NPK_do_KK_Ukrayini_T_2_Tatsiy

Стаття 35900

2.Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, – караються позбавленням волі на строк від чотирьох до семи років.

3.Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованоюгрупоюабоякщовонизаподіяли істотну шкодуохоронюванимзаконом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, –

караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років.

(Стаття 359 у редакції Закону України № 2338-VI від 15 червня 2010 р.)

1.Відповідно до ч. 2 ст. 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Обмеження права на таємницю приватного життя має винятковий і тимчасовий характер. Статтею 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18 лютого 1992 р. № 2135-ХП (ВВРУ. – 1992. – № 22. – Ст. 303), із змінами станом на 19 травня 2011 р. № 3412-VI (ВВРУ. – 2011. – № 50. – Ст. 540) регламентовано порядокзняттяінформації зканалів зв’язку, здійснення контролюзалистуванням, телефонними розмовами, телеграфною та іншою кореспонденцією, застосування інших технічних засобів негласного одержання інформації.

Устатті4 Законунаголошується, щооперативно-розшуковадіяльністьґрунтуєть- ся на принципах законності і дотримання прав і свобод людини.

2.Суспільнанебезпечністьрозглядуваногозлочинуполягаєвтому, щовінпорушує встановлений порядок використання спеціальних технічних засобів негласного одержання інформації, принижує авторитет органів державної влади, підриває довіру до органів, які застосовують такі засоби, посягає на конституційні права та свободи громадян.

3.Предмет злочину – це спеціальні технічні засоби негласного отримання інфор-

мації.

Доспеціальнихтехнічнихзасобівнегласногоотриманняінформації(СТЗ) належать спеціальні технічні засоби для зняття інформації з каналів зв’язку та інші засоби негласного отримання інформації, а саме технічні, програмні засоби, устаткування, апаратура, прилади, пристрої, препарати та інші вироби, призначені (спеціально розроблені, виготовлені, запрограмовані, пристосовані) длянегласногоотриманняінформації (п. 1.6 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розроблення, виготовлення спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку, інших засобів негласного отримання інформації, торгівлі спеціальними технічними засобами для зняття інформації з каналів зв’язку, іншими засобами негласного отримання інформації, затверджених наказом Центрального управління СБУ від 30 січня

2011 № 35) (ОВУ. – 2011. – № 16. – Ст. 703).

До таких засобів належать СТЗ для негласного: а) отримання та реєстрації аудіоінформації; б) візуального спостереження та документування; в) прослуховування телефоннихпереговорів; г) перехопленнятареєстраціїінформаціїзтехнічнихканалів зв’язку; д) контролю поштових повідомлень і відправлень; е) обстеження предметів

761

Розділ XV. Злочини проти авторитету органів державної влади…

і документів; є) проникнення у приміщення, транспортні засоби, інші об’єкти та їх обстеження; ж) контролю за переміщенням транспортних засобів та інших об’єктів; з) отримання (зміни, знищення) інформації з технічних засобів її зберігання, обробки та передачі та ін.

Державними замовниками розроблення, виготовлення та придбання СТЗ можуть бути: СБУ, розвідувальні органи, МВС, Державна податкова адміністрація, Держкомкордон, Управління державної охорони, ДПтС, а також Міноборони в межах, визначених законодавством. Виконавцями, а у разі потреби співвиконавцями замовлення з розроблення та виготовлення СТЗ можуть бути наукові організації, підприємства, інші суб’єкти господарювання незалежно від форми власності, що мають відповідні ліцензії, а також суб’єкти господарювання іноземних держав та безпосередньо державні замовники (пп. 3, 4 Постанови КМУ «Положення про порядок розроблення, виготовлення, реалізації та придбання спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку, інших засобів негласного отримання інформації» від 27 жовтня 2001 р. № 1450 (ОВУ. – 2004. – № 28. – Ст. 1870); із змінами, внесеними згідно з постановами КМУ від 25 травня 2006 р. № 726 (ОВУ. – 2006. – № 22. –

Ст. 1609); від 20 жовтня 2011 р. № 1109 (ОВУ. – 2011. – № 84. – Ст. 3078).

