- •Міністерство освіти і науки україни
- •Дипломна робота (пояснювальна записка)
- •Національний авіаційний університет
- •Завдання на виконання дипломної роботи
- •Реферат
- •Перелік умовних позначень, скорочень, термінів
- •Перелік креслень
- •Розділ 1 основна частина. Проект вантажного смл вступ
- •1.1. Вибір проектних параметрів літака
- •1.1.1. Обробка статистичних даних
- •1.1.2. Формування технічного завдання на проект
- •1.1.3.1. Розташування крила та оперення відносно фюзеляжу, їх форма
- •1.1.3.2. Розташування двигунів, їх тип та кількість
- •1.1.3.3. Вибір типу та розташування опір шасі
- •1.1.4. Вибір основних параметрів крила
- •1.1.5. Вибір основних параметрів фюзеляжу
- •1.1.6. Вибір оптимального питомого навантаження на крило та наближена оцінка аеродинамічних характеристик літака
- •1.1.7. Оцінка потрібної енергоозброєності літака
- •1.2. Розрахунок злітної маси літака
- •1.2.1. Оцінка відносної маси палива
- •1.2.1.1. Розрахунок питомої витрати палива
- •1.2.1.2. Розрахунок відносної маси палива при польоті на максимальну дальність з максимальним комерційним навантаженням
- •1.2.2. Розрахунок відносних мас основних частин літака
- •1.2.3. Рішення рівняння балансу мас
- •1.3. Підбір двигунів
- •1.4. Розрахунок мас літака
- •1.5. Компоновка літака
- •1.5.1. Оцінка відносної маси палива
- •1.5.1.1. Розрахунок питомої витрати палива
- •1.5.1.2. Геометричні характеристики елеронів
- •1.5.1.3. Компоновка та визначення геометричних параметрів механізації крила
- •1.5.2. Компоновка та розрахунок основних параметрів оперення
- •1.5.3. Компоновка фюзеляжу
- •1.5.3.1. Геометричні та конструктивні параметри фюзеляжу
- •1.5.3.2. Кабіна екіпажа
- •1.5.3.3. Вантажна кабіна
- •1.5.3.4. Люки та двері
- •1.5.4. Компоновка шасі
- •1.6. Центровка літака
- •1.6.1. Визначення центра мас спорядженого крила
- •6.1.2. Визначення центра мас спорядженого фюзеляжу
- •1.6.3. Визначення центра мас спорядженого літака
- •1.6.4. Розрахунок варіантів центровки
- •1.7. Технічний опис конструкції літака
- •1.7.1. Аеродинамічна компоновка літака
- •1.7.2. Конструкція планера
- •1.7.2.1. Фюзеляж
- •1.7.2.2. Крило Крило літака (рис. 1.11) складається з центроплана, лівої і правої консольних частин. [15]
- •1.7.2.3. Оперення
- •1.7.3. Гідравлічна система літака
- •1.8. Оцінка льотно-технічних характеристик літака
- •1.8.1. Визначення злітної дистанції літака
- •1.8.1.1. Розрахунок злітної дистанції нормального зльоту
- •1.8.1.2 Розрахунок злітної дистанції продовженого зльоту
- •1.8.2. Визначення дистанції зниження та посадочної дистанції
- •Висновок
- •2.1. Призначення елерона
- •2.2. Технічний опис конструкції елерона
- •2.3. Побудова епюр поперечних сил, згинальних та крутних моментів, що діють на елерон
- •2.4. Розрахунок на міцність силової нервюри елерона
- •Визначення коефіцієнтів запасу міцності для відповідних перерізів
- •Висновок
- •3.1. Методика розрахунку продуктивності літака і видатків на його експлуатацію
- •3.1.1. Визначення продуктивності літака
- •3.1.2. Визначення видатків на експлуатацію літака
- •3.2. Розрахунок економічності літака
