NPK_do_KK_Ukrayini_T_2_Tatsiy

Стаття 321

7. Частиною5 цієїстаттіпередбаченоспеціальнийвидзвільненнявідкримінальної відповідальності за наявності певної передумови та підстави.

Передумовою цього виду звільнення від кримінальної відповідальності є вчинення злочину, передбаченого ч. 1 коментованої статті, а саме: незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберіганняотруйнихчисильнодіючих речовин, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів, а також за вчинення таких дій без спеціального дозволу щодо обладнання, призначеного для виробництва чи виготовленняотруйнихчисильнодіючихречовин, щонеєнаркотичнимиабопсихотропними чи їх аналогами, або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів. Даний перелік злочинів є вичерпним. Він не включає незаконний збут зазначених речовин, засобів та обладнання, а також злочин, передбачений ч. 2 коментованої статті, та кваліфіковані склади злочинів, передбачені частинами 3 та 4 цієї статті.

Частина 5 ст. 321 КК передбачає дві підстави звільнення від кримінальної відповідальності особи за вчинення нею зазначених злочинів, а саме: 1) добровільну здачу отруйних чи сильнодіючих речовин, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів та вказання джерела їх придбанняабо2) добровільнуздачуотруйнихчисильнодіючихречовин, щонеєнаркотичними або психотропними чи їх аналогами, або отруйних чи сильнодіючих лікарськихзасобівтасприяннярозкриттюзлочинів, пов’язанихзїхнезаконнимобігом.

Загальна ознака для обох підстав – це добровільна здача особою отруйних чи сильнодіючих речовин, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів. Про поняття добровільної здачі див. коментар до ст. 307 КК.

Длянаявностіпідставизвільненнявідкримінальноївідповідальностідобровільна здача має бути обов’язково поєднана із вказанням на джерело придбання отруйних чисильнодіючихречовин, щонеєнаркотичнимиабопсихотропнимичиїханалогами, або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів або зі сприянням розкриттю злочинів, пов’язаних з їх незаконним обігом. Про поняття цих елементів підстави звільнення від кримінальної відповідальності див. коментар до ст. 307 КК.

За наявності таких передумов та підстав особа підлягає обов’язковому і безумовномузвільненню відкримінальної відповідальності зазазначені злочини. Прицьому, якщо особа добровільно здала не всі, що мала, зазначені засоби або речовини, а лише їх частину, то вона підлягає звільненню від кримінальної відповідальності (за наявності відповідної підстави) лише в частині зданих засобів чи речовин; стосовно незданої їх частини особа підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах. Слід також мати на увазі, що за наявності описаної підстави, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за незаконне поводження з обладнанням, призначеним для виробництва чи виготовлення отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів, навіть якщо це обладнання і не було нею добровільно здане.

За змістом ч. 5 ст. 321 КК особа може бути звільнена від кримінальної відповідальностінезалежновідтого, коливонавчиниладії, якідаютьдляцьогопідстави, але до закінчення судового розгляду.

671

Розділ ХІІІ. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів...

Стаття 3211. Фальсифікація лікарських засобів або обіг фальсифікованих лікарських засобів

1.Виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут завідомо фальсифікованих лікарських засобів –

караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з конфіскацією фальсифікованих лікарських засобів, сировини та обладнання для їх виготовлення.

2.Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або

увеликихрозмірах, абоякщовониспричинилитривалийрозладздоров’яособи, а так само виробництво фальсифікованих лікарських засобів –

караються позбавленням волінастрок від п’ятидовосьми роківзконфіскацієюфальсифікованихлікарськихзасобів, сировини, обладнаннядляїхвиготовлення та майна.

3.Дії, передбаченічастинамипершоюабодругоюцієїстатті, якщовониспричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки, або вчинені в особливо великих розмірах, –

караються позбавленням волі на строк від восьми до десяти років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією фальсифікованих лікарських засобів, сировини, обладнання для їх виготовлення та майна.

4.Особа, яка добровільно здала фальсифіковані лікарські засоби та вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю злочинів, пов’язаних з їх обігом, звільняєтьсявідкримінальноївідповідальностізапридбання, перевезення, пересиланнячизберіганнязметоюзбуту, збутзавідомофальсифікованихлікарських засобів, їхввезеннянатериторіюУкраїни, вивезеннязтериторіїУкраїни, транзит через її територію (частина перша цієї статті, якщо такі дії не створили загрози для життя чи здоров’я людей).