Для негласного отримання інформації можуть використовуватись і будь-які інші технічнізасоби: фотоапарати, відеокамери, диктофонитощо. Протетакізасобимають інше цільове призначення і не є предметом злочину, передбаченого ст. 359 КК, а тому їх використання для негласного отримання інформації має кваліфікуватися, за наявності підстав, як службовий злочин чи злочин, пов’язаний з незаконним збиранням певного виду інформації, наприклад, відомостей, що становлять державну таємницю (статті 111, 114 КК), порушення недоторканності приватного життя (ст. 182 КК), незаконнезбираннязметоювикористаннявідомостей, щостановлятькомерційнутаємницю (ст. 231 КК), або конфіденційної інформації, яка знаходиться у володінні держави (ст. 330 КК).

Питання щодо належності до СТЗ конкретного технічного засобу, у тому числі виробленого кустарним способом, вирішується експертно-технічною комісією СБУ.

Якщожінформація, отриманазвикористанням спеціальнихзасобів, призначених для негласного зняття інформації, незаконно прочитується з листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер, таке діяння кваліфікується за ч. 2 ст. 163 КК.

4. З об’єктивної сторони злочин характеризується такими альтернативними діями: 1) незаконне придбання СТЗ; 2) їх незаконний збут; 3) незаконне використання цих технічних засобів.

Незаконне придбання СТЗ – це отримання зазначених засобів всупереч порядку, встановленому КМУ (Указ Президента України «Про впорядкування виготовлення, придбаннятазастосуваннятехнічнихзасобівдлязняттяінформаціїзканалівзв’язку» від 13 квітня 2001 р. № 256/2001) (ОВУ. – 2001. – № 16. – Ст. 697).

Незаконне придбання СТЗ може бути як оплатним, так і безоплатним (купівля, обмін на інші товари або речі, отримання як плати за виконану роботу чи виконані послуги, одержання як подарунок, відшкодування боргу).

762

Стаття 35900

ЗгіднозустановленимпорядкомпридбанняСТЗмаєздійснюватисялишедержавнимизамовниками СТЗ серійноговиробництвачизразківдослідних партійвітчизняних та іноземних виконавців на конкурсних засадах. Реалізацію державної політики

зпридбання СТЗ для зняття інформації з каналів зв’язку, інших засобів негласного одержання інформації та забезпечення державного контролю і координації діяльності державних органів у цій сфері здійснює СБУ.

Замовниками придбання СТЗ можуть бути центральні органи виконавчої влади, розвідувальні органи, підрозділи яких провадять оперативно-розшукову діяльність, міжнародні правоохоронні організації, спеціальні служби та правоохоронні органи іноземних держав (п. 2 Постанови КМУ «Положення про порядок розроблення, виготовлення, реалізації та придбання спеціальних технічних засобів для зняття інформаціїзканалівзв’язку, іншихзасобівнегласногоотриманняінформації» від27 жовтня 2001 р. № 1450 (ОВУ. – 2004. – № 28. – Ст. 1870) із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ від 25 травня 2006 р. № 726 (ОВУ. – 2006. – № 22. – Ст. 1609).

Під незаконним збутом спеціальних технічних засобів негласного отримання ін-

формаціїслідрозумітибудь-якіоплатнічибезоплатніформивідчуженняспеціальних технічних засобів отримання інформації іншій особі (продаж, дарування, сплата боргу, позика та ін.).

Незаконне використанням спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації – це незаконне застосування таких засобів для негласного отримання інформаціїшляхомтаємногопрослуховуванняіспостереження, утомучислізвикористанням відеозапису, оптичних приладів тощо.

Використання спеціальних технічних засобів – це їх застосування за цільовим призначенням.

Спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації можуть використовуватися лише оперативними підрозділами МВС, СБУ, Державної прикордонної служби, управліннядержавноїохорони, органівдержавноїподатковоїслужби, органів іустановДержавногодепартаментузпитаньвиконанняпокараньзанаявностіпідстав для проведення оперативно-розшукової діяльності, передбачених ст. 6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», у порядку, передбаченому частинами 2, 3 ст. 8 цього Закону та глави 21 розд. ІІІ КПК.

Підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є:

1)наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів про: злочини, що готуються або вчинені невстановленими особами; осіб, які готують або вчинили злочин; осіб, які переховуються від органів розслідування, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання; безвісно відсутніх осіб; розвідуваль- но-підривну діяльність спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб проти України; реальну загрозу життю, здоров’ю, житлу, майну працівників суду і правоохоронних органів у зв’язку з їх службовою діяльністю, а також особам, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членам їх сімей та близьким родичам,

зметою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя;

2)запити повноважних державних органів, установ та організацій про перевірку осіб у зв’язку з їх допуском до державної таємниці і до роботи з ядерними матеріала-

763

Розділ XV. Злочини проти авторитету органів державної влади…

ми та на ядерних установках; 3) потреба в отриманні розвідувальної інформації в інтересах безпеки суспільства і держави (ч. 1 ст. 6 зазначеного Закону).

5.Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» негласне зняття інформації з каналів зв’язку, контроль за листуванням, телефонними розмовами, телеграфною та іншою кореспонденцією, застосування інших технічних засобів одержання інформації провадяться за рішенням суду, прийнятим за поданням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника. Зазначені заходи можуть також здійснюватись у порядку, узгодженому

зГенеральним прокурором України та Головою ВСУ виключно з метою отримання розвідувальної інформації для забезпечення зовнішньої безпеки України, запобігання і припинення розвідувально-підривних посягань спеціальних служб іноземних держав та іноземних організацій. Надання дозволу на зняття інформації з каналів зв’язку здійснюється ухвалою слідчого судді на підставі ст. 263 КПК

2012 р.

Незаконним використання СТЗ негласного отримання інформації є у випадках, коли: 1) відсутній дозвіл на їх використання; 2) відсутні підстави для негласного отримання інформації; 3) порушується порядок використання зазначених засобів.

6.Злочин вважається закінченим з моменту фактичного незаконного використання СТЗ негласного отримання інформації (зазначені засоби таємно встановлені у помешканні громадянина, у приміщенні або сховищі підприємства, установи, організації і приведені у робочий стан) незалежно від того, отримана така інформація чи ні.

7.Суб’єктивна сторона злочину – прямий умисел, поєднаний з метою негласного одержання інформації.

8.Суб’єкт злочину – будь-яка особа, яка досягла 16-ти років. Ті самі дії, вчинені службовою особою з використанням службового становища, слід кваліфікувати за сукупністюзлочинів, передбаченихст. 359 івідповідностаттями364, 365, 423 або424 КК.

9.У частині 2 ст. 359 КК передбачена відповідальність за ті самі дії, якщо вони вчинені: а) повторно; б) за попередньою змовою групою осіб.

Про поняття повторності злочинів, вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб див. статті 32, 28 КК і коментар до них.

10.У частині 3 ст. 359 КК передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною 1 або 2 цієї статті: а) вчинені організованою групою; б) якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державнимчигромадськимінтересамабоінтересамокремихюридичнихосіб.

Пропоняттявчиненнязлочинуорганізованоюгрупоюдив. ч. 3 ст. 28 ККікоментар до неї.

Поняттяістотноїшкодиєоціночнимівирішуєтьсявиходячизобставинконкретної справи. Істотною шкодою може бути визнаний підрив авторитету державного органу, органу місцевого самоврядування, приниження честі йгідності громадянина, порушення його конституційних прав на недоторканність житла, на заборону втручання в особисте і сімейне життя, на свободу думки і слова, світогляду і віросповідання, заподіяння значної матеріальної шкоди юридичній особі тощо.

764

Стаття 3600

Стаття 360. Умисне пошкодження ліній зв’язку

Умиснепошкодженнякабельної, радіорелейної, повітряноїлініїзв’язку, проводовогомовленняабоспорудчиобладнання, яківходятьдоїхскладу, якщовоно спричинило тимчасове припинення зв’язку, –

карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі на строк до двох років.

1.Суспільнанебезпечністьзлочинувизначаєтьсятим, щопошкодженнякабельних, радіорелейних, повітряних ліній зв’язку проводового мовлення чи обладнання може призвестидосерйознихпорушеньроботизазначенихвидівзв’язку, атакожспорудчи обладнання, що входять до їх складу.

2.Предметом злочину є: 1) лінії електрозв’язку (кабельні, радіорелейні, повітряні, проводового мовлення); 2) споруди та обладнання, які входять до їх складу.

