
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Національний авіаційний університет
Кафедра авіаційної психології
Лабораторна робота №3
з дисципліни «Психодіагностика»
на тему:
«Діагностика мотивації»
Виконала: студентка 307 групи
Данилюк Ярослава
Київ 2013 р.
ВСТУП
Мета: провести індивідуальну та групову діагностику рівня мотивації досягнення та мотивів учбової діяльності.
Методики:
1. Методика діагностики мотивації досягнення методики Х. Хекхаузена.
2. Методика діагностики страху невдач Т.Елерса.
3. Методика діагностики мотивів учбової діяльності М.І.Аексєєвої.
Завдання:
Діагностика мотивації досягнення методикою Х.Хекхаузена та тестом Т.Елерса (діагностика страху невдач).
Діагностика мотивів учбової діяльності методикою М.І.Алексєєвої.
Встановлення кореляційних зв`язків між мотивами учбової діяльності та успішністю студентів (групові результати).
Розділ і. Характеристика індивідуальних результатів діагностики мотивації
Методика «Діагностики мотивації досягнення методики Х. Хекхаузена» призначена для дослідження двох категорій мотивів: надія на успіх та страх невдачі. Після проведення контент-аналіз розповідей за картинами у відповідності до методичних рекомендацій були отримані наступні показники, які наведені у табл.1.1.
Таблиця 1.1
Розподіл індивідуальних показників за методикою Х. Хекхаузена
-
№
Надія на успіх (НУ)
Страх невдачі (СН)
П
І
У
В
С+
Т
Пн
Ін
Ун
К
С-
Н
Тн
1
+++
+
+
+
+
-
+
-
-
-
-
+
+
2
+++
+++
+
-
+
-
-
+
-
-
-
-
-
3
++
++++
++
+
+
-
-
-
-
-
-
-
-
4
+
++++
+
+
-
-
+
+
-
-
+
-
-
5
++
+++
+
-
-
-
+
+
+
-
-
-
-
6
-
+++
+
-
+
-
-
-
-
-
-
-
-
Згідно вище наведеної таблиці було визначено, що у респондента НУ (надія на успіх) — 43 б., а СН (страх невдачі) — 9б. Це означає, що сума балів мотивації досягнення успіху значно перевищує суму балів уникнення невдачі. У респондента мотиви досягнення поставленої мети грають важливішу роль, ніж мотиви захисту від невдач. Респондент є цілеспрямованою особистістю, дещо схильний до ризику, але в той же час чітко формулює цілі, які хоче досягнути. Страх невдачі виражено слабо, що може призвести до деякої легковажності та необдуманості вчинків досліджуваного, але в той же час він залишається цілеспрямованою особистістю, яка вміє долати перешкоди. Було визначено, що “загальна мотивація” сягає 52 бали, “чиста надія” - 34 бали.
Підрахувавши індивідуальні результати по двом категорій: “надія на успіх» та «страх невдачі» було визначено рангові показники мотивації у групі (див.табл 1.2).
Таблиця 1.2
Розподіл рангів результатів за методикою мотивації Х.Хекхаузена
Надія на успіх(НУ) |
Страх невдачі(СН) | ||||||
№ |
Показ-ники |
Пор.№ |
Ранг |
№ |
Показ-ники |
Пор. № |
Ранг |
1 |
4.0 |
1 |
1 |
1 |
11.0 |
25 |
24 |
2 |
8.0 |
5 |
5,5 |
2 |
8.0 |
20 |
20,5 |
3 |
11.0 |
9 |
9,5 |
3 |
3.0 |
5 |
6 |
4 |
9.0 |
7 |
7,5 |
4 |
0.0 |
1 |
1,5 |
5 |
11.0 |
10 |
9,5 |
5 |
9.0 |
22 |
22,5 |
6 |
19.0 |
18 |
19,5 |
6 |
4.0 |
8 |
9 |
7 |
19.0 |
19 |
19,5 |
7 |
4.0 |
9 |
9 |
8 |
21.0 |
21 |
23,5 |
8 |
6.0 |
13 |
15,5 |
9 |
14.0 |
14 |
15 |
9 |
3.0 |
6 |
6 |
10 |
6.0 |
2 |
3 |
10 |
0.0 |
2 |
1,5 |
11 |
58.0 |
27 |
27 |
11 |
7.0 |
19 |
19 |
12 |
21.0 |
22 |
23,5 |
12 |
6.0 |
14 |
15,5 |
13 |
22.0 |
25 |
26 |
13 |
14.0 |
27 |
26 |
14 |
16.0 |
16 |
17,5 |
14 |
3.0 |
7 |
6 |
15 |
21.0 |
23 |
23,5 |
15 |
2.0 |
3 |
3,5 |
16 |
12.0 |
11 |
11,5 |
16 |
12.0 |
26 |
25 |
17 |
13.0 |
12 |
13,5 |
17 |
9.0 |
23 |
22,5 |
18 |
8.0 |
6 |
5,5 |
18 |
6.0 |
15 |
15,5 |
19 |
13.0 |
13 |
13,5 |
19 |
6.0 |
16 |
15,5 |
20 |
20.0 |
20 |
21 |
20 |
2.0 |
4 |
3,5 |
21 |
16.0 |
17 |
17,5 |
21 |
5.0 |
11 |
11,5 |
22 |
21.0 |
24 |
23,5 |
22 |
4.0 |
10 |
9 |
23 |
6.0 |
3 |
3 |
23 |
6.0 |
17 |
15,5 |
24 |
9.0 |
8 |
7,5 |
24 |
6.0 |
18 |
15,5 |
25 |
6.0 |
4 |
3 |
25 |
5.0 |
12 |
11,5 |
26 |
15.0 |
15 |
16 |
26 |
8.0 |
21 |
20,5 |
27 |
12.0 |
26 |
11,5 |
27 |
20.0 |
24 |
27 |
Після того як здійснили проранжування списку досліджуваних, із наведенням порядкового номеру, рангу, балу по НУ та окремо порядкового номеру, рангу, балу по СН було визначено медіану категорії: «надія на успіх» - 14, а медіана «страх невдач» - 15,5 (див.табл.1.3).
