
1.3 Підстановочні матриці, визначник матриці над gf(2t)
Підстановкою
степеня
на множині
з
элементів називається взаємно однозначне
відображення множини
на себе.
Нехай
множина
впорядкована, тоді їй відповідає
послідовність номерів
.
Будемо вважати, що
Після застосування підстановки
послідовність номерів зміниться і
матиме вигляд
.
Підстановку
записують у виді двох рядків (каноничному
виді):
.
Будемо
трактувати цей запис як « елемент з
номером
переміщується на місце з номером
».
У множині
підстановок можна ввести множення, що
перетворює її у групу яка містить
!
елементів і позначається через
.
Добутком
підстановок
і
називається результат їхньої послідовної
дії:
.
Таким чином, якщо,
,
, то
.
Очевидно, існує
,
а також, одинична підстановка
,
для якої
і
дійсно є групою. Приклад: при
і
,
,
а
.
Підстановку
можна задати (представити) як матрицю.
Розглянемо
квадратну матрицю
порядка
,
у якої елементи з індексами
дорівнюють одиницям, а решта елементів
– нулі.
Наприклад,
для
,
отримаємо
.
Оскільки
,
то матриця реалізує підстановку
.
Підстановочні
матриці є оборотними. Якщо матриця
підстановочна, то
,
тому, що
.
Загальний
критерій оборотності матриці формулюється
за допомогою поняття визначника
(детермінанта). Детермінант матриці
над полем
є елементом поля
.
Він є функцією всіх елементів матриці
і позначається через
.
Детермінант записується також у виді
.
Матриця
оборотна тоді і тільки тоді, коли
.
Спочатку
розглянемо випадок, коли матриця
порядку
визначена над полем
.
У цьому полі операції додавання та
віднімання співпадають.
Розглянемо
всі
!
підстановочних матриць порядку
.
Уявимо собі, що кожна з них записана у
виді таблиці на окремому аркуші паперу
у клітинку.
Проріжемо у кожній таблиці віконця в тих клітинках, де елементи відповідної матриці дорівнюють одиниці. Одержимо, таким чином, сукупність підстановок у виді трафаретів.
Накладемо
трафарет для підстановки
на матрицю
і перемножимо всі елементи матриці, що
з’явилися
у віконцях. Результат
назвемо членом визначника матриці, що
відповідає підстановці
.
Знайдемо
суму над полем
усіх
!
членів визначника. Результат назвемо
детермінантом (визначником) матриці
над полем
.
У загальному випадку поля
член визначника матриці, що відповідає
підстановці
,
має вигляд
.
Загальне визначення розглянемо нижче.
1.4 Цикли і транспозиції
Кожну
підстановку
можна представити у виді добутку
деяких спеціальних підстановок, що
називаються циклами, причому, цикли
попарно незалежні. Останнє означає, що
підстановки
,
при
,
діють на підмножинах операнда
підстановки
,
що не перетинаються (якщо не брати до
уваги елементи, які залишаються
нерухомими).
Нехай
і
-
підстановка степеня
,
причому,
.
Підстановка
називається
-членним
циклом, якщо вона не переміщує
елементів, а її дію на решту
елементів
можна представити у вигляді циклічної
діаграми переходів:
.
У цій діаграмі дозволяється тільки один
перехід від елемента з більшим індексом,
до елемента з меншим індексом, а саме:
.
Зазвичай діаграму записують як
.
Наприклад,
тричленний цикл п’ятого
степеня
.
Тут
,
,
причому,
,
,
,
а елементи
і
нерухомі.
Циклічна
діаграма переходів може бути виписана,
починаючи з будь-якого свого елемента.
Цикли записують у виді, аналогічному
діаграміам переходів:
.
Нерухомим елементам співставляються
так звані одиничні цикли виду
.
Одиничну підстановку
розглядають
як добуток одночленних циклів.
Часто підстановки записують у так званому циклічному записі. Цей запис надає підстановку у вигляді добутку незалежних циклів. Для цього досить виписати всі різні діаграми переходів.
Наприклад,
деяка підстановка
може виглядати як
.
Тут кількість циклів
.
Як правило, одночленні цикли при такому
записі ігноруються, тобто
.
Оскільки цикли незалежні, то порядок циклів у цикловому записі підстановки є довільним.
Цикловою
структурою підстановки
Називається запис виду
,
який означає, що
розкладається в добуток
циклів довжини 1,
циклів довжини 2, і так далі,
циклів довжини
.
Найбільш простим циклом, очевидно, є підстановка, що переставляє місцями тільки два елементи. Такий двочленний цикл називається транспозицією.
Можна
показати, що якщо підстановка степеня
розкладається в добуток
попарно незалежних циклів (включаючи
й одночленні цикли) то її можна представити
у вигляді добутку
транспозиций. При цьому транспозиції
не обов'язково є незалежними циклами,
тобто наступна транспозиція може
впливати на результат дії попередньої.
Величина
називається декрементом підстановки.
Підстановка називається регулярною, якщо її циклічний запис складається з циклів рівної довжини. Підстановка називається повноцикловою, якщо її цикловий запис складається з одного циклу.
Підстановка
називається
парною (непарною) якщо її декремент
парний (непарний) відповідно. Знаком
(характером) підстановки називається
значення
.
Сформулюємо тепер визначення детермінанту для довільного поля.
Значення
визначника матриці
порядку
над полем
дорівнює знакозмінній сумі всіх членів
визначника, що відповідають підстановкам
групи
:
.