Електрозв’язок (телекомунікації) – це передавання, випромінювання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якогородупорадіо, проводових, оптичнихабоіншихелектромагнітнихсистемах (ст. 1012 Додатку до Статуту Міжнародного союзу електрозв’язку, підписаного від імені України у м. Женеві 22 грудня 1992 р. (ЗУ. Міжнародні договори України. Том 14. – К., 1998. – С. 332), ратифікованого Законом України від 15 липня 1994 р.

№116/94-ВР; ст. 1 Закону України «Про телекомунікації» від 18 листопада 2003 р.

№1280-IV (ВВРУ. – 2004. – № 12. – Ст. 155).

Різновидом електрозв’язку є радіозв’язок, який здійснюється з використанням радіохвиль (ст. 1 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» від 1 червня 2000 р. № 1770-III (ВВРУ. – 2000. – № 36. – Ст. 298) у редакції Закону від 24 червня

2004 р. №1876-IV (ВВРУ. – 2004. – №48. – Ст. 526) станомна12 січня2012 р. (ВВРУ. – 2012. – № 39. – Ст. 461).

Предметом даного злочину є тільки ті лінії електрозв’язку, які прямо зазначені у диспозиції ст. 360 КК, а саме: кабельні, радіорелейні, повітряні, проводового мовлення. Причому призначенням кабельних ліній електрозв’язку має бути міжміський зв’язок, оскільки пошкодження кабельних ліній у межах населеного пункту тягне адміністративну відповідальність.

Споруди електрозв’язку – будівлі, вежі, антени, що використовуються для організації електрозв’язку (ст. 1 Закону України «Про телекомунікації»).

Обладнаннялінійзв’язку– цетехнічнізасобизв’язку, пристрої, устаткування, приладитощо, якієскладовимичастинами лінійелектричногозв’язкуівикористовуютьсядляйогоорганізації, забезпечують йогофункціонування (кабельні ящикиташафи, розподільчі коробки тощо).

Умисне руйнування або пошкодження засобів зв’язку на транспорті за наявності підстав слід кваліфікувати за ст. 277 КК.

3.Із об’єктивної сторони злочин характеризується такими ознаками: 1) діяння,

асаме пошкодження ліній зв’язку, споруд чи обладнання, які входять до їх складу;

765

Розділ XV. Злочини проти авторитету органів державної влади…

2) наслідками у вигляді тимчасового припинення зв’язку; 3) причинним зв’язком між діянням і наслідками.

Якщопошкодження лінії зв’язкуспорудчиобладнання невикликало припинення зв’язку, склад злочину відсутній і відповідальність настає за ст. 147 КУпАП.

Пошкодження ліній зв’язку, споруд чи обладнання, які входять до їх складу, – це приведення їх у стан, за якого вони повністю або частково втрачають здатність використовуватися для передачі інформації.

Пошкодження, як правило, є результатом порушення порядку експлуатації, забезпечення збереження кабельних, радіорелейних і повітряних ліній зв’язку і проводового мовлення, який визначається Правилами охорони ліній зв’язку, затвердженими постановою КМУ від 29 січня 1996 р. № 135 із змінами станом на 22 квітня 2009 р.

(ОВУ. – 2009. – № 30. – Ст. 1008).

Тимчасове припинення зв’язку – це його переривання, неможливість протягом певного часу використання ліній зв’язку за їх цільовим призначенням для передачі, випромінювання або прийому знаків, сигналів, зображень тощо. Тривалість припинення зв’язку на кваліфікацію не впливає, але може бути врахована при призначенні покарання.

Якщотимчасовеприпиненнязв’язкусталонаслідкомвикраденнякабельнихліній зв’язку або їх обладнання, дії винного підлягають кваліфікації за ст. 188 КК.

4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною виною.

Залежновідмотивівіметитакідіїможутьутворюватискладіншого, більштяжкого злочину: диверсії (ст. 113 КК), масових заворушень (ст. 294 КК), умисного руйнуванняабопошкодженнязасобівзв’язкунатранспорті(ст. 277 КК), хуліганства(ст. 296 КК) тощо.

