NPK_do_KK_Ukrayini_T_2_Tatsiy

Стаття 289

ст. 278 КК). Таке насильство має бути продиктоване метою заволодіння або утримання транспортногозасобуіспрямованесаменаце. Вономожезастосовуватисьякщодоособи, увіданніабопідохороноюякоїперебуваєтранспортнийзасіб, такіщодоіншихосіб, які можутьперешкодитизаволодіннюним. Прицьомунасильницькенезаконнезаволодіння чужимтранспортнимзасобомнеобхідновважати закінченим незмоментузастосування насильства, а з моменту, коли винний вчинив протиправне вилучення транспортного засобу, тобтоколиповністювиконанооб’єктивнусторонузлочину.

18.Незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене з проникненням у при-

міщення чи інше сховище, передбачене ч. 2 ст. 289 КК.

Проникнення – це протиправне вторгнення у приміщення чи інше сховище для вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом. Воно може бути скоєне таємно або відкрито, шляхом обману або зловживання довірою, із застосуванням психічного чи фізичногонасильства абобезнього, зподоланнямпевнихперешкодчибезперешкодно.

19.Приміщення – це будівля або споруда, призначена або використовувана для розміщення транспортних засобів (може бути тимчасовим чи постійним, стаціонарним чи пересувним). Інше сховище – це будь-яке місце або пристрій, які призначені або пристосовані для постійного чи тимчасового зберігання транспортних засобів, мають охорону абопристосування, щоперешкоджаютьпроникненнювних, таненалежатьдоприміщень.

20.Проникнення має бути протиправним. Тому ця кваліфікуюча ознака не може ставитисяувинуособам, якімаютьдоступувідповіднеприміщеннячиіншесховище завдяки своєму службовому становищу або характеру виконуваної ними роботи.

21.Незаконнезаволодіннятранспортнимзасобом, вчиненезпроникненнямуприміщеннячиіншесховище, вважаєтьсязакінченимзмоменту, коливиннийперемістив транспортний засіб за межі відповідного приміщення чи сховища. У випадках так званого «подвійного проникнення», коли спочатку винний проникає у сховище, а потімуприміщенняабонавпаки, злочинслідвизнаватизакінченимзтогомоменту, коли транспортний засіб був виведений не лише з приміщення, а й із іншого сховища, на території якого воно розташоване (або навпаки).

22.Завдання злочином значної чи великої матеріальної шкоди є кваліфікуючими ознаками, передбаченими частинами 2, 3 ст. 289 КК відповідно. Згідно з п. 3 приміткидоцієїстаттіматеріальнушкодуслідвизнаватизначноювразізаподіянняреальних збитків на суму від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, авеликою– уразізаподіянняреальнихзбитківнасумупонаддвістіп’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

23.Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК і п. 17 ППВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 р. № 14 реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, що вона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Якщо транспортний засіб не зазнав ніяких пошкоджень унаслідок незаконного заволодіння, його технічний стан не погіршився і відновлення він не потребує або сума відповідних витрат менша від зазначеної у п. 3 примітки до ст. 289 КК, така кваліфікуюча ознака, як заподіяння значної або великої шкоди, відсутня.

571

Розділ ХІ. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту

Увипадках, колиособазнищилатранспортнийзасіб, якимнезаконнозаволоділа, чи призвела до такого стану, що він повністю втратив свою цінність і його вже не можна використовувати за прямим призначенням, розмір реальних збитків дорівнює вартості транспортного засобу на день учинення злочину. Таким же чином треба вирішувати це питання, якщо транспортний засіб після незаконного заволодіння не знайдено.

Уразіпошкодженнявнаслідокдійвинноїособиокремихдеталей, вузлів, агрегатів транспортного засобу розмір реальних збитків необхідно визначати виходячи з вартості запасних частин і відновлювального ремонту.

24. Частина3 ст. 289 ККпередбачаєтакожкваліфікуючуознакувчиненнязлочину організованою групою (про поняття та ознаки організованої групи див. коментар до ст. 28 КК).

