- •Міністерство освіти і науки україни
- •Передмова
- •Тема 1 “Стратегія підприємства: поняття, еволюція, концепції”
- •Етапи еволюції стратегічного управління
- •Тема 2 “Місія і цілі підприємства”
- •Тема 3 “Стратегічний контекст підприємства”
- •Виробничі та конкурентні стратегії
- •Різке падіння в безвість Запізніле визнання з наступним поверненням до
- •Тема 4 “Оцінювання зовнішнього середовища підприємства”
- •Тема 5. “Аналіз стратегічного потенціалу підприємства”
- •Тема 6 “Стратегії бізнесу або глобальні конкурентні стратегії”
- •Класифікація ефектів масштабу та досвіду
- •Тема 7. “Стратегії диверсифікації діяльності підприємства”
- •Тема 8: „Стратегії зовнішнього розвитку підприємства”
- •Тема 9. «Корпоративна стратегія підприємства”
- •Система оцінки конкурентноздатності товару
- •Відділ нддкр
- •Тема 10: “Матричні методи формування корпоративних стратегій підприємств”
- •Дійні корови
- •Г Сповільнення о зростання
- •Л Насичення
- •Л Старіння
- •Тема 11. “Альтернативи у стратегічному виборі”
- •3. Оцінка альтернативних стратегій.
- •Тема 12. “ ”
- •3. Стратегії слабких підприємств.
Етапи еволюції стратегічного управління
|
Період |
Зміст концепції |
Передумови зміни концепцій |
|
1 |
2 |
3 |
|
Перша пол. 20-го ст. |
Довгострокове планування. Поява терміну “стратегія” у науці управління і початок його практичного застосування в управлінні підприємствам. |
- |
|
60 рр. |
Модель стратегічного планування “підхід від майбутнього до сьогодення”. |
Розвиток НТП, поширення меж ринків діяльності, диверсифікація. |
|
70 рр. |
Поява терміну “стратегічне управління” і початок його практичного застосування |
Кризові явища в міжнародній економіці, пошук нових факторів успіху, необхідність гнучкого реагування на зміни в зовнішньому середовищі. |
|
80 рр. |
Формування концепції стратегічного управління, стратегічна орієнтація як складова філософії підприємства. |
Проблема після кризового виникнення та зростання в умовах посилення конкуренції. |
|
Кін. 90-х рр.–поч. 21 ст. |
Концепція стратегічного підприємництва. |
Процес глобалізації, поява транснаціональних корпорацій, посилення загрози поглинання конкурентами. |
І.Ансофф зазначає, що суттєві зміни в зовнішньому середовищі спонукали підприємства, звичайно із запізненням, звертати увагу на необхідність зміни стратегії. Після того, як переорієнтація підприємства завершувалась, у центрі уваги керівництва знову поставали опетивні питання використання птенціалу нової стратегічної позиції, і так доти, поки в зовнішньому середовищі знову не відбувалися значні зміни. Тому було признано не доцільним використовувати методи довгострокового планування і в 1965 році було запропоновано модель стратегічного планування, яка передбачала постійну переробку та переоцінку початково розробленої концепції розвитку підприємства з урахуванням зовнішніх сигналів.
У 70-х рр. І. Ансоффом запропоновано термін “стратегічне управління”. Стратегічне управління це процес пов’язаний з підприємницькою діяльністю підприємства, його зростанням, відновленням, і в першу чергу, з розробленням й використанням стратегії, яка повинна керувати роботою організації. Починаючи з 1972 року стратегічне управління запровадили такі компанії, як IBM, GENERAL ELECTRIC, COCA-COLA та інші.
1.3. Предмет, об’єкт, мета та завдання стратегії підприємства
Метою стратегії підприємства є визначення та забезпечення досягнення перспективних орієнтирів підприємства, що сприяє трансформації поточного стану підприємства на бажаний стан.
Меті стратегії підприємства відповідають завдання які можна угрупувати по напрямках у відповідності до концепції:
Напрямок створення бачення довгострокових перспектив:
формулювання місії;
формулювання системи стратегічних цілей;
визначення прийнятної стратегії;
складання стратегічного плану підприємства.
Напрямок підтримки динамічної рівноваги підприємства в турбулентному зовнішньому середовищі:
своєчасне виявлення “слабких” сигналів зовнішнього оточення;
формування стратегічного потенціалу успіху;
забезпечення адаптації підприємства до зовнішніх змін;
нівелювання несприятливих факторів зовнішнього сере-довища.
Напрямок здійснення стратегічних змін у підприємства:
формування програми стратегічних змін;
створення стратегії підтримки.
На підставі вище викладеного можна визначити предмет та об’єкт стратегії підприємства.
Предмет стратегії підприємства – це проблеми пов’язані з основними цілями підприємств; проблеми і рішення, пов’язані з будь-яким елементом підприємства, необхідним для досягнення мети; проблеми, пов’язані з неконтрольованими зовнішніми факторами.
Об’єкт стратегії підприємства – це підприємства, стратегічні господарські підрозділи і функціональні зони підприємства. Таким чином, стратегія спрямована на господарчі підрозділи підприємства і підприємство в цілому, а ї предметом є механізм розробки перспективних орієнтирів, формування та реалізація стратегій підприємства.
1.4. Сутність стратегії підприємства
Слово “стратегія” походить від грецького strategia, stratos – військо, ago – веду, тобто це військовий термін, вища сфера військового мистецтва, що вивчає закономірності та характер ведення війни, розробляє теоретичні основи планування, підготовки та здійснення військових операцій, визначає стратегічні завдання. Вперше термін “стратегія” щодо управління будь-яким комерційним підприємством використав А.Чендлер – молодший у своїй праці “Стратегія та структура”.
Визначень терміну “стратегія” багато. Різноманіття терміну “стратегія” пов’язане з його конкретним застосуванням.
Отже, стратегія – це визначення перспективних орієнтирів діяльності підприємства на основі оцінювання його потенційних можливостей і прогнозування розвитку зовнішнього середовища.
Основними складовими планування і реалізації стратегії підприємства є тактика, політика, процедура і правила.
Тактика – процес розробки короткострокових планів, що узгоджуються із стратегією підприємства.
Тактика визначає шляхи й засоби, форми й способи діяльності підприємства, які забезпечують його успішну стратегію.
Політика – це процес перетворення стратегії у відкриту і детальну декларацію основних напрямків діяльності підприємства.
Після визначення політики необхідно сформувати процедуру та правила дій, які необхідні для реалізації стратегії підприємства.
Процедура – це низка взаємопов’язаних дій, які доцільно використовувати у кожній конкретній ситуації.
Правила – це спосіб виконання конкретних дій окремими працівниками підприємства.
Кінцевим результатом стратегічного планування на підприємстві є розробка стратегічного плану, зміст якого складається із наступних розділів:
місія і цілі підприємства;
стратегія підприємства;
тактика підприємства;
політика підприємства.