NPK_do_KK_Ukrayini_T_2_Tatsiy

Стаття 314

Заволодіння обладнанням, призначеним для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів шляхом зловживання службовою особою своїм службовимстановищем. Навідмінувідпривласненнятакезаволодінняпроявляється в їх незаконному вилученні з використанням службового становища. Таке заволодіння може бути вчинене лише службовою особою і лише щодо обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів. Характерною ознакою заволодіння шляхом зловживання службовим становищем є те, що винний надає своїм діям зовнішньо законного вигляду, дає розпорядження, вказівки підлеглим, внаслідок чого вонипередаютьобладнання, призначенедлявиготовленнянаркотичнихзасобів, йому або іншим особам для протиправного їх використання.

Докладніше про визначення інших обтяжуючих обставин та момент закінчення злочину див. коментар до ст. 308 КК.

Особливообтяжуючимиобставинамицьогозлочинуєдії, передбачені частинами 1 або 2 ст. 313 КК, вчинені: 1) організованою групою або 2) з метою виготовлення особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

(провизначенняособливонебезпечнихнаркотичнихзасобів, психотропнихречовинчи їх аналогів див. п. 1 коментаря до ст. 305 КК), а також 3) розбій з метою викрадення обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, та 4) вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров’я.

Привикраденніобладнання, призначеногодлявиготовленнянаркотичнихзасобів, психотропних речовинабоїханалогів, шляхом розбоюознакитакогодіяння збігають-

сязознакамизлочинупротивласності(див. коментардостатей187, 308 КК). Уразі заподіяння при вчиненні розбою легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або короткочасну втрату працездатності, середньої тяжкості чи тяжкого (за винятком тяжкого тілесного ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого) злочин кваліфікується за ч. 3 ст. 313 КК і додаткової кваліфікації не потребує.

Про ознаки вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, поєднаного з насильством, небезпечним для життя і здоров’я потерпілого, див. коментар до статей 189, 308 КК.

Детальніше про зміст інших особливо обтяжуючих обставин цього злочину див. коментар до ст. 308 КК.

Стаття 314. Незаконне введення в організм наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

1.Незаконне введення будь-яким способом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів в організм іншої особи проти її волі –

карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

2.Тісамідії, якщовонипризвелидонаркотичноїзалежностіпотерпілогоабо вчиненіповторноабоособою, якаранішевчинилаодиніззлочинів, передбачених статтями306–312 та314–318 цьогоКодексу, абовчиненіщододвохчибільшеосіб,

651

Розділ ХІІІ. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів...

або якщо вони заподіяли середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження потерпілому, –

караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього або особи, яка перебуває в безпорадному стані, чи вагітної жінки, або якщо вони були пов’язані з введенням в організм іншої особи особливо небезпечнихнаркотичнихзасобів, психотропнихречовинабоїханалогів, атакож якщо внаслідок таких дій настала смерть потерпілого, –

караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.

1.Предметом цьогозлочинувиступають наркотичні засоби, психотропніречовини або їх аналоги, що вводяться в організм іншої особи проти її волі (про визначення наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів див. п. 1 коментаря до ст. 305 КК).

2.Об’єктивна сторона злочину полягає в незаконному введені будь-яким способом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів в організм іншої особи всупереч її волі.

Під незаконним введенням розуміють будь-які дії, спрямовані навведення ворганізм іншої особи зазначених засобів і речовин (ін’єкція, додавання в їжу, лікарські препарати, напої тощо) за відсутності права на такі дії.

Способи незаконного введення ворганізм іншої особинаркотичних засобів іпсихотропних речовин можуть бути різними, а саме: обман, примушування (психічний примус), насильство(фізичнийпримус). Лишеїхзастосуваннясвідчитьпровведення

ворганізм вказаних засобів і речовин всупереч волі іншої особи.

Психічне та фізичне насильство застосовується винним з метою подавлення волі потерпілого і може виражатися в утриманні потерпілого силоміць під час введення в його організм наркотичного засобу чи психотропної речовини шляхом ін’єкцій, залякуванняйогозастосуваннямфізичногонасильства, повідомленняйомунеправдивих відомостей чи приховування від нього певних відомостей з метою введення в його організм цих засобів або речовин.

