NPK_do_KK_Ukrayini_T_2_Tatsiy

Стаття 27336

караєтьсявиправнимироботаминастрокдодвохроківабообмеженнямволі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, –

карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до десяти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

1.Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних виробництвах може призвестидовибухів, пожеж, пошкодженняабознищеннямайна, загибелібагатьохлюдей. Діяння, передбачене ст. 273 КК, є одним із найнебезпечніших посягань на безпеку виробництва. Основнимбезпосереднім об’єктомцьогозлочинуєсуспільнівідносини, що забезпечують безпеку вибухонебезпечних виробництв (включаючи безпеку праці).

Потерпілими від злочину, передбаченого ст. 273 КК, можуть бути «як працівники вибухонебезпечних підприємств (цехів), такісторонніособи» (п. 13 абз. 5 зазначеної Постанови).

2.Об’єктивна сторона. Зазначене у ст. 273 КК діяння має бути вчинене у визначеному місці – вибухонебезпечному підприємстві або у вибухонебезпечному цеху. До вибухонебезпечних належать підприємства або окремі цехи, що використовують, наприклад, аміак, ацетон, бензин, бутан, доменний газ, силон, метан, спирт, толуол, коксовий газ, ефір, сірководень, сірковуглець, уайт-спірит як сировину або основний продукт, або ці речовини виділяються при виробництві. Вибухонебезпечними визнаються підприємства і цехи, що виробляють вибухонебезпечні речовини, порох і боєприпаси. До вибухонебезпечних належать також деякі цехи збагачувальних і брикетних фабрик (наприклад, цех термічного сушіння, подрібнювальний і пресувальний цехи). Це може бути і хімічна лабораторія, де в результаті різноманітних дослідів утворюються вибухонебезпечні речовини. До вибухонебезпечних підприємств належать і шахти, небезпечні через можливість виділення газу (метану), або через наявність вугільного, сірчаного або сульфідного пилу, це також шахти з розробки вугільних пластів, схильних до раптових викидів вугілля і газу або ж до самозаймання копалини.

Відповідальність за ст. 273 КК може настати при вибухах речовин, що зумовили визнання підприємства (цеху) вибухонебезпечним.

Належністьпідприємства(цеху) довибухонебезпечнихвизначаєтьсянехарактером наслідків, що настали, а «категорією і класом виробництва, встановленими технологічним регламентом» (п. 11 абз. 1 зазначеноїПостанови). Цікатегорії, класи іподібні до них характеристики встановлюються проектними організаціями, міністерствами, виробничими об’єднаннями, Держгірпромнаглядом тайоготериторіальними органами і деякими іншими організаціями як для підприємства в цілому, так і для окремого його комплексу, а також для різноманітних основних (цех, ділянка, відділення) і допоміжних (склади, лабораторії) виробничих підрозділів, зовнішнього обладнання, вугільних пластів та інших об’єктів промисловості, сільськогосподарських і інших

531

Розділ Х. Злочини проти безпеки виробництва

підприємств. Діяння, що викликало вибух і заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого або загибель людей на виробництві, не віднесеному в установленому порядку до вибухонебезпечного, має кваліфікуватись як службова недбалість (ст. 367 КК), або як злочинпротибезпекипраці(статті271, 272 КК), абоякзлочинпротижиттячиздоров’я особи (статті 119, 128 КК). Тому до матеріалів кримінальних справ про злочини, передбачені ст. 273 КК, необхідно додавати копії нормативнихактів (наказів, положень, регламентів тощо) про віднесення підприємства (цеху) до певної категорії (класу)

вибухонебезпечності (див. п. 12 зазначеної Постанови).