Необережне пошкодження ліній зв’язку тягне відповідальність за ст. 196 КК за умови, що воно спричинило тяжкі тілесні ушкодження або загибель людей.

5. Суб’єктом злочину є будь-яка особа, яка досягла 16-ти років.

766

Стаття 361

РОЗДІЛ XVI

ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ

МАШИН (КОМП’ЮТЕРІВ), СИСТЕМ ТА КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ І МЕРЕЖ ЕЛЕКТРОЗВ’ЯЗКУ

(Назва розділу ХVІ Особливої частини в редакції Закону України № 908-IV від

5 червня 2003 р.)

Стаття 361. Несанкціоноване втручання в роботу електроннообчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку

1.Несанкціоноване втручаннявроботуелектронно-обчислювальнихмашин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку, щопризвелодовитоку, втрати, підробки, блокуванняінформації, спотворення процесу обробки інформації або до порушення встановленого порядку її маршрутизації, –

караєтьсяштрафомвідшестисотдотисячінеоподатковуванихмінімумівдоходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого та

зконфіскацією програмнихтатехнічних засобів, задопомогоюякихбуловчинено несанкціоноване втручання, які є власністю винної особи.

2.Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду, –

караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання, які є власністю винної особи.

Примітка. Значноюшкодоюустаттях361–3631, якщовонаполягаєузаподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

(Стаття 361 у редакції Закону України № 2289-IV від 23 грудня 2004 р.)

1. Науково-технічний прогрес неможливий без широкомасштабного впровадження в управлінську діяльність, у різні сфери науки, техніки і виробництва електроннообчислювальної техніки і мереж електрозв’язку. Це вимагає розвитку й удосконалення правових засобів регулювання суспільних відносин у сфері інформаційної діяль-

767

Розділ XVI. Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин...

ності. У цьому відношенні базовими нормативними актами в Україні є закони України: «Прозахистінформаціївавтоматизованихсистемах» від5 липня1994 р. (ВВРУ. – 1994. – № 31), у редакції від 31 травня 2001 р. (ВВРУ.– 2005. – № 26), «Про зв’язок» від 16 травня 1995 р. (у редакції від 5 червня 2003 р.) (ВВРУ. – 1995. – № 20), «Про телекомунікації» від 18 листопада 2003 р. (ВВРУ. – 2004. – № 12), а також низка підзаконнихактів: «ПоложенняпротехнічнийзахистінформаціївУкраїні», затверджене Указом Президента України від 27 вересня 1999 р. № 1229 (ОВУ. – 1999. – № 39), наказ Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації СБУвід24 грудня2001 р. №76 «ПрозатвердженняПорядкузахистудержавнихінфор- маційнихресурсівуінформаційно-телекомунікаційнихсистемах» (ОВУ. – 2002. – №3).

УрозділіXVI ККустаттях361, 3611, 3612, 362, 363, 3631 передбаченавідповідальність за злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), їх систем чи комп’ютерних мереж та мереж електрозв’язку.

2.Родовий об’єкт – інформаційна безпека, безпосередній – нормальне функціо- нуванняелектронно-обчислювальнихмашин(комп’ютерів), автоматизованихсистем, комп’ютерних мереж, комп’ютерної інформації та мереж електрозв’язку.

3.Предмет злочину: 1) електронно-обчислювальна машина (ЕОМ) – комп’ютер – комплекс електронних технічних засобів, побудованих на основі мікропроцесорів

іпризначених для автоматичної обробки інформації при вирішенні обчислювальних таінформаційних завдань. ЕОМскладається, якправило, ізтрьохчастин: системного блоку, який включає в себе мікропроцесор і інші пристрої, які необхідні для її роботи (накопичувачі даних, блок живлення тощо), клавіатури, з допомогою якої вводяться вЕОМсимволи, тамонітора, наякомувідображаєтьсятекстоваіграфічнаінформація; 2) автоматизованісистеми– системи, щоздійснюютьавтоматизовануобробкуданих, до складу яких входять технічні засоби їх обробки (засоби обчислювальної техніки

ізв’язку), атакожметодиіпроцедури, програмнезабезпечення. ДоскладуАСвходить, принаймні, одна ЕОМ та периферійні пристрої, що працюють на основі такої ЕОМ: принтер, сканер, модем, сітьовий адаптер та ін.; АС включають комп’ютерні мережі

