PROFESSIONAL ENGLISH

easement of way; person in possession of land or goods; to amend the law relating to wrongful interference with goods; to abolish some longstanding remedies and doctrines; result of a consensual transaction with the previous owner, for example, sale or a gift; distribution of the deceased person's property to nominated beneficiaries; to pass from one person to another independently of the consent of the property owner; to create or transfer the interest; to have a valid title; to purport to create several interests wholly or partially inconsistent with each other; nature of legal regulation; to make the leasehold an important form of landholding in urban areas; modern law of landlord and tenant; to dominate the law of contract and the law of property in the 19th century; consumer protection legislation.

4. Find English equivalents of the following words, word

combinations and expressions in the text:

Основна відмінність в системах загального права; бути такими ж важливими; вживати (використовувати ) традиційну термінологію; класифікувати принципи (норми) майнового права; коли це стосується рухомого майна, поєднаного з нерухомим; рухоме майно, що поєднується з землею чи розміщене на землі; майнове право, що успадковується, на матеріальний об’єкт (стосовно нерухомості); речове право, що успадковується, на нематеріальний об’єкт (стосовно нерухомості); концепція (поняття) власності; не допустити громадських заворушень; правопорушник; мати право діяти проти когось; бути спроможним довести своє переважне (обгрунтоване) право щоб зробити щось; зазіхати на власність; найпоширеніший спосіб отримати право власності; розпорядження через заповіт; отримувати (здобувати) право власності згідно довірчої власності; бути створеним (заснованим) власником майна заради когось; померти, не склавши заповіту; збанкрутіти, стати неплатоспроможним (фінансово неспроможним); виконання судового вироку (рішення суду); в результаті шахрайства чи помилки; претендувати на той самий предмет (майно); вирішувати суперечку пріоритетів; встановити (визначити), хто має більше прав (на щось); служити багатьом цілям; суди загального права, юрисдикція (практика) судів загального права; філософія невтручання; передбачати однакове право (можливість) для

договірних сторін торгуватися (домовлятися) між собою; житлове орендне право, право про оренду житла.

5. Translate the following sentences from Ukrainian into English:

1.Право власності — це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майна власником на свій розсуд і у своїх інтересах, усуненням усіх третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов'язки власника не порушувати прав та інтересів інших осіб.

2.Право користування, як і право володіння, може належати не лише власникові, а й іншим особам на підставі, зокрема, цивільноправових договорів або адміністративних актів.

3.Право розпорядження - юридична забезпечена можливість визначати юридичну чи фактичну долю майна, тобто подарувати, продати, обміняти, знищити річ та ін.

4.Цивільний кодекс України встановив, що фізична чи юридична особа, що не є власником майна, але добросовісно, відкрито, безперервно і беззаперечно володіє нерухомим майном як власним протягом 15 років або рухомим майном — протягом п'яти років, набуває права власності на це майно.

5.Виникнення права власності у набувача закон пов'язує з моментом передачі-отримання речі й отримання є початком володіння.

6.Власник може використовувати своє майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом, діяльності.

7.Користуючись майном, власник зобов'язаний не завдавати шкоди навколишньому середовищу, не порушувати прав та інтересів інших осіб, що охороняються законом, дотримуватись моральних засад суспільства.

8.Власник або безпосередньо приймає рішення про розпорядження

своїм майном, або опосередковано — через представників.

9.Власникові як уповноваженій особі протистоять усі інші особи, зобов'язані не порушувати його прав.

10.Саме сукупність прав та обов'язків робить відносини власності правовідносинами, з усіма правовими наслідками, що виникають із цього.

6. Read and translate the following text from Ukrainian into

English:

Власність — це відносини між людьми з приводу речі. З однієї сторони цих відносин — власник, який ставиться до певної речі як до своєї, з другої - невласник, всі інші особи, зобов'язані ставитися до цієї речі, як до чужої. Привласнюючи конкретну річ, власник тим самим усуває від неї всіх інших осіб, вступаючи в такий спосіб

увідносини з ними. Особа, яка є власником майна, безпосередньо впливає на це майно, спираючись на закон. Право власності безстрокове. Усі інші особи зобов'язані утримуватися від вчинення будь-яких дій, що порушують право власності. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном та право захисту від будь-якого порушення цих прав. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, в тому числі використовувати його для підприємницької діяльності. Право власності є непорушним, і держава не втручається у здійснення особою свого права власності. Випадки позбавлення права власності чи обмеження його здійснення допускаються лише на підставі Конституції України або іншого закону. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі та в порядку, встановленому законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості, крім випадків в умовах воєнного або надзвичайного стану, коли майно може бути примусово відчужено

увласника з наступним повним відшкодуванням його вартості. Всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення їхніх прав. Але здійснюючи свої права, власник зобов'язаний не порушувати права, свободи, гідність інших осіб, та інтереси суспільства, що охороняються законом, не погіршувати природу, якість землі, води, інших об'єктів природи. Власник несе тягар утримання майна, що йому належить, а також ризик випадкового знищення чи випадкового пошкодження (псування) свого майна, якщо інше не передбачено договором чи законом. Об'єктами права власності Українського народу є земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні Ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони.

