- •Розрахунок балки на згин
- •Необхідні для розрахунку дані
- •1.Розрахункова частина.
- •1.1. Визначення величини і напрямку опорних реакцій балки.
- •1.2. Побудова епюр згинальних моментів і поперечних сил на кожній ділянці балки і перевірка правильності побудови епюр.
- •1.4. Проектувальний розрахунок балки на згин і підбір перерізів балки у 3-х варіантах.
- •1.5. Оцінка економічності прийнятих перерізів
- •1.6. Побудова епюр нормальних і дотичних напруг для небезпечних перерізів двотаврової балки.
- •Напруги у точках перерізу двотавра
- •1.7. Повна перевірка міцності перерізу двотаврової балки.
- •Графічна частина
1.4. Проектувальний розрахунок балки на згин і підбір перерізів балки у 3-х варіантах.
1.4.1. Визначаємо небезпечний переріз балки для виконання проектувального розрахунку на згин за нормальною напругою.
-
визначити з епюри згинальних моментів
перерізів в якому
найбільший
за абсолютним значенням
.
![]()
-
визначити допустиму напругу матеріалу балки з співвідношення:

Звідки:
;
;
1.4.2. Визначаємо момент опору.
;
;
![]()
1.4.3. Підбираємо переріз балки в трьох варіантах:
Переріз прокатний двотавр.
З
а
таблицею ГОСТу вибираємо двотавровий
прфіль № 27
для якого:
-
момент опору
-
площа перерізу

-
висота перерізу

-
ширина перерізу

-
товщина стінки

-
середня товщина полки

-
момент інерції

-
статичний момент напівперерізу

Переріз
кр
уг
;

![]()
;
![]()
Площа
перерізу круга:
![]()
![]()
Переріз
прямокутник з відношенням
![]()


Прирівнюємо
момент опору цієї балки
до моменту опору прямокутника![]()
Із
відношення
маємо: h/b=0.6
, тоді
![]()
Визначаємо висоту прямокутника:
h=0.6*7.8;
h=47 (см)
Площа поперечного перерізу прямокутника:
![]()
1.5. Оцінка економічності прийнятих перерізів
1.5.1. Визначаємо відношення ваг балок прямокутного та круглого перерізів до ваги балки двотаврового перерізу.
Довжина балки з різних перерізів і матеріалів балки із якого виконані ці балки однакові, тому відношення ваг балок дорівнює відношенню площ перерізів.
1.5.2.
Визначаємо відношення ваг балок
прямокутного і двотаврового перерізів![]()
![]()
Балка прямокутного перерізу в 0.9 раз важча за двотаврову.
-
Визначаємо відношення ваг балок круглого і двотаврового перерізів.
![]()
Балка круглого перерізу в 1.3 раз важча за двотаврову.
1.6. Побудова епюр нормальних і дотичних напруг для небезпечних перерізів двотаврової балки.
Схема двотаврового перерізу балки у довільно обраному масштабі і характерні точки перерізу 1, 2, 3, 4, 5.
Нормальні
напруги в точках для перерізу, де
![]()

-
нейтральна вісь Х
,
де
![]()
![]()
Дотичні
напруги в точках двотаврового перерізу,
де
.
-
на поверхні перерізу.

,
де
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()

Напруги
і
у точках перерізу двотавра № 27 представимо
у вигляді таблиці.
Напруги у точках перерізу двотавра
|
Точки перерізу двотавра |
Нормальні
напруги
МПа |
Дотичні
напруги
МПа |
|
1,2 – на поверхні |
77 |
0 |
|
3 – нейтральна вісь |
0 |
6.2 |
|
4,5- перехід стінки до полки |
110 |
4.7 |
|
4,5- перехід полки до стінки |
110 |
0,2 |
1.7. Повна перевірка міцності перерізу двотаврової балки.
Переріз балки, де одночасно достатньо великі значення згинального моменту і поперечної сили обираємо в точці:
Розрахункова
напруга за ІІІ-ю гіпотезою міцності у
найбільш небезпечних точках 4 і 5
небезпечного перерізу двотавра № 27
,
де
-
нормальні напруги,
-
дотичні напруги у точках 4 і 5 переходу
стінки до полки.
-
перенапруга.

Напруга меньше 5%, тому перевіримо більший профіль двотавра за ГОСТ 8239-89 – двотавр № 27а для якого:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Нормальні напруги в точках 4 і 5.
,
де
![]()
![]()
Дотичні напруги в точках 4 і 5.
,
де
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Розрахункова
напруга
.

![]()
.
Переріз двотавра не міцний.
Висновок: остаточно приймемо переріз двотаврової балки № 27а , який задовольняє умови міцності.