(Кодекс доповнено статтею 3211 згідно із Законом України № 3718-VI від 8 вересня 2011 р., у редакції Закону України № 5065-VI від 5 липня 2012 р.)

1.Предметом цього злочину є завідомо фальсифіковані лікарські засоби. Про поняттятакихзасобівдив. коментардост. 305 КК. Ознаказавідомостіозначає, щосуб’єкт злочину усвідомлює, що вчиняє дії, передбачені ч. 1 ст. 3211, саме із сфальсифікованими лікарськими засобами.

2.Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 3211 КК, полягає у незаконному: 1) виготовленні або 2) придбанні, або 3) перевезенні, або 4) пересиланні, або 5) зберіганні з метою збуту або 6) збуті завідомо фальсифікованих лікарських засобів.

Вказані дії за своїм змістом є тотожними діям, передбаченим ст. 307 КК. Детальніше про їх визначення див. коментар до ст. 307 КК.

Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 3211 КК, полягає у вчинен-

ні дій, відповідальність за які встановлена у ч. 1 цієї статті, якщо такі дії вчиняються:

1)повторно або 2) за попередньою змовою групою осіб, або 3) у великих роз-

672

Стаття321114

мірах, або 4) якщо вони спричинили тривалий розлад здоров’я особи, а так само 5) виробництво фальсифікованих лікарських засобів.

Під повторністю в даному випадку розуміється повторність тотожних злочинів. Томуцякваліфікуючаознакабудевідсутняякуразі, колиособаранішевчинялаінший злочин проти здоров’я населення, або будь-який інший злочин. Детальніше про поняття повторності тотожного злочину див. коментар до ст. 307 КК.

Злочин, передбачений ч. 2 ст. 3211 КК, вважається вчиненим за попередньою змовою групою осіб у випадку, якщо будь-які дії, передбачені ч. 1 цієї ж статті, вчинили два або більше суб’єкти цього злочину як співвиконавці або з розподілом ролей, які допочатку виконання об’єктивної стороницьогозлочинудомовилися між собоюпро спільнейоговчиненнятаусвідомлювали, щодіютьдлядосягненняпевноїмети– збуту фальсифікованих лікарських засобів. Докладніше про ознаки вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб див. коментар до ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 307 КК.

«Невеликі, «великі» та «особливо великі розміри» лікарських засобів поки що не встановлені. УпроцесігромадськогообговоренняперебуваєпроектнаказуМОЗ«Про визначенняпонять“невеликі”, “великі” та“особливовеликі” розмірифальсифікованих лікарських засобів». До набуття чинності цим наказом МОЗ тимчасово кваліфікація діянь за ознакою «великого» та «особливого великого» розміру сфальсифікованих ліків застосовуватися не може. Незалежно від розміру кваліфікація тимчасово має здійснюватися за ч. 1 ст. 3211 КК, якщо немає інших кваліфікуючих ознак, зазначених у частинах 2 та 3 цієї статті.

Тривалий розлад здоров’я, як правило, виявляється або в частковому сталому порушенні функцій будь-якого органу, або у повній тимчасовій (понад 21 день) втраті органом його функцій, або у втраті працездатності людини понад 21 день без втрати органом його функцій (наприклад, через інфекційне захворювання). Докладніше про ступені розладу здоров’я див. коментар до ст. 122 КК.

Про поняття виробництва фальсифікованих лікарських засобів див. коментар до ст. 307 КК.

Об’єктивна сторона злочину, передбаченого у ч. 3 ст. 3211 КК, полягає у вчи-

неннідій, передбаченихчастинами1 або2 цієїстатті, якщовониспричинили: 1) смерть особи або 2) інші тяжкі наслідки, або 3) вчинені в особливо великих розмірах.

Поняття «тяжкі наслідки» у кримінальному законодавстві є оціночним. За правилами законотворчої техніки у даному випадку такими слід вважати наслідки, більш серйозні ніж «тривалий розлад здоров’я» (відповідальність у разі настання якого передбачена ч. 2 цієї жстатті), наприклад, інвалідність особи через сталу повнувтрату функції її органу, інші тяжкі тілесні ушкодження потерпілого.

