням
- •1.2.2. Розрахунок відносних мас основних частин літака
- •1.2.3. Рішення рівняння балансу мас
- •1.3. Підбір двигунів
- •1.4. Розрахунок мас літака
- •1.5. Компоновка літака
- •1.5.1. Оцінка відносної маси палива
- •1.5.1.1. Розрахунок питомої витрати палива
- •1.5.1.2. Геометричні характеристики елеронів
- •1.5.1.3. Компоновка та визначення геометричних параметрів механізації крила
- •1.5.2. Компоновка та розрахунок основних параметрів оперення
- •1.5.3. Компоновка фюзеляжу
- •1.5.3.1. Геометричні та конструктивні параметри фюзеляжу
- •1.5.3.2. Кабіна екіпажа
- •1.5.3.3. Вантажна кабіна
- •1.5.3.4. Люки та двері
- •1.5.4. Компоновка шасі
- •1.6. Центровка літака
- •1.6.1. Визначення центра мас спорядженого крила
- •6.1.2. Визначення центра мас спорядженого фюзеляжу
- •1.6.3. Визначення центра мас спорядженого літака
- •1.6.4. Розрахунок варіантів центровки
- •1.7. Технічний опис конструкції літака
- •1.7.1. Аеродинамічна компоновка літака
- •1.7.2. Конструкція планера
- •1.7.2.1. Фюзеляж
- •1.7.2.2. Крило Крило літака (рис. 1.11) складається з центроплана, лівої і правої консольних частин. [15]
- •1.7.2.3. Оперення
- •1.7.3. Гідравлічна система літака
- •1.8. Оцінка льотно-технічних характеристик літака
- •1.8.1. Визначення злітної дистанції літака
- •1.8.1.1. Розрахунок злітної дистанції нормального зльоту
- •1.8.1.2 Розрахунок злітної дистанції продовженого зльоту
- •1.8.2. Визначення дистанції зниження та посадочної дистанції
- •Висновок
- •2.1. Призначення елерона
- •2.2. Технічний опис конструкції елерона
- •2.3. Побудова епюр поперечних сил, згинальних та крутних моментів, що діють на елерон
- •2.4. Розрахунок на міцність силової нервюри елерона
- •Визначення коефіцієнтів запасу міцності для відповідних перерізів
- •Висновок
- •3.1. Методика розрахунку продуктивності літака і видатків на його експлуатацію
- •3.1.1. Визначення продуктивності літака
- •3.1.2. Визначення видатків на експлуатацію літака
- •3.2. Розрахунок економічності літака
- •3.3. Аналіз факторів, що впливають на економічність літака
- •Висновок
- •Розділ 4 охорона праці вступ
- •4.1. Перелік небезпечних і шкідливих виробничих чинників під час технічної експлуатації об’єкта, що проектується
- •4.2. Технічні заходи, що виключають або обмежують вплив на персонал небезпечних і шкідливих виробничих чинників
- •4.3. Розрахунок заземлювального пристрою для захисту від статичної електрики
- •4.4. Забезпечення пожежної та вибухової безпеки об'єкта, що проектується
- •4.5. Інструкції з техніки безпеки праці при виконанні то елерона
- •Висновок
- •Розділ 5 охорона навколишнього середовища вступ
- •5.1. Законодавча база охорони нпс України
- •5.2. Розрахунок викидів окису вуглецю та окислів азоту двигунами проектованого літака
- •5.3. Еколого-економічна оцінка збитку, який спричиняється річними викидами со і nOх
- •5.4. Методи і засоби зниження авіаційного шуму
- •5.5. Розробка заходів по підвищенню екологічної безпеки проектованого літака
- •Висновок
- •Розділ 6
- •6.1.2. Завдання та функції системи управління безпекою польотів пс
- •6.2. Розрахунок злітної дистанції продовженого зльоту
- •Висновок
- •Розділ 7 метрологічне забезпечення
- •Висновки
- •Список використаних джерел
1.7.2.3. Оперення
Оперення літака (рис. 1.12) виконано вільнонесучим, нормальної палубної схеми з одним центрально розташованим кілем. [15]
Стабілізатор виготовлений переважно з композитних матеріалів (КМ) і складається з:
цільноформованого каркасу із КМ та з зовнішніми тришаровими панелями;
носової і хвостової частин;
закінцівки;
металевого передстабілізатора збірно-клепаної конструкції з ЕТ ПОС.
З’єднання стабілізатора з фюзеляжем виконане за допомогою фітингів, що
виготовляються
шляхом механічної обробки штампованих
заготівок з алюмінієвого сплаву.
