Тема: використання аутсорсингових та лізингових послуг в управлінні персоналом

1. Аутсорсинг: сутність, форми та переваги використання.

2. Лізинг персоналу.

3. Використання організаціями схем виведення персоналу зі свого штату (аутстафінг).

У результаті вивчення цієї теми ви будете

ЗНАТИ:

• сутність понять «аутсорсинг», «лізинг персоналу» і «аутстафінг» та їх відмінності;

• передумови запровадження аутсорсингу та доцільні сфери його застосування;

• переваги зайнятості на умовах аутсорсингу, лізингу персоналу і аутстафінгу;

• специфіку використання аутсорсингових послуг в управлінні персоналом та можливі проблемні ситуації, пов’язані з їх застосуванням;

• послідовність розроблення технологій і реалізації аутсорсинг-проектів, технологій взаємодії лізингодавця та лізингоотримувача;

• юридичні аспекти використання аутсорсингових послуг в управлінні персоналом.

УМІТИ:

• визначати доцільність застосування технологій лізингу персоналу і аутстафінгу;

• розробляти контракт про аутсорсинг, договір про надання послуг з аутстафінгу;

• визначати ефективність використання лізингу персоналу і аутстафінгу.

1.Аутсорсинг: сутність, форми та переваги використання.

В умовах ринкової економіки виникає потреба у забезпеченні ефективності менеджменту персоналу шляхом здійснення пошуку нових, сучасних та дієвих шляхів його удосконалення. Так, нині у світі широко використовується практика аутсорсингу персоналу, що передбачає передачу зовнішнім експертам функцій роботи з персоналом. Послуги з аутсорсингу персоналу, як можливість краще концентруватися на основних цілях бізнесу, стратегії і політиці компанії, є новими для вітчизняного ринку, хоча західні підприємства застосовують їх давно і дуже часто.

Для того, щоб краще зрозуміти термін «аутсорсинг персоналу», розглянемо спочатку саме термін «аутсорсинг», який перекладається із англійської як використання зовнішніх ресурсів та передбачає цілеспрямоване виділення і передавання певних функцій чи видів діяльності зовнішній організації.

Прикладом застосування аутсорсингу є ілюстрація сучасної стратегії розвитку компанії Nike, яка передала на атсорсинг виробництво спортивного одягу та його збут. Сама ж компанія залишила за собою лише дизайн одягу і управління патентами і самим брендом.

Популярний журнал Wired у своїй „Енциклопедії нової економіки” визначив аутсорсинг як нову стратегію управління: „Займатися не тим, що можеш зробити найкраще, а тим, що можеш купити вигідніше всього”. Також Wired відзначає, що автомобільний завод Форда в момент свого становлення 100% автомобілів і комплектуючих випускав самостійно. Зараз корпорація Ford дві третини комплектуючих і послуг замовляє на стороні, а комп'ютерні фірми Dell уже перейшли до стовідсоткового аутсорсингу.

Період активного впровадження моделі аутсорсингу в світі припав на 90-ті, й вже до кінця минулого століття провідні компанії оцінили її переваги. У США до 80% торгових мереж передають різні функції на аутсорсинг! У Європі цей показник значно нижчий (50-60%), тому що потужні компанії вважають за краще створювати власні служби. Керівництво компаній звертається до моделі аутсорсингу, коли необхідно зберегти конкурентоспроможність і значно скоротити витрати. Залежно від виду аутсорсингу витрати на непрофільні сфери діяльності підприємства можна зменшити на 10-40%.

Навіть відомим є застосування аутсорсингу урядом, зокрема уряд Великої Британії передав інформаційні системи податкових відомств на аутсорсингове обслуговування. Штат Коннектикут уклав аутсорсинговий контракт на обслуговування всіх своїх інформаційних систем. У США навіть федеральні податки збираються за допомогою аутсорсинга.

Слід зазначити, що тема аутсорсинга практично будь-якої (але не ключової) функції в організації на сьогодні дуже актуальна не лише на Заході, але і в нашій країні. Передаються спеціалізованим компаніям управління автопарком, поїздками, кадрами; логістика, інформаційне обслуговування в різних сферах: від патентного пошуку до тематичного моніторингу ЗМІ; бухгалтерське та юридичне обслуговування тощо.