Для встановлення змісту порушення потрібно також звертатися до спеціальних правил, щопередбачають дотримання заходів безпеки на вибухонебезпечних підприємствах (цехах) від вибухів і супутніх їм пожеж, отруєнь та інших тяжких наслідків

(див., наприклад, Інструкцію з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об’єктах, затверджену наказом МіністерствапрацітасоціальноїполітикиУкраїни№255 від5 червня2001 р. // ОВУ. – 2001. – № 27. – Ст. 1218). Зазначені правила втехнічній літературі і нормативно-тех- нічних документах іменуються правилами вибухобезпечності. Відповідно до Держстандарту 12.1.010-76 вибухобезпечність – це «стан виробничого процесу, при якому виключаєтьсяможливістьвибуху, абоувипадкуйоговиникненнявідвертаєтьсявплив на людей небезпечних і шкідливих факторів, що викликаються ним, і забезпечується зберігання матеріальних цінностей» (ГОСТ 12.1.010-76 (СТ СЭВ 3517-81). – М. : ГосстандартСССР, 1976. – С. 12). Відповіднодоцьогодлязабезпечення вибухобезпеки необхідне дотримання, по-перше, правил, спрямованих на відвернення можливості вибуху, і, по-друге, правил, призначених для захисту людей і матеріальних об’єктів від небезпечних наслідків вибуху, якщо він все ж таки трапиться.

Порушенняправил, щозабезпечуютьбезпекувиробництванавибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах, може полягати в палінні у приміщенні вибухонебезпечного цеху, користуванні відкритим вогнем у газовій (метановій) шахті, веденні робіт за відсутності належної вентиляції тощо.

Порушення на вибухонебезпечному підприємстві (у цеху) інших правил безпеки (наприклад, проохоронупраці, виконанняробітзпідвищеноюнебезпекою) немістить ознак злочину, передбаченого ст. 273 КК. У таких випадках порушення, що мали місце, слід кваліфікувати за ст. 271 або ст. 272 КК.

Значна частина вибухонебезпечних підприємств (цехів) водночас є і пожежонебезпечними. Порушення на таких вибухопожежонебезпечних виробництвах встановлених законодавством вимог пожежної безпеки може як створити загрозу загибелі людей або настання інших тяжких наслідків внаслідок можливої пожежі або вибуху, так і спричинити реальні наслідки. Тому порушення на вибухопожежонебезпечному підприємстві (у цеху) встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, якщо воно могло спричинити вибух чи пожежу або спричинило вибух, за відсутності людських жертв, інших тяжких наслідків підлягає кваліфікації за ч. 1 ст. 273 КК. Те саме діяння, якщо воно спричинило вибух і пожежу з наслідками, які не єтяжкими, кваліфікується засукупністю ч. 1 ст. 270 КК (порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки) і ч. 1 ст. 273 КК (див. п. 13 абзаців 1 та 2

зазначеної Постанови).

532

Стаття 27436

Порушення на вибухопожежонебезпечному підприємстві (у цеху) встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, якщо воно спричинило вибух і пожежу, що призвелодозагибелілюдей, майновоїшкодивособливовеликомурозміріабодоінших тяжкихнаслідків, маєкваліфікуватисязасукупністюч. 2 ст. 270 тач. 2 ст. 273 КК(див. п. 13 абз. 3 зазначеної Постанови). Те саме діяння, якщо воно спричинило пожежу зтакимижнаслідками, належитькваліфікуватизасукупністюч. 2 ст. 270 тач. 1 ст. 273

КК(див. п. 13 абз. 4 зазначеної Постанови).

3.Наслідками злочину є: створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжкихнаслідківабозаподіянняшкодиздоров’юпотерпілого(ч. 1 ст. 273 КК); загибель людей або інші тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 273 КК).

Створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків (див.

коментар до ст. 272 КК).

Шкода здоров’ю потерпілого (див. коментар до ст. 271 КК).

Загибель людей (див. коментар до ст. 271 КК).

Інші тяжкі наслідки (див. коментар до ст. 272 КК).

4.Міжпорушеннями правилбезпеки ізазначеними вст. 273 КК наслідками необхідне встановлення причинного зв’язку.

5.Суб’єктивна сторона злочину характеризується змішаною або необережною формою вини.

6.Суб’єкт – спеціальний: особа, яка зобов’язана дотримувати правил безпеки на вибухонебезпечнихпідприємствахабоувибухонебезпечнихцехах. Нимиможутьбути: громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності; службові особи (керівники підприємств, головні інженери, начальники цехів, їхні заступники, механіки, завідувачі вентиляцією, начальникиділянок, майстритощо), робітникитаслужбовцівибухонебезпечних цехів і підприємств. Сторонні для цих виробництв особи, які знаходились з дозволу (правомірно) на таких підприємствах (практиканти, працівники інших установ та організацій, екскурсанти тощо), внаслідок реальної можливості усвідомлювати особливу небезпечність таких виробництв також можуть нести відповідальність за ст. 273 КК, якщодоїхньоговідомаувстановленомупорядкубулидоведенівимогищодонеобхідності дотримання правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах.