25. Участині 4 ст. 289 ККпередбачено спеціальний вид звільнення від криміналь-

ної відповідальності за незаконне заволодіння транспортним засобом. Таке звільнення є імперативним та безумовним і пов’язане з позитивною посткримінальною поведінкою винного. Умовизвільнення відкримінальної відповідальності зач. 4 ст. 289

ККє такими: 1) незаконне заволодіння транспортним засобом вчинено особою вперше; 2) злочин має бути вчинений без застосування насильства до потерпілого; 3) особадобровільнозаявилапровчиненийзлочинправоохоронниморганам; 4) транспортний засіб має бути добровільно ним повернуто власнику; 5) особа добровільно повністю відшкодувала завдані збитки.

26. У випадках, коли особа незаконно заволоділа транспортним засобом і речами, що там знаходились, відповідальність за наявністю всіх необхідних ознак наставатиме за сукупністю злочинів (незаконне заволодіння транспортним засобом і викрадення чужого майна).

27. Якщоприкеруванні транспортнимзасобом, якимособанезаконнозаволоділа, нею було порушено правила дорожнього руху, внаслідок чого сталася смерть потерпілого або спричинення йому тяжких чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень, то відповідальність настає за сукупністю злочинів (статті 286 і 289 КК).

28. За сукупністю злочинів особа нестиме кримінальну відповідальність і у випадках, коли при насильницькому незаконному заволодінні транспортним засобом спричинено смерть потерпілому (статті 115 і 289 КК).

Стаття 290. Знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу

Знищення, підробка або заміна ідентифікаційного номера, номерів двигуна, шасі або кузова, або заміна без дозволу відповідних органів номерної панелі з ідентифікаційним номером транспортного засобу –

караються штрафом від ста п’ятдесяти до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

(Стаття 290 у редакції Закону України № 586-VI від 24 вересня 2008 р.)

572

Стаття 291

1.Безпосереднімоб’єктомцьогозлочинуєсуспільнівідносини, якізабезпечують порядокреєстрації транспортнихзасобів, вірогідність номерівїхніхосновнихчастин

іагрегатів.

2.Предметомзлочинуєкузов, двигун, шасічиномернапанель, наякихзаводським способом зроблені позначення номерів. При реєстрації транспортних засобів у технічнийпаспортзаносятьсяціномери, завдякичомуцізасобиможутьбутиідентифіковані.

3.Небезпечність цього злочину виражається в тому, що знищення, підробка або замінаномерівпозбавляєможливостіідентифікуватитранспортнийзасіб. Цевсвоючергу перешкоджає розкриттюзлочинів, утомучислівикрадення транспортнихзасобівтощо.

4.З об’єктивної сторони злочин виражається у знищенні, підробці або заміні ідентифікаційногономерадвигуна, шасіабокузова, абозамініномерноїпанелізідентифікаційним номером.

5.При знищенні номера з агрегату зникають всі цифри або букви, а при його підробці змінюється одна або кілька цифр або букв. Злочин є закінченим з моменту вчинення вказаних у диспозиції статті дій.

6.Суб’єктивна сторона злочину – прямий умисел.

7.Суб’єктом злочину є особа, яка досягла 16-річного віку.

Стаття 291. Порушення чинних на транспорті правил

Порушення чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, а також правил, норм і стандартів виготовлення, переобладнання, ремонту транспортних засобів, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, –

карається штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходівгромадянабовиправнимироботаминастрокдодвохроків, абообмеженнямволінастрокдоп’ятироків, абопозбавленнямволінастрокдоп’ятироків.

(Стаття 291 у редакції Закону України № 586-VI від 24 вересня 2008 р.)

1.Суспільна небезпечність цього злочину виражається в тому, що на всіх видах механічноготранспортустворюютьсянеобхідніумовидлязабезпечення порядкуізахистужиттяіздоров’ялюдей, якікористуютьсятранспортнимипослугами. Унаслідок порушення чинних на транспорті правил гинуть люди, матеріальні цінності тощо,

узв’язку з чим і встановлена кримінальна відповідальність за ці діяння.

2.Об’єктивна сторона цього злочину характеризується трьома ознаками: а) діянням; б) наслідками; в) причинним зв’язком між діянням і наслідками.