UNIT 18

1. Study the vocabulary below, then read and translate the following text into Ukrainian:

Text “Space law”

Space law is an area of the law that encompasses national and international law governing activities in outer space. International lawyers have been unable to agree on a uniform definition of the term "outer space," although most lawyers agree that outer space generally begins at the lowest altitude above sea level at which objects can orbit the Earth, approximately 100 km (62 mi).

The inception of the field of space law began with the launch in October 1957 of the world's first artificial satellite, the Union of Soviet Socialist Republics' Sputnik. It was launched as part of the International Geophysical Year. Since then, space law has evolved and assumed more importance as humankind has increasingly come to use and rely on space-based resources.

Early developments

Beginning in 1957, nations began discussing systems to ensure the peaceful use of outer space. Bilateral discussions between the United States and USSR in 1958 resulted in the presentation of issues to the UN for debate. In 1959 the UN created the Committee on the Peaceful Uses of Outer Space (COPUOS). COPUOS in turn created two subcommittees, the Scientific and Technical Subcommittee and the Legal Subcommittee. The COPUOS Legal Subcommittee has been a primary forum for negotiations and discussion of international agreements relating to outer space.

Consensus

The COPUOS operates on the basis of consensus, i.e. all committee and subcommittee delegates must agree on treaty language before it can be included in the final version of a treaty, and the committees cannot place new items on their agendas unless all member nations agree. One reason that the U.N. space treaties lack definitions and are unclear in other respects, is because it is easier to achieve consensus when language and terms are vague. In recent years, the COPUOS Legal Subcommittee has been unable to achieve consensus on discussion of a new comprehensive space agreement, and it is also unlikely that the Subcommittee will be able to agree to amend the Outer Space Treaty (the 1967 Treaty on Principles Governing the Activities of States in the Exploration and Use

of Outer Space, Including the Moon and Other Celestial Bodies) in the foreseeable future. Many nations seem to believe that discussing a new space agreement or amendment of the Outer Space Treaty would be futile and time consuming, because entrenched differences regarding resource appropriation, property rights and other issues relating to commercial activity make consensus unlikely.

National law

Space law also encompasses national laws, and many countries have passed national space legislation in recent years. The Outer Space Treaty requires parties to authorize and supervise national space activities, including the activities of non-governmental entities such as commercial and non-profit organizations. The Outer Space Treaty also incorporates the UN Charter by reference, and requires parties to ensure that activities are conducted in accordance with other forms of international law such as customary international law (the custom and practice of states).

The advent of commercial space activities beyond the scope of the satellite communication, and the creation of many commercial spaceports, is leading many countries to consider how to regulate private space activities. The challenge is to regulate these activities in a manner that does not hinder or preclude investment, while still ensuring that commercial activities comply with international law. The developing nations are concerned that the space faring nations will monopolize space resources.

The future of space law

While this field of the law is still in its infancy, it is in an era of rapid change and development. Arguably the resources of space are infinite, and limited only by our ability to use them in a manner that is fair and equitable to all nations and which is environmentally ethical. If commercial space transportation becomes widely available, with substantially lower launch costs, then all countries will be able to directly reap the benefits of space resources. In that situation, it seems likely that consensus will be much easier to achieve with respect to commercial development and human settlement of outer space. High costs are not the only factor preventing the economic exploitation of space: it is argued that space should be considered as a pristine environment worthy of protection and conservation, and that the legal regime for space should further protect it from being used as a resource for Earth's needs. Debate is also focused on whether space should

continue to be legally defined as part of the “common heritage of man,” and therefore unavailable for national claims, or whether its legal definition should be changed to allow private property in space.

