2.Проаналізуйте взаємозв’язок понять “керівництво” і “лідерство”, дайте приклад типології керівництва і лідерства.

Керування діяльністю груп і колективів здійснюється у формі керівництва йлідерства. Ці дві форми керування мають певну подібність, що помітно вже в самій термінології. Лідерство – це соціально-психологічний процес в колективі чи групі, побудований на випливі особистого авторитету людини на поведінку їх членів . Лідер (від англ. leader - провідний) - це член групи, якому вона надає право приймати найвідповідальніші рішення, що стосуються інтересів усієї групи. Лідер - особистість авторитетна.

Керівник — високоосвічений спеціаліст з великим досвідом, постійно підвищує свій професійний і науковий рівень.

У той же час ці поняття істотно розрізняються, тому що керівник у більшій мірі виражає свої офіційні повноваження в керуванні колективом, а лідер виражає неофіційні тенденції міжособистісних відносин у групах, хоча іноді ці дві форми керування поєднуються в одній особі. Лідерство в основному пов’язане з регулюванням внутрігрупових міжособистісних відносин, що носять неофіційний характер, у той час як керівництво є засобом регулювання відносин у рамках офіційної соціальної організації; лідерство виникає й функціонує переважно стихійно, керівництво ж являє собою процес цілеспрямованої й контрольованої зверху діяльності соціальних організацій й інститутів;на відміну від лідерства, керівництво – це явище більше стабільне, менш піддане перепадам у думках і настроях членів групи;процес керівництва характеризується застосуванням більшої системи різних санкцій, чим це має місце в лідерстві; діяльність лідера протікає переважно в рамках мікроструктури малої групи, сфера ж дій керівника набагато ширше й охоплює різні рівні соціальної системи, на яких він, зокрема, представляє малу групу; лідерство є чисто психологічна характеристика поводження певних членів групи, у той час як керівництво – це переважно соціальна характеристика формальних відносин у групі, насамперед у плані розподілу ролей керування й підпорядкування.

Керівництво являє собою процес правової організації й керування спільною діяльністю членів колективу, що здійснюється керівником як представником соціального контролю й влади.

Типологія керівництва

Автократичний тип керівника.

Керівник автократичного типу прагне підпорядкувати весь колектив своїй

волі, не виносить заперечень і не прислуховується до думки інших, часто

втручається в роботу підлеглих і жорстоко контролює іх дії, вимагає

пунктуального виконання своїх вказівок.

Поява керівника - автократа нерідко пояснюється особливостями його

характеру. Здебільшого це владні люди, настирливі і уперті, пихаті і з

надмірними уявленнями про свої можливості, з непомірно розвиненим

прагненням до престижності і надлишковим потягом до зовнішніх атрибутів

влади. За темпераментом це переважно холерики, хоча не виключено, що

автократом може стати і людина іншого типу вищої нервової діяльності.

Демократичний тип керівника

Демократичний тип керівника на відміну від автократа прагне до

надання підлеглим, самостійності відповідно до їх кваліфікації, і

функцій, які вони виконують, залучає їх до таких видів діяльності, як

визначення цілей оцінка роботи /підготовка та прийняття рішень,

створює необхідні для виконання роботи передумови і

справедливо оцінює їх зусилля , з повагою ставиться до людей і

турбується про них.

Стимулюючи ініціативу знизу і підкреслюючи свою повагу до підлеглих,

він,, дає вказівки не у формі наказів, а у вигляді пропозицій, порад і

навіть прохань не тільки прислуховується до думки а й враховує її.

Ліберальний тип керівника

Ліберальний тип керівника відрізняється відсутністю розмаху в

діяльності, безініціативністю і постійним очікуванням вказівок зверху,

небажанням приймати на себе відповідальність за рішення і їх наслідки.

Керівник - ліберал мало втрачається у справи підлеглих. У взаємовідносинах з підлеглими керівник - ліберал ввічливий і

добродушний, ставиться до них з повагою, намагається допомогти у

вирішенні їх проблем. Готовий вислуховувати критику і міркування, але у

більшості випадків виявляється нездатним реалізувати висловлені йому

думки. Недостатньо вимогливий до підлеглих Не бажаючи псувати з ними

відносин, часто уникає рішучих заходів. Здатний нехтувати своїми

принципами, якщо їх додержання загрожує його популярності в очах вищих

начальників чи підлеглих.

Типи лідерства

1. Ділове лідерство. Воно характерне для груп, що виникають на основі виробничих цілей. У його основі лежать такі якості, як висока компетентність, вміння краще інших вирішувати організаційні завдання, діловий авторитет, досвід і т.п. Ділове лідерство найбільш сильно впливає на ефективність керівництва. 2. Емоційне лідерство. Воно виникає в соціально-психологічних групах на основі людських симпатій, привабливості міжособистісного спілкування. Емоційний лідер викликає у людей довіру, випромінює теплоту, вселяє впевненість, знімає психологічну напруженість, створює атмосферу психологічного комфорту. 3. Ситуативне лідерство. Строго кажучи, за своєю природою воно може бути і діловим, і емоційним. Однак його відмінною рисою є нестійкість, тимчасова обмеженість, зв'язок лише з певною ситуацією Ситуаційний лідер може повести за собою групу лише в певній ситуації, наприклад при загальної розгубленості під час пожежі.

Є й інші класифікації лідерства в залежності від типів лідера. Так, Л.І. Уманський виділяє шість типів (ролей) лідера: лідер-організатор (виконує функцію групової інтеграції); лідер-ініціатор (головує при вирішенні нових проблем, висуває ідеї); лідер-генератор емоційного настрою (домінує у формуванні настрою групи); лідер-ерудит (відрізняється просторістю знань); лідер-еталон (є центром емоційного тяжіння, відповідає ролі «зірки», служить зразком, ідеалом); лідер-майстер, умілець (спеціаліст у якомусь виді діяльності).

За стилем розрізняють такі типи лідерства:      Авторитарний. Це лідер, що вимагає монопольної влади. Він одноосібно визначає і формулює цілі та способи їх досягнення. Демократичний. Цей стиль, на думку більшості дослідників. Виявляється більш кращим. Подібні лідери зазвичай тактовним, поважні, об'єктивні у спілкуванні з членами групи. Пасивний. Такого лідера характеризує відсутність похвали, осуду. Пропозицій. Він намагається піти від відповідальності, перекладаючи її на підлеглих.

Отже,можна прослідити подібність в поняттях лідерства та керівництва,але це все ж таки різні пняття.Лідерство це більш поняття можна віднести до міжособистісних відносин в групі,а керівництво,це вже більш формальна посада і на неї не сильно вплинеш зміною настрою в групі.