18. Рух як спосіб існування матерії.

У світі все постійно рухається, видозмінюючись, перетворюючись, коливаючись між буттям і небуттям всього одинично сущого. Рух - це спосіб існування матерії, бути – означає бути в русі. Питання про першопричину матерії і першоджерело руху – по суті одне і те саме питання. Матеріалізм, особливо діалектичний, виходить з того, що рух, як і матерія, несотворимий і незнищуваний. Рух є саморух у тому сенсі, що тенденція до зміни стану притаманна самій матерії. І якщо Всесвіт походить від великого вибуху, то причини цього вибуху слід шукати не у зовнішньому сенсі, а у самій матерії.

ВЛАСТИВОСТІ РУХУ:

1. Універсальність – матерія не може існувати без руху чи поза рухом.

2. Співвідношення стійкості і мінливості. Будь-який матеріальний об’єкт існує завдяки взаємодії внутрішніх елементів, а також завдяки контактам з іншими об’єктами. Взаємодії призводять до зміни властивостей і об’єкта в цілому.

3. рух суперечливий, рухатися і не змінюватися – бути і не бути одночасно.

4. рух незнищуваний – незнищуваність матерії означає і незнищуваність і основного її атрибуту – руху.

Класифікують рух, поділяючи його на форми, але в науковій класифікації форм руху матерії необхідно враховувати специфіку носіїв руху, наявність загальних законів для даної форми руху, закономірність історичного розвитку матерії та руху від найпростіших до найскладніших форм. Є форми руху в неорганічній природі, в живій природі, у суспільстві. У кожній з цих груп є багато форм руху, що пов’язано з невичерпністю матерії.

За Енгельсом, рух поділяється на механічний ( просторове переміщення), фізичний (електромагнетизм, гравітація, теплота, звук), хімічний (перетворення атомів і молекул речовин), біологічний (обмін речовин у живих механізмах), соціальний (суспільні зміфни, процеси мислення).

До форм руху матерії неорганічної природи відносять просторове переміщення, електромагнітні, ядерні взаємодії, рух і перетворення атомів та молекул, зміна агрегатного стану, звукові коливання, переміщення космічних тіл. До форм руху живої природи відносять різні прояви життя, обмін речовин, функціональні зв’язки в організмах, взаємодія усієї біосфери з неорганічною природою. В живій природі існують системи різної складності: віруси, багатоклітинні, рослини, тварини або вся біосфера. Кожній такій формі притаманні специфічні форми руху.

Суспільні форми руху матерії включають в себе різні прояви діяльності людей: від матеріального способу виробництва до людської свідомості. Ці форми руху постійно ускладнюються з прогресом суспільства. Вищі форми руху матерії історично виникають на основі відносно нижчих і включають їх у себе у перетвореному вигляді – у відповідності зі структурою та законами розвитку більш складної системи. Між ними існує єдність і взаємний вплив. Але вищі форми руху якісно відмінні від нижчих.

ТИПИ РУХУ:

1. Динамічний – збереження стійкості об’єкта.

2. Пост реляційний – перехід від якісного стану одного рівня до якісного стану іншого рівня – це докорінна зміна якості, коли об’єкт руйнується або трансформується в якісно новий об’єкт. Зміною якості характеризується розвиток – необоротна, закономірна зміна матеріального і ідеального об’єктів, що призводить до виникнення нової якості. Слід вважати розвиток вищою формою руху і зміни, а точніше сутністю руху, а рух можна визначити як будь-яку зміну явища і предмета.

Отже, матерії без руху не існує, або ж, як кажуть, рух є атрибутом матерії. Рух визначається як будь-яка зміна, «зміна взагалі». Рух являє собою суперечність, а її джерелом, внутрішнім імпульсом є взаємодія протилежностей.