Стаття 274. Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки

1.Порушеннянавиробництвіправилядерноїаборадіаційноїбезпекиособою, яка зобов’язана їх дотримувати, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, – караєтьсяобмеженнямволінастрокдочотирьохроківабопозбавленнямволі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися

певною діяльністю на строк до трьох років.

2.Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, –

карається позбавленням волі на строк від трьох до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на

строк до трьох років.

533

Розділ Х. Злочини проти безпеки виробництва

1.Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки можуть спричинити винятково тяжкі наслідки: людські жертви, вибухи, знищення або пошкодження атомних реакторів та інших експлуатаційних установок, радіоактивне зараження місцевості, опромінення населення. Основним безпосереднім об’єктом злочину, передбаченого ст. 274 КК, є суспільні відносини, що забезпечують ядерну або радіаційну безпеку виробництва (включаючи безпеку праці).

Ядерна безпека – це дотримання норм, правил, стандартів і умов використання ядерних матеріалів з метою забезпечення радіаційної безпеки.

Радіаційна безпека – дотримання допустимих меж радіаційного впливу на персонал, населенняідовкілля, щовстановленінормами, правиламитастандартамизядерної та радіаційної безпеки.

Потерпілими від злочину можуть бути як працівники виробництва, на якому використовуються ядерні або радіоактивні матеріали, так і особи, які не мають до такого виробництва відношення.

2.Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони є місце вчинення злочину – це виробництва, девикористовуютьсяядерніаборадіоактивніматеріали. Довиробництв, де використовуються ядерні матеріали, належать атомні станції, споруди і комплекси

зпромисловими, експериментальними і дослідницькими ядерними реакторами і ядер-

нимистендамитощо. Довиробництв, демістятьсярадіоактивніматеріали, належать,

зокрема, сховища радіоактивних відходів. Ядерними матеріалами є: уран, плутоній, торійувиглядіметалу, сплаву, хімічногоконцентрату, якийсьіншийматеріал, щомістить зазначені речовини у певній концентрації. Радіоактивні матеріали – це матеріали, здатні до самовільного поділу, що супроводжується виділенням тепла, а також альфа-,

бета- і гамма-випромінюванням (див. п. 15 абз. 1 зазначеної Постанови).

Дотриманняядерноїірадіаційноїбезпекинавиробництвірегулюєтьсязаконодав- чимийіншиминормативно-правовимиактами(див. ЗаконУкраїни«Провикористан-

ня ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 8 лютого 1995 р. № 39/95–ВР // ВВРУ. – 1995. – №12. – Ст. 81; ЗаконУкраїни«Проповодженнязрадіоактивнимивідходами» від 30 червня 1995 р. № 255/195–ВР // ВВРУ. – 1995. – № 27. – Ст. 198; Умови та правилапровадженнядіяльностізвиробництваджереліонізуючоговипромінювання, затверджені наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 20 березня 2001 р. № 111 // ОВУ. – 2001. – № 17. – Ст. 769); Загальні положення безпеки атомних станцій, затверджені наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 19 листопада 2007 р. № 162 // ОВУ. – 2008. – № 9. – Ст. 226 та ін.).

Порушеннями правил ядерної або радіаційної безпеки можуть бути: допуск до роботиосіб, якінемаютьправапрацюватинаоб’єктахатомноїенергетики, порушення фізичного захисту атомних реакторів або установок, у яких використовуються радіоактивні матеріали, тощо.

3.Наслідками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 274 КК, є: створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків (див. коментар до ст. 272 КК) або заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого (див. коментар до ст. 271 КК). Відповідно до ч. 2 ст. 274 КК – загибель людей (див. коментар до ст. 271 КК) або інші тяжкі на-

слідки (див. коментар до ст. 272 КК).