Слід зазначити, що спосіб введення, вид наркотичного засобу чи психотропної речовини, його кількість на кваліфікацію не впливають. Ведення в організм іншої особи наркотичних засобів лікарем, хоч і всупереч волі цієї особи або без її згоди,

зметою профілактики або лікування не містить складу цього злочину.

3.Злочин вважається закінченим з моменту незаконного введення зазначених засобу чи речовин (п. 13 ППВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4).

4.Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Мотиви, якими керується винний, можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають. При заподіянні потерпілому тілесних ушкоджень середньої тяжкості чи тяжких, а також смерті кваліфікувати вчинене за ст. 314 необхідно лише у випадку, коли до настання таких наслідків встановлено необережну форму вини. У разі, якщо такі наслідки охоплювались умислом винного, вчинене слід кваліфікувати за відповідними статтями, що передбачають злочини проти життя та здоров’я особи

(статті 115, 122, 121 КК та ін.).

652

Стаття 314

5.Суб’єкт цього злочину – загальний; особа, що досягла 16-річного віку.

6.Обтяжуючі обставини цього злочину передбачені в ч. 2 ст. 314 КК, а саме:

вчинення дій, передбачених ч. 1 цієї статті: 1) якщо вони призвели до наркотичної залежності потерпілого або 2) повторно, або 3) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбаченихстаттями306–312 та314–318 цьогоКодексу, або4) щододвох чи більше осіб, або 5) якщо такі дії заподіяли середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження потерпілому.

7.За змістом ч. 2 ст. 314 КК та відповідно до ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» під психічною чи фізичною наркотичною залежністю слід розу-

міти стан особи, який характеризується хворобливою пристрастю до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, що виникла внаслідок їх незаконноговведеннявїїорганізм(п. 13 ППВСУвід26 квітня2002 р. №4). Таказалежність характеризується виникненням ряду патологічних станів внаслідок припинення вживання наркотичних засобів. Саме тому, що в результаті наркотичної залежності особа споживає все більше наркотичних засобів чи психотропних речовин і сприяє незаконному обігу таких засобів чи речовин, цей наслідок є особливо суспільно небезпечним. Вирішуючи питання про те, чи призвело до наркотичної залежності потерпілого незаконне введення йому в організм наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, слід виходити як з обставин справи, так і з висновку експерта.

8.Вчинення злочину, передбаченого ст. 314 КК, повторно передбачає незаконне введення наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів винною особою вдруге і більше разів за умови, що не спливли встановлені законом строки давності завчинення попередньоготакогодіяння (повторністьтотожнихзлочинів). Прицьому незаконневведеннявказанихзасобівчиречовинможездійснюватисьвиннимякщодо однієї особи, так і щодо різних осіб. Детальніше про ознаки повторності див. коментар до ст. 32 КК.

9.Вчинення злочину особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 306–312 та 314–318 цього Кодексу, передбачає повторність однорідних злочинів. Детальніше про ознаки такої повторності див. коментар до ст. 32 КК.

10.При вирішенні питання про кваліфікацію злочину за ознакою незаконного введення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів в організм двох чибільшеосіб(ч. 2 ст. 314 КК) потрібновраховувати, щотакідіїповинніохоплюватись єдиним злочинним наміром винного і вчинятись, як правило, в одному й тому ж місці та без значного розриву в часі. У випадках, коли зазначені засоби (речовини) було незаконновведеноворганізмдвохібільшеосібврізніпроміжкичасуіценеохоплювалосьєдинимнаміромвинного, маємісцеповторністьданогозлочину(п. 13 ППВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4).

11.При незаконному введенні наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів спричинення потерпілому середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушко-

дженьвизначаєтьсясудово-медичноюекспертизоюнапідставіПравилсудово-медич- ного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, як і у справах про злочини,

передбачені статтями 121 чи 122 КК (детальніше про ознаки заподіяння таких наслідків див. коментар до цих статей).

