
NPK_do_KK_Ukrayini_T_2_Tatsiy
.pdf
Стаття 281
10. У частині 3 ст. 280 КК передбачені ті самі дії, вчинені організованою групою або поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки (див. коментар до ст. 278 КК).
Стаття 281. Порушення правил повітряних польотів
1.Порушення правил безпеки польотів повітряних суден особами, які не
єпрацівникамиповітряноготранспорту, якщоцестворилонебезпекудляжиття людей або настання інших тяжких наслідків, –
карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2.Ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження або завдали великої матеріальної шкоди, –
караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
3.Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, –
караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.
(Стаття 281 у редакції Закону України № 270-VI від 15 квітня 2008 р.)
1.Суспільна небезпечність цього злочину виражається в тому, що пілоти, які не
єпрацівниками повітряного транспорту, під час польотів порушують правила і створюють загрозу для життя та здоров’я людей, настання інших тяжких наслідків.
2.До повітряних суден, на яких може бути вчинено цей злочин, належать: літаки,
вертольоти, дирижаблі, планери, які не підпорядковані військовим повітряним силам та органам цивільної авіації. Власниками цих повітряних суден можуть бути окремі фізичні або юридичні особи.
3.Об’єктивна сторона цього злочину характеризується трьома ознаками: 1) діянням (дії або бездіяльність); 2) настанням або можливістю настання суспільно небезпечних наслідків; 3) причинним зв’язком між діянням і наслідками.
4.Діяння – це дія чи бездіяльність, яка виражається у порушенні правил безпеки польотів. Ці правила можуть порушуватись під час злітання літального апарата, набрання висоти, в процесі польоту та при посадці літального апарата.
5.Диспозиція цієї статті є бланкетною. Тому для вирішення питання про порушення потрібно звернутися до відповідних нормативних актів, які регламентують виконання польотів (статути, кодекси, правила, інструкції і т. ін.). При цьому потрібно посилатися на конкретні статті, пункти, параграфи вказаних нормативних актів, які були порушені.
6.Не всі допущені порушення правил польотів можуть мати ознаки складу злочину, а лише такі, які потягли за собою суспільно небезпечні наслідки. Таким наслідком, указаним у ч. 1 цієї статті, визнається створення небезпеки для життя людей або настання інших тяжких наслідків (див. коментар до ст. 276 КК).
551

Розділ ХІ. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
7.Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього злочину є причинний зв’язок між порушенням правил безпеки польотів та створенням реальної можливості настання тяжких наслідків. Для її встановлення важливе значення мають судові експертизи.
8.Суб’єктивнастороназлочинухарактеризується психічним ставленням винної особиякдофактупорушенняправилбезпеки польотів, такідонаслідків порушення. Порушенняправилможебутивчиненозпрямимумисломабозлочинноюнедбалістю. Вина стосовно наслідків може бути необережною (злочинна самовпевненість або недбалість).
9.Суб’єктомзлочинуможе бутипілотабочленекіпажу повітряногосудна, які не
єпрацівниками повітряного транспорту. За цією ознакою потрібно проводити відмежування цього злочину від порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного або повітряного транспорту (ст. 276 КК), де суб’єктом є працівник повітряного транспорту.
10.У частині 2 ст. 281 КК встановлена більш сувора відповідальність за ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості або тяжкі тілесні ушкодження або завдали великої матеріальної шкоди (див. коментар до ст. 276 КК).
11.Частина 3 ст. 281 КК встановлює відповідальність за діяння, передбачені частинами 1 або 2 цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки. Дляцьогодостатньонастаннясмертіхочабоднієїлюдини. Доіншихтяжких наслідків слід відносити тяжкі тілесні ушкодження, спричинення особливо важкої матеріальної шкоди тощо.
Стаття 282. Порушення правил використання повітряного простору
1.Порушенняправилпускуракет, проведеннявсіхвидівстрільби, вибухових робіт або вчинення інших дій у повітряному просторі, якщо це створило загрозу безпеці повітряних польотів, –
караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років.
2.Ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або завдали великої матеріальної шкоди, –
караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
3.Діяння, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей, –
караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.