2. Match the words, word combinations and expression s in the left column with their Ukrainian equivalents in the right column:

3. Find the following words, word combinations and expressions in the text. Translate them into Ukrainian:

To agree on a uniform definition of the term "outer space"; altitude above sea level; to orbit the Earth; inception of the field of space law; to result in the presentation of issues to the UN for debate; to be a primary forum for negotiations and discussion of international agreements relating to outer space; to agree on treaty language; to place new items on their agendas; to amend the Outer Space Treaty in the foreseeable future; resource appropriation; to make consensus unlikely; to require parties to authorize and supervise national space activities; activities of non-governmental entities such as commercial and non-profit organizations; to be conducted in accordance with other forms of international law such as customary international law; development of many commercial spaceports; to be still in its infancy; to use them (the resources of space) in a manner that is fair and equitable to all nations and which is environmentally ethical; commercial development and human settlement of outer space; factor preventing the economic exploitation of space; pristine environment worthy of protection and conservation; to allow private property in space.

юристи - міжнародники; запуск першого в світі штучного супутника; використовувати й покладатися на космічні ресурси; двосторонні переговори між США й СРСР; діяти (працювати) на основі консенсусу; остаточний варіант договору; обговорення нового договору про космос чи внесення поправок до Договору про космос; бути марним й таким, що забирає багато часу; майнові права й інші питання, які стосуються комерційної діяльності; приймати національне законодавство про космос; звичай та практика держав; що виходить за межі супутникового зв’язку; регулювати приватну діяльність у космосі; перешкоджати чи робити інвестування неможливим; країни, що розвиваються;

монополізувати космічні ресурси; ера (епоха) швидких змін й розвитку; космічні ресурси; безмежний; значно (суттєво) менші витрати на запуск (супутників, ракет тощо); мати змогу безпосередньо отримувати право на використання космічних ресурсів; правовий режим для космоса; спільне надбання людства; недоступний (недосяжний) для вимог (претензій) держав; юридичне визначення.

5. Translate the following sentences from Ukrainian into English:

1.Дослідження та використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла, здійснюється на благо і в інтересах усіх країн, незалежно від рівня їхнього економічного чи наукового розвитку, та є досягненням усього людства.

2.Космічне право – це галузь міжнародного права, яка регулює діяльність держав у космічному просторі, й одним з головних законодавчих документів є Договір про відкритий космос, що був прийнятий у 1967 році.

3.Космічний простір, включаючи Місяць та інші небесні тіла, відкрито для дослідження і використання усіма державами без будь-якої дискримінації, на основі рівності й відповідно до міжнародного права при вільному доступі до всіх районів небесних тіл.

4.Юридичний статус космічного простору з початку космічної діяльності склався як статус міжнародного простору, тобто простору, на який не поширюється суверенітет або юрисдикція будь-якої держави.

5.Космічний простір вільний для наукових досліджень і держави сприяють та заохочують міжнародне співробітництво в таких дослідженнях.

6.Потреба міжнародного правового регулювання космічної діяльності була породжена науково-технічним прогресом, що призвів до запуску Радянським Союзом 4 жовтня 1957 року першого штучного супутника Землі, що ознаменував початок освоєння людством космічного простору.

7.Держави-учасники договору здійснюють діяльність по використанню і дослідженню космічного простору у відповідності з міжнародним правом, включаючи Устав ООН в інтересах

підтримання міжнародного миру і безпеки, і розвитку міжнародного співробітництва і взаєморозуміння.

8.Можливо, що колись будуть існувати людські поселення на інших планетах, але тільки за умови, що людство буде використовувати космічний простір лише в мирних цілях.

9.Космічний простір, включаючи Місяць та інші небесні тіла, не підлягає національному присвоєнню ані шляхом проголошення на них суверенітету, ані шляхом використання чи окупації, ані в будьякий інший спосіб.

10.Правовий режим космічного простору (практично в межах усієї

сонячної системи) також типовий для міжнародного простору.

6. Read and translate the following text from Ukrainian into

English:

Міжнародне космічне право — галузь сучасного міжнародного права, що регулює діяльність держав з дослідження і використання космічного простору, що встановлює його правовий режим. Потреба міжнародного правового регулювання космічної діяльності була породжена науково-технічним прогресом, що призвів до запуску Радянським Союзом 4 жовтня 1957 року першого штучного супутника Землі, що ознаменував початок освоєння людством космічного простору. Космічною діяльністю займається нині дуже обмежене число високорозвинених держав і держав, що володіють відповідними можливостями. Саме вони і виступають основними суб'єктами міжнародного космічного права. Але в результаті такої діяльності й у її міжнародно-правовому регулюванні зацікавлені всі держави світу, людство в цілому. Тому правове регулювання космічної діяльності із самого початку стало здійснюватися шляхом укладання, головним чином, універсальних міжнародних угод, відкритих для участі всіх держав. Основна роль у справі розроблення таких договорів належить Організації Об'єднаних Націй в особі Генеральної Асамблеї, її допоміжного органу — Комітету з використання космічного простору в мирних цілях і його підкомітету з правових питань. Як відзначалося раніше, космічний простір — це недержавна (міжнародна) територія, юридичний статус і правовий режим якої визначаються міжнародним правом. В основі правового режиму космічного простору лежать вироблені в рамках ООН або під її егідою