653

Розділ ХІІІ. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів...

Характер і тяжкість тілесних ушкоджень у цьому випадку мають визначатись не якрезультатзастосованогонасильствавзагалі, абезпосередньовідвведенихворганізм наркотичного засобу чи психотропної речовини або їх аналогів. Заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень у разі насильства з метою подолати опір потерпілого потребує додаткової кваліфікації за статтями 121 чи 122 КК.

12.Особливообтяжуючіобставиницьогозлочинупередбачені ч. 3 ст. 314 КК.

Зокрема, вчинення дій, передбачених частинами 1 або 2 цієї статті: 1) щодо неповнолітнього або 2) щодо особи, яка перебуває в безпорадному стані, або 3) щодо вагітної жінки, або 4) пов’язаних з введенням в організм іншої особи особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, або 5) внаслідок яких настала смерть потерпілого.

13.При кваліфікації дій за ознакою вчинення їх щодо неповнолітнього слід мати на увазі, що винний повинен усвідомлювати, що вчиняє насильницьку наркотизацію неповнолітнього. Цеозначає, щойомуабовідомийнеповнолітнійвікпотерпілого, або

жза обставинами справи він міг і повинен був таку обставину усвідомлювати.

14.Використання безпорадного стану потерпілого як кваліфікуюча ознака неза-

конноговведенняворганізмнаркотичнихзасобів, психотропнихречовинчиїханалогів наявнавтихвипадках, колиособазасвоїмпсихічнимабофізичнимстаномнеспроможнарозумітихарактертанаслідкивчинюванихщодонеїдійабочинитиопір(черезмалолітній вік, фізичні вади, розлад психічної діяльності, хворобливий або непритомний стан тощо). Винний повинен усвідомлювати, що потерпілий перебуває саме у безпорадному стані і при цьому не має значення, чи винний сам призвів до такого стану потерпілу особу, чи вона перебувала в безпорадному стані незалежно від його дій.

15.Така ж усвідомленість повинна мати місце і у випадках, коли насильницька

наркотизаціязастосовуєтьсядовагітноїжінки. Підвищенанебезпечністьтакихдій полягаєвтому, щовнаслідоквведенняворганізмвагітноїжінкинаркотичнихзасобів, психотропних речовин або їх аналогів може мати місце залежність народженої дитини від наркотиків.

16.Особливо небезпечні наркотичні засоби чи психотропні речовини визначені МОЗ. Про їх визначення див. п. 1 коментаря до ст. 305 КК. Для кваліфікації дій винного за ч. 3 ст. 314 КК не має значення, чи настали якісь наслідки від введення їх в організм іншої особи. Сам факт незаконного введення таких речовин в організм є достатньою підставою для кваліфікації дій винного за ч. 3 ст. 314 КК.

17.Привизначеннітакоїкваліфікуючої ознакиданогозлочину, якнастаннясмертіпотерпілого(ч. 3 ст. 314 КК), необхідно встановити, щоцесталося саме внаслідок незаконного введення в організм людини проти її волі наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. При цьому дії винного мають характеризуватися прямим умислом щодонасильницького введення ворганізм людинизазначених засобів чи речовин і необережністю щодо настання смерті. Вони повністю охоплюються ч. 3 ст. 314 КК і додаткової кваліфікації за ст. 119 КК не потребують.

Якщожумиселвинногобувспрямованийнапозбавленняпотерпілогожиття, злочинні дії підлягають кваліфікації зач. 1 абовідповідними пунктами ч. 2 ст. 115 тач. 2 чи ч. 3 ст. 314 (п. 13 ППВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4). Проведення судово-медичної експертизи в таких справах є обов’язковим.

654

Стаття 315

Стаття 315. Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

1.Схиляння певної особи до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів –

карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

2.Та сама дія, вчинена повторно або щодо двох чи більше осіб, або щодо неповнолітнього, атакожособою, якаранішевчинилаодиніззлочинів, передбачених статтями 307, 308, 310, 314, 317 цього Кодексу, –

карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.