імережі електрозв’язку; 3) комп’ютернімережі (мережі ЕОМ) – цеоб’єднання кількох комп’ютерів (ЕОМ) і комп’ютерних систем, взаємопов’язаних і розподілених за фіксованою територієютаорієнтованихнаколективне використання загальномережних ресурсів. Комп’ютерні мережі передбачають спільне використання ресурсів обчислювальних центрів (ОЦ), запуск загальних програм, щовходять докомп’ютерних систем; ЕОМ можуть включати дві чи більше автоматизованих комп’ютерних систем (АКС), як сукупності взаємопов’язаних ЕОМ, периферійного устаткування та програмногозабезпечення, призначенихдляавтоматизаціїприйому, збереження, обробки, пошуку та видачі інформації споживачам. Комп’ютерні системи можуть бути регіонального і галузевого характеру; 4) мережі електрозв’язку – це сукупність технічних засобів та споруд зв’язку, з’єднаних у єдиний технологічний процес забезпечення інформаційного обміну – маршрутизації, комунікації, передачі, випромінювання або прийому знаків, сигналів письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якогородупорадіо, проводових, оптичнихабоіншихелектромагнітнихсистемах. До них належать, зокрема, телефонний, телеграфний, телетайпний та факсимільний зв’язок. Предмети мережі електрозв’язку включають телефони, факси, телетайпи,

768

Стаття 361

телеграфи, іншіапарати, пристроїіобладнаннямережелектрозв’язку, призначенідля передачі і обміну інформацією. До предмета цього злочину належить також інформація, що є в обігу мереж електрозв’язку; 5) комп’ютерна інформація – це текстова, цифрова, графічна чи інша інформація (дані, відомості) про осіб, предмети, події, явища, що існує в електронному вигляді і знаходиться в ЕОМ, АС чи в комп’ютерній мережі, а також зберігається на відповідних електронних носіях, до яких належать гнучкі магнітні диски (дискети), жорсткі магнітні диски (вінчестери), касетні магнітністрічки(стримери), магнітнібарабани, магнітнітаелектроннікарти, зокрема, засоби флеш-пам’яті, іншіелектронно-магнітніносіїелектронноїінформації, зафіксованоїіз використанням сучасних електронно-інноваційних технологій, та ін. Інформація носіїв може використовуватися, оброблятися чи змінюватися за допомогою ЕОМ

(комп’ютерів); 6) інформація, що передається мережами електрозв’язку (телекому-

нікаційнимимережами) – будь-яківідомості, поданіувиглядісигналів, знаків, звуків, зображень чи в інший спосіб (телефонні повідомлення, радіота телепередачі тощо), у тому числі і за допомогою комп’ютера, якщо вона передається через мережі електрозв’язку. Трактуванняпоняття«електрозв’язок» див. укоментарідост. 360 КК.

4. Об’єктивнастороназлочину, щорозглядається, характеризується: а) дієюувигляді несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованихсистем, комп’ютернихмережчимережелектрозв’язку; б) суспільнонебезпечними наслідками уформі: витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації або порушення встановленого порядкуїїмаршрутизації; в) причиннимзв’язкомміждієютазазначениминаслідками.

Несанкціоноване втручання в роботу ЕОМ, автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку – це самочинне, без дозволу власни-

ка або уповноваженої особи проникнення у вказані електронні системи чи мережі. Принесанкціонованому втручанніособапротиправноотримуєдоступдоінформації, що зберігається в ЕОМ та АС, вона не має на це ні дійсного, ні передбачуваного права. Електронно-обчислювальні машини чи їх мережі не належать винному ні на правівласності, нінаякій-небудьіншійзаконнійпідставі(наприклад, наумовахоренди). Тутзавждимаємісцезламіпроникнення(вторгнення) упрограмучужогокомп’ютера, системи або мережі ЕОМ. При втручанні в роботу ЕОМ, автоматизованих систем, комп’ютернихмережчимережелектрозв’язкузавждимаємісценегативнийвпливна нормальне функціонування цих систем і мереж, а також інформаційних процесів, що в них проходять; ці дії суперечать охоронюваним законом правам і інтересам власника і заподіюють йому певну шкоду. Способи втручання в роботу вказаних систем і мереж можуть бути різними: шляхом виявлення слабких місць у захисті, шляхом автоматичногоперебиранняабонентськихномерів(«угадуваннякоду»), дії«хакерів», з’єднання з тим чи іншим комп’ютером, підключеним до телефонної мережі, використання чужого імені (пароля) за допомогою використання помилки в логіці побудови програми та ін., і не впливають на встановлення складу злочину (ст. 361 КК) як підставикримінальноївідповідальності, алевонивраховуютьсяприоцінцісуспільної небезпеки вчинення злочину і призначенні покарання.