1.Суспільна небезпечність цього злочину виражається в тому, що при вчиненні вказанихудиспозиціїцієїстаттідійстворюєтьсязагрозадляжиттятаздоров’ялюдей,
атакож це може перешкоджати виконанню польотів літальними апаратами, що створює загрозу безпеці повітряних польотів.
2.Об’єктивна сторона злочину характеризується трьома ознаками: а) діянням; б) наслідками; в) причинним зв’язком між діянням та наслідками.
552

Стаття 282
3.Діяння виражається в порушенні правил пуску ракет. Розрізняють сигнальні, навчальні та бойові ракети або такі, які мають інше наукове чи господарське призначення. Проведення всіх видів стрільби може здійснюватись з різних видів вогнепальної зброї як на землі, так і в повітряному просторі незалежно від того, як обладнане місце для проведення стрільби (полігон, тир і т. ін.). Проведення вибухових робіт здійснюється при будівництві тунелів, магістралей, доріг, виконанні гірничих робіт, прокладенні магістральних трубопроводів тощо.
4.Повітряний простір, про який йдеться в диспозиції цієї статті, – це частина повітряної сфери, яка знаходиться над землею або водою, у тому числі над територіальним морським простором. У повітряному просторі можуть здійснюватись різні роботиприбудівництві, монтажі, ремонтітаобслуговуваннірізногопризначеннявеж, вишок, башт, труб та інших об’єктів, які знаходяться у повітряному просторі. Для виконання цих робіт використовують вертольоти, крани, лебідки та інше устаткування. Виконання цих робіт повинно здійснюватися з дотриманням відповідних правил та узгоджуватися з усіма власниками літальних апаратів, а також іншими органами, які забезпечують управління польотами повітряних суден.
5.Диспозиціяцієїстаттієбланкетною. Виконаннявсіхвидівробітрегламентується різними нормативними актами – це правила проведення зенітних та інших видів стрільби; правила пуску різних ракет; правила проведення вибухових робіт; правила використання вертольотів при будівництві складних об’єктів тощо. Тому при вирішенні питання про притягнення до кримінальної відповідальності потрібно звертатися до вказаних та інших правил, а при мотивуванні обвинувачення потрібно посилатися на конкретні норми, статті, параграфи правил, інструкцій тощо.
6.Наслідками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 282 КК, виступає загроза безпеці повітряних польотів. Така загроза створюється внаслідок порушення правил при виконанні вказаних робіт. Це означає, що створюється реальна можливість зіткнення літальних апаратів з іншими матеріальними об’єктами в повітряному просторі при виконанніповітрянихпольотів, щоможепризвестидокатастрофи чиаваріїлітального апарата.
7.Слід мати на увазі, що при виконанні вказаних робіт може створюватись загроза для життя і здоров’я людей, які виконують ці роботи, або для сторонніх громадян. Якщоприцьомунестворюваласьзагрозабезпеціповітрянихпольотів, тоскоєнеможе кваліфікуватись за іншими статтями цього Кодексу, а не за ст. 282 КК.
8.При створенні загрози безпеці повітряних польотів в технічній системі повітряного транспорту відбуваються певні зміни, при яких існує висока імовірність настання тяжких наслідків. Ці зміни повинні фіксуватися відповідними органами. Важливим при цьому є встановлення причинного зв’язку між порушенням правил виконання вказаних робіт і створенням загрози безпеці повітряних польотів.
9.Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується психічним ставленням винноїособи дофакту порушення правилвиконання вказаних робіттанаслідків цьогопорушення. Діянняможевчинюватисязпрямимумисломабозлочинноюнедбалістю. При прямому умислі особа усвідомлює, що порушує певні правила, а також суспільну небезпечність та протиправність діяння і бажає порушити відповідні правила. При злочинній недбалості особа не усвідомлює факту порушення правил та проти-
553

Розділ ХІ. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
правності своєї поведінки, хоча за обставинами справи повинна і могла це усвідомлювати. Донаслідківцьогозлочину, втомучислііпередбачених частинами2 та3 цієї статті, можлива лише необережна форма вини (злочинна самовпевненість або недбалість). У цілому цей злочин визнається необережним.