1.Предметом цьогозлочинувиступають наркотичні засоби, психотропніречови-

ни або їх аналоги (їх визначення див. у п. 1 коментаря до ст. 305 КК).

2.Об’єктивнастороназлочинупроявляєтьсявсхиляннідовживаннянаркотичних засобів, психотропнихречовинабоїханалогів. Підсхиляннямдовживаннянаркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів потрібно розуміти будь-які умисні ненасильницькі дії винного, спрямовані на збудження в іншої особи бажання вжити цізасоби або речовини хоча бодинраз(п. 12 ППВСУ від 27 лютого2004 р. №2). Цей злочин передбачає особливий вид підбурювання, причому воно може бути як одноразовим, так і багаторазовим. Схиляння може бути вчинене тільки у формі активної дії і тільки щодо конкретної особи. Способи схиляння можуть бути різними: умовляння, пропозиція, надання порад, прохання, лестощі, примушування, переконання, залякування, підкуп, обіцянка винагороди або іншої вигоди, погроза припинити шлюбні або дружні відносини, особистий приклад тощо. Перераховані дії можуть виражатися словесно, у конклюдентних діях, у письмовій формі, з використанням техніки тощо.

Якщо при схилянні до вживання наркотичних засобів особа ще й збувала їх або брала участь в їх викраданні, незаконному виробництві, виготовленні, придбанні, зберіганні, перевезенні або пересиланні з метою збуту або без такої мети, її дії належитькваліфікувати засукупністю злочинів, передбачених статтями 315 і307, 308 або

309 КК.

При кваліфікації вчиненого слід розрізняти схиляння до вживання наркотичних засобівтадеякіформиїхзбуту(наприклад, пригощанняоднієюцигаркоюізгашишем

змотивів зробити «приємність» знайомому є саме схилянням до вживання наркотичних засобів, а не збутом – див. коментар до ст. 307 КК).

Вжити– означаєприйнятивсебе, ввестиворганізмбудь-якимспособом. Зазмістом ст. 315 КК дії, передбачені у ній, означають збудження бажання у потерпілої особи вжити такі засоби добровільно. У випадку, коли введення цих засобів в організм потерпілого відбувається проти його волі, вчинене належить кваліфікувати за ст. 314 КК.

3.Злочин вважається закінченим з початку здійснення дій, спрямованих на те, щобзбудитивіншоїособибажаннявжитинаркотичнізасоби. Прицьомувідповідальність за такий злочин настає незалежно від наслідків схиляння, тобто незалежно від

655

Розділ ХІІІ. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів...

того, вжила інша особа наркотичний засіб, психотропну речовину або їх аналог чи відмовилася це зробити (п. 14 ППВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4).

4.Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і наявністю спеціальної мети – викликати у потерпілого бажання вжити наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги.

5.Суб’єкт злочину – загальний; особа, яка досягла 16-річного віку, а за ч. 2 за ознакою вчинення злочину щодо неповнолітнього – яка досягла 18 років (пп. 3 і 4 ППВСУ від 27 лютого 2004 р. № 2).

6.Обтяжуючими обставинами цього злочину за ч. 2 ст. 315 КК є вчинення дій,

передбачених ч. 1 цієї статті: 1) повторно або 2) відносно двох чи більше осіб, або

3)щодо неповнолітнього, або 4) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, перед-

бачених статтями 307, 308, 310, 314, 317 КК.

7.Про визначення повторності вчинення даного злочину (повторність тотожних злочинів) див. ст. 32 КК і коментар до неї.

8.Про вчинення особою одного із злочинів, передбачених статтями 307, 308, 310, 314, 317 КК (повторність однорідних злочинів більш детально див. коментар до ст. 32 КК).

9.Дії винного, спрямовані на збудження бажання вжити наркотичний засіб, психотропну речовину або їх аналог у двох осіб і більше, кваліфікуються за ч. 2

ст. 315 КК тоді, коли вони охоплювались єдиним наміром винного і вчинялись, як правило, в одному і тому ж місці без значного розриву у часі.