3.Діяння виражається в порушенні чинних на транспорті правил. Диспозиція цієї статті є бланкетною. Тому при вирішенні питання про кримінальну відповідальність потрібно звертатися до різних правил, статутів, інструкцій, які діють на всіх видах транспорту. При звинуваченні потрібно посилатись на конкретні норми, параграфи, статті, якібулипорушеніпривчиненніцьогодіяння. Найбільшпоширенимивсудовій практиці є такі порушення: проїзд через залізничну колію транспортних засобів у невстановлених для цього місцях, невиконання вимог при випасі або прогоні тварин біля аеропортів, залізничних колій, автомобільних доріг, перехід вулиць у невстанов-

573

Розділ ХІ. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту

лених місцях або на червоне світло світлофора, самовільне відчинення дверей у поїздах, автобусах, трамваях і тролейбусах, невиконання ПДР велосипедистами та водіями гужового транспорту тощо.

4.Порушенняправилможутьдопускатисяпривиготовленнітранспортнихзасобів, окремих частин і механізмів. При виконанні таких робіт можуть використовуватись запасні частини інших транспортних засобів. Такі частини іноді не відповідають технічним вимогам швидкості руху, не витримують певної ваги, у зв’язку з чим можуть виникати аварії під час їх експлуатації.

5.Певнінормиістандартиневиконуютьсяпідчасремонтутранспортнихзасобів, заміни окремих вузлів та агрегатів. У процесі експлуатації таких транспортних засобів під впливом динамічних навантажень, дії природних факторів, незадовільного стану дорожнього покриття (вибоїни, тріщини, просадка дороги, хвилястість тощо) окремі вузли і агрегати виходять із ладу, що призводить до аварій і катастроф.

6.Наслідками цього злочину є загибель людей або інші тяжкі наслідки. Для кримінальної відповідальності досить загибелі хоча б однієї людини. До інших тяжких наслідків слід відносити спричинення потерпілому тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень, великої матеріальної шкоди (ВВСУ. – 2002. – № 6. – С. 17).

7.Між діянням і наслідками повинен бути встановлений причинний зв’язок. Для встановлення причинного зв’язку в суді нерідко призначаються експертизи.

8.Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується психічним ставленням особи до вчиненого ним діяння і його наслідків. Порушення правил може бути як умисним (прямий умисел), так і необережним (злочинна недбалість). Ставлення до наслідків може полягати у необережній формі вини: злочинна самовпевненість або злочинна недбалість. У цілому цей злочин є необережним, оскільки суб’єктивну сторону цього діяння визначає психічне ставлення особи до наслідків.

9.Суб’єктом злочину можуть бути пасажири, пішоходи, велосипедисти, погоничі і пастухи худоби, особи, які управляють човнами, байдарками і маломірними суднами, які досягли 16-річного віку.

10.Упрактиціінколивиникаєпитанняпровідмежуванняцьогозлочинувідпошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (ст. 277 КК). Порушуючи чинні на транспорті правила, особа приводить шляхи сполучення, засоби зв’язку або сигналізаціїунепридатнийдляексплуатаціїстан. Наприклад, припереїздічереззалізничнуколію

уневстановленому місці трактором, комбайном, грейдером або при виконанні різних робіт. Відмежуванняпроводитьсязахарактеромвини. Пошкодженняшляхівсполучення і транспортних засобів вчинюється тільки умисно. При порушенні чинних на транспорті правил пошкодження засобів транспорту відбувається тільки з необережності.

Стаття 292. Пошкодження об’єктів магістральних або промислових нафто-, газо-, конденсатопроводів та нафтопродуктопроводів

1. Пошкодження чи руйнування магістральних або промислових нафто-, газо-, конденсатопроводів чи нафтопродуктопроводів, відводів від них, технологічно пов’язаних з ними об’єктів, споруд, засобів обліку, автоматики, телемеханіки,

574

Стаття 292

зв’язку, сигналізації, а також незаконне втручання в роботу технологічного обладнання, якщо ці дії призвели до порушення нормальної роботи зазначених трубопроводів або створили небезпеку для життя людей, –

караються штрафом від ста до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадянабовиправнимироботаминастрокдодвохроків, абообмеженнямволі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

2.Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також загальнонебезпечним способом, –

караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

3.Дії, передбаченічастинамипершоюабодругоюцієїстатті, якщовониспричинили загибель людей, інші нещасні випадки з людьми або призвели до аварії, пожежі, значного забруднення довкілля чи інших тяжких наслідків, або вчинені організованою групою, –

караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.

(Стаття 292 у редакції Закону України № 4838-VI від 24 травня 2012 р.)