10.Суб’єкт у цьому злочині спеціальний. Ним може бути особа, відповідальна за виконання вказаних робіт або за дотримання правил техніки безпеки на певній ділянці роботи.
11.У частині 2 ст. 282 КК передбачена відповідальність за ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або завдали великої матеріальної шкоди, а у частині третій – якщо вони спричинили за-
гибель людей (див. коментар до ст. 276 КК).
Стаття 283. Самовільне без нагальної потреби зупинення поїзда
1.Самовільнебезнагальноїпотребизупиненняпоїздастоп-краномчишляхом роз’єднанняповітряноїгальмовоїмагістраліабоіншимспособом, якщоцестворило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, –
караєтьсяштрафомдоп’ятдесятинеоподатковуванихмінімумівдоходівгромадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2.Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслід-
ки, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
1.Суспільна небезпечність цього злочину виражається в тому, що самовільне зупинення поїзда вказаними способами позаконтролем машиніста порушуєнормальне функціонуваннязалізничноготранспортуіможевикликатитяжкінаслідки– загибель людей або спричинення їм тілесних ушкоджень, інші тяжкі наслідки.
2.Цей злочин вчинюється на залізничному транспорті. Мова йде про зупинення поїзда, а не інших транспортних засобів на цьому виді транспорту. Значення для кваліфікації немає, якийпоїздзупинено– пасажирський, вантажний, далекого слідування чи приміський електричний чи дизельний.
3.З об’єктивної сторони злочин виражається в самовільному без нагальної потреби зупиненні поїзда, якщо це створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого.
4.Самовільнимвизнаєтьсятакезупиненняпоїзда, щовчиненебездозволуначальника поїзда чи кондуктора вагона, машиніста або іншого працівника залізничного транспорту. Цязупинкавчинюєтьсязавласнимбажаннямдлятого, щобзійтизпоїзда раніше, ніж це передбачено розкладом руху поїздів, або з іншим наміром, у тому числі з хуліганських мотивів.
5.Зупинення поїзда вчинюється без нагальної потреби. Виправданим може бути зупинення поїзда, якщо воно вчинено самовільно, але для затримання небезпечного зло-
554

Стаття 284
чинцячивідверненнязагрозинастаннятяжкихнаслідківчерезпожежучиіншестихійне лихо, для надання допомоги тяжко хворій людині, для відвернення катастрофи чи аварії поїзда. Відповідальність ненастає, якщоособадіялаустанікрайньоїнеобхідності.
6.Зупинення поїзда може здійснюватись стоп-краном або шляхом роз’єднання повітряної гальмової магістралі або іншим способом – наприклад, шляхом подачі сигналів зупинки, включення автоблокування або з допомогою ручного гальма чи роз’єднання автозчеплення вагонів.
7.Якщо зупинення поїзда вчинене шляхом пошкодження шляхів сполучення та транспортних засобів, то відповідальність настає за ст. 277 КК.
8.Наслідками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 283 КК, є: створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого. Загроза загибелі людей має місце тоді, коли зупинка поїзда створює реальнуможливістьнастаннясмертіхочабоднієїлюдини. Потерпілимцьогозлочинуможе бути працівник транспорту, пасажир або інша особа. До інших тяжких наслідків належать катастрофа чи аварія на залізничному транспорті, спричинення потерпілому тяжкихабосередньоїтяжкостітілеснихушкодженьабозаподіяннявеликоїматеріальної шкоди. Під шкодою, заподіяною здоров’ю потерпілого, слід розуміти спричинення легкого тілесного ушкодження одному або кільком потерпілим.
9.У частині 2 ст. 283 КК наслідками є загибель людей (смерть хоча б однієї лю-
дини) або інші тяжкі наслідки (див. п. 8 коментаря до цієї статті).
10.Між діянням та наслідками має бути встановлений причинний зв’язок.