10.Схиляння до вживання наркотичних засобів або психотропних речовин чи їх аналогів неповнолітнього охоплюється ч. 2 ст. 315 КК і додаткової кваліфікації за ст. 304 КК не потребує.

Дії особи, яка поряд зі схилянням неповнолітнього до вживання наркотичних засобів, психотропнихречовин абоїханалогів залучала йогодоучасті ворганізації або утриманні місця для їх вживання, виробництва чи виготовлення, підлягають кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 317 і ч. 2 ст. 315 КК.

Стаття 316. Незаконне публічне вживання наркотичних засобів

1.Публічне або вчинене групою осіб незаконне вживання наркотичних засобівумісцях, щопризначенідляпроведеннянавчальних, спортивнихікультурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян –

караєтьсяобмеженнямволінастрокдочотирьохроківабопозбавленнямволі на строк до трьох років.

2.Ті самі дії, вчинені повторно або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 310, 314, 315, 317, 318 цього Кодексу, –

караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

1.Предметом цього злочину є наркотичні засоби (їх визначення див. у п. 1 коментаря до ст. 305 КК).

2.Об’єктивна сторона злочину характеризується діями, які полягають у публічномуабогруповомунезаконномувживаннінаркотичнихзасобівумісцях, щопризна-

656

Стаття 316

ченідляпроведеннянавчальних, спортивнихікультурнихзаходів, абовіншихмісцях масового перебування громадян.

За змістом ст. 316 КК відповідальність за вчинення передбачених нею діянь настає: для однієї особи – за наявності двох обов’язкових ознак, а саме: 1) вживання наркотиків у місцях масового перебування громадян та 2) вживання їх публічно. Отже, обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього діяння при вчиненні його однією особою є обстановка – публічність вживання. Під незаконним публічним вживанням наркотичних засобів слід розуміти вживання їх відкритим (очевидним для інших осіб) способом. Це може бути ін’єкція наркотичної рідини, куріння гашишу, крепу, опію, вживання макової соломки тощо (п. 15 ППВСУ від

26 квітня 2002 р. № 4).

Длявідповідальностізавживаннянаркотичнихзасобівгрупоюосібобов’язковою є лише одна ознака: вживання наркотиків у місцях масового перебування громадян. Прицьомунемаєзначення, вживалиїїучасники наркотикиприіншихособахчизаїх відсутності. Для кваліфікації також не має значення, уживали учасники групи наркотичні засоби послідовно чи одночасно.

Отже, обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього злочину є місце його вчинення. Так, місцямимасовогоперебуваннягромадянвизнаютьсяшколи, училища, технікуми, коледжі, вищінавчальнізаклади, стадіони, кінотеатри, театри, дискоклуби та інші подібні заклади. Під іншими місцями масового перебування громадян маються на увазі вокзали, пристані, пляжі, парки, дитячі майданчики, підземні переходи, вулиці, площі тощо.

3.Злочин вважається закінченим з моменту вживання (прийняття) наркотичного засобу, незалежно від того, чи була доведена особа до стану наркотичного сп’яніння.

4.Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

При здійсненні кваліфікації слід відмежувати злочин, передбачений ст. 316 КК, від інших складів злочинів, що мають подібні ознаки. Так, злочини, передбачені ст. 307 КК (збут наркотичних засобів), ст. 315 КК (схиляння до вживання наркотичних засобів) також можуть здійснюватись у місцях масового перебування громадян, у присутності більш ніж однієї особи та полягати у пригощанні, наприклад, цигарками з гашишем при спільному вживанні наркотиків. Розмежування тут слід проводити за спрямуванням умислу винного (винних). Якщо при вживанні наркотиків у таких місцях чи публічно винний не мав на меті збути і не збував такі засоби, а також не мав наміру схилити інших осіб чи особу до вживання наркотиків, а вживав їх, наприклад, лише задля особистого задоволення чи з метою шокувати громадськість та порушити громадський порядок, то відповідальність повинна наставати за ст. 316 КК.

5.Суб’єкт злочину – загальний; особа, яка досягла 16-річного віку.