Для багатьох підприємств він є способом виживання в умовах кризи, скорочення витрат і збільшення ефективності діяльності. За наступні кілька років аутсорсинг перетвориться в інструмент основного стратегічного планування бізнесу. В чому ж заключається така зацікавленість аутсорсингом як стратегії управління, якими керуються компанії? Серед основних причин виникнення аутсорсингу можна відзначити:

• швидкий розвиток технологій у різних сферах, обмеженість ресурсів (людських, фінансових, часових), доступ до інноваційних знань і технологій;

• гнучке реагування на зміни у зовнішньому і внутрішньому середовищі, зокрема реорганізація, злиття, поглинання тощо;

• економія фінансових ресурсів компанії замовника на оплату праці штатних працівників, створення належних умов праці, отже вартість робіт компанії зазвичай менша за вартість створення такого ж проекту власними силами;

• неперервність надання аутсорсингових послуг (співробітник іде у відпустку чи хворіє – його обов’язки виконує інший співробітник компанії-провайдера);

• економія часу: немає необхідності створювати необхідну інфраструктуру, набирати штат розробників, здійснювати процес деталізованого контролю за виконанням;

• вивільнитися від виконання завдань, які є трудомісткими (зокрема, ведення кадрового діловодства, розробка контракту про аутсорсинг, які належать до компетенції компанії-провайдера);

• генерація нових ідей: сторонні розробники можуть подивитися на проект зі сторони, запропонувати нові сервіси або розширення функціональної частини, підходу до дизайну.

Серед характерних ознак аутсорсингу можна виділити наступні:

• передавання функцій чи бізнес-процесів здійснюється на тривалий період часу або ж на постійній основі;

• кожен аутсорсинг-проект є специфічним;

• сторони аутсорсингу-проекту укладають контракт або угоду, де фіксуються основні положення, у тому числі правові й економічні зобов’язання стосовно до споживачів чи інших партнерів.

Обов’язковою умовою належного виконання контрагентом переданої в аутсорсинг діяльності та зменшення ризиків компанії є оформлення аутсорсингової угоди шляхом підписання контракту, який повинен:

чітко визначати, які види діяльності передаються в аутсорсинг, а також містити зобов’язання постачальника послуг виконувати передану йому в аутсорсинг діяльність якісно та своєчасно;

забезпечувати повний доступ компанії до бухгалтерських книг, записів та іншої інформації постачальника послуг, що стосуються виконуваної ним діяльності згідно з угодою про аутсорсинг, а також можливість компанії здійснювати поточний моніторинг та оцінку діяльності контрагента з тим, щоб у разі необхідності внести певні коригування;

обов’язково містити статтю з положенням про дострокове припинення дії контракту. Зокрема, має визначатися мінімальний термін, протягом якого діяльність, передана в аутсорсинг, може бути переведена до іншого постачальника послуг або інкорпорована в компанію, мають бути чітко прописані права на інтелектуальну власність, включаючи переведення всієї інформації про здійснювану діяльність назад в компанію тощо;

містити умови субконтрактації постачальником послуг всієї або частини діяльності, що передана в аутсорсинг іншому постачальнику послуг. У разі, якщо субконтрактація мала місце, компанія повинна зберегти можливість здійснювати контроль над ризиками тією самою мірою, як і за оригінальною аутсорсинговою угодою.

Якими ж можуть бути аутсорсингові договори? Договір може бути одноразовим, тобто послуга надається один раз, і більше необхідності в ній не виникає (це може бути, наприклад, установка програмного продукту, проектування локальної мережі або навіть ремонт приміщення). Надалі можна повторно звернутися до цього ж виконавця, якщо якість послуги буде задовільною, але це знову таки буде чергова разова послуга. Або ж договірні відносини можуть бути тривалими, тобто надання послуги припускатиме взаємодію замовника і виконавця протягом певного періоду часу (наприклад, якщо йдеться не просто про установку програмного продукту, а про впровадження інформаційної системи або певної прогресивної технології). У такому разі, як правило, робота розбивається на етапи, і в цьому випадку можливе оформлення кожного етапу окремою угодою. Або, як варіант, оформлюється один базовий договір, а закриття кожного етапу супроводжується підписанням окремого акту.