11.Суб’єктивнастороназлочинухарактеризуєтьсяпсихічнимставленнямособи до вчиненого діяння та до його наслідків. Самовільне зупинення поїзда вчинюється
зпрямим умислом. Особа усвідомлює, що вона самовільно без нагальної потреби протиправно зупиняє поїзд і бажає вчинити такі дії. Мотив та мета самовільного без нагальної потреби зупинення поїзда можуть бути різними. Як засвідчує судова практика, частіше трапляються випадки зупинення поїзда для того, щоб вийти з поїзда, або з хуліганських мотивів. Що стосується наслідків, то вина може бути лише необережною (злочинна самовпевненість або недбалість).
12.Суб’єктом злочину є особа, яка досягла 16-річного віку.
Стаття 284. Ненадання допомоги судну та особам, що зазнали лиха
Ненадання допомоги капітаном судна в разі зіткнення з іншим судном екіпажутапасажирам останнього, атакож зустрінутим уморі абона іншому водному шляхуособам, якізазналилиха, якщовінмавможливістьнадатитакудопомогу без серйозної небезпеки для свого судна, його екіпажу і пасажирів, –
карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
1. Суспільна небезпечність цього злочину виражається в тому, що в океані, на морі або інших водних шляхах, особливо в умовах шторму, урагану, створюється
555

Розділ ХІ. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
реальна загроза судну, пасажирам, екіпажу та іншим особам, які зазнали лиха. Надання допомоги в таких умовах є дуже важливим заходом для того, щоб врятувати судно і людей від загибелі. Відповідно до Брюссельської конвенції «Про зіткнення суден та надання допомоги і спасання на морі» від 23 вересня 1910 р. капітан судна зобов’язаний надати допомогу будь-якій зустрінутій у морі особі, якій загрожує смерть.
2.З об’єктивної сторони злочин виражається в бездіяльності капітана судна. Обов’язоккапітананадаватидопомогувиникаєпризіткненнісуден, атаксамозустрінутим на морі чи іншому водному шляху особам, що зазнали лиха. Крім обов’язку капітан повинен мати можливість надати таку допомогу без серйозної небезпеки для свого судна, його екіпажу та пасажирів. У такій обстановці певний ризик є, але при вмілому проведенні заходів щодо порятунку людей від загибелі цей ризик є виправданим. Для відповідальності капітана не має значення, чи були при цьому порушені правила безпеки руху та експлуатації водного транспорту, чи є вина капітана та екіпажу судна, що зазнало лиха.
3.З іншого боку, якщо в діях капітана є ознаки порушення правил безпеки руху та експлуатації водного транспорту, то він повинен відповідати і за ст. 276 КК. Якщо
жпорушень правил не було, але судно причетне до зіткнення, і члени екіпажу та пасажири були поставлені в небезпечне для життя становище, то скоєне необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених статтями 284 та 135 КК («Залишення в небезпеці»), за умови, що капітан ухилився від надання допомоги.
4.Злочин є закінченим з моменту ухилення капітана судна від надання допомоги судну та особам, які зазнали лиха.
5.Суб’єктивна сторона злочину виражається в прямому умислі по відношенню до факту ненадання допомоги судну та особам, які зазнали лиха і потребують допомоги. Капітан розуміє, що він зобов’язаний і має можливість надати їм допомогу, але не надає її.
6.Суб’єктомзлочинуєкапітансуднаабоособа, якавиконуєйогообов’язки. Якщо капітан судна не надав допомоги, виконуючи наказ або розпорядження власника судна в межах його повноважень та в належному порядку, то він не підлягає кримінальній відповідальності за умови, що він не усвідомлював і не міг усвідомлювати злочинного характеру наказу чи розпорядження. Відповідальності за це діяння підлягає тільки особа, яка віддала злочинний наказ чи розпорядження.
Стаття 285. Неповідомлення капітаном назви свого судна при зіткненні суден
Неповідомлення капітаном судна іншому судну, що зіткнулося з ним на морі, назви і порту приписки свого судна, а також місця свого відправлення та призначення, незважаючи на наявність можливості подати ці відомості, –
караєтьсяштрафомдоп’ятдесятинеоподатковуванихмінімумівдоходівгромадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.