6.Обтяжуючими обставинами цього злочину, передбаченими ч. 2 ст. 316 КК,

євчинення дій, передбачених ч. 1 цієї статті: 1) повторно (про поняття повторності тотожних злочинів див. коментар до ст. 32 КК) або 2) скоєння таких дій особою,

якаранішевчинилаодиніззлочинів, передбаченихстаттями307, 310, 314, 317 та318 КК (проранішевчиненняособоюодногоіззазначених злочинів(повторністьоднорідних злочинів) див. коментар до статей 32, 307 КК).

657

Розділ ХІІІ. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів...

Стаття 317. Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

1. Організаціяабоутриманнямісцьдлянезаконноговживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також надання приміщення з цією метою –

караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

2. Тісамідії, вчиненіповторноабозкорисливихмотивів, абогрупоюосіб, або із залученням неповнолітнього, –

караються позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна.

(Стаття 317 у редакції Закону України № 270-VI від 15 квітня 2008 р.)

1.Місцем вчинення цього злочину є місця та приміщення для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів. Про поняття наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів див. п. 1 коментаря до ст. 305 КК.

Підмісцемдлянезаконноговживання, виробництвачивиготовленнянаркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів потрібно розуміти будь-які жилі або нежилі приміщення (будинок, квартира, казино, більярдна, лазня, гараж, горище, сарай, склад, підвал, землянкатощо), заумови, щовонипризначенідлявикористанняіззазначеною метою (п. 16 ППВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4). Як правило, однією із ознак таких місць є їх періодичне чи систематичне відвідування споживачами наркотичних засобів чи психотропних речовин. Дії, пов’язані з організацією або утриманням незаконного виробництва, виготовлення чи вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів поза певним приміщенням (у лісі, на пляжі) не містять ознак цьогозлочину. Неєтакиммісцеміжитлосім’ї, члениякоївживаютьнаркотичнізасоби.

2.Об’єктивна сторона злочину характеризується вчиненням однієї з таких дій:

1)організація або 2) утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також

3)надання приміщення із цією метою.

Організація місця для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення нар-

котичних засобів, психотропних речовин полягає у вчиненні однією чи кількома особами дій, що фактично призвели до його створення або були на це спрямовані (підшукання приміщення, готування пристроїв для вживання, виробництва та виготовлення наркотиків чи психотропних речовин, залучення клієнтів і співучасників, розробленняконспіративних заходівтощо). Організація вважається закінченою змоменту створення місця для вчинення зазначених дій.

Утримання місця для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин – це сукупність дій з підтримання його функціонування (матеріальне забезпечення, охорона, залучення й обслуговування клієнтів, здійснення конспіративних заходів тощо). Особа, яка утримує таке місце, може як володіти ним, так і розпоряджатись на інших підставах. Утримувач місць

658

Стаття 317

може забезпечувати клієнтів необхідним обладнанням, інструментом, пристосуваннями, можливістю безперешкодного перебування у приміщенні в стані наркотичного сп’яніння тощо.

Утримання цих місць є триваючим злочином, який полягає у безперервному систематичному вчиненні такої злочинної діяльності, яка розпочинається з моменту виконання будь-яких дій щодо утримання вже створеного притону.

Під наданням приміщення для вживання, виробництва чи виготовлення наркотичнихзасобів, психотропних речовин чиїх аналогів потрібно розуміти забезпечення можливості одній чи декільком особам використати його в такий спосіб хоча б один раз. Наданняприміщенняможеполягатиудозволінезаконноговживання, виробництва чи виготовлення зазначених предметів у приміщенні, яким винний користується або яке перебуває в його володінні. Відповідальність настає як при систематичному, так і при разовому наданні приміщення, незалежно від того, вчинено зазначені дії за плату чи безкоштовно. При цьому, на відміну від утримання, особа не здійснює функцій щодо забезпечення діяльності та підтримання такого місця, дії її обмежуються лише наданням приміщення.