«Особливо великий розмір» фальсифікованих лікарських засобів на даний час ще не встановлений (див. коментар до ч. 2 цієї статті).

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої дії, передбаченої частинами 1, 2 чи 3 цієї статті.

3.Суб’єкт злочину – загальний; особа яка досягла 16-річного віку на момент вчинення злочину.

4.Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом до діяння та необережноюформоювинидонастаннятакихйогонаслідків(укваліфікованих скла-

673

Розділ ХІІІ. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів...

дахчастин 2 та3 цієїстатті), яктривалийрозладздоров’яособи, іншітяжкі наслідки, смерть особи.

5. Частиною4 цієїстаттіпередбачено спеціальний видзвільнення відкримінальної відповідальності за наявності певної передумови та підстав.

Передумовою цього виду звільнення від кримінальної відповідальності є вчинення певного злочину, передбаченого ч. 1 коментованої статті, а саме: придбання, перевезення, пересилання чи зберігання з метою збуту, збут завідомо фальсифікованих лікарських засобів, їх ввезення на територію України, вивезення з території України, транзит через її територію (ч. 1 ст. 3211 КК, якщо такі дії не створили загрози для життя чиздоров’ялюдей). Звільнення відкримінальної відповідальності завчинення дій, передбачених частинами 2 й 3 зазначеної статті, є неможливим.

Передбачається двіпідставизвільнення відкримінальної відповідальності особи за вчинення нею зазначених у ч. 1 коментованої статті дій, а саме: 1) добровільна здача фальсифікованих лікарських засобів з одночасним вказанням джерела їх придбання або 2) добровільна здача фальсифікованих лікарських засобів та сприяння розкриттю злочинів, пов’язаних з обігом фальсифікованих лікарських засобів. Для застосуваннякожноїзцихпідставзвільненнявідкримінальноївідповідальностінеобхідно, щоб відповідні злочинні дії особи не створили загрози для життя чи здоров’я людей.

Про поняття добровільної здачі, вказання джерела придбання, сприяння розкрит-

тю злочинів див. коментар до ст. 307 КК.

Стаття 3212. Порушення встановленого порядку доклінічного вивчення, клінічних випробувань і державної реєстрації лікарських засобів

1.Умиснепорушеннявстановленогопорядкудоклінічноговивчення, клінічних випробувань лікарських засобів, фальсифікація їх результатів, а також порушення встановленого порядку державної реєстрації лікарських засобів –

караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років.

2.Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбав-

ленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років.

3. Дії, передбаченічастинамипершоюабодругоюцієїстатті, якщовониспричинили смерть потерпілого або інші тяжкі наслідки, –

караються позбавленням волі на строк від восьми до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років.

(Кодекс доповнено статтею 3212 згідно із Законом України № 5065-VI від 5 лип-

ня 2012 р.)

674

Стаття 3212

Об’єктивнастороназлочину, передбаченогоч. 1 ст. 3212, полягаєу: 1) порушен-

ні встановленого порядку доклінічного вивчення, клінічних випробувань лікарських засобів, 2) фальсифікації їхрезультатів, атакож3) порушеннявстановленогопорядку державної реєстрації лікарських засобів.

Порядок, порушення якого має наслідком настання кримінальної відповідальності за цією статтею КК, встановлений у Законі України «Про лікарські засоби» (передусім, у його статтях 6–9), а також у низці підзаконних нормативних актів, це, зокрема:

–порядок проведення доклінічного вивчення лікарських засобів та експертизи матеріалів доклінічного вивчення лікарських засобів, затверджений наказом МОЗвід

14 грудня 2009 р. № 944 (ОВУ. – 2010. – № 4 (1 лют.). – Ст. 176);

–порядок проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань, затверджений наказом МОЗ від 23 вересня 2009 р.

№690 (ОВУ. – 2009. – № 87 (20 листоп.). – Ст. 2948) із змінами;

–порядокдержавноїреєстрації(перереєстрації) лікарськихзасобів, затверджений Постановою КМУ від 26 травня 2005 р. № 376 (ОВУ. – 2005. – № 22 (17 черв.). – Ст. 1196) із змінами.