міжнародні універсальні договори. У їхньому числі: Договір про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла 1967 року; Конвенція про реєстрацію об'єктів, що запускаються в космічний простір, 1975 року; Угода про діяльність держав на Місяці й інших небесних тілах, 1979 року. Такими договорами є також: Угода про врятування космонавтів, повернення космонавтів і повернення об'єктів, запущених у космічний простір, 1968 року; Конвенція про міжнародну відповідальність за збитки, завдані космічними об'єктами, 1972 року. Виходячи з положень цих універсальних міжнародних угод, багато держав уклали угоди про науково-технічне співробітництво в сфері космічної діяльності, їх кількість перевищує десятки, якщо не сотні, і продовжує безупинно рости.

До числа джерел міжнародного космічного права універсального характеру належать також договори, що частково регулюють і космічну діяльність. Це, наприклад, Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, у космічному просторі і під водою, 1963 року; Конвенція про заборону воєнного або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище, 1977 року. Крім того, до джерел міжнародного космічного права належать міжнародні договори двостороннього характеру. Так, у 1963 році між СРСР і США була укладена джентльменська угода про нерозміщення в космічному просторі будь-яких об'єктів із ядерною зброєю й іншими засобами масового знищення. Загальне значення цієї угоди було підтверджено в резолюції Генеральної Асамблеї ООН 1884 (XVIII). У 1998 році Російська Федерація, СІЛА, країни, що входять у Європейське космічне агентство, Японія і Канада уклали угоду про створення міжнародної космічної станції.

UNIT 19

1. Study the vocabulary below, then read and translate the following text into Ukrainian:

Text “Law of the Sea”

Law of the Sea is the branch of international law concerned with public order at sea. Much of this law is codified in the United Nations Convention on the Law of the Sea, signed Dec. 10, 1982. The convention, described as a “constitution for the oceans,” represents an attempt to codify international law regarding territorial waters, sea-lanes, and ocean resources. It came into force in 1994 after it had been ratified by the requisite 60 countries; by the early 21st century the convention had been ratified by more than 150 countries.

According to the 1982 convention, each country’s sovereign territorial waters extend to a maximum of 12 nautical miles (22 km) beyond its coast, but foreign vessels are granted the right of innocent passage through this zone. Passage is innocent as long as a ship refrains from engaging in certain prohibited activities, including weapons testing, spying, smuggling, serious pollution, fishing, or scientific research. Where territorial waters comprise straits used for international navigation (e.g., the straits of Gibraltar, Mandeb, Hormuz, and Malacca), the navigational rights of foreign shipping are strengthened by the replacement of the regime of innocent passage by one of transit passage, which places fewer restrictions on foreign ships. A similar regime exists in major sea-lanes through the waters of archipelagos (e.g., Indonesia).

Beyond its territorial waters, every coastal country may establish an exclusive economic zone (EEZ) extending 200 nautical miles (370 km) from shore. Within the EEZ the coastal state has the right to exploit and regulate fisheries, construct artificial islands and installations, use the zone for other economic purposes (e.g., the generation of energy from waves), and regulate scientific research by foreign vessels. Otherwise, foreign vessels (and aircraft) are entitled to move freely through (and over) the zone.

With regard to the seabed beyond territorial waters, every coastal country has exclusive rights to the oil, gas, and other resources in the seabed up to 200 nautical miles from shore or to the outer edge of the continental margin, whichever is the further, subject to an overall limit of 350 nautical miles (650 km) from the coast or 100 nautical miles (185 km) beyond the 2,500-metre isobath (a line connnecting equal points of water depth). Legally, this area is known as the continental shelf, though it differs considerably from the geological definition of the continental shelf. Where the territorial waters, EEZs, or continental shelves of neighbouring countries overlap, a boundary line must be drawn by agreement to achieve an equitable solution. Many such boundaries have been agreed upon, but in some cases when the countries have been unable to reach agreement the boundary has been determined by the International Court of Justice (ICJ; e.g., the boundary between Bahrain and Qatar) or by an arbitration tribunal (e.g., the boundary between France and the United Kingdom). The most common form of boundary is an equidistance line (sometimes modified to take account of special circumstances) between the coasts concerned.