Суспільно небезпечні наслідки. Коментований злочин є злочином з матеріальним складом. Для його наявності слід встановити не тільки вчинення діяння, а й настання хоча б одного з указаних у законі наслідків: витоку, втрати, підробки, блокування ін-

769

Розділ XVI. Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин...

формації, спотворення процесу обробки інформації або порушення встановленого порядку її маршрутизації.

Витікінформації маємісце увипадках, коливонастаєвідомою(доступною) хоча боднійособі, яканемаєнацеправа, наприклад, внаслідокознайомленняізїїзмістом, шляхом копіювання та ін. При цьому власник не позбавляється інформації, яка йому належить.

Втрата інформації – це припинення існування інформації щодо осіб, які мають право власності на неї. Втрата інформації може бути результатом її знищення, наприклад, шляхом використання для цього шкідливих програм (програм-вірусів), «викрадення», внаслідок чого інформація вилучається із ЕОМ чи АС і власник позбавляється належної йому інформації.

Підробка інформації – це дії, що призводять до перекручування (модифікації) змісту інформації, яка обробляється в ЕОМ чи АС, або створення інформації, що за змістом не відповідає дійсній (фальсифікація інформації).

Блокування інформації має місце у випадках, коли внаслідок несанкціонованого втручання в роботу ЕОМ та АС власник чи уповноважені особи не мають доступу до інформації, неотримуютьїїінемаютьможливості користування нею. Тутможе мати місце приховування чи стримування інформації для перешкоджання користуванню нею в процесі її обробки інш.

Спотворенняпроцесуобробкиінформації– цезмінапослідовностіобробленняінфор-

мації, порядок якої встановлюється власником ЕОМ чи АС. Тут може порушуватись порядок: збирання, введення, записування, перетворення, зчитування, знищення, реєстрація, прийняття, отримання, передавання інформації. Внаслідок вказаного спотворення процесуобробкиінформації одержується іншийінформаційний результат, ніжочікувався.

Порушення встановленого порядку маршрутизації – це протиправна, внаслідок несанкціонованого втручання зміна адресата інформації, яка передається телекомунікаційними каналами. Внаслідок порушення порядку маршрутизації адресат не отримує інформації, яка була для нього направлена, або таку інформацію отримують і інші особи, яким ця інформація не була адресована.

Для наявності об’єктивної сторони розглядуваного злочину слід встановити причиннийзв’язокміжнесанкціонованимвтручаннямуроботуЕОМчиАСіхочабзодним із суспільно небезпечних наслідків в альтернативі, вказаних у диспозиції ч. 1 ст. 361.

5.Суб’єктивнастороназлочинухарактеризуєтьсяумисноюформоювини. Мотив

імета злочину – різні і для кваліфікації значення не мають.

6.Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, що досягла 16-річного віку.

7.У частині 2 ст. 361 КК встановлена кримінальна відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значнушкоду. Проповторністьвчиненнязлочинудив. ст. 32 ККікоментардонеї. Про вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб див. ст. 28 КК і коментар до неї.

При заподіянні шкоди як значної внаслідок несанкціонованого втручання в роботуЕОМ, АС, комп’ютернихмережчимережелектрозв’язкуслідвраховувати: вартість комп’ютерної інформації чи її носіїв, знищених, втрачених чи підроблених; збитки, спричинені неможливістю використання втраченої або підробленої чи заблокованої комп’ютерної інформації або її носіїв; затрати на відновлення змісту підробленої або втраченої комп’ютерної інформації чи її носіїв; збитки внаслідок незаконного вико-

770