556

Стаття 286
1.Відповідно до вимог міжнародних конвенцій та інших нормативних актів, які діють на водному транспорті, капітани суден, які зіткнулися в морі, зобов’язані повідомляти іншому судну назву, порт приписки свого судна, а також місце свого відправленнятапризначення. Такіповідомленнядопомагаютьвстановлюватисудно, яке причетне до зіткнення, проводити роботи по врятуванню судна, його екіпажу та пасажирів, відшкодовувати збитки, які спричинені при зіткненні.
2.З об’єктивної сторони злочин виражається в бездіяльності капітана судна. Він без поважних причин не повідомляє іншому судну цих відомостей. Повідомлення може бути здійснено в будь-якій формі (усно, письмово, по радіо, телеграфом і т. д.). Повідомлення неправдивих відомостей належить розцінювати як неповідомлення.
3.Відповідальністьнастаєзаумови, щокапітансуднамавможливістьповідомити капітануіншогосуднацівідомості. Якщочерезтехнічнунесправністьзасобівзв’язку, погану видимість тощо капітан не міг передати ці відомості, то він не підлягає кримінальній відповідальності.
4.Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього злочину є місце зіткнення суден – на морських шляхах.
5.Суб’єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу. Капітан усвідомлює, щовінзобов’язанийпередати іншомусуднувказані відомості і має можливість їх передати, але не передає цю інформацію.
6.Суб’єктом злочину є капітан судна або особа, яка виконує його обов’язки.
Стаття 286. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
1.Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, якакеруєтранспортнимзасобом, щоспричинилопотерпіломусередньої тяжкості тілесне ушкодження, –
караєтьсяштрафомвіддвохсотдоп’ятисотнеоподатковуванихмінімумівдоходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням правакеруватитранспортнимизасобаминастрокдотрьохроківабобезтакого.
2.Ті самі діяння, якщо вони спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, –
караютьсяпозбавленнямволінастроквідтрьохдовосьмироківзпозбавленням правакеруватитранспортнимизасобаминастрокдотрьохроківабобезтакого.
3.Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони спричинили загибель кількох осіб, –
караютьсяпозбавленнямволінастроквідп’ятидодесятироківзпозбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Примітка. Під транспортними засобами в цій статті та статтях 287, 289 і 290 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї
ітролейбуси, атакожмотоциклитаіншімеханічнітранспортнізасоби.
(Стаття286 уредакціїзаконівУкраїни№270-VI від15 квітня2008 р. та№586-VI від 24 вересня 2008 р.)
557

Розділ ХІ. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
1.За умов технічного прогресу розвиваються всі види механічного транспорту, збільшуються потужність та швидкість руху транспортних засобів. Крім позитивних змін у роботі транспорту це викликає і негативні явища. Більш реальною стає можливість настання тяжких наслідків – загибелі чи травмування людей, знищення чи пошкодження транспортних засобів, вантажів і т. ін. Важливою умовою безпечної роботи всіх видів механічного транспорту є дотримання всіма учасниками правил безпеки руху та експлуатації транспорту. Серед усіх транспортних злочинів це посяганняєнайбільшпоширеним, узв’язкузчимкримінально-правовізаходиборотьби
зцим злочином набувають особливої актуальності.
2.У примітці до ст. 286 КК перераховані транспортні засоби, на яких може бути вчинений цей злочин. До них належать усі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші механічні транспортні засоби.
3.Серед автомобілів є вантажні і легкові, машини спеціального призначення – санітарні, пожежні, спортивні, автокрани, навантажувачі, вишки, поливальні, атакож автобуси. Трактори – це самохідні колісні машини та на гусеничному ходу, призначені для перевезення вантажів, а також виконання різноманітних робіт – сільськогосподарських, будівельних, лісових і т. ін. Інші самохідні машини призначені для будівельних, дорожніх, сільськогосподарських і інших робіт – грейдер, комбайн, бульдозер, кран, екскаватор тощо. Трамваї і тролейбуси (пасажирські, вантажні, колієукладальні, ремонтні, спеціального обслуговування) належать до міського електротранспорту, рух яких здійснюється відповідно до ПДР. Мотоцикли (дорожні, спортивні, спеціального призначення) можуть бути з боковим причепом та без нього та мають двигун з робочим об’ємом 50 куб. см і більше. До них прирівнюються моторолери, мотоколяски, триколіснітаіншітранспортнізасоби, дозволенамаксимальнамасаяких не перевищує 400 кг, а також мопеди – двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об’ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт. Інші механічнітранспортнізасоби(всюдиходи, аеросани, амфібіїтощо) згіднозпостановою КМУ № 1029 від 26 вересня 2011 р. є предметом цього злочину незалежно від робочого об’єму двигуна внутрішнього згорання. Транспортні засоби, які мають електродвигун потужністю до 3 кВт, не є предметом цього злочину.
