1.2 Матриці лінійних перетворень
Відображення
(перетворення)
:
називається лінійним оператором якщо
виконуються наступні умови.
,
![]()
,
.
Таким чином, гомоморфізми є лінійними перетвореннями.
Матрицею
розміра
над полем
називається прямокутна таблиця, що
складається з
рядків та
стовбчиків, яка містить
елементів (чисел) поля
.
Елемент
індексується номером рядка
та номером стовбчика
,
на перетені яких він знаходится.
Дію
лінійного оператора на вектори, що
задані в координатній формі, можна
визначити у термінах матричних операцій.
При цьому, якщо задано базис
,
кожному оператору відповідає одна
матриця
з елементами, що належать
.
Легко зрозуміти, що координатний запис
самих векторів базису
у тому ж базисі має вид
.
Стовбчик
з номером
матриці
доівнює вектору, що отриманий в результаті
дії оператора
на
-й
вектор з базису простору
.
Саме
чарез це матриця оператора
залежить від вибору базису.
Нагадаємо основні матричні операції.
Транспонуванням
матриці
розміру
називається операція побудови матриці
(інше позначення -
)
розміру
,
де
.
Сумою
матриць
і
розміру
називається матриця
,
де
.
Добуток матриці на константу з поля
виконується покомнпонентно.
Лінійною
формою
над кільцем
з вектором змінних
і фіксованими коефіціентами
,
,називається
функція
.
Для
функції
деколи
використовується позначення
.
Зауважимо, що на відміну від скалярного
добутку, тут можливий випадок
,
при
.
Це залежить від операційкільця
.
Очевидно,
лінійну функция повністю визначається
набором коефіціентів, тобто її можна
пов’язати
з вектором
,
тому часто використовується позначення
.
Очевидно,
при
функція
є лінійним відображенням
.
Добуток
матриці
розміру
зліва на матрицю
розміру
визначено лише у випадку коли
.
У
загальному випадку
.
Добуток матриць є асоциативним, якщо добутки, необхідні для виконання відповідних операцій, визначені.
У
частковому випадку добутку
матриці-рядка
на матрицю-стовбчик
,
результат визначається як
.
У
загальному випадку елемент
матриці
визначається як
,
де
- рядок матриці
з номером
,
а
- стовбчик матриці
з номером
.
Рангом
матриці
називається ранг системы її
векторів-стовбчиків. Звичайно ранг
позначається як
.
Теорема 1.1 Ранг матриці співпадає з рангом системи її векторів-рядків.
Матриця
розміру
називається квадратною, якщо
.
Число
называется її порядком.
Множина
квадратних матриць порядку
є некомутативним кільцем.
У цьому
кільці нулем є матриця
,
що складається з нулів. Одиницею - матриця
,
у якої всі елементи головної діагоналі
дорівнюють 1, а решта – 0.
Добуток
квадратної матриці
на константу
визначається як
.
Можна легко переконатися, що
,
таким чином, матриці виду
відіграють роль констант і
.
Добуток
квадратної матриці порядка
на матрицю-стовбчик можна розглядати
як операцію над вектором. Ця операція
є линейным перетворенням
-
вимірного векторного простору.
Квадратна матриця називаєтся зворотною, якщо згадане перетворення є взаємно однозначним.
Нехай
- зворотна матриця. Матрицею оберненою
до
називаєтся матриця
,
для якої виконується умови
.
Таким чином, у цьому випадку, якщо
,
то
.
Існуюь ефективні алгоритми побудови
обернених матриць.
Квадратна
матриця
називається виродженою, якщо
не існує. Необхідною і достатньою умовою
виродженості квадратної матриці
порядку
є умова
.
Ранг
матриці не змінюється, якщо її довільний
рядок (стовбчик)
замінити на рядок (стовбчик) виду
,
де
та
- рядки (стовбчики) даної матриці з
різними номерами, і
.
Крім того, ранг матриці не змінюється
при заміні
на
,
,
а також при довільних перестановках
її рядків (стовбчиків).
Ці операції називаються елементарними перетвореннями матриці.
Головною
діагоналлю с номером
матриці розміру
назвемо
підмножину її елементів виду
,
де
для
.
Якщо
,
то діагональ называєтся головною, всі
інші діагоналі называются побічными.
На рис. 1.1 елементи головної діагоналі
позначені символом
.



а) б) в)
Рис. 1.1
Головна діагональ матриці: а) -
,
б) -
,
в) -
.
Використовуючи елементарні перетворення, ненульову матрицю завжди можна звести до виду, при якому нижче її головної діагоналі знаходяться тільки нулі (рис. 1.1 в), а на самій діагоналі, починаючи з верху, послідовно розташовуються декілька одиниць. Такий вигляд матриць називається трапецеїдальним.
Кількість цих одиниць дорівнює рангу матриці.