Порушеннявстановленогопорядкудоклінічноговивчення, клінічнихвипробувань лікарськихзасобівтаїхдержавноїреєстраціїполягаєуневиконанніабоненалежному виконанні вимог, встановлених зазначеними нормативно-правовими, а також локальними актами щодо проведення доклінічного вивчення, клінічних випробувань лікарських засобів, фіксації та надання інформації про їх результати, а також реєстрації лікарських засобів.

Фальсифікація результатів доклінічного вивчення, клінічних випробувань лікарських засобів – це спотворення (підроблення, підміна, знищення тощо) зазначених результатів, які здатні вводити в оману їх користувача щодо властивостей та якості лікарських засобів.

Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 3212 КК, полягає у вчинен-

ні дій, відповідальність за які встановлена у ч. 1 цієї статті, якщо такі дії вчиняються: 1) повторно або 2) за попередньою змовою групою осіб.

Під повторністю в даному випадку розуміється повторність тотожних злочинів. Тому ця кваліфікуюча ознака буде відсутня, у разі, коли особа раніше вчиняла злочин проти здоров’я населення або будь-який інший злочин. Детальніше про поняття повторності див. коментар до ст. 32 КК.

Злочин, передбачений ч. 2 ст. 3212 КК, вважається вчиненим за попередньою змовою групою осіб у випадку, якщо будь-які дії, передбачені ч. 1 цієї статті, вчинили два або більше суб’єкти цього злочину як співвиконавці або співучасники з розподілом ролей, які до початку виконання об’єктивної сторони цього злочину домовилися між собою про спільне його вчинення. Докладніше про ознаки вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб див. коментар до ч. 2 ст. 28 КК.

Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 3 ст. 3212 КК, полягає у вчинен-

ні дій, передбачених частинами 1 або 2 цієї статті, якщо вони спричинили смерть потерпілого або інші тяжкі наслідки. Про поняття тяжких наслідків див. коментар до ст. 3211 КК.

675

Розділ ХІІІ. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів...

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої дії, передбаченої частинами 1 чи 2 цієї статті, а в разі настання смерті потерпілого або інших тяжких наслідків – з часу їх настання.

Суб’єктивна сторона злочину може характеризуватися лише умисною формою вини щодо діяння та необережною формою вини до настання таких наслідків злочину (у його кваліфікованих складах), як смерть потерпілого, інші тяжкі наслідки.

Суб’єктзлочину– спеціальний– особа, яка, перебуваючинапевнихпосадах, бере участь у доклінічному вивченні, клінічних випробуваннях лікарських засобів, фіксації їх результатів, наданні інформації про їх результати чи в їх державній реєстрації.

Стаття 322. Незаконна організація або утримання місць для вживання одурманюючих засобів

Незаконна організація або утримання місць для вживання з метою одурманюваннялікарськихтаіншихзасобів, щонеєнаркотичнимиабопсихотропними чи їх аналогами, а також надання приміщень з такою метою –

караються штрафом від сімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

(Стаття322 уредакціїзаконівУкраїни№270-VI від15 квітня2008 р. та№3826-VI від 6 жовтня 2011 р.)

1. Місцемвчиненняцьогозлочинуємісця(приміщення) длянезаконноговживання лікарських та інших засобів, що не є наркотичними, або психотропними чи їх аналогами з метою одурманювання осіб, які їх вживають.

Під місцями для незаконного вживання з метою одурманювання лікарських та інших засобів, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, потрібно розумітибудь-якіжиліабонежиліприміщення(будинок, квартира, казино, більярдна, лазня, гараж, горище, сарай, склад, підвал, землянка тощо), за умови, що вони визначені для використання із зазначеною метою. Як правило, однією з ознак таких місць

єїх періодичне чи систематичне відвідування споживачами. Дії, пов’язані з організацією або утриманням незаконного вживання одурманюючих засобів, поза певним приміщенням (у лісі, на пляжі), не містять ознак цього злочину. Не є таким місцем і житло сім’ї, члени якої вживають такі засоби.

Одурманюючі речовини – це засоби, що спричиняють одурманюючий ефект і не

єнаркотичними, психотропними засобами та їх аналогами, а також не є отруйними і сильнодіючими речовинами. До одурманюючих засобів відносять хлороформ, ефір, хлоротил, спиртовіекстракти рослин, щомістять алкалоїди тропановоїгрупи, барби- турато-алкогольну суміш, суміш димедролу з алкоголем тощо.