4.Об’єктивна сторона злочину характеризується трьома ознаками: а) діянням; б) наслідками; в) причинним зв’язком між діянням і наслідками.
5.Діяння (дія чи бездіяльність) виражається в порушенні правил безпеки руху й експлуатації транспорту. Диспозиція ст. 286 КК є бланкетною. Тому при вирішенні питанняпропритягненнядокримінальної відповідальності зацієюстаттеюпотрібно звертатисядонормативнихактів, якірегламентуютьпорядокдорожньогорухутаексплуатації механічного транспорту. Основнимнормативнимактомусферізабезпечення безпеки дорожнього руху є ПДР, які затверджені Постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 р. Крім того, важливе значення має Закон України «Про дорожній рух», який було прийнято 30 червня 1993 р. При визначенні характеру порушення правил безпеки руху необхідно встановлювати, яку статтю чи пункт Правил порушила особа, що керувала транспортним засобом. На це звертає увагу ПВСУ, у п. 3 постанови «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякізлочинипротибезпекирухутаексплуатації транспорту, атакожпроадміністра-
558

Стаття 286
тивніправопорушеннянатранспорті(постанова№14 від23 грудня2005 р. // ВВСУ. – 2006. – № 1. – С. 6).
6.Порушення правил безпеки руху може виражатися в перевищенні швидкості, порушенні правил обгону, об’їзду перешкод, проїзду перехресть, правил користування світловими приборами, буксирування, а також їзди з причепом, проїзді на заборонений знак чи сигнал світлофора тощо.
7.Порушення правил експлуатації може полягати в недотриманні водієм технічних умов експлуатації, у порушенні порядку перевезення пасажирів, у неправильному завантаженні, укладанні і закріпленні вантажів, у експлуатації технічно несправних транспортних засобів і т. ін. Загальні вимоги до технічного стану транспортних засобів містить розд. 31 ПДР. За статтею 286 КК кваліфікуються лише такі порушення правил експлуатації, які пов’язані з безпекою руху транспортних засобів. Тому не можуть кваліфікуватися за цією статтею порушення правил експлуатації, що не пов’язані з безпекою руху. Це, наприклад, порушення термінів технічного обслуговування транспортних засобів або недотримання вимог при застосуванні видів пально-мастильних і інших матеріалів і т. ін. Порушення вимог законодавства про охорону праці, а також порушення правил безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних, сільськогосподарських, будівельних
іінших робіт не підпадає під ознаки ст. 286 КК.
8.Слід розрізняти транспортні засоби, які призначені тільки для перевезення вантажів і пасажирів, та інші самохідні машини (трактори, комбайни, бульдозери, грейдери тощо). Перші завжди рухаються згідно з ПДР. Інші самохідні машини можуть використовуватися для перевезення вантажів, а також для виконання різних робіт (сільськогосподарських, дорожніх, будівельних та ін.). Якщо такі машини перебувають у транспортному стані, їхній рух здійснюється відповідно до ПДР. Виконання такими машинами інших робіт у процесі руху регламентується іншими правилами та інструкціями, порушення яких за певних умов може кваліфікуватись за іншими статтями КК.
9.Відповідальність запорушенняправилбезпекирухутаексплуатації транспортних засобів настає незалежно від місця, де було допущено порушення (магістраль, шосе, вулиця, залізничний переїзд, двір, поле, територія підприємства і т. ін.)
10.Другою ознакою об’єктивної сторони є суспільно небезпечні наслідки.