- •3.3. Аналіз факторів, що впливають на економічність літака
- •Висновок
- •Розділ 4 охорона праці вступ
- •4.1. Перелік небезпечних і шкідливих виробничих чинників під час технічної експлуатації об’єкта, що проектується
- •4.2. Технічні заходи, що виключають або обмежують вплив на персонал небезпечних і шкідливих виробничих чинників
- •4.3. Розрахунок заземлювального пристрою для захисту від статичної електрики
- •4.4. Забезпечення пожежної та вибухової безпеки об'єкта, що проектується
- •4.5. Інструкції з техніки безпеки праці при виконанні то елерона
- •Висновок
- •Розділ 5 охорона навколишнього середовища вступ
- •5.1. Законодавча база охорони нпс України
- •5.2. Розрахунок викидів окису вуглецю та окислів азоту двигунами проектованого літака
- •5.3. Еколого-економічна оцінка збитку, який спричиняється річними викидами со і nOх
- •5.4. Методи і засоби зниження авіаційного шуму
- •5.5. Розробка заходів по підвищенню екологічної безпеки проектованого літака
- •Висновок
- •Розділ 6
- •6.1.2. Завдання та функції системи управління безпекою польотів пс
- •6.2. Розрахунок злітної дистанції продовженого зльоту
- •Висновок
- •Розділ 7 метрологічне забезпечення
- •Висновки
- •Список використаних джерел
1.7. Технічний опис конструкції літака
1.7.1. Аеродинамічна компоновка літака
Літак (рис. 1.9) являє собою високоплан із крилом помірної стріловидності (14° по лінії ¼ хорд), з герметичним фюзеляжем, палубним хвостовим оперенням і шасі трьохопорної схеми. [15]

Крило
середнього подовження (l
= 9,5) має критичний профіль П-208 і складається
з прямокутного центроплану і двох
стріловидних консолей трапецевидної
форми в плані.
На передній крайці крила встановлені носок, що відхиляється (від борту фюзеляжу до гондоли внутрішнього двигуна) і щілинний висувний передкрилок. На задній крайці встановлені елерони. Механізація задньої крайки крила складається з двохщілинних висувних дволанкових закрилків і трьох секцій інтерцепторів на кожнім напівкрилі.
Фіксоване
горизонтальне оперення встановлене на
фюзеляжі. Кермо висоти – дволанкове з
осьовою аеродинамічною компенсацією.
Вертикальне оперення складається з кіля і дволанкового трьохсекцiйного руля напрямку.
Шасі прибираємого типу складається з однієї стійки передньої опори і двох трьохстiйкових основних опор. Усі стійки шасі прибираються у ніші, розташовані в нижній частині фюзеляжу.
Чотири маршові турбогвинтовентиляторні двигуни типу Д-27 з гвинтовентиляторами СВ-27 (СГ-27) встановлені на крилі. Гвинтовентилятор – багатолопатевий дворядний гвинт із протилежним напрямком обертання лопатей.
1.7.2. Конструкція планера
1.7.2.1. Фюзеляж
Фюзеляж літака (рис. 1.10) являє собою суцільнометалевий напівмонокок з подовжнім набором зі стрингерів і балок, поперечним набором зі шпангоутів і працюючою обшивкою з посиленням в зонах вирізів під люки, двері, ліхтар та устаткування літака. [15]

Поперечний переріз мiдельної частини фюзеляжу – коло.
Фюзеляж умовно розділений по довжині на носовий, середній і хвостовий
відсіки (частини).
У
носовому відсіку фюзеляжу міститься
носовий обтічник, а в хвостовій частині
– закінцівка з хвостовим обтічником.
