
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Дипломна робота (пояснювальна записка)
- •Національний авіаційний університет
- •Завдання на виконання дипломної роботи
- •Реферат
- •Перелік умовних позначень, скорочень, термінів
- •Перелік креслень
- •Розділ 1 основна частина. Проект вантажного смл вступ
- •1.1. Вибір проектних параметрів літака
- •1.1.1. Обробка статистичних даних
- •1.1.2. Формування технічного завдання на проект
- •1.1.3.1. Розташування крила та оперення відносно фюзеляжу, їх форма
- •1.1.3.2. Розташування двигунів, їх тип та кількість
- •1.1.3.3. Вибір типу та розташування опір шасі
- •1.1.4. Вибір основних параметрів крила
- •1.1.5. Вибір основних параметрів фюзеляжу
- •1.1.6. Вибір оптимального питомого навантаження на крило та наближена оцінка аеродинамічних характеристик літака
- •1.1.7. Оцінка потрібної енергоозброєності літака
- •1.2. Розрахунок злітної маси літака
- •1.2.1. Оцінка відносної маси палива
- •1.2.1.1. Розрахунок питомої витрати палива
- •1.2.1.2. Розрахунок відносної маси палива при польоті на максимальну дальність з максимальним комерційним навантаженням
- •1.2.2. Розрахунок відносних мас основних частин літака
- •1.2.3. Рішення рівняння балансу мас
- •1.3. Підбір двигунів
- •1.4. Розрахунок мас літака
- •1.5. Компоновка літака
- •1.5.1. Оцінка відносної маси палива
- •1.5.1.1. Розрахунок питомої витрати палива
- •1.5.1.2. Геометричні характеристики елеронів
- •1.5.1.3. Компоновка та визначення геометричних параметрів механізації крила
- •1.5.2. Компоновка та розрахунок основних параметрів оперення
- •1.5.3. Компоновка фюзеляжу
- •1.5.3.1. Геометричні та конструктивні параметри фюзеляжу
- •1.5.3.2. Кабіна екіпажа
- •1.5.3.3. Вантажна кабіна
- •1.5.3.4. Люки та двері
- •1.5.4. Компоновка шасі
- •1.6. Центровка літака
- •1.6.1. Визначення центра мас спорядженого крила
- •6.1.2. Визначення центра мас спорядженого фюзеляжу
- •1.6.3. Визначення центра мас спорядженого літака
- •1.6.4. Розрахунок варіантів центровки
- •1.7. Технічний опис конструкції літака
- •1.7.1. Аеродинамічна компоновка літака
- •1.7.2. Конструкція планера
- •1.7.2.1. Фюзеляж
- •1.7.2.2. Крило Крило літака (рис. 1.11) складається з центроплана, лівої і правої консольних частин. [15]
- •1.7.2.3. Оперення
- •1.7.3. Гідравлічна система літака
- •1.8. Оцінка льотно-технічних характеристик літака
- •1.8.1. Визначення злітної дистанції літака
- •1.8.1.1. Розрахунок злітної дистанції нормального зльоту
- •1.8.1.2 Розрахунок злітної дистанції продовженого зльоту
- •1.8.2. Визначення дистанції зниження та посадочної дистанції
- •Висновок
- •2.1. Призначення елерона
- •2.2. Технічний опис конструкції елерона
- •2.3. Побудова епюр поперечних сил, згинальних та крутних моментів, що діють на елерон
- •2.4. Розрахунок на міцність силової нервюри елерона
- •Визначення коефіцієнтів запасу міцності для відповідних перерізів
- •Висновок
- •3.1. Методика розрахунку продуктивності літака і видатків на його експлуатацію
- •3.1.1. Визначення продуктивності літака
- •3.1.2. Визначення видатків на експлуатацію літака
- •3.2. Розрахунок економічності літака
- •3.3. Аналіз факторів, що впливають на економічність літака
- •Висновок
- •Розділ 4 охорона праці вступ
- •4.1. Перелік небезпечних і шкідливих виробничих чинників під час технічної експлуатації об’єкта, що проектується
- •4.2. Технічні заходи, що виключають або обмежують вплив на персонал небезпечних і шкідливих виробничих чинників
- •4.3. Розрахунок заземлювального пристрою для захисту від статичної електрики
- •4.4. Забезпечення пожежної та вибухової безпеки об'єкта, що проектується
- •4.5. Інструкції з техніки безпеки праці при виконанні то елерона
- •Висновок
- •Розділ 5 охорона навколишнього середовища вступ
- •5.1. Законодавча база охорони нпс України
- •5.2. Розрахунок викидів окису вуглецю та окислів азоту двигунами проектованого літака
- •5.3. Еколого-економічна оцінка збитку, який спричиняється річними викидами со і nOх
- •5.4. Методи і засоби зниження авіаційного шуму
- •5.5. Розробка заходів по підвищенню екологічної безпеки проектованого літака
- •Висновок
- •Розділ 6
- •6.1.2. Завдання та функції системи управління безпекою польотів пс
- •6.2. Розрахунок злітної дистанції продовженого зльоту
- •Висновок
- •Розділ 7 метрологічне забезпечення
- •Висновки
- •Список використаних джерел
1.5.3. Компоновка фюзеляжу
1.5.3.1. Геометричні та конструктивні параметри фюзеляжу
Основні геометричні параметри фюзеляжу визначені у пункті 1.1.5. Для фюзеляжу проектованого літака обрані наступні подовження:
сума подовжень фюзеляжу ф ≈ 7,27;
подовження носової частини фюзеляжу нос ≈ 1,2;
подовження хвостової частини фюзеляжу хв ≈ 3,47;
діаметр фюзеляжу Dф = 5,6 м;
довжина фюзеляжу lф = 40,712 м;
довжина носової частини фюзеляжу lнос = 6,72 м;
довжина хвостової частини фюзеляжу lхв = 19,432 м.
