58.Інфляція: суть, причини, соціально-економічні наслідки

Інфляція – постійне збільшення рівня споживчих цін або постійне зниження купівельної спроможності грошей, спричинене зростанням наявних грошей та кредиту відносно кількості наявних товарів і послуг.

Причини виникнення інфляції:

• надмірне збільшення пропозиції грошей (класичний приклад — монетизація дефіциту державного бюджету (причина гіперінфляції в Україні в 90-х роках ХХ-го сторіччя));

• обмеження пропозиції (інфляція пропозиції), що зазвичай викликає зростання цін на сировинні товари, а також на товари з вищою ступінню обробки через вторинні ефекти;

• надлишковий споживчий попит в економіці (інфляція попиту), причиною якого може бути надто м'які кредитні умови та ін.;

• інфляція в інших країнах за суттєвих обсягів імпорту (імпортована інфляція), підвищення цін на імпортні товари;

• девальвація національної валюти (збільшує ціну імпортованих товарів, погіршує економічні очікування);

• зростання очікувань щодо зростання цін в майбутньому.

Соціальні наслідки. В умовах істотної інфляції зростає розрив в реальних доходах між видами соціальних груп, погіршується становище осіб з фіксованим доходом (наприклад, пенсіонерів, службовців, студентів, чиї доходи формуються за рахунок держбюджету).

Економічні наслідки. Основними негативними наслідками інфляції є:

1. Зниження реальних доходів (реальний дохід – кількість товарів і послуг, яке особа може придбати на свій номінальний дохід, тобто отриману за цей же період суму грошей).

2. Зменшення купівельної спроможності грошей.

3. Посилення схильності економічних агентів до накопичення товарних цінностей і, як наслідок, виникнення товарного дефіциту.

4. Трансакційні витрати інфляції (так звані “витрати стоптаних башмаків”).

5. Збільшення податкового навантаження на доходи від за­ощаджень, через що знижуються стимули до заощаджень і по­гіршуються можливості економічного зростання. Інфляція впливає:

1. на доходи від продажу цінних паперів, що дорівнюють різниці між ціною, за якою цінні папери продаються, та ціною, за якою вони були куплені;

2. на номінальну ставку процента.

6. Утрата грошима їхніх функцій, що ускладнює ділові операції та розрахунок прибутків.

• 7. Зростання так званих “витрат меню”.

8. Погіршення розподілу ресурсів та зниження ефективності підприємств.

9. Розкручування спіралі “ціни – зарплатня”, за якою інфляція постійно посилює інфляційні очікування.

10. Зниження курсу національної валюти, а за умови фіксова­ного валютного курсу – дорожчання експорту.

11. Інфляція має додаткову ціну для економіки, якщо вона непрогнозована. Зокрема, наслідком непередбачуваної інфляції є довільний перерозподіл доходів.

12. Невизначеність щодо майбутніх темпів інфляції, внаслідок чого можуть знижуватися інвестиційна активність підприємств та схильність населення до заощадження.

Водночас слід зазначити, що помірна інфляція може здійснювати певний позитивний вплив на економіку.

Зокрема, позитивними наслідками інфляції можуть бути:

1. Урегулювання ринка праці.

2. Розширення можливостей регулювання процентної став­ки.

3. Ефект Тобіна.