1.Суспільнанебезпечністьцьогозлочинувиражаєтьсявтому, щоприпошкодженніоб’єктівмагістральних, промисловихтаіншихвиробничихтрубопроводівстворюється загроза настання тяжких наслідків. Це викликає загибель людей, матеріальних цінностей, спричинення тілесних ушкоджень. Це може викликати катастрофічні наслідки для екології, рослинного і тваринного світу. Крім того, такі діяння порушують нормальну роботу самого трубопроводу, що викликає негативні наслідки для інших галузей господарської діяльності.

2.Предметомцьогозлочинуємагістральні абопромисловінафто-, газо-, конденсатопроводитанафтопродуктопроводи, відводивідних, атакожтехнологічнопов’язані

зними об’єкти, споруди, засоби обліку, автоматики, телемеханіки, зв’язку, сигналізації. Указані елементи виконуютьрізні технічні функції, мають конструктивні особливості. Але з точки зору кримінального права вони є однаковими, тому що, по-перше, усі вони забезпечують нормальне функціонування складної технічної системи, подруге, вони мають бути придатними для експлуатації і виконувати свої функції залежно від призначення. Тому устрої і елементи цього виду транспорту, які є непридатнимидляфункціонуванняабоневключенівсистемуцихтрубопроводів, неможуть бути віднесені до предмета цього злочину.

3.Неєпредметом цьогозлочинутрубопроводи, які неналежать домагістральних чи промислових, а також водопроводи, аміакопроводи, каналізаційні і меліоративні мережі тощо.

4.Об’єктивна сторона цього злочину виражається в: а) діях; б) суспільно небезпечних наслідках; в) причинному зв’язку між ними.

5.Дії особи виражаються в пошкодженні або руйнуванні вказаних предметів, а також у незаконному втручанні в роботу технологічного обладнання.

6.Пошкодження – це протиправний вплив на предмет, що виводить із ладу окремі ділянки трубопроводу, споруди на них, засоби зв’язку, сигналізації, автоматики, телемеханікитощо, якізабезпечуютьнормальнефункціонуваннятрубопроводу, внаслідокчого вонистаютьнепридатними дляексплуатації відповіднодосвоїхцільовихпризначень.

575

Розділ ХІ. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту

7.Руйнування – це протиправний вплив на об’єкт магістрального чи промислового трубопроводу шляхом порушення його цілісності і структури, унаслідок чого технічна систематрубопроводустаєнепридатноюдляексплуатації. Зруйнованимиможутьбути лишевідносноокреміустрої, агрегати, вузли, якітехнологічнопов’язанізтрубопроводом. Сам трубопровід, який простягається інколи на сотні кілометрів, не може бути зруйнований, він може бути лише пошкоджений. Зруйнований об’єкт цього виду транспорту підлягає заміні, а пошкоджений може бути відремонтований, відновлений шляхом ремонту, заміни окремих його частин і механізмів. Слід мати на увазі, що і при пошкодженні, і при руйнуванні трубопровід стає непридатним для експлуатації.

8.Незаконне втручання в роботу технологічного обладнання – це проникнення до системи трубопроводів і вчинення дій, які змінюють режим роботи самих трубопроводів, відводів від них, технологічно пов’язаних з ними об’єктів, споруд, засобів обліку, автоматики, телемеханіки, зв’язку чи сигналізації, або повністю чи частково припиняють їх роботу, без дозволу власника або уповноважених ним осіб, а так само вплив на роботу системи трубопроводів за допомогою різних технічних пристроїв, здатних зашкодити її належному функціонуванню.

9.Наслідками злочину є порушення нормальної роботи трубопроводу або створення небезпеки для життя людей.

10.Порушення нормальної роботи магістрального або промислового трубопроводу виражається в повному або частковому припиненні подачі газу, конденсату, пально-мас- тильнихтаіншихматеріалів якнавсьомутрубопроводі, такінаокремихйогоділянках.

11.Створення небезпеки для життя людей є своєрідним наслідком цього зло-

чину. Така небезпека створюється внаслідок пошкодження, зруйнування предмета злочинуабонезаконноговтручаннявроботутехнологічногообладнання. Утехнічній системімагістральногочипромисловоготрубопроводувідбуваютьсяпевнізміни(витікання газу, конденсату чи пально-мастильних матеріалів) і створюється реальна можливістьнастаннявибуху, пожежічиіншихтяжкихнаслідків, тобтовисокийступінь імовірності їхнього настання. Ці зміни в технічній системі транспорту порушують нормальнеїїфункціонування, чимзаподіюєтьсяшкодаоб’єктузлочину. Цянебезпека (загроза) виступаєіякознаказлочинногодіяння, іяксуспільнонебезпечнийнаслідок. Ці зміни в технічній системі трубопроводу мають бути зафіксовані.