Одурманюючимизасобамиможутьбутилікарськіпрепарати, вживанняякихувеликій кількості призводить до одурманювання, речовини промислової та побутової хімії (високотоксичні лаки, фарби, розчинники, аерозолі тощо) або природні речовини, виготовлені з отруйних рослин. Ці засоби мають високу токсичність, їх вживання

676

Стаття 322

надзвичайно небезпечне для людей та може спричинити зміну психіки і поведінки людини, психічний розлад, тяжкі отруєння і навіть смерть.

2.Об’єктивна сторона цього злочину аналогічна об’єктивній стороні злочину, передбаченогост. 317 КК. Різницяутому, щозаст. 322 ККвідповідальністьнастаєлише за організацію чи утримання місць, а також надання приміщення лише для вживання (а не для виробництва чи виготовлення) одурманюючих лікарських та інших засобів.

Організація такого місця полягає у вчиненні однією чи кількома особами дій, що фактично призвели до його створення або були на це спрямовані (підшукання приміщення, готування пристроїв для вживання одурманюючих засобів, залучення клієнтів і співучасників, розроблення конспіративних заходів тощо). Організація вважається закінченою з моменту створення місць для вчинення цих дій.

Утримання зазначеного місця – це сукупність дій з підтримання його функціонування (матеріальне забезпечення, охорона, залучення іобслуговування клієнтів, здійснення конспіративних заходів тощо). Особа, яка утримує таке місце, може як володіти ним, так і користуватись на інших підставах. Утримувач місць може забезпечувати клієнтів необхідним обладнанням, інструментом, пристосуваннями тощо.

Утримання цих місць є триваючим злочином, який полягає у безперервному систематичному вчиненні такої злочинної діяльності та є закінченим злочином з момен- тувиконаннябудь-якихдійзутриманнявжествореногомісцядлявживаннялікарських чи інших засобів.

Під наданням приміщення для вживання лікарських чи інших засобів потрібно розумітизабезпеченняможливостіоднійчидекількомособамвикористатийого(приміщення) у такий спосіб хоча б один раз. Надання приміщення може полягати у дозволінезаконного вживання зазначених предметів уприміщенні, яким виннийкористується або яке перебуває в його володінні. Відповідальність настає як при систематичному, так і при разовому наданні приміщення незалежно від того, вчинено зазначені дії за плату чи безкоштовно. При цьому, на відміну від утримання, особа не здійснює функцій щодо забезпечення діяльності та підтримання такого місця, дії її обмежуються лише наданням приміщення. Злочин вважається закінченим змоменту, коли таке приміщення фактично було надане, незалежно від того, чи було воно використане з метою, зазначеною у законі.

У випадках, коли приміщення надавалося для вживання чи виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин і одночасно для вживання одурманюючих засобів, такідіїутворюютьсукупність злочинів, передбачених статтями 307 і322 КК.

Утримання місця, надання приміщення одночасно для вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та для розпусти кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених статтями 317 та 302 КК (п. 16 ППВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4).

3.Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом та обов’язковою наявністю мети – для незаконного вживання лікарських чи інших засобів з метою одурманювання.

4.Суб’єкт злочину – загальний, особа, яка досягла 16 років. У випадку, коли вчинення таких дій здійснюється службовою особою із використанням службового ста-

677

Розділ ХІІІ. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів...

новища, вчинене належить кваліфікувати за сукупністю із відповідним злочином у сфері службової діяльності.

Детальніше про зміст об’єктивних та суб’єктивних ознак цього складу злочину, а також питання кваліфікації див. коментар до ст. 317 КК.

Стаття 323. Спонукання неповнолітніх до застосування допінгу

1. Спонукання неповнолітніх до застосування допінгу – караєтьсяштрафомдоп’ятдесятинеоподатковуванихмінімумівдоходівгро-

мадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2.Та сама дія, вчинена батьком, матір’ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником або особою, на яку покладено обов’язки щодо виховання потерпілогочипіклуванняпронього, йоготренером, абоповторно, абоособою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 314, 315, 317, 324 цього Кодексу, –

карається обмеженням волі на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк.