Кермо висоти виконане дволанковим, двохсекційним переважно з КМ. По вузлах навіски рулі висоти маються знімні кришки для огляду конструкції, ремонту та обслуговування, а також заміни всіх деталей.
Кіль
виконаний переважно з композиційних
матеріалів і складається з:
цільноформованого каркаса з КМ із зовнішніми тришаровими панелями;
носової частини;
хвостової частини;
обтічника устаткування.

З’єднання кіля з фюзеляжем виконане за допомогою фітингів, що
виготовляються шляхом механічної обробки штампованих заготівок з алюмінієвого сплаву.
Кермо
напрямку виконане дволанковим,
трьохсекційним (нижня, верхня і середня
секції) і виготовлене переважно з КМ.
По вузлах навіски керма напрямку виконані
знімні кришки для огляду конструкції,
ремонту та обслуговування, а також
заміни всіх деталей.
1.7.2.4. Шасі
Шасі літака трьохопорної схеми з носовою опорою, що складається з двох основних, передньої і допоміжної опор (рис. 1.14). [15]

Кожна основна опора складається з трьох амортстійок, на яких встановлені по два колеса з гідравлічними дисковими гальмами і вентиляторною системою охолодження коліс.
Основні опори прибираються у відсіки обтічника в напрямку площини
симетрії літака, що зачиняються створами. В процесі прибиранні шасі, колеса основних опор автоматично загальмовуються.
Передня
опора складається з керованої амортстійки
з двома колесами без гальм. Передня
опора прибирається проти польоту літака
у нішу, що зачиняється створами.
Допоміжна опора розташована у хвостовій частині літака в районі рампи вантажного люка, і складається з двох стійок, що у прибраному положенні фіксуються замками прибраного положення.
Шасі літака обладнано системами:
прибирання-випуску;
гальмування коліс;
контролю температурних режимів і керування охолодженням коліс;
керування поворотом коліс передньої опори;
прибирання-випуску і подовження допоміжної опори;
регулювання висоти вантажної підлоги.
1.7.3. Гідравлічна система літака
Гідравлічна система літака складається з чотирьох автономних гідросистем – ГС1, ГС2, ГС3, ГС4. Робоча рідина – Гідроніколь або ФН-51. Сумарний обсяг рідини в гідросистемах 406 л. Номінальний тиск у системах – 21 МПа (210 кгс/см2).
Очищення робочої рідини в системах здійснюються фільтрами з номінальною тонкістю очищення 16 мкм. [15]
Основним джерелом тиску в кожній гідросистемі є гідронасос НП-134, перемінної продуктивності з приводом від двигуна.
У кожній гідросистемі, крім основного джерела, передбачені резервні джерела тиску, у якості яких використовуються: гідротрансформатори НС-69, встановлені в кожній гідросистемі; турбонасосні установки ТНУ-86А, встановлені в ГС2 і ГС3, і електропривідна насосна станція НС55А-5, що встановлена в ГС3. Крім цього, у ГС3 встановлені турбонасосна установка ВД-004В-1 (вітродвигун), що є аварійним джерелом живлення, і гідроакумулятор гальм та аварійного люка, відсічений від основної лінії нагнітання системи зворотнім клапаном.
Запас робочої рідини, необхідний для роботи гідросистем, міститься в гідробаках, у яких за допомогою мереж наддування створюється надлишковий тиск.
ГС4
забезпечує живлення тільки споживачів
системи керування літаком; ГС1, крім
споживачів системи керування літаком,
живить мережу повороту коліс передньої
опори шасі; ГС2 і ГС3, крім споживачів
системи керування, здійснює живлення
споживачів інших систем.
Приводи системи керування літаком у ГС2 і ГС3 мають пріоритет по живленню, для чого в напірних магістралях цих систем перед споживачами, не зв’язаними із системою керування, встановлені клапани РД-57, що автоматично припиняють подачу робочої рідини до цих споживачів при зниженні тиску менше 13,5 МПа (135 кгс/см2) перед клапаном, а при розгерметизації систем по команді від сигналізатора рівня рідини цілком перекривають подачу рідини споживачам, не зв’язаним із системою керування.
Разом з гідросистемами №1, 2, 3 і 4 до складу гідравлічної системи літака входить гідросистема ручного насоса, призначена для дотиснення основних опор шасі при їхньому механічному випуску, а також дозаправлення гідробаків з резервного баку. Джерелом тиску в системі служить ручний насос НРО-1/1.