12.Між діями особи і вказаними наслідками повинен бути встановлений причинний зв’язок. Для вирішення цього питання потрібно призначати експертизу.

13.Суб’єктивна сторона цього злочину має складний характер, що визначається складністю його об’єктивної сторони. На відміну від КК 1960 р., де в диспозиції говорилось про умисний характер дій, у чинному законодавстві нічого не зазначається про форму вини стосовно пошкодження чи руйнування предмета посягання, а також незаконного втручання в роботу технологічного обладнання. Це означає, що дії мо-

жуть бути вчинені як умисно, так і через необережність. Ставлення до наслідків цього злочину може полягати в будь-якій формі вини.

14.Що стосується мотивів і мети вчинення цього злочину, то вони можуть бути різні і на кваліфікацію не впливають. Проте якщо пошкодження магістральних чи промисловихтрубопроводіввчиненозметоюослабленнядержави, товідповідальність настає за ст. 113 КК («Диверсія»).

15.Суб’єктом злочину може бути особа, яка досягла 16-річного віку.

576

Стаття 292

16.Повторність означає, що особа вчинила цей злочин другий раз. Значення не має, чи була судима особа за перший злочин. Якщо була судима, то судимість не повинна бути знята або погашена. Якщо не була судима, то не повинні минути строки давності притягнення до кримінальної відповідальності.

17.Вчинення злочинузапопередньоюзмовоюгрупоюосібмаємісцетоді, колидві

ібільшеособивчинюютьзлочинспільнимидіями. Попереднійзговірозначає, щовони заздалегідь, до початку пошкодження або руйнування предмета злочину домовились про вчинення цих дій разом.

18.Загальнонебезпечний спосіб як кваліфікуюча обставина передбачена ч. 2 ст. 292 КК, має місце у випадках, коли пошкодження або руйнування предмета здійснюється шляхомвибуху, підпалу, затоплення, щозначнопідвищуєсуспільнунебезпекузлочину.

19.У частині 3 ст. 292 КК передбачені особливо кваліфікуючі обставини.

20.Загибель людей означає настання смерті хоча б однієї людини. Ставлення до наслідківувиглядісмертіпотерпілогополягаєлишеунеобережнійформівини. Якщо буде встановлено умисел до настання смерті, то відповідальність настає і за ст. 115 КК («Умисне вбивство»).

21.Інші нещасні випадки злюдьмимають місце тоді, колипотерпілому спричинені тяжкі або середньої тяжкості тілесні ушкодження.

22.Аваріянамагістральномучипромисловомутрубопроводі– цеподія, якавиклика-

ла витікання газу, конденсату, нафти або нафтопродуктів та інших матеріалів, поломку обладнання, устаткуваннятощо, щоспричинилопризупиненняподачівказанихречовин.

23.Пожежа, якасталасявнаслідокпошкодженнятрубопроводуівитіканнягазу, палив- но-мастильних та інших горючих матеріалів, може бути викликана різними факторами.

24.Значне забруднення довкілля визначається з урахуванням розміру збитків, заподіяних природному середовищу (земля, ліси, водоймища, рослинний та тваринний світ), атакожтого, чипризвелозабрудненнядозахворюваннялюдей, знищеннятварин чи рослин, на якій площі відбулося забруднення, у тому числі слід враховувати збитки, пов’язані з витратами, необхідними для ліквідації наслідків забруднення.

25.Іншітяжкінаслідки– цеможутьбутиотруєннялюдейчитварин, матеріальна шкода, яка спричинена при витіканні газу, конденсату, нафтопродуктів, а також збитки, які спричиняються громадянам, суб’єктам господарської діяльності внаслідок припинення подачі вказаних матеріалів.

26.Під організованою групою слід розуміти стійке об’єднання трьох або більше осіб, якіспеціальноорганізувалисядлявчиненняцьогозлочинуспільнимидіями. Така група має розроблений і затверджений всіма учасниками групи план злочинної діяльності. У групі розподілені функції між її членами, є організатор (керівник) групи, існують загальні правила поведінки та дисципліни. Така діяльність, як правило, прикриваєтьсясиламичленівгрупиабозадопомогоюсторонніхосіб, утомучислііпредставниками правоохоронних органів.