Таблиця 1.3
Розподіл медіани показників по категоріям «надія на успіх» та
«страх невдач»
Категорія |
НУ |
|
СН |
Низький рівень |
1 |
Низький рівень
|
1,5 |
3 |
1,5 | ||
3 |
3,5 | ||
3 |
3,5 | ||
Середній рівень |
5,5 |
Середній рівень |
6 |
5,5 |
6 | ||
7,5 |
6 | ||
7,5 |
9 | ||
9,5 |
9 | ||
9,5 |
9 | ||
11,5 |
11,5 | ||
11,5 |
11,5 | ||
13,5 |
15,5 | ||
13.5 |
15,5 | ||
15 |
15,5 | ||
16 |
15,5 | ||
17,5 |
15,5 | ||
17,5 |
15,5 | ||
19,5 |
19 | ||
19,5 |
20,5 | ||
21 |
20,5 | ||
23,5 |
22,5 | ||
23,5 |
22,5 | ||
Високий рівень
|
23,5 |
Високий рівень |
24 |
23,5 |
25 | ||
26 |
26 | ||
27 |
27 |
Таким чином можна сказати, що досліджуваний має високий рівень по двом мотивам, а це означає, що респондент в різних ситуаціях поводиться по- різному в залежності від умов, тому що у нього яскраво проявляються надія на успіх і страх невдачі.
Далі було обрахувано показники мотивації “загальної мотивації”(ЗМ=НУ+СН) — 32 б. та „чистої надії” (ЧН=НУ-СН) — (-8) б. Потім проводилось ранжування показника ЧН (див.табл. 1.4).
Таблиця 1.4
Показники та ранги за категорією «чиста надія»
Чиста надія | |||
№ рес. |
Показ. |
Пор. № |
Ранг |
1 |
-7.0 |
1 |
2 |
2 |
0.0 |
2 |
4 |
3 |
8.0 |
13 |
14,5 |
4 |
9.0 |
15 |
16 |
5 |
2.0 |
6 |
7,5 |
6 |
15.0 |
19 |
22,5 |
7 |
15.0 |
20 |
22,5 |
8 |
15.0 |
21 |
22,5 |
9 |
11.0 |
16 |
17 |
10 |
6.0 |
10 |
11 |
11 |
51.0 |
27 |
27 |
12 |
15.0 |
22 |
22,5 |
13 |
8.0 |
14 |
14,5 |
14 |
13.0 |
18 |
20 |
15 |
19.0 |
25 |
26 |
16 |
0.0 |
3 |
4 |
17 |
4.0 |
9 |
10 |
18 |
2.0 |
7 |
7,5 |
19 |
7.0 |
11 |
12,5 |
20 |
18.0 |
24 |
24 |
21 |
11.0 |
17 |
18,5 |
22 |
17.0 |
23 |
25 |
23 |
0.0 |
4 |
4 |
24 |
3.0 |
8 |
9 |
25 |
1.0 |
5 |
6 |
26 |
7.0 |
12 |
12,5 |
27 |
-8.0 |
26 |
1 |
Проранжувавши показники, була виявлена медіана за категорією “чиста надія” - 13,5. Для виявлення на якому рівні знаходиться дана категорія було побудувана таблиця медіани показників (див.табл.1.5).
Таблиця 1.5
Розподіл медіани показників за категорією «чиста надія»
Категорія |
ЧН |
Низький рівень |
1 |
2 | |
4 | |
4 | |
Середній рівень |
4 |
6 | |
7,5 | |
7,5 | |
9 | |
10 | |
11 | |
12,5 | |
12,5 | |
14,5 | |
14,5 | |
16 | |
17 | |
18,5 | |
18,5 | |
20 | |
22,5 | |
22,5 | |
22,5 | |
Високий рівень
|
22,5 |
25 | |
26 | |
27 |
Згідно вище наведеної таблиці можна сказати, що досліджуваний має високий рівень вираженості даної категорії, а це означає, що він має високе прагнення до того, щоб досягнути певного успіху. Досліджуваний не встрачає надії, що він отримає позитивний результат з того чи іншого завдання, тобто він цілеспрямовано йде до своєї мети.
Після проведення методики «Діагностика страху невдач Т.Елерса» було виявлено низький рівень уникнення невдач, захист — 8 б. (див. додаток 2).
«Методика діагностики особистості на мотивацію до успіху Т. Елерса» було виявлено низький рівень мотивації до успіху – 10 б. це говорить про те, що у респондента
За методикою «Діагностики мотивації учбової діяльності М. І. Алексєєвої» було виявлено наступні результати, які наведені у табл.1.6.
Таблиця 1.6
Розподіл показників за методикою М. І. Алексєєвої
Група мотивів |
Бали |
1. Ідейно-політичні мотиви |
8 |
2. Пізнавальні мотиви |
7 |
3. Практичні та професійно-значимі мотиви |
7 |
4. Мотиви соціального престижу |
9 |
5. Комунікативні мотиви |
7 |
6. Мотиви самовиховання |
9 |
7. Інтенсифікація мотивів |
8 |
8. Утилітарні мотиви |
7 |
Згідно даних, які наведені у вище наведеній таблиці можна зазначити, що у респондента найяскравіше виражений мотив самовиховання та мотив соціального престижу.