The high seas lie beyond the zones described above. The waters and airspace of this area are open to use by all countries, except for those activities prohibited by international law (e.g., the testing of nuclear weapons). The bed of the high seas is known as the International Seabed Area (also known as “the Area”), for which the 1982 convention established a separate and detailed legal regime. In its original form this regime was unacceptable to developed countries, principally because of the degree of regulation involved, and was subsequently modified extensively by a supplementary treaty (1994) to meet their concerns. Under the modified regime the minerals on the ocean floor beneath the high seas are deemed “the common heritage of mankind,” and their exploitation is administered by the International Seabed Authority (ISA). Any commercial exploration or mining of the seabed is carried out by private or state concerns, and it is regulated and licensed by the ISA. If or when commercial mining begins, a global mining enterprise would be established and afforded sites equal in size or value to those mined by private or state companies. Fees and royalties from private and state mining concerns and any profits made by the global enterprise would be distributed to developing countries. Private mining companies are

encouraged to sell their technology and technical expertise to the global enterprise and to developing countries.

On many issues the 1982 convention contains precise and detailed regulations (e.g., on innocent passage through territorial waters and the definition of the continental shelf), but on other matters (e.g., safety of shipping, pollution prevention, and fisheries conservation and management) it merely provides a framework, laying down broad principles but leaving the elaboration of rules to other treaties. Regarding the safety of shipping, detailed provisions on the safety and seaworthiness of ships, collision avoidance, and the qualification of crews are contained in several treaties adopted under the auspices of the International Maritime Organization (IMO), a specialized agency of the United Nations (UN). The IMO also has adopted strict antipollution standards for ships. Pollution of the sea from other sources is regulated by several regional treaties, most of which have been adopted under the aegis of the United Nations Environment Programme. The broad standards for fisheries conservation in and management of the EEZ (where most fishing takes place) laid out in the 1982 convention have been supplemented by nonbinding guidelines contained in the Code of Conduct for Responsible Fisheries adopted in 1995 by the UN Food and Agriculture Organization. Principles of management for high seas fishers are laid down in the UN fish stocks treaty (1995), which manages straddling and highly migratory fish stocks, and in detailed measures adopted by several regional fisheries commissions.Countries first attempt to settle any disputes stemming from the 1982 convention and its provisions through negotiations or other agreed-upon means of their choice (e.g., arbitration). If such efforts prove unsuccessful, a country may, subject to some exceptions, refer the dispute for compulsory settlement by the UN International Tribunal for the Law of the Sea (located in Hamburg, Ger.), by arbitration, or by the ICJ. Resort to these compulsory procedures has been quite limited.

2. Match the words, word combinations and expression s in the left column with their Ukrainian equivalents in the right column:

connnecting equal points of water depth); to achieve an equitable solution; to be unable to reach agreement; equidistance line between the coasts concerned; to take account of special circumstances; waters and airspace of this area; testing of nuclear weapons; any commercial exploration or mining of the seabed; to be carried out by private or state concerns; to afford sites equal in size or value; safety of shipping, pollution prevention, and fisheries conservation and management; to lay down broad principles; detailed provisions on the safety and seaworthiness of ships, collision avoidance and the qualification of crews; to be contained in several treaties adopted under the auspices of the International Maritime Organization (IMO); to be adopted under the aegis of the United Nations Environment Programme; to be supplemented by nonbinding guidelines contained in the Code of Conduct for Responsible Fisheries; to settle any disputes through negotiations or other agreed-upon means of their choice; to refer the dispute for compulsory settlement by the UN International Tribunal for the Law of the Sea by arbitration or by the ICJ.

4. Find English equivalents of the following words, word

combinations and expressions in the text:

Морське право; галузь міжнародного права; територіальні води; морські шляхи й океанські ресурси; набувати сили (чинності), вступати в силу; простягатися максимум на 12 миль; випробовування зброї; шпигунство; контрабанда; небезпечне (значне) забруднення (довкілля); наукове дослідження; правила судноплавства для іноземних суден; кожна прибережна країна; встановлювати виключну економічну зону (ВЕЗ); створювати (будувати) штучні острови й споруди; використовувати зону в економічних цілях; контролювати наукове дослідження , що проводиться іноземними суднами; мати ексклюзивні (виключні) права на нафту, газ та інші ресурси на морському дні; континентальний шельф; сусідні країни; межа, кордон; бути визначеним (встановленим) Міжнародним судом ООН чи арбітражним судом; відкрите море; міжнародний район морського дна (також відомий як „ Район”); бути значно зміненим (коригованим) додатковою угодою; корисні копалини на океанському дні; вважатися спільним надбанням людства; за виключенням тих дій, які є забороненими (незаконними) згідно з