27.Якщо пошкодження трубопроводу поєднане з викраденням газу, конденсату, нафтичинафтопродуктів, тоскоєнеповиннокваліфікуватисязасукупністюзлочинів, передбачених статтями 292 і 185 КК («Крадіжка»).

28.Пошкодження об’єктів магістральних чи промислових трубопроводів при

вчиненніхуліганськихдійтакожкваліфікуєтьсязасукупністюзлочинів, передбачених статтями 292 і 296 («Хуліганство»).

577

Розділ ХІ. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту

РОЗДІЛ ХII

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА МОРАЛЬНОСТІ

Стаття 293. Групове порушення громадського порядку

Організація групових дій, що призвели до грубого порушення громадського порядкуабосуттєвогопорушенняроботитранспорту, підприємства, установичи організації, а також активна участь у таких діях –

караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

1.Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що зазначені дії призводять до грубого порушення громадського порядку або суттєвого порушення роботи транспорту, підприємства, установи чи організації. Від них потерпають суспільні відносини, що забезпечують обстановку нормального спокою і поведінку громадян,

урізних сферах соціального спілкування.

2.З об’єктивної сторони злочин полягає в організації групових дій, що призвели до зазначених у законі наслідків, або в активній участі у вчиненні таких дій.

3.Під організацією групових дій слід розуміти як підготовку чи безпосереднє створення групи, так і організацію вчинення таких дій або керівництво ними.

Організація – це вияв дійової ініціативи, підготовка до вчинення цього злочину, залученняучасниківтакихдій, розподілобов’язківміжними, розробкасценаріюїхньої поведінки, безпосереднє керівництво діями групи тощо.

Активна участь полягає в особистій, значній за характером чи обсягом участі

увчиненнітакихдій. Прикладомможутьбутизакликидовчиненнязазначених удиспозиціїдій, показчипоясненняіншимучасникам, яктребадіяти, дії, вчиненівсупереч вимогам представників влади, непокора їхнім розпорядженням, створення значних перешкоддлянормальноїроботипідприємств, установ, організацій, блокуванняруху транспорту тощо.

4.Груповими визнаються дії значної кількості людей, які своїми спільними діями грубо порушують громадський порядок або суттєво порушують роботу транспорту, підприємства, установи чи організації.

5.Цей злочин вважається закінченим, якщо такі дії спричинили грубе порушення громадськогопорядкуабосуттєвепорушенняроботитранспорту, підприємства, установичиорганізації. Грубимслідвизнаватитакепорушеннягромадськогопорядку, яке заподіяло останньому істотної шкоди, порушило норми чи правила поведінки й обстановкусуспільногоспокою, щозначноускладнилинормальнуроботучивідпочинок людей. При цьому слід враховувати місце, час вчинення діяння, кількість учасників, характерітяжкістьнаслідків, кількістьпотерпілихтаін. Суттєвимнеобхідновважа-

578

Стаття 294

ти таке порушення, яке істотно змінило функціонування будь-якого виду транспорту, підприємства, установи чи організації. Це може бути дезорганізація їх роботи, суттєвепорушенняграфіка роботи, зривчизупинення назначний проміжок часувиробничого процесу тощо. Однак ці дії не супроводжуються погромами, підпалами, насильством над людьми й іншими діями підвищеної небезпеки, що завжди має місце при вчиненні масових заворушень.

6.Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Особа усвідомлює суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачає можливість грубого порушення громадського порядку або суттєвого порушення роботи транспорту, підприємства, установи чи організації і бажає цього. Слід зазначити, що мотиви вчинення такого діяння можуть бути різними, крім хуліганських. Тому відсутність мотивів, що виражають явну неповагу до суспільства, відрізняє злочин, передбачений ст. 293 КК, від хуліганства, вчиненого групою осіб, для якого такі мотиви обов’язкові (ч. 2

ст. 296 КК).

7.Суб’єкт цього злочину – спеціальний. Відповідальності підлягають тільки організатори й активні учасники, які досягли 16 років.

Стаття 294. Масові заворушення

1.Організація масових заворушень, що супроводжувалися насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, насильницьким виселенням громадян, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися як зброя, а також активна участь у масових заворушеннях –

караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

2.Ті самі дії, якщо вони призвели до загибелі людей або до інших тяжких наслідків, –

караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.