Фюзеляж проектованого літака представляє собою цільнометалевий напівмонокок, що складається з повздовжнього (стрингери та балки), поперечного (шпангоути з кроком 500 мм) силових наборів та працюючої обшивки. [2, 5, 7, 9]
В
фюзеляжі розміщені кабіна екіпажу та
вантажна кабіна. Фюзеляж представляє
собою герметичну кабіну.
Передня частина фюзеляжу починається радіопрозорим обтікачем радіолокаційного обладнання. У хвостовій частині фюзеляжу розміщений вантажний люк, який зачиняється рухомою рампою, герметичним щитком та створами. Під підлогою вантажної кабіни розташовані ніші для розміщення основних опор шасі, які зачиняються створами. Вздовж бортів фюзеляжу кріпляться обтічники основних опор шасі, призначення яких – аеродинамічно приховати основні опори для зменшення лобового опору літака.
1.5.3.2. Кабіна екіпажа
Кабіна екіпажа знаходиться у передній частині фюзеляжу над нішою основної опори шасі. В кабіні розміщені крісла екіпажа: командира ПС – зліва, другого пілота – з права. Компоновочна схема кабіни: пілоти – поруч, бортінженер – у центрального пульта. Екіпажу забезпечений гарний огляд позабортового простору. Встановлені мініатюрні штурвали. Основна маса органів керування і засобів відображення інформації розміщена на центральному і верхньому пультах, у центральній частині приладової дошки, тобто в зоні, що дає можливість забезпечити взаємодопомогу та взаємний контроль дій. [2, 5, 9, 15]
Крісла екіпажа забезпечують зручне положення пілотам при роботі і відпочинку в умовах польоту, а також безпеку у випадку аварійної посадки.
Крісла переміщаються по напрямних рейках. На крісла пілотів встановлені механізми примусового відкочування. При відкочуванні крісел у крайнє положення, вони зміщуються до борту. Крісла фіксуються в крайніх і проміжних положеннях.
Крісло бортінженера може знаходитись як у центрального пульта, так і у пульта передпольотної підготовки.
Крісла екіпажа обладнані електромеханізмами регулювання по висоті.
Лицювальні панелі в кабіні екіпажа закривають конструктивні елементи каркаса.
Інтер’єр кабіни екіпажа, архітектура і колірне рішення відповідають
сучасним вимогам технічної естетики.
Для
зберігання на борту літака посуду,
буфетного інвентарю і продуктів
харчування служать контейнери КБУ-10М.
Туалет виконаний у виді окремого приміщення і розміщений у технічному відсіку по правому борту.
1.5.3.3. Вантажна кабіна
Вантажний відсік літака займає більшу частину об’єму фюзеляжу і призначений для перевезення різноманітних вантажів. Літак забезпечує перевезення вантажів різних типів:
самохідних і несамохідних машин на колісному і гусеничному шасі;
дрібних вантажів у спеціальних ємностях, що не менші ніж 0,3×0,3×0,3 м;
вантажів в авіаційних контейнерах типу 2G1C, 2F1C (УАК-5), УАК-2,5, 2М1С, 2А2С (LD-7), 2L3C (LD-5), або пакетованих на піддонах типу 2G1P, 2M1P (ПА-6,8), 2F1P (ПА-5,6), 2А1Р (ПА-4,5), 2В1Р (ПА-3,6), напівпіддонах типу 1Д1Р, а також у великогабаритних контейнерах за ДСТУ 18477-79;
вантажі великих повздовжніх розмірів (труби, рейки та ін.) у відповідній тарі. [2, 5, 9, 15]
Літак має можливість перевозити на рампі вантажі масою до 5000 кг.
Для захисту екіпажа і супроводжуючих вантажу від його зсуву при аварійній посадці передбачено встановлення бар’єрних пристроїв.
Рольгангове устаткування забезпечує переміщення та закріплення вантажів у контейнерах і на піддонах у вантажній кабіні літака.
Завантаження, вивантаження і закріплення вантажів здійснюються транспортним устаткуванням вантажної кабіни.
Склад транспортного устаткування:
верхнє завантажувальне устаткування;
нижнє завантажувальне устаткування;
швартувальне устаткування;
рольгангове устаткування.
Верхнє завантажувальне устаткування складається з чотирьох тельферів,
кожен вантажопідйомністю 3000 кг.
Нижнє
завантажувальне устаткування складається
з:
двох лебідок тягою по 14,7 кН (1500 кгс) кожна;
поліспастної системи;
захисних настилів на підлогу і рампу.
Верхнє і нижнє завантажувальне устаткування в польоті не функціонує і розглядається як вантаж, закріплений у кабіні. Міцність закріплення в кабіні розрахована на всі польотні і посадкові випадки навантаження, включаючи аварійну посадку.
Швартувальне устаткування забезпечує кріплення вантажів у вантажній кабіні і складається з наступних елементів:
швартувальних вузлів;
швартувальних ланцюгових пристроїв;
швартувальних сіток;
швартувальних ременів;
лямок, хомутів.
Склад рольгангового устаткування:
роликові доріжки;
замкові балки;
бічні напрямляючі;
торцеві замки.
Якщо вантаж транспортується у вантажній кабіні разом із супроводжуючим авіаспеціалістом, то вантажний відсік розглядається як відсік класу «В», в іншому випадку – як відсік класу «Е».