4.Міжпорушенняминавиробництвіправилядерної аборадіаційної безпеки іна-

слідками потрібно встановлювати причинний зв’язок.

534

Стаття 27536

5.Із суб’єктивної сторони злочин, що розглядається, може мати змішану або необережну форму вини.

6.Суб’єктом злочину можуть бути: громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності, службові особи, робітники та службовці, сторонні виробництву особи, які зобов’язані дотримуватися на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки.

Стаття 275. Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд

1.Порушення під час розроблення, конструювання, виготовлення чи зберіганняпромисловоїпродукціїправил, щостосуютьсябезпечногоїївикористання,

атакож порушення під час проектування чи будівництва правил, що стосуютьсябезпечноїексплуатаціїбудівельіспоруд, особою, яказобов’язанадотримувати таких правил, якщо це створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, –

караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадянабовиправнимироботаминастрокдодвохроків, абообмеженнямволі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого.

2.Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, –

караєтьсявиправнимироботаминастрокдодвохроківабообмеженнямволі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

(Стаття 275 у редакції Закону України № 4837-VI від 24 травня 2012 р.)

1. Небезпека порушень, передбачених ст. 275 КК, полягає в тому, що вони можуть спричинити під час використання продукції небезпечні для її споживача наслідки: вибух, пожежу, техногенну аварію, руйнацію будівель і споруд, що супроводжуються нещасними випадками, знищенням майна. Нормативно-правові акти про охорону праці, що містять спеціальні вимоги до виробничих будівель, споруд, устаткування, технологічних процесів, які вводяться в експлуатацію, повинні додержуватися на виробництві. «Проектуваннявиробничихоб’єктів, розробленняновихтехнологій, засобіввиробництва, засобівколективноготаіндивідуальногозахиступрацюючихповинні провадитися з урахуванням вимог щодо охорони праці. Не допускається будівництво, реконструкція, технічнепереоснащеннятощовиробничихоб’єктів, інженерних інфраструктур об’єктів соціально-культурного призначення, виготовлення і впровадженняновихдляданогопідприємстватехнологійізазначенихзасобівбезпопередньої експертизи робочого проекту або робочої документації на їх відповідність норматив- но-правовим актам з охорони праці…» (ч. 2 ст. 21 Закону України «Про охорону

535

Розділ Х. Злочини проти безпеки виробництва

праці» від21 листопада2002 р.). Введення вексплуатацію новихіреконструйованих об’єктіввиробничогоісоціально-культурногопризначення, виготовленняіпередання у виробництво зразків нових машин, механізмів, устаткування й інших засобів виробництва, впровадження нових технологій без дозволу відповідних органів забороняється. Тому «виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортнізасоби, щовводяться вдіюпіслябудівництва(виготовлення) абореконструкції, капітальногоремонтутощо, татехнологічніпроцесиповиннівідповідативимогам нормативно-правових актів з охорони праці» (ч. 1 ст. 21 зазначеного Закону). Таким же чином захищається безпека, життя і здоров’я споживачів продукції поза виробництвом – осіб, які купують індивідуальні транспортні засоби, побутову техніку, мешкають у будинках або відвідують об’єкти соціально-культурного призначення тощо. «Споживач має право на те, щоб продукція за звичайних умов її використання, зберігання і транспортування була безпечною для його життя, здоров’я, навколишнього природного середовища, а також не завдавала шкоди його майну» (абз. 1 ч. 1 ст. 14

Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 р. (в редакції За-

кону України від 1 грудня 2005 р. № 3161-IV) // ВВРУ. – 2006. – № 7. – Ст. 84). Якщо буде встановлено, що при дотриманні споживачем правил використання, збереження або транспортування продукції вона заподіює або може заподіяти шкоди його життю або здоров’ю, виробник зобов’язаний негайно припинити її виготовлення до усунення причин шкоди, а в необхідних випадках відкликати таку продукцію.

2. Основним безпосереднім об’єктом злочину, передбаченого ст. 275 КК, є сус-

пільні відносини, що забезпечують безпеку використання промислової продукції та безпеку експлуатації будівель і споруд.

