
- •Розділ 2. Технологічна схема гідроочищення газойлю [6]
- •2.1. Розрахунок реакторна блоку установки гідроочищення дизельного палива [18-20 ]
- •2.1.2. Вихід гідроочищеного палива
- •2.1.3. Витрата водню на гідроочищення
- •2.1.4. Втрати водню з віддувом
- •2.1.5. Матеріальний баланс установки [18-20]
- •2.1.6. Розрахунок об’єму каталізатора
- •2.1.9 . Розрахунок основних геометричних розмірів реактора гідроочищення 18-20].
- •2.1.10. Розрахунок втрати напору в шарі каталізатора
- •Регенерація каталізатора гідроочищення [21-22]
- •3.2.Розрахунок кількості кисню на регенерацію.
- •Розділ 4. .Розрахунок та вибір основного та допоміжного обладнання [21-22]
- •Розділ 5 охорона праці
- •5.1. Аналіз умов праці
- •5.2. Мікроклімат виробничих приміщень
- •5.3. Шкідливі речовини в повітрі робочої зони
- •5.4. Вентиляція виробничих приміщень
- •5.5. Освітлення
- •5.6. Пожежна безпека
- •5.7. Розрахункова частина
- •Розділ.6. Охорона навколишнього середовища
- •Висновок
Розділ 2. Технологічна схема гідроочищення газойлю [6]
Принципова
технологічна схема гідроочищення
практично однакова для всіх видів
сировини, що переробляється (рис. 2.1).
Сировина, свіжий і циркулюючий
воденьвмісний гази (ВВГ) нагріваються
в теплообміннику 3 і в печі 1 і подаються
в реактор 2. Реакційна суміш після
реактора 2 охолоджується в теплообміннику
3, холодильнику 4 і надходить у газосепаратор
високого тиску 5, в якому циркулює ВВГ,
що відділяється від рідкого гідрогенізату.
Циркулюючий ВВГ після очищення від
сірководню моноетаноламіном в абсорбері
6 циркуляційним компресором 7 повертається
в реакторний блок. Рідкий гідрогенізат
направляється в газосепаратор низького
тиску 8. Десорбовані з гідрогенізату
вуглеводневі гази після очищення
моноетаноламіном в абсорбері 9 виводяться
з установки.
Рис. 2.1. Схема установки гідроочищення дизельного палива :
1 - піч ; 2 - реактор : 3 - теплообмінники ; 4 - холодильник : 5 - газосепаратор високого тиску; 6 - абсорбер для моноетаноламінового очищення циркулюючого воденьвмісного газу; 7 - циркуляційний компресор ; 8 - газосепаратор низького тиску; 9 - абсорбер для моноетаноламінового
очищення
вуглеводневого газу; 10 - колона регенерації
мпноетаноламіну (десорбер); 11 - колона
відгону бензину ;
I - свіжий воденьвмісний газ ; II - сировина ; III - віддув (воденьвмісний гaз) : IV - вуглеводневий газ ; V - сірководень ; VI- бензин ; VII - гідроочищене дизельне паливо.
Гідрогенізат з газосепаратора 8 направляється в колону 11 для відгону бензину. Знизу колони 11 виводиться цільової продукт - гідроочищене дизельне паливо. Моноетаноламін, що насичений сірководнем, з абсорберів 6 і 9 направляється в десорбер 10, з верху якого виводиться сірководень, а з низу регенерований моноетаноламін після охолодження подається в абсорбери 6 і 9.
Технологічні параметри гідроочищення в кожному конкретному випадку визначаються відповідно якістю сировини, що переробляється, вимогами до якості одержуваної продукції і типом використовуваного каталізатора. В табл. 2.1 наведено технологічні параметри гідроочищення деяких нафтових фракцій на алюмокобальтмолібденовому каталізаторі. У зазначених умовах гідроочищення термодинамічна рівновага всіх реакцій гідрування органічних сполук сірки і ненасичених вуглеводнів практично без остачі зміщена вправо, і глибина гідрогенолізу визначається кінетичними факторами. Теплові ефекти цих реакцій наведено в табл. 2.2.
Швидкість гідрогенолізу r сірчистих сполук в літературі описують рівнянням
dr = dS / dτ = kSn, (2.1)
де S- вміст сірки в продукті, % (мас) ;
n- порядок реакції (при гідрогенолізу індивідуальних сірчистих сполук n = 1, при гідрогенолізі нафтових фракцій зазвичай 1 < n < 2) ; k - константа швидкості реакції.
. Таблиця 2.1. Параметри гідроочищення нафтових фракцій на алюмокобальтмолібденовому каталізаторі
С |
Вміст сірки, % (мас.) |
Темпера-тура, оС. |
Тиск, МПа |
Об’ємна швидкість. год-1 |
Співвідно-шення Н2/сиро-винга, м3/м3 | |
в сировині |
в ціловому продукті | |||||
Прямогонний бензин 85—180 °С |
0,001—0,10 |
0,0001 |
250 — 300 |
2—3 |
5 |
150 |
Прямогонний бензин 85—180 °С (85%) і бензин термічного крекінгу (15%) |
0,1—0,2
|
0,0001
|
250 — 300
|
2-3
|
4 |
150 |
Прямогонна гасово-газойлева фракція |
1.5 |
0,15 |
300 — 400 |
4-5 |
3 |
200 |
Прямогонна гасово-газойлева фракція (70%) і газойлева фракція каталітичного крекінгу (30%) |
1,5
|
0,15
|
330 — 400
|
4-5
|
2
|
300 |
Вакуумний газойль |
2,5 |
0,5-1,0 |
350 — 400 |
4-5 |
2 |
400 |
Таблиця 2. 2. Тепловий ефект реакції гідрування органічних сполук сірки *
Реакція |
q, кДж/моль |
q, кДж/кг сірки | ||
|
300 К |
800 К |
300 К |
800 К |
R S H + H2 →RН + H2S |
59 |
67 |
1850 |
2100 |
R-S-R' + 2H2 → RH + R'H + H2S |
105 |
112 |
3300 |
3500 |
R-S-S-R' + 3Н2→ RH + R'H +2Н2S |
134 |
162 |
4200 |
5060 |
|
113 |
122 |
3600 |
3810 |
|
104 |
118 |
3260 |
3700 |
|
261 |
278 |
8150 |
8700 |
* Тепловий ефект реакції гідрування олефінів в умовах гідроочищення можна прийняти рівним 126 кДж / моль, моноциклічних ароматичних вуглеводнів - 214 кДж / моль.
Часто
спостережуваний другий порядок
пояснюється неоднаковою реакційною
здатністю сірчистих сполук, що містяться
в нафтових фракціях
dτ = dV/G', (2.2)
де dV - елемент об'єму реактора, м; G' - подача сировини в реактор, м3/год.
Підставивши цей вираз dτ в рівняння (2.1), отримаємо
r = G'dS/dV = k Sn. (2.3)
Рівняння (2.3) буде використано далі для розрахунку реакційного об'єму при гідроочищенні нафтових фракцій.