1.Суспільна небезпечність масових заворушень полягає в тому, що цей злочин

єрезультатом дій натовпу – великої кількості людей, дії яких мають характер бешкету і супроводжуються насильством над людьми, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, насильницьким виселенням громадян, опоромпредставникам владиіззастосуванням зброїабоіншихпредметів, яківикористовувалися як зброя. Підвищену суспільну небезпечність становлять дії організаторів і активних учасників масових заворушень, дії яких вирізняються агресивністю, напруженням емоцій. Вони і спричиняють значні порушення громадського порядку, завдають шкоди нормальному функціонуванню державних і громадських структур, ритмусуспільногожиття, працітаспокоюлюдей. Цідіїчастозавдаютьшкодижиттю, здоров’ю людей, різним формам власності, громадській безпеці, авторитету органів державної влади.

2.Об’єктивна сторона злочину полягає в організації масових заворушень або активній участі в них.

579

Розділ ХII. Злочини проти громадського порядку та моральності

Організація масових заворушень полягає в підбурюванні людей, які стихійно зібралися для масових виступів, насильства, погромів, підпалів, захоплення споруд, насильницького виселення громадян, знищення майна, збройного опору представникам влади. Доорганізації цьогозлочинуналежать іпровокаційні дії, атакож керуваннядіяминатовпучиокремихйогогруппривчиненнізазначенихузаконідій. Типовим способом організації масових заворушень є поширення серед натовпу неправдивої інформації, розробка сценарію дій натовпу, розподіл ролей серед активних учасників чи окремих груп масових заворушень тощо.

Активна участь – це особиста, значна за характером діяння чи обсягом участь у вчиненні будь-яких із визначених у диспозиції закону діянь.

Насильством над особою визнається завдання ударів, побоїв, катування, заподіяння будь-яких за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень одному чи багатьом потерпілим. Застосування насильства можливе і щодо представників влади, наприклад, з метою звільнення затриманого чи підсудного або вчинення самосуду над ним. При цьому застосування насильства при вчиненні самосуду само по собі утворює ознаку насильства над особою.

Вчинене під час масових заворушень вбивство або посягання на життя певної категоріїосібпотребуєкваліфікації засукупністюст. 294 ККівідповіднихстатей, що передбачають відповідальність за такі більш тяжкі злочини (статті 112, 115, 348, 379, 400, 443 КК). Погроми – це дії, поєднані зі знищенням, пошкодженням, руйнуванням громадськихспоруд, житловихтаіншихбудинків, транспортнихзасобів, іншогомайна. Підпали – це дії, що спричинили займання будинків, транспортних засобів незалежно від ступеня їх пошкодження вогнем. Знищити майно – означає зробити його непридатнимдлявикористаннязапризначенням(детальнішедив. коментардост. 194 КК). Захоплення будівель або споруд – це самовільне повне чи часткове захоплення їх натовпомабоактивнимиучасникамимасовихзаворушень. Такезахопленняможебути вчинене будь-яким способом, але воно завжди є протиправним. Насильницьке виселення громадян має місце у випадку незаконного, поєднаного із застосуванням насильства, вигнання громадян з їхніх помешкань, певного селища чи місцевості. Збройний опір – це активна фізична протидія представникові влади виконувати його повноваження, яка супроводжується застосуванням або погрозою застосування хоча боднимізучасниківмасовихзаворушеньвогнепальної, холодноїзброїчиіншихпредметів, що використовуються як зброя.

Для визнання злочину закінченим досить вчинення організатором чи активним учасником масових заворушень будь-якої із визначених у диспозиції ст. 294 КК дій.

3.Суб’єктивнасторонацьогозлочинухарактеризуєтьсяпрямимумислом. Однак умисел щодо заподіяння шкоди в результаті масових заворушень може бути і непрямим, коли учасник таких заворушень не бажає настання певного наслідку свого діяння, але свідомо допускає його настання, наприклад, пошкодження транспортного засобу при погромах. Мотиви і мета масових заворушень на кваліфікацію не впливають, але можуть бути враховані судом при призначенні покарання.

4.Суб’єктом злочину можуть бути лише організатори масових заворушень та активніїхучасники, якідосягли16-річноговіку. Однетількиперебування особивна-

580