Відповідальність за ст. 286 КК диференційована залежно від тяжкості наслідків, які настали. У частині 1 наслідками є середньої тяжкості тілесні ушкодження, у ч. 2 – тяжкі тілесні ушкодження або загибель потерпілого, у ч. 3 – загибель декількох осіб.
11. Інколи порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту викликає наслідки, які передбачені різними частинами ст. 286 КК. У таких випадках скоєне кваліфікуєтьсялишезатієючастиноюстатті, якапередбачаєвідповідальністьзабільш тяжкінаслідки. Приреальнійсукупностізлочинів, колималимісцедваібільшесамостійних не пов’язаних між собою порушень, які викликали самостійні наслідки, відповідальність настає за сукупністю злочинів. Якщо особа двічі порушила і в різний час правила і в кожному з цих випадків загинула людина, то скоєне повинно кваліфікуватись за ч. 2 ст. 286 КК. Якщо ж смерть двох і більше осіб є наслідком тієї самої
559

Розділ ХІ. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
транспортної пригоди, тобто одного або зв’язаних між собою кількох порушень правил, то відповідальність настає за ч. 3 ст. 286 КК.
12.Причиннийзв’язокміждіяннямінаслідками, щонастали, єобов’язковоюознакою об’єктивної сторони цього злочину. Для встановлення причинного зв’язку важливе значення має характер порушення. Інколи до таких порушень відносять: керування транспортним засобом у нетверезому стані, із непрацюючим спідометром, при відсутності у водія посвідчення на право керування транспортним засобом певної категорії і т. ін. Указані порушення не можуть бути причиною тяжких наслідків. Причиною тяжких наслідків можуть бути лише такі порушення, які створюють реальну можливість настання наслідків. Це такий стан технічної системи транспорту в конкретній дорожній обстановці, який при подальшому розвитку подій і процесів перетворюється в дійсність, тобто настають суспільно небезпечні наслідки.
13.Певні труднощі виникають, якщо декілька причин породжують одні наслідки. Це можуть бути: неправильна поведінка інших учасників дорожнього руху, особливі погодні умови, недоліки дорожнього покриття, незадовільний технічний стан транспортногозасобутощо. Утакихвипадкахпризначаютьсяекспертизи, якідопомагають встановити причинний зв’язок між порушенням правил безпеки руху та експлуатації транспорту і суспільно небезпечними наслідками.
14.Увипадках, колинаслідкиперебуваютьупричинномузв’язкузпорушеннями, які допустили двоє або більше водіїв, всі вони притягуються до кримінальної відповідальності.
15.Суб’єктивна сторона даного злочину визначається складністю об’єктивної сторони, якахарактеризується діянням, наслідками тапричиннимзв’язкомміжними.
Узв’язку з цим психічне ставлення особи слід визначати як до факту порушення правил, так і до наслідків цього порушення. Порушення правил може бути вчинене з прямим умислом або зі злочинною недбалістю. До наслідків порушення може бути тількинеобережність(злочиннасамовпевненістьабонедбалість). Уціломуцейзлочин визнається необережним.
16.Якщо буде встановлено, що спричинення смерті або тілесних ушкоджень охоплювалось умислом водія, то скоєне повинно кваліфікуватися як умисний злочин проти життя та здоров’я людини.
17.Суб’єктомзлочинуєособа, якадосягла16-річноговікутакеруєтранспортним засобом. Під час навчальної їзди в автомобілях з подвійним управлінням суб’єктом злочину є інструктор, який здійснює навчання курсанта і перебуває поруч із водієм. При притягненні до кримінальної відповідальності не має значення, чи є або відсутні у водія права на управління транспортним засобом, є водій працівником транспортного підприємства чи власником транспортного засобу тощо. На кваліфікацію також не впливає, чи має водій навички, досвід управління транспортним засобом певної категорії або в особливих умовах тощо.
18.Непідлягаютькримінальнійвідповідальності особи, якіпідбурюваливодіядо порушення правил дорожнього руху або експлуатації транспортних засобів, якщо це викликало наслідки, передбачені ст. 286 КК. Такі особи, незалежно від умисного характеру дій, не є співучасниками цього злочину, тому що він є необережним, а співучасть у таких злочинах не може мати місця.
560