Потерпілими від злочину є споживачі промислової продукції: ті, хто працює на даному або інших виробництвах; користувачі нею в побуті; особи, які працюють, проживають або іншим чином використовують будівлі та споруди.

3.З об’єктивної сторони злочин може бути спричинений порушенням правил, що убезпечують використання промислової продукції, при розробленні або конструюванні такої продукції (наприклад, серйозні прорахунки при розробці ракет-носіїв, авіаційних двигунів, турбін та ін.) або у процесі її виготовлення чи зберігання. Так, при виготовленні продукції може бути використано недоброякісні матеріали, а при її зберіганні – порушено, наприклад, вимоги температурних режимів або вологості сховищ. Крім того, з об’єктивної сторони злочин може полягати у порушенні правил безпеки при проектуванні або зведенні будівель і споруд (наприклад, помилки, допущеніприпроектуванні, абодеконструктивнівідхиленнячивідхиленнявідвстановлених технологій будівництва мостів, висотних споруд, складних перекриттів, виступаючих елементів будівель тощо).

4.До правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції,

атакож безпечної експлуатації будівель і споруд, за порушення яких передбачено кримінальну відповідальність за ст. 275 КК, належать стандарти (державні, галузеві, окремих підприємств), будівельні норми і правила, окремі рішення компетентних органів про заборону використання певних матеріалів, сировини, напівфабрикатів, акти, в яких установлено гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у готовій продукції, приписи державних інспекторів наглядових органів тощо (див. п. 17

зазначеної Постанови).

536

Стаття 27536

5.Наслідками злочину, що передбачений ч. 1 ст. 275 КК, є: створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків (див. коментар до ст. 271 КК) або заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого (див. коментар до ст. 272 КК). Відповідно до ч. 2 ст. 275 КК – загибель людей (див. коментар до ст. 271 КК) або інші тяжкі на-

слідки (див. коментар до ст. 272 КК).

6.Заподіяння шкоди у процесі створення промислової продукції внаслідок порушення правил охорони праці ст. 275 КК не охоплюється. За наявності відповідних підставтакідіїслідкваліфікуватизаст. 271 КК(див. п. 18 абз. 1 зазначеноїПостанови).

7.Між порушеннями правил, зазначеними у ст. 275 КК, і наслідками має бути встановлено причинний зв’язок.

8.Із суб’єктивної сторони аналізований злочин може мати змішану або необережну форму вини.

9.Суб’єктом злочину можуть бути: громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності, а також службові особи, конструктори, проектувальники, працівники промислового або будівельного виробництва, які зобов’язані дотримувати правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд.

10.Злочин, передбачений ст. 275 КК, слід відмежовувати від злочину, передбаченого ст. 227 КК, – випуск або реалізація недоброякісної продукції.

Предметом останнього є недоброякісна і некомплектна продукція чи товари, що випускаютьсянатоварнийринокабореалізуютьсябезпосередньоспоживачеві. Утой же час предметом злочину, передбаченого ст. 275 КК, є промислова продукція, що не відповідає вимогам, які забезпечують безпеку її використання, тобто коли при використанні такої продукції (товару) було створено реальну загрозу загибелі людей, настання інших тяжких наслідків або заподіяно шкоду здоров’ю потерпілого. У таких випадках особа, яка при розробленні, конструюванні, виготовленні або зберіганні продукції допустила порушення правил, що стосуються безпечного її використання, несе відповідальність за ч. 1 або ч. 2 ст. 275 КК. За відсутності перелічених наслідків дії особи слід кваліфікувати за ст. 227 КК (див. п. 19 зазначеної Постанови).

537

Розділ ІХ. Злочини проти громадської безпеки

РОЗДІЛ ХI

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ БЕЗПЕКИ РУХУ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТРАНСПОРТУ

Стаття 276. Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту

1.Порушенняпрацівникомзалізничного, водногоабоповітряноготранспорту правил безпеки руху або експлуатації транспорту, а також недоброякісний ремонт транспортних засобів, колій, засобів сигналізації та зв’язку, якщо це створило небезпеку для життя людей або настання інших тяжких наслідків, – караютьсявиправнимироботаминастрокдодвохроківабообмеженнямволі

на строк до трьох років.