3.Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені щодо двох чи більше осіб, або якщо вони заподіяли шкоду здоров’ю потерпілого, –

караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.

4.Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони заподіяли істотну шкоду здоров’ю потерпілого або інші тяжкі наслідки, –

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років. Примітка. Допінг– цезасобиіметоди, яківходятьдоперелікузаборонених

Антидопінговим кодексом Олімпійського руху.

(Стаття 323 в редакції Закону України № 616-VI від 1 жовтня 2008 р.)

1. Предметом цього злочину є допінг.

Згідно із Законом України «Про антидопінговий контроль у спорті» від 5 квітня 2001 р. допінг – це речовини і методи, що застосовуються для підвищення працездатності спортсменів, є потенційно небезпечними для їх здоров’я і заборонені для використання Всесвітнім антидопінговим кодексом. До заборонених речовин належать стимулятори, наркотики, анаболіки, діуретики, пептиднітагликсопротеїднігормонита їханалогитощо. Очевидно, щоціречовининалежать дорізнихфармакологічних груп, однак вони об’єднані в допінги з позицій цілей їх застосування – штучне створення фізичного стану спортсмена, сприятливого для досягнення ним спортивних цілей.

Речовини, що застосовуються як допінги, є високоактивними засобами тваринного і рослинного походження або їх синтетичними аналогами. Майже всі вони використовуються у лікарняній практиці, де їх застосування має вимушений, як правило, короткочасний характер, і здійснюється під наглядом лікаря.

678

Стаття 323

Генеральна конференція Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки та культури(ЮНЕСКО) насвоїй33-йсесії, якавідбулася18 листопада2005 р. уПарижі, прийнялаМіжнароднуконвенціюпроборотьбуздопінгомуспорті(далі– Конвенція)

(ОВУ. – 2006. – № 34 (6 верес.). – С. 54. – Ст. 2421). Конвенція була ратифікована ВРУ

3 серпня 2006 р. Згідно з Конвенцією «використання» допінгу означає застосування, пероральне введення, ін’єкцію або вживання будь-яким іншим способом будь-якої забороненоїречовиниабозабороненогометоду. Перелікзабороненихметодівтаречовин– Заборонений список – є доповненням І до Конвенції.

Всесвітнє антидопінгове агентство (ВАДА) уклало заборонений список 2006 р. Всесвітнього антидопінгового кодексу, який набрав чинності з 1 січня 2006 р., згідно

зяким допінгом визнаються перш за все субстанції та методи, заборонені у будь-який час (під час, до та поза змаганнями). До них віднесені заборонені речовини (S1 анаболічні речовини, S2 гормони та подібні до них речовини, S3 бета-2 агоністи, S4 речовини

зантиестрогенноюактивністю, S5 діуретикитаіншімаскуючіречовини) тазаборонені методи (М1 посилення перенесення кисню, М2 хімічні тафізичні маніпуляції, М3 генний допінг), речовини та методи, заборонені на змаганнях (S6 стимулятори, S7 наркотики, S8 канабіноїди, S9 глюкокортикостероїди), атакожречовини, забороненівокремих видах спорту (Р1 алкоголь, Р2 бета-блокатори), а також специфічні субстанції.

Потерпілимипривчиненніцьогозлочинуєнеповнолітні, щозаймаютьсяфізичною культуроючиспортом, тобтотакимивидамидіяльності, призайняттіякимиможливе використання допінгу.

2.Об’єктивна сторона цього злочину виражається у спонуканні неповнолітніх до застосування допінгу (як на змаганнях, так і під час особистих тренувань).

Під спонуканням слід розуміти «будь-які умисні дії (умовляння, пропозиції, поради, переконування, примушування, застосування насильства, погрози, шантаж тощо), спрямовані назбудження утакоїособибажання вживатидопінгчиспробувати це зробити хоча б один раз. Такі дії можуть полягати у даванні керівниками спортивних, культуристських чи інших товариств, клубів, груп, секцій вказівок про застосування допінгу, у погрожуванні відрахуванням у разі відмови тощо» (п. 13 ППВСУ від 27 лютого 2004 р. № 2). Якщо спосіб спонукання сам по собі створює склад самостійного злочину (спричинення тілесних ушкоджень, шахрайство та ін.), вчинене належить кваліфікувати за сукупністю злочинів.