Договірні відносини можуть бути і постійними, якщо певну частину виробничого або управлінського процесу виконує стороння компанія. В такому випадку договір має часові рамки з можливістю їх автоматичного подовження у випадку відсутності взаємних претензій. І нарешті, може бути змішаний варіант, коли на тлі постійних партнерських відносин фірма-аутсорсер виконує ще й разові завдання, необхідність в яких виникає час від часу. За домовленістю із замовником аутсорсер може укладати окремий договір на кожну разову роботу або доповнювати базовий додатковими угодами, не змінюючи при цьому предмет договору.

Які ж існують види аутсорсингу? Залежно від конкретних видів діяльності, в яких спеціалізується аутсорсер, виділяють окремі види аутсорсингу: аутсорсинг інформаційних систем, науково-виробничої діяльності, логістичних функцій, фінансових і банківських послуг, корпоративного навчання, аутсорсинг персоналу.

Залежно від форм організації сумісної діяльності розподіляють внутрішній (перерозподіл функцій усередині організації з метою збереження контролю за якістю їх виконання) та зовнішній (передавання виконання окремих чи взаємозалежних функцій аутсорсеру) види аутсорсингу.

Залежно від ступеня розподілу відповідальності та ризиків розрізняють: частковий (передавання окремих функцій чи частин бізнес-процесів) та повний (передавання аусорсеру всіх повноважень виконувати окремі функції) аутсорсинг.

Використання підприємствами аутсорсингу в умовах розвитку ринкової економіки передбачають наступні переваги, зокрема: правові, адміністративні та економічні.

Так, до правових переваг належать:

- виконання усіх необхідних для наймання персоналу процедур відповідно до трудового законодавства;

- відповідальність за якість виконаної роботи перекладається не на фізичну особу, а на юридичну, отже не залежить від самого працівника і його особистих обставин (хвороба, декрет та ін.);

- відсутність вирішення трудових спорів у суді;

- можливість обійти облікові обмеження штатного розпису;

- відсутність соціального блоку зобов'язань роботодавця;

- зняття більшої частини юридичної відповідальності за персонал;

- відсутність формальних зобов'язань по трудових відносинах з працівниками;

- отримання кваліфікованого посередника - консультанта у відносинах із трудовою і податковою інспекціями;

- відсутність проблем з профспілками або іншими формальними і неформальними об'єднаннями;

- мобільне реагування за всіма змінами законодавства, що ставляться до послуг аутсорсингу, і оперативне отримання інформації про такі зміни.

Адміністративними перевагами аутсорсингу персоналу є:

- оперативне здійснення пошуку і відбору кандидатів на вакантні позиції;

- економія часу на формування особових справ на нових працівників (включаючи необхідні перевірки: освітнього рівня, практичного досвіду, місця проживання, паспортних даних, рекомендацій і т.д.);

- оперативна зміна фактичної кількості працюючого персоналу;

- випробування нових працівників без оформлення трудових відносин з ними;

- можливість оперативного виходу на регіональні ринки;

- оперативне регулювання чисельності персоналу на окремих проектах;

- забезпечення своєчасної заміни захворілим працівникам;

- відсутність кадрового діловодства і паперової роботи;

- забезпечення працівників відрядними виплатами;

- відсутність вимушених простоїв у роботі, тощо.

До економічних переваг аутсорсингу персоналу належать:

- виключення витрат на підбір персоналу;

- перерозподіл статей бюджету (зарплата - послуги);

- виключення або зменшення витрат на звільнення персоналу у зв'язку із завершенням проекту;

- збереження або одержання статусу малого підприємства;

- зменшення витрат на компенсаційний пакет;

- ведення спрощеної системи оподаткування;

- використання податкових пільг;

- економія адміністративних видатків, пов'язаних з персоналом;

- підвищення інвестиційної привабливості підприємства у вигляді поліпшення показника продуктивності праці.

Як і будь-яке явище, перехід компанії на аутсорсинг може виявити і негативні сторони. В чому ж вони заключаються? Основні з них представлені на рис.1.