2.Ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або заподіяли велику матеріальну шкоду, –

караються позбавленням волі на строк від двох до семи років.

3.Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей, –

караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

(Стаття 276 у редакції Закону України № 270-VI від 15 квітня 2008 р.)

1.В умовах інтенсивного розвитку транспорту зростає потужність та швидкість руху транспортних засобів, що має важливе значення для розвитку суспільства. Порушеннярізнихправилупроцесіексплуатаціїтранспортнихзасобів, неякіснийремонт таобслуговуваннятехнічнихсистемтранспортуможевикликатиаваріїтакатастрофи,

вякихгинутьлюди, матеріальніцінності. Середрізнихзаходів, спрямованихназменшення небезпечних наслідків, які можуть настати в процесі руху транспортних засобів, важливе значення мають кримінально-правові.

2.Залізничний транспорт включає всю систему залізниць відомчого підпорядкування, а також під’їзні колії, які обслуговують великі підприємства, шахти, рудники. Сюди також належить метрополітен.

3.Водний транспорт можна розподілити на морський та річковий незалежно від відомчого підпорядкування та форми власності. До нього належать пасажирські, на- уково-дослідні, риболовні, технічні, допоміжні, рятувальні, спортивні та інші судна, за винятком різного роду маломірних суден (моторні або парусні човни, байдарки, шлюпки і т. ін.).

4.До повітряного транспорту належать літальні апарати (літаки, вертольоти, дирижаблі, планери і т. ін.), які підтримуються в атмосфері завдяки взаємодії з повітрям. Літальні апарати можуть бути в розпорядженні відповідних державних органів цивільної авіації, а також інших державних, кооперативних, громадських організацій

538

Стаття 2736

(поштова, санітарна, сільськогосподарськаавіація). Крімповітрянихсуденпредметом злочину є аеропорти, аеродроми, посадкові смуги, наземне устаткування та інші засоби, які забезпечують безпеку польотів.

Не можуть визнаватися предметом цього злочину літальні апарати, керовані особами, якінеєпрацівникамиповітряноготранспорту. Відповідальністьтакихосібможе наставати за ст. 281 КК. Не належать до предмета цього злочину космічні апарати.

5.Об’єктивнастороназлочину характеризується трьома ознаками: 1) діяння (дії або бездіяльність); 2) настання або можливість настання суспільно небезпечних наслідків; 3) причинний зв’язок між діянням і наслідками.

Діяння в цьому злочині складається з таких форм: а) порушення правил безпеки руху; б) порушенняправилексплуатації; в) недоброякісний ремонттехнічних засобів указаних видів транспорту.

6.Порушення правил безпеки руху на залізничному транспорті може виявлятися

уперевищенні швидкості руху, неуважності під час виконання маневрових робіт,

уприйманні потягу на зайняту колію, у проїзді на сигнал світлофора, що забороняє рух, тощо. Наводномутранспорті– упорушенніправилпричалюванняішвартування суден, у перевищенні швидкості при підході до порту, у відсутності постійного спостереження за станом водного шляху, в неправильному розходженні із зустрічнимисуднамиіт. ін. Наповітряномутранспорті– цепорушенняправилпризаходженнінапосадку літака, недотримання встановленихмаршрутівтависотипольоту, перевищення швидкості при посадці літального апарату тощо.

7.Порушення правил експлуатації залізничного, водного та повітряного тран-

спортуполягаєвнедотриманнігабаритівпринавантаженнітазакріпленнігроміздких вантажів, уненалежномузакріпленнівантажівтаїхрозміщенні, унедотриманнівимог щодо технічного стану засобів транспорту, окремих його механізмів, споруд і обладнання, в експлуатації транспортних засобів із такими неполадками, які створюють загрозу для безпеки руху, і т. ін.

8.Недоброякісний ремонт транспортних засобів, колій, споруд на них, засобів сигналізаціїтазв’язкувиражаєтьсявтому, щопрацівниктранспорту, недотримуючись вимогрізнихтехнічнихнорм, неусуваєнеполадкивказанихзасобівтранспорту. Мова йде лише про такі механізми та обладнання, які забезпечують безпеку руху та експлуатації транспортних засобів.