3.Злочинвважаєтьсязакінченимзмоментуздійсненнявпливунанеповнолітнього з метою примусити його до застосування допінгу. При цьому не має значення, чи погодився неповнолітній під таким тиском на вживання допінгу. Якщо зазначені дії призвели до настання наслідків, передбачених частинами 3, 4 цієї статті, злочин вважається закінченим змоментунастання такихнаслідків. Обов’язковимтутєвстановлення причинного зв’язку між застосуванням допінгу та тяжкими наслідками. Якщо такі наслідки настали як результат примусу при спонуканні чи будь-яким іншим чином – відповідальність настає не за частинами 3, 4 ст. 323 КК, а за сукупністю частинами 1 чи 2 ст. 323 КК та відповідного злочину проти життя та здоров’я.

4.Суб’єктивнастороназлочинухарактеризуєтьсяпрямимумислом, щопоєднується, якправило, ізспеціальноюметою– примуситипотерпілогозастосуватидопінг. Увипадкунастаннятяжкихнаслідків, передбаченихчастинами3, 4 ст. 323 КК, ставленнявинно-

годонастаннятакихнаслідків повинновиражатись унеобережній формівини.

679

Розділ ХІІІ. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів...

5.Суб’єктомзлочину, передбаченого ч. 1 цієї статті, єбудь-яка особа, яка досягла 18-річного віку (пп. 3 і 4 ППВСУ від 27 лютого 2004 р. № 2). У випадку, коли вчиненнятакихдійздійснюється службовоюособоюізвикористанням службовогостановища, вчинене належить кваліфікувати за сукупністю із відповідним злочином у сфері службової діяльності.

6.Обтяжуючі обставини цього злочину передбачені ч. 2 ст. 323 КК, а саме:

вчинення дій, передбачених ч. 1 цієї статті: 1) батьком, матір’ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником або особою, на яку покладено обов’язки щодо виховання чи піклування про нього; 2) тренером; 3) повторно або 4) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 314, 315, 317 чи 324 КК.

Визначення батька, матері, вітчима, мачухи, опікуна, піклувальника абоособи, на яку покладено обов’язки щодо виховання чи піклування, визначаються СК.

Тренер – це спеціаліст з якогось виду спорту, який веде навчально-тренувальну роботу, спрямованунавихованнятавдосконалення майстерності спортсменів, розвиток їхніх функціональних можливостей.

Про зміст ознак вчинення винним дій, вказаних у ч. 1 ст. 323 КК, повторно, або особою, яка раніше скоїла один із злочинів, передбачених статтями 314, 315, 317 та 324, див. коментар до статей 32, 315 КК.

7.Особливо обтяжуючі обставини цього злочину передбачені в частинах 3 та

4 цієї статті. Ними є вчинення дій, передбачених частинами 1 або 2 цієї статті, якщо вони вчинені щодо двох або більше осіб, або якщо вони заподіяли шкоду здоров’ю потерпілого. Зміст вчинення винним дій, передбачених частинами 1 або 2 цієї статті, щодо двох чи більше осіб див. коментар до ст. 315 КК. Шкода здоров’ю потерпілого, крімістотної, – цебудь-якийрозладйогоздоров’я, крімістотного, причиннопов’язаний із схилянням неповнолітнього до застосування допінгу.

Частина 4 цієї статті передбачає обставини, які суттєво підвищують ступінь тяжкості злочину, а саме: вчинення дій, передбачених частинами 1, 2 або 3 цієї статті, якщо вони заподіяли істотну шкоду здоров’ю потерпілого або інші тяжкі наслідки. Істотною шкодою, що заподіяна здоров’ю неповнолітнього потерпілого, є заподіяння хоча б одному неповнолітньому потерпілому легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності, тілесних ушкодженьсередньоїтяжкості, аіншітяжкінаслідки– цезаподіяннятяжкихтілесних ушкоджень хоча б одному потерпілому. При цьому заподіяння смерті потребує додаткової кваліфікації за злочини проти життя особи.

Стаття 324. Схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів

Схиляннянеповнолітніх довживанняодурманюючихзасобів, щонеєнаркотичними або психотропними чи їх аналогами, –

карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.

680