У носовому відсіку фюзеляжу між шпангоутами №2-13 розташована кабіна
екіпажа, що відділена перегородкою від вантажної кабіни. У передній частині кабіни екіпажа розташований ліхтар із кватирками, у верхній частині розміщується аварійний люк. Вхід у кабіну екіпажа здійснюється з вантажної кабіни по сходам через люк у підлозі кабіни екіпажа. Під підлогою кабіни екіпажа розташований технічний відсік, у якому міститься ніша передньої опори шасі, що закривається створами, і шахта з нижнім аварійним люком, що відкривається назовні.
Скло ліхтаря кабіни екіпажа забезпечує достатній огляд пілотам у польоті. Лобові стекла і їхнє кріплення витримують нормований удар птаха.
У середньому і частково у носовому та у хвостовому відсіках фюзеляжу між шпангоутами №12 і 57 розташована вантажна кабіна, у якій міститься вантажна підлога між шпангоутами № 12 і 50, що складається із силового настилу із шістьма рядами рейок з пазом і ряд гнізд під швартовочні вузли. У настилі підлоги розташовані два люки для доступу в підпільний простір. Поріг вантажної підлоги з вузлами навіски рампи вантажного люка розташований по шпангоуту №50.
У середньому відсіку фюзеляжу розташований центральний силовий відсік, що включає зону стикування центроплана крила з фюзеляжем по силових шпангоутах №29-35, і нішу основних опор шасі між шпангоутами № 32-41. На низах силових шпангоутів кріпляться вузли навішення стійок шасі, а на лівому борті міститься відсік кріплення турбоагрегату допоміжної силової установки.
У передній частині вантажної кабіни, на лівому та правому бортах встановлені дві бічні двері. Для входу в літак і виходу з нього використовуються ліві двері з бортовим трапом, що прибирається вручну і встановлюється на борту усередині фюзеляжу. Двері відкриваються назовні в напрямку польоту як вручну, так і дистанційно.
У вантажній кабіні розташовані два нижніх і чотири верхніх бічних люки, що відкриваються вручну назовні.
Вікна (ілюмінатори), що встановлені на бічних дверях, усіх бічних люках і
на обох бортах фюзеляжу, забезпечують добре освітлення денним світлом і огляд з вантажної кабіни.
На
стелі вздовж кабіни встановлені дві
рейки для електротельферів.
У хвостовому відсіку фюзеляжу розташований вантажний люк, що складається із рампи з чотирма трапами, герметичних створів і двох гермощитків, що обмежують гермозону фюзеляжу, середньої, хвостової та двох бічних створів.
По силовим шпангоутам №64-70 виконане з’єднання кіля з фюзеляжем, а по шпангоутам №70, 72, 74 – консолей стабілізатора.
У зоні з’єднання фюзеляжу і крила розташований зализ з експлуатаційними люками і знімними панелями для доступу до устаткування.
На обох бортах фюзеляжу розташовані обтічники основних опор шасі, що мають створи в зоні ніші основних опор шасі і люки для обслуговування агрегатів і обладнання систем літака, а також створу відсіку ДСУ.
Бічні двері і вантажний люк мають електрогідравлічні системи керування. На літаку встановлена електронна система індикації (ЕСІ), що відслідковує положення бічних дверей і вантажного люка, а також сигналізація, що попереджує пілотів про незакрите положення кожної із зовнішніх дверей і люків літака.
У конструкції всіх зовнішніх бічних дверей і люків, вантажного люка передбачені засоби для запобігання самовільного відкриття в польоті, а також заклинювання дверей і люків у випадку аварійного приземлення чи приводнення літака.
На фюзеляжі передбачені вентиляція і дренаж усіх відсіків.
Між шпангоутами №2 і 57, включно з кабіною екіпажа, технічним відсіком і вантажною кабіною разом з агрегатами герметизації вантажного люка, фюзеляж виконаний герметичним із забезпеченням максимального перепаду робочого тиску повітря 55 кПа (0,55 кгс/см2). На фюзеляжі встановлені засоби захисту конструкції від пожежі в зоні ДСУ і передбачене посилення конструкції в зонах обертання повітряних гвинтовентиляторів.