9.Диспозиція цієї статті є бланкетною. Для притягнення працівника транспорту до кримінальної відповідальності потрібно встановити факт порушення відповідних правил або неналежне виконання своїх обов’язків під час ремонту та обслуговування засобівтранспорту. Враховуючиможливіособливотяжкінаслідкинацихвидахтранспорту, діяльність працівників транспорту є суворо регламентованою. При мотивуванні звинувачення мають бути посилання на конкретні статті, параграфи, пункти чиннихнавказаних видахтранспортуправил, інструкцій, наказів, які булипорушені. Слід мати на увазі, що діяльність із ремонту засобів транспорту також регламентованавідповіднимитехнічниминормами. Томунедоброякіснимслідвизнаватиякремонт, під час якого не усуваються небезпечні для руху та експлуатації дефекти засобів транспорту, так і використання для ремонту неякісних частин, механізмів, обладнання чи приладів.

539

Розділ ХІ. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту

10.Своєріднимнаслідкомцьогозлочину, передбаченим частиноюпершоюкоментованої статті, є створення небезпеки для життя людей або настання інших тяжких наслідків. Таканебезпекастворюєтьсявнаслідокпорушенняправилбезпекирухуабо експлуатації транспорту, недоброякісного ремонту засобів транспорту. У технічній системі транспорту відбуваються певні зміни і створюється реальна можливість настання тяжких наслідків, тобто високий ступінь імовірності їхнього настання. Ці зміни в технічній системі транспорту порушують нормальне її функціонування, чим заподіюється шкода об’єкту злочину. Така небезпека (загроза) виступає і як ознака злочинного діяння, і як своєрідний наслідок, пов’язаний із ним. Ці зміни в технічній системі транспорту повинні фіксуватися. Обов’язковим у таких ситуаціях є встановлення причинного зв’язку між діянням працівника транспорту і змінами, що відбулися в технічній системі транспорту.

11.Частина 2 ст. 276 КК встановлює більш сувору відповідальність за ті самі діяння, якщовониспричинилипотерпіломусередньоїтяжкостічитяжкітілесніушкодження або заподіяли велику матеріальну шкоду. При встановленні матеріальної шкоди потрібно враховувати вартість знищених чи пошкоджених транспортних засобів, вантажів, споруд на шляхах сполучення тощо.

12.Частина3 ст. 276 ККвстановлюєвідповідальністьзадіяння, якщовониспричинили загибель людей. Для цього досить настання смерті хоча б однієї людини.

13.Третьою обов’язковою ознакою об’єктивної сторони складу злочину є причинний зв’язок між діянням і наслідками, які настали. За справами цієї категорії для встановлення причинного зв’язку призначаються експертизи.

Практика свідчить, що причинний зв’язок у справах цієї категорії має свої особливості, які треба брати до уваги при його встановленні. Залізничний, водний і повітряний транспорт досить часто експлуатується у складних погодних умовах. Технічний стан засобів транспорту також не завжди знаходиться в ідеальному стані. Сприяти настанню тяжких наслідків також можуть неправомірні дії інших учасників руху. Це не виключає відповідальності цих осіб, якщо встановлені всі інші ознаки певного складу злочину.

14.Суб’єктивнасторонацьогозлочинухарактеризується психічним ставленням особи до діяння та його наслідків. Порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту, недоброякісний ремонт може вчинюватися з прямим умислом або через злочиннунедбалість. Донаслідківзлочинуможнавіднеститількинеобережнуформу вини (злочинна самовпевненість або недбалість). У цілому цей злочин вважається необережним.

15.Суб’єктом злочину може бути лише працівник залізничного, водного або повітряного транспорту, трудова діяльність якого пов’язана з рухом, експлуатацією транспортних засобів або їх ремонтом. У судовій практиці інколи виникає питання, як кваліфікувати дії робітника, слюсаря, який виконував ремонт механізмів, обладнання, засобів сигналізації або зв’язку на заводі, у майстерні, які не підпорядковані залізничному, водномучиповітряномутранспорту. Деякікриміналісти вважають, що

вцих випадках відсутні ознаки цього злочину. Думається, що при ремонті засобів транспорту за ст. 276 КК має відповідати робітник незалежно від того, є він працівником транспорту чи ні.

540