Злочин вважається закінченим з моменту, коли таке приміщення фактично було надане, незалежно від того, чи було воно використане з цією метою.

Якщо особа поряд з організацією (утриманням) місця чи наданням приміщення для незаконного вживання, виробництва або виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів викрадала ці засоби або речовини, або займалася їх незаконним виробництвом, виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням, пересиланням з метою чи без мети збуту, або збувала чи схиляла інших осіб до їх вживання, її дії необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. 317 КК і відповідно статтями 307, 308, 309, 315 КК (п. 16 ППВСУ від

26 квітня 2002 р. № 4).

Утримання місця, надання приміщення одночасно для вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та для розпусти кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених статтями 317 та 302 КК.

3.Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, що поєднуєтьсяізспеціальною метою– створитисприятливі умовидлявживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів і психотропних речовин. Якщо такі дії вчиняються з корисливих мотивів, вчинене належить кваліфікувати за ч. 2 ст. 317 КК.

4.Суб’єкт злочину – загальний; особа, яка досягла 16-річного віку, а за ч. 2 за ознакою вчинення злочину із залученням неповнолітнього – яка досягла 18 років (пп. 3 і 4 ППВСУ від 27 лютого 2004 р. № 2). У випадку, коли вчинення таких дій здійснюється службовою особою з використанням службового становища, вчинене належить кваліфікувати за сукупністю із відповідним злочином у сфері службової діяльності.

5.Обтяжуючими обставинами, передбаченими ч. 2 цього злочину, є вчинення дій, передбачених ч. 1 цієї статті: 1) повторно або 2) з корисливих мотивів, або

3)групою осіб, або 4) із залученням неповнолітнього.

6.Вчинення цього злочину повторно – це організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психо-

659

Розділ ХІІІ. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів...

тропних речовин або їх аналогів, а також надання приміщення з цією метою хоча б вдруге і за умови, що не сплинув строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за попередні дії. Якщо особа вже була засуджена за такий злочин, то злочинїївизнаєтьсявчиненимповторно, якщосудимістьособинебулазнятачипогашена

вустановленому законом порядку (більш детально див. коментар до ст. 32 КК).

7.Підкорисливимимотивамислідрозумітимотивиодержанняматеріальнихвигод (отримання грошей чи будь-якого майна або придбання права на нього, отримання певних послуг, звільнення від особистих матеріальних витрат тощо) при утриманні місцядлявживання, виробництвачивиготовленнянаркотичнихзасобів, психотропних речовин або їх аналогів (більш докладно див. коментар до п. 6 ч. 2 ст. 115 КК).

8.Група осіб – це два або більше суб’єкти злочину, передбаченого ст. 317 КК, які домовилисьузятиучастьворганізаціїабоутриманнімісцьчинаданніприміщеньдля незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Учасники такої групи можуть виконувати різні дії, наприклад, одні готувати приміщення, інші залучати клієнтів, тобто група осіб може діяти як за попередньою змовою, так і без такої.

9.Залучення неповнолітнього – це фактичне втягнення його дорослим в організаціюабоутриманнямісцьчинаданняприміщеньдлянезаконноговживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. У цьому випадку неповнолітній, що досяг 16 років, також є суб’єктом злочину

(див. коментар до ст. 304 КК).

Стаття 318. Незаконне виготовлення, підроблення, використання чи збут підроблених документів на отримання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів

1.Незаконневиготовлення, підроблення, використанняабозбутпідроблених чинезаконноодержанихдокументів, якідаютьправонаотриманнянаркотичних засобів чи психотропних речовин або прекурсорів, призначених для вироблення або виготовлення цих засобів чи речовин, –

караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

2.Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 306–317 цього Кодексу, –

караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

1. Предметом цього злочину виступають документи, на підставі яких відповідні органи відпускають наркотичні засоби та психотропні речовини або прекурсори закладам системи охорони здоров’я чи окремим громадянам (тобто це документи, які безпосередньо засвідчують таке право, наприклад, рецепт, ліцензія, доручення, накладна тощо). Стосовно інших документів, які опосередковано можуть надати право

660